Справа № 346/1723/22
Провадження № 1-кп/346/168/24
12 квітня 2024 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження внесеного в Єдиний державний реєстр досудових розслідувань за № 12021091180000559 від 04 грудня 2021 року про обвинувачення ОСОБА_5 за ст. 121 ч. 2 КК України,-
На розгляді Коломийського міськрайонного суду знаходиться дане кримінальне провадження.
В судовому засіданні під час дослідження доказів у справі прокурор звернувся до суду із клопотанням про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в якому посилається на те, що у ОСОБА_6 закінчується строк тримання під вартою, а всі ризики, які враховувалися при обранні вказаного запобіжного заходу передбачені п.п. 1, 2, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачений, усвідомлюючи тяжкість покарання за вчинене кримінальне правопорушення з метою уникнення відповідальності може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Як наслідок, запобігти їм, шляхом застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів неможливо через невідповідність характеру вчиненого кримінального правопорушення та особи обвинуваченого даному запобіжному заходу.
Захисник щодо клопотання заперечив, зазначив, що заважаючи на те, що ОСОБА_6 тривалий час перебуває під вартою, просить змінити йому запобіжний захід на більш м'який, а саме домашній арешт.
Захмсник та бвинувачений при вирішенні даного клопотання покладаються на погляд суду.
Заслухавши заявлені клопотання, взявши до уваги думки учасників судового розгляду, суд дійшов наступних висновків.
Вимогами статті 331 ч.1 КПК України визначено, що суд зобов'язаний розглянути клопотання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку визначеного законом та ухвалою суду. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку, суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій її переслідують.
Згідно правової позиції ЄСПЛ, висловленої судом у п. 79 рішення Суду у справі "Харченко проти України" та у п. 170 рішення Суду у справі "Лабіта проти Італії", таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують право поваги до особистої свободи.
Оскільки ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ст. 121 ч. 2 КК України, за який передбачено покарання тільки позбавлення волі, тому беручи до уваги наведене та виходячи із характеру висунутого обвинувачення, тяжкості покарання, що загрожує йому, реальними залишаються ризики можливого переховування обвинуваченого від органів досудового розслідування та суду з ціллю ухилення від кримінальної відповідальності, здійснення тиску на свідків і потерпілих осіб, знищення, приховання чи спотворення речей та документів, що мають істотне значення у кримінальному провадженні.
Тому суд виходячи з тих обставин, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 , має високий ступінь суспільної небезпеки, наявність якої, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи обвинуваченого та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинувачених, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, приходить до висновку про обґрунтованість клопотання прокурора щодо тримання обвинуваченого під вартою.
Відповідно до ч. 4 п. 2 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, не вважає можливим застосовувати інститут застави у кримінальному провадженні, оскільки обвинувачений обгрунтовано підозрюється у злочині, який спричинив смерть людини.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 27, 139-143, 182, 183, 194, 331, 372, 395 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителю АДРЕСА_1 , громадянину України, запобіжний захід тримання під вартою на строк шістдесят днів, тобто до 10 червня 2024 року, включно.
Судове засідання по кримінальному провадженню № 12021091180000559 від 04 грудня 2021 року про обвинувачення ОСОБА_5 за ст. 121 ч. 2 КК України відкласти на 23 травня 2024 року об 11 год.
Обвинуваченого ОСОБА_5 утримувати під вартою в Державній установі «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)».
Копію ухвали направити сторонам кримінального провадження та начальнику Івано-Франківської установи виконання покарань (№12).
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом семи днів з дня оголошення.
Головуючий суддя : ОСОБА_1