11 квітня 2024 р. № 400/7317/23
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Департаменту патрульної поліції, в якій просить:
"1. Визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції (вул. Федора Ернста, 3, м Київ, 03048, телефон: (044) 287-82-82. ЄДРПО 40108646) щодо нездійснення, ОСОБА_1 , доплати до грошового забезпечення поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, за період з 01 січня 2021 року по 04 червня 2022 року в розмірі 50 відсотків грошового забезпечення;
2. Зобов'язати Департамент патрульної поліції (вул. Федора Ернста, 3, м Київ, 03048, телефон: (044) 287-82-82. ЄДРПО 40108646) здійснити розрахунок та виплатити на користь, ОСОБА_1 ,, заборгованість у вигляді доплати до грошового забезпечення поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, за період з 01 січня 2021 року по 04 червня 2022 року в розмірі 50 відсотків грошового забезпечення, пропорційно відпрацьованому часу;".
На обгрунтування позовних вимог позивач посилається на невиплату йому відповідачем додаткової доплати до грошового забезпечення з 01.01.2021 до 04.06.2022 в період дії карантину.
Ухвалою від 21.06.2023 суд відкрив провадження в адміністративній справі.
Відповідач подав до суду клопотання, в якому просив залишити без розгляду позовну заяву позивача, посилаючись на пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду.
Ухвалою від 05.09.2023 суд залишив позовну заяву без руху та надав строк для усунення її недоліків - п'ять днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою від 07.09.2023 суд залишив позовну заяву без розгляду.
Постановою від 19.02.2024 П'ятий апеляційний адміністративний суд скасував ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 07.09.2023, справу № 400/7317/23 направив до суду першої інстанції для продовження розгляду.
01.03.2024 справа надійшла до Миколаївського окружного адміністративного суду.
Ухвалою від 06.03.2024 суд продовжив розгляд справи.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в позові, зазначаючи, що фінансування для здійснення доплати поліцейським на період карантину в період з 01.01.2021 до 31.12.2022 відповідачу не надходило. Департамент патрульної поліції не є розпорядником коштів та не має повноважень щодо прийняття рішень чи подання звернень про виділення таких коштів. Вказане свідчить про те, що відповідач вчинив усі залежні від нього дії щодо здійснення додаткової доплати в межах виділених коштів. Крім того, позивачем не доведено його безпосередньої участі у спірний період у забезпеченні правопорядку і безпеки громадян, що зумовлює безпосередній контакт з населенням в умовах дії карантину. Відповідач вказує, що додаткова доплата на період карантину встановлюється пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах, а з 24.02.2022 до 04.06.2022 позивач був відсутній на службі, що було встановлено службовим розслідуванням.
До відзиву відповідач додав копію наказу Департаменту патрульної поліції від 25.05.2022 № 307 «Про застосування до працівників УПП в Одеській області ДПП дисциплінарних стягнень», в якому зазначається про відсутність позивача на службі з 24.02.2022 до 16.03.2022 та з 18.05.2022 до 20.05.2022. Інших доказів відсутності позивача на службі в зазначений у відзиві період, зокрема матеріалів службового розслідування відповідач не подав.
У відповіді на відзив позивач посилається на довідку обліку несення служби у нічний та денний час і зазначає, що в спірний період відпрацював 61 робочу зміну (денних - 31, нічних - 30), під час чого виконував обов'язки і мав безпосередній контакт з населенням. Аргументи відповідача про відсутність позивача на службі позивач у відповіді на відзив не коментує.
У запереченнях відповідач наголошує на відсутності доказів залучення позивача до виконання обов'язків, які дають право на таку доплату. Відповідач вказує, що встановлення спірної доплати є його дискреційними повноваженнями.
У зв'язку з відсутністю заяв сторін про розгляд справи з викликом (повідомленням) сторін, суд, відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянув справу в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження.
Безпосередньо, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши докази, що містяться у справі, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, суд установив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Позивач у спірний період з 01.01.2021 до 04.06.2022 проходив службу в поліції на посаді інспектора взводу № 2 роти № 7 батальйону № 1 полку УПП в Одеській області ДПП.
