Справа № 766/9273/23
н/п 2-а/766/39/24
12.04.2024 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого судді Майдан С.І.
при секретарі Петішкіна О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні в порядку спрощеного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції НПУ, Управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції НПУ, інспектор батальйону Управління патрульної поліції в Херсонській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,
встановив:
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20 400 гривень по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 073387 від 14.10.2023 відносно ОСОБА_1 , а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 14.10.2023 інспектором БУПП в Херсонській області Гадючко Євгеном Петровичем винесена постанова серії БАД № 073387 про накладення на позивача адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що 06.10.2023 об 11.04 год. в м. Херсон, пров. Козацький, 10, ОСОБА_1 керував Т/З, будучи позбавленим права керування Т/З рішенням Малиновського районного суду м. Одеси № 521/3912/23 від 04.07.2023 терміном 1 рік, чим порушив п.п. 2.1.а ПДР України. Такі дії поліцейським кваліфіковано як адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП. Вважає дії відповідача протиправними, а постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії БАД № 073387 від 14.10.2023 такою, що підлягає скасуванню, оскільки матеріали справи не містять жодних відомостей про те, що дана постанова була доведена до відома позивача, як того вимагає ст. 285 КУпАП. Фактично про наявність такої справи та винесеної судом постанови ОСОБА_1 дізнався від поліцейського під час винесення відносно нього постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки в судове засідання він жодного разу не викликався, в судовому засіданні участі не приймав, а протокол, на підставі якого винесено таку постанову, не підписував. Крім того, позивач має встановлений додаток «Дія», яка має функціонал «Повідомлення» щодо надходження особі судових викликів, судових рішень. В додаток жодних повідомлень про його виклик не надходило. Також додаток «Дія» має функціонал відображення дійсних цифрових документів особи. В додатку «Дія» посвідчення водія ОСОБА_1 наявне та дійсне, на виконання зазначеної вище постанови не вилучалося. Вважає, що уповноваженим органом під час складання протоколу було передчасно зроблено висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 13.12.2023 року відкрито провадження у справі та розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Вищевказана ухвала суду про відкриття спрощеного провадження була надіслана сторонам, у якій відповідачам було надано 15-денний строк для подання відзиву на позов та роз'яснено наслідки його неподання без поважних причин.
Представником відповідача Департамента патрульної поліції Управління патрульної поліції в Херсонській області ДПП подано відзив на позовну заяву, в якій зазначив, що вимоги позивача є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного. 06.10.2023 в м. Херсоні на Миколаївському шосе, поліцейські помітили як водій автомобіля MITSUBISHI PAJERO WAGON ДНЗ НОМЕР_1 при об'їзді калюж, перетнув суцільну горизонтальну лінію розмітки та при зміні напрямку руху не увімкнув відповідний покажчик повороту. Працівниками поліції було вжито заходи щодо зупинки вказаного автомобіля, шляхом увімкнення проблискових маячків червоно-синього кольору та увімкнення спеціального звукового сигналу, на вказані спеціальні сигнали поліцейських водій не реагував. Після переслідування, яке тривало приблизно 5 хвилин, транспортний засіб MITSUBISHI PAJERO WAGON номерний знак НОМЕР_1 було зупинено. Водієм вказаного вище транспортного засобу виявився позивач. В ході перевірки документів встановлено, що водій керував транспортним засобом, будучи позбавленим права керування транспортним засобом строком на один рік (постановою Малиновського районного Суду міста Одеси від 04.07.2023 у справі №521/3912/23), чим порушив п 2.1.а Правил дорожнього руху України, за що згідно ч. 4 ст. 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність. У зв'язку із задоволенням клопотання позивача, розгляд справи перенесено з 06.10.2023 на 14.10.2023, про що під підпис повідомлено позивача (копія повідомлення про запрошення до підрозділу поліції від 06.10.2023 додається до відзиву). На відеофайлі « ОСОБА_1 519316» (який додається до відзиву на DVD-R диску) зафіксовано, що позивача на місці зупинки ознайомлено із суттю вчиненого ним правопорушення та роз'яснено його права і обов'язки. 14.10.2023 за результатом розгляду справи винесено постанову по справі про накладення адміністративного стягнення серії БАД №073387. Зі змістом постанови позивача було ознайомлено і роз'яснено права та строки її оскарження, про що свідчить підпис позивача у графі № 8 постанови. Копію постанови позивач отримав, що також підтверджується його підписом у графі № 9 постанови «Копію постанови мною отримано». Відповідно до постанови Малиновського районного Суду м. Одеси від 04.07.2023 у справі №521/3912/23, позивача визнано винним у вчиненні правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. У своїй позовній заяві позивачем зазначено, що він начебто не був обізнаний про факт позбавлення його права керування. Відповідно до ст.268 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП не є обов'язковою. У постанові Малиновського районного Суду м. Одеси від 04.07.2023 