Справа № 346/6709/23
Провадження № 1-кс/346/318/24
10 квітня 2024 р.м. Коломия
Слідчий суддя Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі судових засідань суду, клопотання дізнавача СД Коломийського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Івано-Франківській області: ОСОБА_3 , погоджене прокурором Коломийської окружної прокуратури: ОСОБА_4 , про тимчасовий доступ до речей і документів та комп'ютерних систем по кримінальному провадженню № 12023096180000324, з правовою кваліфікацією: частина 1 статті 190 КК України,
Звернувшись із вказаним клопотанням, дізнавачка просила надати їй тимчасовий доступ до технічних засобів (комп'ютерної системи) та електронних інформаційних систем і їх частин, на яких є інформація про адреси розташування та номери базових станцій, типи з?єднань (вхідні, вихідні, SMS, MMS, GPRS, переадресація), дату, час, тривалість з?єднань, ідентифікаційні ознаки кінцевого обладнання, (абонентський серійний IMSI, номери сім-карти,
IMEI), ідентифікаційні ознаки терміналу з яким відбувався сеанс зв?язку, з?єднання нульової тривалості, за наявності контрактної угоди надання відомостей про даного абонента по номеру НОМЕР_1 в період часу з 11.11.2023 по 10.04.2024 року.
Аргументи дізнавача.
13 листопада 2023 року в Коломийський РВП ГУНП в Івано-Франківській області звернулась ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителька АДРЕСА_1 із заявою про те, що 11.11.2023 о 19:25 год. в месенджері соціальної мережі «TELEGRAM» із номеру НОМЕР_2 їй написала жінка, яка представилась ОСОБА_6 , спілкувалась українською мовою, та, запропонувала заробіток за рахунок написання коментарів та відгуків в соціальних мережах. ОСОБА_5 згодилась на вказану пропозицію та, окрім цього, для гарантії співпраці згодилась здійснити переказ грошей на суму, яку їй вказала невідома особа. Так, 11.11.2023 ОСОБА_5 здійснила переказ коштів декількома платежами на картковий рахунок, який їй надала невідома особа - НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_7 , загальною сумою 13000 грн. Після переказу грошей невідома особа не відповідає на дзвінки та повідомлення, гроші ніхто не повернуті. Таким чином, невідома особа шляхом обману, зловживаючи довірою, заволоділа грошовими коштами ОСОБА_5 на суму 13000 грн.
Будучи допитаним в якості потерпілої ОСОБА_5 повідомила, 05.11.2023 року їй в соціальній мережі «Ватсап» надійшло повідомлення від ОСОБА_8 , мобільний номер НОМЕР_2 . Вказана невідома особа запропонувала потерпілій заробіток без вкладень, який полягав у тому, щоб здійснювати коментування та відмітки в певних соціальних мережах та постах у них, після чого скинувши скрін-копії проведеної роботи, повинна була отримувати заробітню плату. ОСОБА_5 згодилась на вказаний підробіток, про що відповіла в повідомленнях невідомій особі. Так, потерпілою виконуватись певні завдання (коментування сторінок, писання відгуків і т.п.). За виконання кожного завдання їй нараховувались бали, які в наступному переводились у грошовий еквівалент та надсилалися їй на картку. Перше завдання ОСОБА_5 виконала 05.11.2023 року, за що їй на банківську картку « ІНФОРМАЦІЯ_2 » надійшли гроші в сумі 100 грн. Номер картки потерпіла надіслала невідомій особі в соціальній мережі «Телеграм». Вказана банківська картка « ІНФОРМАЦІЯ_2 » на даний час є заблокованою банком. Переважно потерпіла спілкувалась з ніби-то адміністраторкою ОСОБА_9 та її директором на ім?я ОСОБА_10 , а також ОСОБА_6 (номери телефону вказаних людей відсутні, оскільки спілкувались виключно по переписці). Вказані люди спілкувались українською мовою. В наступному, невідома особа на ім?я ОСОБА_10 запропонував потерпілій інший спосіб заробітку, а саме перевід грошей в криптовалюту та потім її виведення, де можна було заробити на відсотках більші суми. ОСОБА_5 вирішила згодитись, тому 06.11.2023 року здійснила переказ грошей на картку, яку їй надав ОСОБА_10 , а саме НОМЕР_3 , у сумі 500 грн. Після цього через деякий час ОСОБА_10 здійснив переказ на банківську картку потерпілої грошей у сумі 650 грн., а також запропонував здійснити переказ ще на 1000 грн., на що остання погодилась. Так, ОСОБА_5 здійснювала декілька платежів на вище вказану картку, після яких їй були поверненні кошти у урахуванням відсотків. Відтак 11.11.2023 о 18.43 год. потерпіла здійснила переказ на банківську картку НОМЕР_3 грошей в сумі 2600 грн. (дані кошти їй були повернуті через певний час банком). Також, цього ж дня о 19.23 год. ОСОБА_5 здійснила переказ на вище вказану картку грошей в сумі 13000 грн. на ім?я ОСОБА_11 . Після переказу даної суми до потерпілої на зв?язок більше ніхто не виходив, на повідомлення ніхто не відписував, слухавки ні в одній із соціальних мереж не піднімав. Таким чином, невідома особа, шляхом обману, зловживаючи довірою, заволоділа грошима ОСОБА_5 у загальній сумі 13000 грн..