Пунктом 4 наказу від 25.05.2022 № 307 за невихід на службу без поважних причин з 24.02.2022 до 16.03.2022 та з 18.05.2022 до 20.05.2022 позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено стягнення у виді звільнення із служби в поліції. Звільнення позивача реалізоване наказом ДПП від 04.06.2022 № 825 о/с.
Зазначені обставини установлені постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18.10.2023 у справі № 420/8459/22, яка набрала законної сили.
Постановою від 18.10.2023 у справі № 420/8459/22 П'ятий апеляційний адміністративний суд визнав протиправним та скасував наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України № 307 від 25.05.2022 про застосування до поліцейського взводу №2, роти №7 батальйону №1 полку УПП в Одеській області ДПП капрала поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції; визнав протиправним та скасував наказ від 04.06.2022 № 825 о/с у частині звільнення капрала поліції ОСОБА_1 з посади поліцейського взводу №2, роти №7 батальйону №1 полку УПП в Одеській області ДПП зі служби в поліції за самоусунення від виконання основних та додаткових завдань; поновив капрала поліції ОСОБА_1 на посаді інспектора взводу №2, роти №7 батальйону №1 полку УПП в Одеській області ДПП з 05.06.2022.
Також у постанові П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18.10.2023 у справі № 420/8459/22 зазначено таке:
- «Колегія суддів не приймає до уваги пояснення відповідача, що надані у відзиві на апеляційну скаргу, щодо відсутності позивача на службі у період з 18 травня 2022 року по 23 травня 2022 року, а також вважає недопустимими доказами надані відповідачем витяги з журналу обліку доставлених, відвідувачів та запрошених, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 308 КАС України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього»;
- «З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що події за період з 18 травня 2022 року по 23 травня 2022 року, стосовно невиходу позивача на службу без поважних причин дисциплінарним органом взагалі не досліджувались, у зв'язку з чим позивача протиправно притягнуто до дисциплінарної відповідальності за вказаний період»;
- «Колегією суддів встановлено, що за результатами службового розслідування 24 травня 2022 року встановлено факт грубого порушення службової дисципліни в діях поліцейського взводу №2 роти №7 батальйону №1 полку УПП в Одеській області ДЛЛ капрала поліції ОСОБА_1 , що виразилось у невиході на службу без поважних причин з 24 лютого до 28 лютого, з 01 березня 2022 року до 16 березня 2022 року та з 18 травня по 23 травня 2022 року. (т. с. 1 а.с. 140-143)
На підтвердження невиходу позивача на службу з 24 лютого 2022 року відповідачем було складено акти про відсутність ОСОБА_1 на службі (т.с. 1 а.с. 75-89)
Колегія суддів вважає, що надані відповідачем акти про відсутність позивача на службі, не можуть бути доказом того, що ОСОБА_1 не вийшов на службу з неповажних причин, оскільки позивач не заперечує факту, що у період з 24.02.2022 року по 16.03.2022 року він був відсутній на службі, однак зазначає, що в цей період хворів, а тому не вийшов на службу з поважних причин.
На підтвердження своєї позиції, позивачем надано лікарняні листи непрацездатності, що підтверджують непрацездатність позивача з 25 лютого 2022 року по 17 березня 2022 року, та довідку про відсутність позивача на службі з 16 лютого 2022 року по 24 лютого 2022 року з наданої позивачем довідки, вбачається, що до праці 25 лютого 2022 року, довідка має допис, що картку втрачено. (т.с. 1 а.с. 11-14)»;
- «При цьому, відповідачем до матеріалів справи надано роздруківку телефонної переписки позивача з працівником поліції, з якої вбачається, що ОСОБА_1 був на зв'язку щонайменше з 4 березня 2022 року та відповідав на питання працівників, а 14 березня ще раз підтвердив, що знаходиться на лікарняному з 31 січня 2022 року. Переписку до 04 березня 2022 року відповідачем не надано, як і не надано доказів, що 24 лютого 2022 року ОСОБА_1 не виходив на зв'язок.(т.с.1 а.с. 97)
Колегія суддів зазначає, що вищезазначена переписка підтверджує той факт, що відповідач знав про хворобу ОСОБА_2 , який хворів з 31 січня 2022 року і станом на 24 лютого 2022 року продовжував лікування».
