Справа № 344/248/23
Провадження № 2/344/322/24
27 березня 2024 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Бородовського С.О.,
за участі секретаря судового засідання Бурянна Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором позики,-
в позові вказано, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 отримав у позивача в позику кошти в сумі 10 000 дол. США. Дані кошти боржник зобов'язався повернути до 07.11.2018 року, а у разі прострочення зобов'язувався повернути кошти з виплатою пені 1 відсотка за кожен день прострочення. 28.08.2018 року ОСОБА_2 отримав у позивача 20 000 дол. США. Дані кошти боржник зобов'язався повернути до 28.02.2019 року, а у разі прострочення зобов'язувався повернути кошти з виплатою пені 1 відсотка за кожен день прострочення. 20.09.2019 року ОСОБА_2 отримав у позивача 5 000 дол. США. Дані кошти боржник зобов'язався повернути до 20.09.2020 року, а у разі прострочки зобов'язувався повернути кошти з виплатою пені 1 відсотка за кожен день прострочення. 05.02.2020 року ОСОБА_2 отримав у позивача 15 000 дол. США. Дані кошти боржник зобов'язався повернути до 28.02.2021 року, а у разі прострочки зобов'язувався повернути кошти з виплатою пені 1 відсотка за кожен день прострочення. На підтвердження отримання у позивача вищезазначеної суми коштів та взяття на себе обов'язків щодо їх повернення ОСОБА_2 надав письмові розписки. Факт одержання грошей боржник визнав у розписці, написаній ним власноручно. Позивач виїхав з Укрїни і на даний час проживає за кордоном. Неодноразові прохання позивача про добровільну сплату боргу, ОСОБА_2 сприймав за належне, однак обіцяв, що поверне кошти згодом, оскільки бізнес ще на стадії розгортання. Однак, боржник відверто ігнорує позивача, а останнім часом взагалі відмовився спілкуватися, що є грубим порушенням матеріальних прав позивача, хоча раніше постійно обіцяв, що незабаром кошти віддасть. Таким чином на момент звернення до суду борг відповідача становить 50 000 дол. США. У відповідності до курсу валют НБУ станом на 05.01.2023 року вартість одного долара США становить 36,56 гривень України. Таким чином, сума заборгованості ОСОБА_2 становить 1 828 000 грн.
Представник позивача подав до суду заяву в якій просить розгляд справи проводити без участі сторони позивача, позовні вимоги підтримував в повному обсязі та просив задовольнити. Щодо заочного рішення не заперечував. До матеріалів справи долучив оригінали розписок.
Відповідач в судове засідання не з'явився, повідомлений судом про судове засідання належним чином. Відповідач не подав до суду відзиву на позов чи його заперечення.
Крім того, повідомлення відповідача було здійснено на підставі ч. 11 ст. 128 ЦПК України шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі «Судова влада» на веб-сайті Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.
Так, в рішенні Європейського суду з прав людини по справі Пономарьов проти України (Заява № 3236/03) вказано: ... сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (mutatismutandis, рішення у справі (AleksandrShevchenko v. Ukraine), заява № 8371/02, п.27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява № 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).
Оскільки відповідача повідомлено про судовий розгляд у спосіб, що визначений законом, тому правові наслідки за відсутність відповідача в судовому засіданні процесуальним законом повністю покладено на відповідача.
Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Судом встановлено наступні обставини.
07 травня 2018 року ОСОБА_2 отримав у позивача 10 000 доларів США, що підтверджується оригіналом розписки, яка долучена представником позивача до матеріалів справи.
28 серпня 2018 року ОСОБА_2 отримав у позивача 20 000 доларів США, що підтверджується оригіналом розписки, яка долучена представником позивача до матеріалів справи.
20 вересня 2010 року ОСОБА_2 отримав у позивача 5 000 доларів США, що підтверджується оригіналом розписки, яка долучена представником позивача до матеріалів справи.
05 лютого 2020 року ОСОБА_2 отримав у позивача 15 000 доларів США, що підтверджується оригіналом розписки, яка долучена представником позивача до матеріалів справи.
Відповідно до положень ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
В п.2 ст.1047 ЦК України вказано, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина перша стаття 1049 ЦК України).
За своїми правовими ознаками договір позики є реальною, односторонньою, оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, і може не співпадати з датою складання розписки, яка посвідчує цей факт, однак у будь-якому разі складанню розписки має передувати факт передачі коштів у борг.
За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики після отримання коштів, підтверджуючи як факт укладення договору та зміст умов договору, так і факт отримання боржником від кредитора певної грошової суми.
Надана суду представником позивача розписка підтверджує той факт, що між сторонами по справі було укладено договір позики згідно якого відповідач отримав у позивача в борг 50 000 доларів США, на підтвердження якого було складено розписки. Той факт, що саме позивач пред'явив суду розписку вказує, що саме ним було надано відповідачу позику.
Стороною позивача зазначено, що відповідач свої зобов'язання не виконав, борг не повернув.
В п.1 ст.612 ЦК України вказано, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За правилами ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
В п.1 ст.526 ЦК України зазначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до п.1 ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
В ч.1 ст.12 ЦПК України проголошено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до ч.2 ст.12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
В ч.3 ст.12 ЦПК України вказано, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Отже обов'язок надання суду доказів на спростування позову процесуальним законом покладено безпосередньо на відповідача.
В ч.2 ст.13 ЦПК України вказано, що збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В ч.5 ст.81 ЦПК України вказано, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
В ч.7 ст.81 ЦПК України вказано, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Отже суд не збирає доказів на обґрунтування правових позицій сторін. Вказаний обов'язок покладено безпосередньо на сторін. Правові наслідки невиконання зазначеного обов'язку або його неналежного виконання покладено безпосередньо на відповідну сторону спору.
Таким чином на відповідача на підставі принципу змагальності цивільних процесуальних відносин покладено обов'язок на спростування доводів позивача щодо порушення відповідачем зобов'язань перед позивачем.
Будь-яких доказів, які б спростовували наведену позивачем суму заборгованості за вказаним договором позики відповідачем суду не надано. Розрахунку в заперечення розрахунку заборгованості позивача відповідачем не подано.
Таким чином, позов обґрунтовано належними правовими підставами та підлягає задоволенню.
Усі інші пояснення сторін, їх докази і арґументи не спростовують висновків суду, зазначених в цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надало можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.
Відповідно до зазначеного суд,-
позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 борг в сумі 1 828 000 грн. за договорами позики від 07.05.2018 р., 28.08.2018 р., 20.09.2010 р., 05.02.2020 р. та судовий збір у розмірі 13 420, 00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до апеляційного суду, з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Бородовський С.О.