Наведені обставини підтверджуються: витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань по кримінальному провадженню №12023096180000324 (а.с.3), постановою про визначення групи дізнавачів (а.с. 4), протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію (а.с. 5); протоколом допиту потерпілого (а.с. 6-7); протоколом тимчасового доступу до речей і документів (а.с. 8); опис речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді, суду (а.с. 9); протоколом огляду предмета (а.с. 10); постановою про визнання речовими доказами (а.с. 11); анкета-заява клієнта-фізичної особи про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг та код оператора (а.с. 12, 13);
Тому, на думку дізнавача, є всі підстави для задоволення його клопотання.
Оцінка суду.
Слідчий суддя - це суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому КПК України, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні (пункт 18 частини 1 статті 3 КПК України).
І розглядаючи клопотання дізнавача про надання тимчасового доступу до комп'ютерних систем та електронних інформаційних систем і їх частин, що знаходиться у власності ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », суд виходить із того, що тут має місце вирішення питання про втручання держави у право власності цієї юридичної особи на речі матеріального світу, в аспекті їх недоторканості без згоди власника речі. Тож суд одразу відзначає, що в силу положень статті 30 Конституції України, проникнення до володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку допускається, але за вмотивованим рішенням суду.
Суд застосовує також і положення статті 32 Конституції України, з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20 січня 2001 року у справі №2-рп/2012 за якими, ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України; положення частини другої статті 32 Основного Закону України передбачають вичерпні підстави можливого правомірного втручання в особисте та сімейне життя особи. Такими підставами є: згода особи на збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації стосовно неї, а також, у разі відсутності такої згоди, випадки, визначені законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Також суд застосовує і враховує положення статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод за якими, кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції; органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
Таким чином, з огляду на викладене суд констатує, що і право власності ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » на комп'ютерні системи та електронні інформаційні системи і їх частин, і право на особисте (приватне) і сімейне життя тієї людини, яка володіє кінцевим обладнанням, доступ до інформації щодо якого дізнавач просить йому надати, не є абсолютними і можуть зазнавати втручання держави, але на підставах встановлених виключно законом.
Зокрема, положеннями статті 159 КПК України передбачено, що тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку); тимчасовий доступ до електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку здійснюється шляхом зняття копії інформації, що міститься в таких електронних інформаційних системах, комп'ютерних системах або їх частинах, мобільних терміналах систем зв'язку, без їх вилучення (частина 1); тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду (частина 2).
Разом з цим, в силу положень частини 5 статті 163 КПК України слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: 1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; 2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; 3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.
Слідчий суддя постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п'ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів (частина 6 статті 163 КПК України).
І у даному випадку, слідчий суддя вважає, що додані слідчим до клопотання документи: (витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань по кримінальному провадженню №12023096180000324 (а.с.3), постановою про визначення групи дізнавачів (а.с. 4), протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію (а.с. 5); протоколом допиту потерпілого (а.с. 6-7); протоколом тимчасового доступу до речей і документів (а.с. 8); опис речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді, суду (а.с. 9); протоколом огляду предмета (а.с. 10); постановою про визнання речовими доказами (а.с. 11); анкета-заява клієнта-фізичної особи про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг та код оператора (а.с. 12, 13), у їх сукупності, дійсно доводять наявність достатніх підстав вважати, що:
- комп'ютерні системи та електронні інформаційні системи і їх частини можуть перебувати саме у володінні ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », оскільки вказане підприємство обслуговує абонента, який користуються номером мобільного телефону НОМЕР_1 .