Отже, П'ятий апеляційний адміністративний суд установив, що у період з 31.01.2022 до 17.03.2022 позивач перебував на лікарняному, тобто був відсутній на роботі.
За приписами частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Обставина відсутності позивача на роботі з 18.05.2022 до 20.05.2022 не знайшла свого підтвердження під час розгляду справи № 420/8459/22. У справі, що розглядається, відповідач також не подав відповідних доказів.
У період з 01.01.2021 до 04.06.2022 доплата за роботу в період карантину позивачу не здійснювалася, що сторонами визнається.
Ухвалюючи рішення у справі, суд виходить з такого.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» з 12.03.2020 на усій території України встановлено карантин.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 342 «Про визначення переліку посад працівників, службових і посадових осіб, щодо яких не застосовується обмеження під час нарахування заробітної плати, грошового забезпечення у квітні 2020 р. та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі - Постанова № 342) установлено, що обмеження під час нарахування заробітної плати, грошового забезпечення у квітні 2020 р. та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, не застосовується для таких категорій посад, зокрема: поліцейські, які беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, у тому числі в операції Об'єднаних сил (ООС), здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбитті збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні цих об'єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою.
Згідно з пунктом 2 Постанови № 342, визначення переліку посад (професій) працівників, службових і посадових осіб, військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, поліцейських, зазначених у пункті 1 цієї постанови, з урахуванням специфіки їх участі у заходах, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, у тому числі в операції Об'єднаних сил (ООС), здійснюється відповідним центральним органом виконавчої влади у сфері, у якій він реалізує державну політику, органом державної влади, іншим державним органом.
Персональний перелік працівників, службових і посадових осіб, військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, поліцейських, зазначених у пункті 1 цієї постанови, визначається керівником (керівником державної служби) відповідної установи, організації, органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування (пункт 3 Постанови № 342).
Пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375 „Деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни” (далі - Постанова № 375) установлює, що на період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни окремим категоріям працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв'язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) (далі - працівники) та внаслідок виконання своїх обов'язків мають безпосередній контакт з населенням, встановлюється додаткова доплата до заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах.
Встановлення доплати, визначеної пунктом 1 цієї постанови, працівникам підприємств, установ та організацій, органів державної влади, які фінансуються з державного та місцевих бюджетів, здійснюється у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення) (пункт 2 Постанови № 375).
Згідно з пунктом 4 Постанови № 375, перелік посад (професій) працівників, яким встановлюються такі доплати, визначається відповідним центральним органом виконавчої влади у сфері, у якій він реалізує державну політику. Персональний перелік працівників, яким встановлюється доплата, визначається керівником (керівником державної служби) відповідного підприємства, установи та організації, органу державної влади.
Відповідно до пункту 5 Постанови № 375, доплати, визначені пунктами 2 і 3 цієї постанови, здійснюються за рахунок та в межах видатків державного та місцевих бюджетів, передбачених за відповідними бюджетними програмами головних розпорядників бюджетних коштів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 10.06.2020 № 485 "Про виділення коштів для здійснення доплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення, медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, у відомчих закладах охорони здоров'я" затверджений Порядок використання коштів, виділених для здійснення доплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення, медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, у відомчих закладах охорони здоров'я (далі - Порядок № 485).
У пункті 1 Порядку № 485 вказано, що цей Порядок визначає механізм використання коштів державного бюджету за програмами, зокрема: «Здійснення доплати поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, за рахунок коштів, виділених з фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками» (далі - бюджетні кошти).
Згідно з пунктом 2 Порядку № 485, головним розпорядником бюджетних коштів є МВС. Відповідальними виконавцями бюджетних програм є МВС, Національна гвардія, Адміністрація Держприкордонслужби, ДСНС та Національна поліція (далі - органи системи МВС).