у справі №521/3912/23 з наданих відеозаписів до суду вбачається, що правопорушник керував транспортним засобом, поліцейськими дотримана процедура складання адміністративних матеріалів. Таким чином, позивач був обізнаний щодо існування відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, не був позбавлений обов'язку цікавитись щодо того, на якому етапі розгляду перебуває справа відносно нього та результатами такого розгляду, отже нехтування ним своїми процесуальними обов'язками об'єктивними причинами не обумовлено, окрім цього у постанові Малиновського районного Суду м. Одеси від 04.07.2023 у справі №521/3912/23 зазначено, що ОСОБА_1 від явки в суд ухилився. Позивача з початку поточного року тричі визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Останній нехтує своїми процесуальними обов'язками, не з'являючись в судові засідання. Враховуючи той факт, що позивач неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, він не стає на шлях виправлення, ігноруючи наявні постанови суду, продовжує вчиняти адміністративні правопорушення, наражаючи на небезпеку інших учасників дорожнього руху. 06.10.2023 року відповідач в ході перевірки документів встановив, що відносно позивача є рішення суду від 04.07.2023, яке не було оскаржено протягом десяти днів з дня його винесення, яке відповідно до ч. 1 ст. 294 КУпАП є таким, що набрало законної сили. Відповідно до ч. 4 ст. 126 КУпАП, відповідальність за вказаною нормою настає за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами. Отже дії відповідача є такими, що відповідають чинному законодавству. Позивач у своєму позові зазначає, що не мав умислу на вчинення вказаного правопорушення, не знав про існування відносно нього постанови суду про накладення на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавлення права керування транспортними засобами.За результатами розгляду адміністративної справи до позивача було застосовано адміністративне стягнення -штраф у розмірі 20 400 гри., шляхом винесення постанови. З огляду на вищевикладене Відповідач вважає, що підстави для задоволення адміністративного позову та скасування Постанови про адміністративне правопорушення серії БАД № 073387 від 14.10.2023 відсутні.
На підставі ст.262 КАС України, розгляд справи проводиться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Клопотань про виклик сторін у судове засідання не надходило.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
При розгляді справ про адміністративне правопорушення слід керуватися в тому числі й Конвенцією про захист правлюдини іосновоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини.
Так, Конвенція прозахист правлюдини іосновоположних свобод та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року. Конвенція набула чинності для України 11.09.1997 року.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право на справедливий і публічний розгляд справи.
Крім того, відповідно до ч.2 ст.258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці «чинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст.283 цього Кодексу.
Як передбачено ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган посадова особа виносить постанову по справі.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Постановою серії БАД № 073387 від 14.10.2023 року, про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесеною поліцейським взводу № 2 роти № 2 батальйону УПП в Херсонській області ДПП Гадючко Є.П., позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 20 400 грн. Зі змісту вказаної постанови вбачається, що 06.10.2023 об 11.04 год. в м. Херсон, пров. Козацький, 10, ОСОБА_1 керував т/з, будучи позбавленим права керування т/з за рішенням Малиновського районного суду м. Одеси № 521/3912/23 від 04.07.2023 терміном 1 рік, чим порушив п.п. 2.1.а ПДР України, та вичнив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП.
З відеозапису наданого відповідачем під назвою « ОСОБА_1 519316» вбачається, що працівниками поліції було вжито заходи, щодо зупинки автомобіля MITSUBISHI PAJERO WAGON номерний знак НОМЕР_1 , шляхом увімкнення проблискових маячків червоно-синього кольору та увімкнення спеціального звукового сигналу. Водієм вказаного вище транспортного засобу виявився позивач. В ході перевірки документів встановлено, що водій керував транспортним засобом, будучи позбавленим права керування транспортним засобом строком на один рік за постановою Малиновського районного Суду міста Одеси від 04.07.2023 у справі №521/3912/23, чим порушив п 2.1.а Правил дорожнього руху України, за що згідно ч. 4 ст. 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність.
У зв'язку із задоволенням клопотання позивача, розгляд справи перенесено з 06.10.2023 на 14.10.2023, під підпис повідомлено позивача, про що свідчить копія повідомлення про запрошення до підрозділу поліції від 06.10.2023 року.
На відеофайлі « ОСОБА_1 519316» зафіксовано, що позивача на місці зупинки ознайомлено із суттю вчиненого ним правопорушення та роз'яснено його права і обов'язки.
14.10.2023 за результатом розгляду справи винесено постанову по справі про накладення адміністративного стягнення серії БАД №073387 у вигляді адміністративного штрафу у розмірі 20 400 грн. Зі змістом постанови позивача було ознайомлено і роз'яснено права та строки її оскарження, про що свідчить підпис позивача у графі № 8 постанови. Копію постанови позивач отримав, що також підтверджується його підписом у графі № 9 постанови.
