Справа № 344/49/24
Провадження № 2/344/18/24
03 квітня 2024 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Бородовського С.О.,
з участю секретаря Бурянна Н.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
в позові вказано, що сторони одружились 20 травня 2006 року. Від шлюбу мають двох неповнолітніх дітей- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На даний час сторони не ведуть спільне господарство, не проживають разом, сімейні відносини не підтримують. Подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам сторін та дітей.
Позивач в судовому засіданні підтримала позов та просила задовольнити.
Відповідач надав пояснення суду, що він за збереження сім'ї, хоче щоб сім'я продовжувала існувати.
Судом встановлено наступні обставини.
Сторони зареєстрували шлюб 20 травня 2006 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Івано-Франківську Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис №656.
Згідно копії свідоцтва про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьками зареєстровано сторін спору.
Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьками зареєстровано сторін спору.
В п.2 ст.104 СК України вказано, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
В п.3 ст.105 СК України вказано, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Відповідно до ст.112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ст. 160 СК України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.
Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на даний час досягла чотирнадцяти років, а відтак з цього часу втратила статус малолітньої дитини.
Таким чином, вимога про залишення дитини ОСОБА_5 проживати з матір'ю не підлягає до задоволення.
Відповідно до ч.4 ст.19 Сімейного кодексу України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.
Відповідно до частин другої, третьої, четвертої статті 29 ЦК України фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна. У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом. Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.
Сторони не просили про залучення до участі у справі органу опіки та піклування.
Також не заявлено про спір щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, перебування дитини на утриманні виключно одного з батьків.
Для забезпечення юридичної визначеності може бути вирішено питання про визначення юридичного місця проживання дитини. Однак це судове рішення не належить до судових рішень про участь одного з батьків у вихованні дитини, визначення місця проживання дитини, перебування дитини на утриманні виключно одного з батьків. Законом встановлено інший порядок розгляду даних спорів.
У відповідності до ст.141 Сімейного кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Стаття 141 ЦПК України визначає порядок розподілу судових витрат між сторонами.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем сплачено судовий збір в сумі 1211, 20 грн., що підтверджується наданою квитанцією.
Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.
За змістом ст.113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Усі інші пояснення сторін, їх докази і арґументи не спростовують висновків суду, зазначених в цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надало можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.
Відповідно до зазначеного суд, -
позов задовольнити частково.
розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 20 травня 2006 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м.Івано-Франківську Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис №656.
Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 судовий збір у розмірі 1211, 20 грн.
Доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , залишити проживати з матір'ю, ОСОБА_1 .
В іншій частині позову відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Бородовський С.О.