Абзаци перший та другий пункту 4 Порядку № 485 визначають, що кошти, отримані органами системи МВС відповідно до пункту 3 цього Порядку, використовуються виключно для: доплати до грошового забезпечення військовослужбовцям Національної гвардії та Адміністрації Держприкордонслужби, особам рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
На виконання пункту 4 Постанови № 375 Міністерство внутрішніх справ України видало наказ від 03.06.2020 № 431 «Про окремі питання організації оплати праці на період дії карантину», яким визначено керівникам, зокрема, Національної поліції України забезпечити встановлення на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни окремим категоріям поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв'язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) та внаслідок виконання своїх обов'язків мають безпосередній контакт з населенням, додаткової доплати у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах (пункт 1); виплату додаткової доплати здійснювати поліцейським, які перебувають відповідно на штатних посадах в органах (підрозділах) Національної поліції України (пункт 2); нарахування додаткової доплати здійснювати у відсотковому співвідношенні до заробітної плати (грошового забезпечення) з розрахунку всіх складових, у тому числі премії, за винятком виплат, що носять одноразовий та компенсаційний характер (пункт 3); персональний перелік осіб, яким установлюється додаткова доплата, визначається керівником відповідного органу, закладу, зазначених у пункті 1 цього наказу (пункт 4).
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що підставою для отримання доплати за Постановою № 375 є сукупність таких умов: 1) особа є поліцейським; 2) забезпечує життєдіяльність населення, зокрема, шляхом забезпечення правопорядку і безпеки громадян, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (із змінами і доповненнями, внесеними постановами КМУ) відповідно до статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» Кабінет Міністрів України постановив Установити з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з 19 грудня 2020 року до 30 квітня 2023 року на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів У країни від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», від 20 травня 2020 року № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та від 22 липня 2020 року № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».
Посилання відповідача на відсутність фінансування для здійснення відповідних доплат суд відхиляє, оскільки відсутність коштів на рахунку відповідача для виплати доплати на період дії карантину не може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.04.2023 у справі № 420/19450/21.
Суд відхиляє аргументи відповідача про відсутність доказів залучення позивача до виконання обов'язків з безпосереднім контактом з населенням, оскільки посада позивача передбачає безпосередній контакт із населенням. При цьому відповідач не вказав, які саме докази має надати позивач. При цьому відповідач не виконав покладений на нього частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок доказування. Зокрема, відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Посилаючись на відсутність позивача на службі у частину днів спірного періоду, відповідач подав лише копію наказу від 25.05.2022 № 307, скасованого постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18.10.2023 у справі № 420/8459/22.
При цьому суд, з метою з'ясування всіх обставин справи, самостійно вжив заходів із виявлення доказів, а саме: долучив та дослідив копію постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18.10.2023 у справі № 420/8459/22 (частина четверта статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України).
Суд установив, що позивач був відсутній на службі з 31.01.2022 до 17.03.2022 у зв'язку з перебуванням на лікарняному, тобто в цей період посадових обов'язків з безпосереднім контактом з населенням не виконував.
Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375 «Деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни», спірна додаткова доплата до заробітної плати (грошового забезпечення) установлюється пропорційно відпрацьованому часу.
Оскільки позивач не працював у період з 31.01.2022 до 17.03.2022, у задоволенні позовних вимог за цей період належить відмовити.
Позовні вимоги про здійснення спірної доплати в розмірі 50 відсотків грошового забезпечення до задоволення також не підлягають, оскільки згідно з пунктом 2 Постанови № 375, встановлення доплати, визначеної пунктом 1 цієї постанови, працівникам підприємств, установ та організацій, органів державної влади, які фінансуються з державного та місцевих бюджетів, здійснюється у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення).
Суд також вказує, що відхилив посилання відповідача на наявність у нього дискреційних повноважень у спірному питанні, оскільки за умови наявності відпрацьованого часу з безпосереднім контактом з населенням відповідач має лише один правомірний і законний варіант поведінки - нарахувати і виплатити спірну доплату пропорційно відпрацьованому часу.
За такого позовні вимоги належить задовольнити частково.
Судові витрати у справі відсутні.
Керуючись статтями 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) до Департаменту патрульної поліції (вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048, ідентифікаційний код - 40108646) задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції, яка полягає в ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 додаткової доплати за службу пропорційно відпрацьованому часу в умовах забезпечення життєдіяльності населення в період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, за період з 01.01.2021 до 30.01.2022 та з 18.03.2022 до 04.06.2022.
3. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.В. Птичкіна