Відповідно до п. 2.1 Правил дорожнього руху, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, поліс(сертифікат) обов'язкового страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Згідно ч. 4 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами.
Відповідно до ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Подані стороною відповідача докази відповідають вимогам ст. 251 КУпАП, ст.ст. 72,73,74,75,76 КАС відображають обставини, які описані в оскаржуваній постанові, одержані без порушення порядку, встановленого законом, а тому є належними, достовірними та достатніми для притягнення винної особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на. підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання. Поліція відповідно до покладених нею завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі (п. 11 ч. 1 ст. 23).
Статтею 52 Закону України «Про дорожній рух», «контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами. місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль)».
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що «поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку».
Відповідно до п. 1.9 Правил дорожнього руху України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Положеннями ч. 2 ст. 222 КУпАП встановлено, що органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту та до їх компетенції відповідно до підвідомчості відноситься ч. 4 ст. 126 КУпАП.
Також, слід врахувати, що відповідно до ч. 2 ст. 222 КУпАП від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які. мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Процедуру оформлення поліцейськими підрозділів поліції та поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі визначає Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України №1395 від 07.11.2015 року та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за № 1408/27853. Відповідно до п.2 Розділу III визначає Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України №1395 від 07.11.2015 року та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за № 1408/27853: постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачена частини перша, друга і четверта статті 126 КУпАП виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення, або за клопотання особи переноситься на іншу дату, що і було зроблено поліцейськими.
При цьому, позовна вимога про визнання оскаржуваної постанови протиправною задоволенню не підлягає, оскільки такий спосіб захисту не віднесений до вичерпного переліку спеціальних способів захисту в подібних категоріях справ, який наведено в частині 3 статті 286 КАС України.
Твердження позивача щодо необізнаності наявності постанови про притягнення позиваач до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 чт. 130 КУпАП, та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000,00 грн з позбавленням права керування усіма видами транспортних засобів, не приймається судом до уваги, оскільки позивачу було відомо про існування складеного відносно нього адміністративного протоколу. Проте, зловживаючи своїми правами позивач не вжив належних заходів, щоб дізнатись про стан судового провадження та наявність судового рішення по справі.
Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
В той же час, Єдиний державний реєстр судових рішень та інформаційна система «Судова влада України», що є відкрилими джерелами, наявна інформація щодо постанови Маліновського районного суду м. Херсона ві 04.07.2023 року у справі № 521/3912/23 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 130 КУпАП, у вигляді адміністративного штрафу у розмірі 17 000,00 грн з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 1 рік.
Також, відповідач - поліцейський взводу № 2 роти № 2 батальйону управління УПП у Херсонській області ДПП Гадючко Євген Петрович не є належним відповідачем у справі, оскільки зі змісту статті 222 КУпАП вбачається, що справи про адміністративне правопорушення розглядаються органами Національної поліції. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративне правопорушення і накладати адміністративне стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Отже, працівники органів та підрозділів Національної поліції при розгляді справ про адміністративне правопорушення діють від імені органів Національної поліції, а тому вони не наділені самостійною процесуальною правоздатністю в рамках розгляду справ даної категорії у судовому процесі.
Таким чином, належним відповідачем у справах щодо оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, повинен бути відповідний орган Національної поліції.
Зважаючи на те,що постанова винесена поліцейським взводу № 2 роти № 2 батальйону управління УПП у Херсонській області ДПП Гадючко Євген Петрович, який є працівником Департаменту патрульної поліції, то належним відповідачем у справі є Департамент патрульної поліції.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, адміністративний позов пред'явлено до поліцейського взводу № 2 роти № 2 батальйону управління УПП у Херсонській області ДПП Гадючко Євген Петрович, який, зважаючи на викладені вище положення КУпАП не може бути належним відповідачем.
На підставі наведеного позовні вимоги до інспектора поліції не можуть бути задоволені, оскільки пред'явлені до неналежного відповідача.
На підставі наведеного, поліцейськими правомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20 400,00 грн., внаслідок чого суд за приписами п.1 ч.3 ст. 286 КАС України за результатами розгляду справи дійшов висновку про залишення рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовної заяви до відповідачів Управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції - без задоволення.
Суд також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Таким чином суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про дорожній рух», ст.ст. 9, 251, 252, 288, 289, 293 КУпАП України, ст. ст. 2, 5-10, 72-77, 90, 122, 159, 229, 241-246, 255, 286, 295 КАС України, суд, -
ухвалив:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції НПУ, Управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції НПУ, інспектор батальйону Управління патрульної поліції в Херсонській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розглянуто справу в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.І.Майдан