- як сама по собі, так і у сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження №12023096180000324, інформація, доступ до якої просить надати дізнавач, і яка може міститись у комп'ютерних системах та електронних інформаційних системах і їх частинах ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », має суттєве значення для встановлення таких важливих обставин кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 190 КК України, як час, місце і спосіб його вчинення, що може бути зафіксовано у інформації яка міститься у вказаних джерелах;
- інформація, доступ до якої просить надати дізнавач дійсно на підставі пунктів 6, 7 і 8 частини 1 статті 162 КПК України відноситься до охоронюваної законом таємниці. Але зважаючи на суть діяння, яке розслідується, можливий спосіб його вчинненя, та неможливість органу досудового розслідування іншими способами встановити обставини вчинення кримнального правопоршення, слідчий суддя вважає, що дізнавач довів можливість використання як доказів тієї інформації до якої вона просить надати доступ і яка міститься у вказаних джерелах, а також дійсно реальну неможливість іншими способами довести ті обставини, які передбачається довести за допомогою інформації, до якої вона просить отримати доступ через доступ до комп'ютерних систем та електронних інформаційних систем і їх частин ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_3 ».
Разом з цим суд враховує, що в силу положень частини 3 статті 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження (а значить і тимчасового доступу до речей чи документів) не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Суд вважає, що доданими до клопотання доказами, у їх сукупності (які викладені вище), дізнавач дійсно доводить наявність підстав вважати, що: існує обґрунтована підозра вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 190 КК України, і ступінь його тяжкості є підставою для застосування тимчасового доступу до комп'ютерних систем та електронних інформаційних систем і їх частин ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », що може бути доказом цього конкретного кримінального правопорушення; потреби досудового розслідування, зокрема збір доказів та недопущення їх приховування чи знищення, виправдовують тимчасовий доступ до запитуваної дізнавачем інформації, що може міститись у вказаних джерелах, і яка (з огляду на свою цифрову форму) може бути легко прихована або знищена, якщо не дозволити тимчасовий доступ; і саме завдяки тимчасовому доступу до вказаних джерел може бути виконано таке завдання, як запобігання приховуванню чи знищенню доказів та встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, на підставі усього вище викладеного суд вважає, що дізнавач довів перед судом наявність усіх підстав, з наявністю яких закон дозволяє втручання у право власності та право на особисте (приватне) і сімейне життя, шляхом тимчасового доступу до технічних засобів (комп'ютерної системи) та електронних інформаційних систем і їх частин якими володіє ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». І тому, клопотання дізнавача підлягає задоволенню частково, оскільки надання доступу до речей та доручення конкретним дізнавачам здійснити її виконання, дізнавачкою не доведено.
Отже, на підставі наведеного та керуючись статтями 2,3,7-33,36-40-1,84-99,103-117,131-132,159-166, 214-219,309-310,369-372,376,532 КПК України слідчий суддя,
Клопотання дізнавача СД Коломийського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Івано-Франківській області: ОСОБА_3 , погоджене прокурором Коломийської окружної прокуратури: ОСОБА_4 , про надання тимчасового доступу до речей і документів та інформації з електронних інформаційних та комп'ютерних систем - задовільнити частково.
Надати дізнавачу сектору дізнання Коломийського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Івано-Франківській області: ОСОБА_3 , тимчасовий доступ до електронних інформаційних систем та комп'ютерних систем, які містять банківську таємницю та які перебувають у володінні ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (що за адресою: АДРЕСА_2 ), шляхом зняття копії наступної інформації, яка в них міститься: щодо відомостей про адреси розташування та номери базових станцій, типи з?єднань (вхідні, вихідні, SMS, MMS, GPRS, переадресація), дату, час, тривалість з?єднань, ідентифікаційні ознаки кінцевого обладнання, (абонентський серійний IMSI, номери сім-карти,
IMEI), ідентифікаційні ознаки терміналу з яким відбувався сеанс зв?язку, з?єднання нульової тривалості, за наявності контрактної угоди надання відомостей про даного абонента по номеру НОМЕР_1 в період часу з 11.11.2023 по 10.04.2024 року.
Представнику ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » надати (забезпечити) ОСОБА_3 можливість ознайомитись із інформацією, яка міститься на електронних інформаційних системах, комп'ютерних системах і їх частин, а також надати (забезпечити) можливість вищевказаній особі зробити копію цієї інформації.
Відмовити у наданні доступу до речей та доручення іншим конкретним дізнавачам здійснити її виконання.
Роз'яснити представнику ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », що у разі невиконання ухвали суд за клопотанням сторони кримінального провадження, якій надано право на доступ до речей і документів на підставі ухвали, має право постановити ухвалу про дозвіл на проведення обшуку згідно з положеннями КПК України, з метою відшукання та вилучення зазначених речей і документів.
Роз'яснити представнику ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », що за умисне невиконання ухвали, що набрала законної сили або перешкоджання її виконанню, частиною 1 статті 382 КК України передбачена кримінальна відповідальність.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення суддею та має строк дії по 10 червня 2024 року. Ухвала не може бути оскаржена в апеляційному порядку, але заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Повний текст ухвали виготовлено 12.04.2024р.
Слідчий суддя: ОСОБА_1