Дата документу 12.04.2024
Справа № 334/9623/23
Провадження № 2/334/325/24
12 квітня 2024 року Ленінський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді Фетісова М.В., за участю секретаря судового засідання Засько О.А.,
розглянувши заяву представника відповідачки ОСОБА_1 адвоката Хмарської Яни Віталіївни про відвід судді,
встановив:
Ленінським районним судом міста Запоріжжя у складі: головуючого судді Фетісова М.В. розглядається цивільна справа № 334/9623/23 за первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики, зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спорту, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Осінцева Валентина Миколаївна, про визнання недійсним договору позики.
09.04.2024 представником відповідачки адвокатом Хмарською Я.В. в електронній формі подана заява про відвід судді Фетісова М.В., яка обґрунтована тим, що відповідно до пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді. Як стало відомо відповідачці, під час проведення підготовчого судового засідання суддею Фетісовим М.В., яке відбулось 27.02.2024, надаючи слово представнику відповідача адвокату Хмарській Я.В., суддя постійно перебивав її, не надавав можливості до кінця висловити свою думку та навести доводи, постійно підвищував голос, не приймав до уваги докази, на які посилалася представник відповідача. В період з 27.02.2024 до 05.04.2024 звукозапис судового засідання не додавався у систему «Електронний суд», а отже представник відповідача за первісним позовом не мала можливості отримати докази своїх посилань для підготовки цієї заяви. Починаючи з 06:00 хвилини запису, суддя підвищуючи голос на представника відповідача вів себе не зовсім коректно, всупереч статті 8 Кодексу суддівської етики. Крім того на клопотання про витребування у позивача доказу - розписки про передання грошових коштів, що було заявлене представником відповідача за первісним позовом суддя стверджувально заявляє, що «як можна витребувати те, чого не існує». Також суддя на підвищених тонах наголошує на тому, що «яка може бути розписка про отримання грошових коштів, якщо договір позики нотаріальний». На її думку, ухвалене суддею у справі рішення не буде об'єктивним, законним та обґрунтованим, оскільки в його основу не будуть покладені всебічно досліджені обставини і факти даної справи. Отже, це викликає сумніви і недовіру до такого суду, адже після проведення даного судового засідання є всі підстави вважати, що справа буде розглянута необ'єктивно та упереджено по відношенню до Відповідача за первісним позовом.
Відповідно до частин сьомої та восьмої статті 40 ЦПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.
Вичерпний перелік підстав для відводу судді наведений у статтях 36 та 37 ЦПК України.
Представник відповідачки адвокат Хмарська Я.В. зазначила підставами для відводу інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді (пункт 5 частини першої статті 36 ЦПК України).
Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу (частина третя статті 39 ЦПК України).
Про обставини, які стали підставами для відводу судді представнику відповідачки стало відомо під час підготовчого засідання, яке відбулось 27.02.2024. Таким чином вона мала право заявити відвід судді до 29.02.2024.
При цьому обґрунтування пропуску строку для заявлення відводу судді тим, що представник відповідачки отримала доступ до технічного запису підготовчого засідання лише 05.04.2024 та він був необхідний їй як доказ для посилань для підготовки цієї заяви, не відповідає вимогам статті 39 ЦПК України, відповідно до яких заява про відвід не потребує додання доказів.
Згідно з частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожна людина має право при визначенні її громадянських прав і обов'язків або будь-якого кримінального обвинувачення проти неї на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного терміну незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.
Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини від 9 листопада 2006 року у справі «Білуха проти України», наявність безсторонності судді відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції має визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Згідно з об'єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад умови, за яких були б неможливі будь-які сумніви в його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, які свідчать про відсутність безсторонності суду. Що стосується суб'єктивного критерію, то особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного. Згідно з об'єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об'єктивно виправдані. Для задоволення відводу за об'єктивним критерієм мають бути не щонайменші сумніви одного з учасників справи, а достатні підстави вважати, що суддя не є безстороннім або що йому бракує неупередженості під час розгляду справи.
Обґрунтовуючи заяву про відвід судді представник відповідачки зазначила, що надаючи їй слово для обґрунтування заяви про витребування доказів суддя постійно перебивав її, не надавав можливості до кінця висловити свою думку та навести доводи, постійно підвищував голос, не приймав до уваги докази, на які вона посилалася. Також суддя стверджувально заявив, що не можна витребувати те, чого не існує та наголосив на тому, що «яка може бути розписка про отримання грошових коштів, якщо договір позики нотаріальний».
Відповідно до технічного запису підготовчого засідання суддя однаковим тембром голосу спілкувався зі всіма учасниками справи, які були присутні у підготовчому засіданні.
Відповідно до частини другої статті 214 ЦПК України головуючий відповідно до завдання цивільного судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.
Таким чином переривання суддею пояснень представника належить до повноважень судді при керуванні судовим засіданням. Крім цього таке переривання відбувалось, у тому числі, через технічні причини, оскільки всі учасники справи приймали участь у підготовчому засіданні в режимі відеоконференції та через затримки зв'язку мало місце накладення пояснень представника відповідачки та питань головуючого.
Щодо не прийняття до уваги судом доказів, на які посилалась представник відповідачки, то такі докази у підготовчому засіданні не подавались та не досліджувались.
Щодо тверджень судді щодо витребуваних представником відповідачки доказів, то вони стосувались обов'язку представника відповідачки довести підстави для витребування доказів та обгрунтованості поданого нею клопотання, а саме з'ясування підстави, з яких випливає, що цей доказ має позивач. Вказана обставина за своєю сутністю є незгодою представника відповідачки з постановленою судом без виходу до нарадчої кімнати ухвалою про відмову у задоволенні клопотання представника відповідачки про витребування доказів.
Відповідно до частини четвертої статті 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Таким чином представником відповідачки не доведено, що головуючий суддя Фетісов М.В. виявляв упередженість або необ'єктивність у цій справі.
Суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого представником відповідачки відводу, оскільки нею не доведено жодних підстав, визначених статтями 36 та 37 ЦПК України для відводу судді та не надано доказів упередженості, необ'єктивності або особистої заінтересованості судді.
Відповідно до частини третьої статті 40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу.
Керуючись статтями 36, 39, 40, 260 ЦПК України, суд
постановив:
визнати необґрунтованим заявлений представником відповідачки ОСОБА_1 адвокатом Хмарською Яною Віталіївною відвід судді.
Заяву представника відповідачки ОСОБА_1 адвоката Хмарської Яни Віталіївни про відвід судді у цивільній справі № 334/9623/23 за первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики, зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спорту, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Осінцева Валентина Миколаївна, про визнання недійсним договору позики, передати до канцелярії Ленінського районного суду міста Запоріжжя для визначення судді для її розгляду в порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя М.В. Фетісов