про повернення позовної заяви
м. Вінниця
10 квітня 2024 р. Справа № 120/3519/24
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Крапівницька Н. Л., розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом ОСОБА_1
до Пенсійного фонду України
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою від 22.03.2024 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків позовної заяви шляхом:
- надання до суду належним чином засвідченої копії паспорта ОСОБА_1 в частині відмітки про зареєстроване місце проживання або ж іншого документа (довідки) на підтвердження зареєстрованого місця проживання.
- надання до суду доказів сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн. за реквізитами для сплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у Він, обл./м.Вінниця/22030101, ЄДРПОУ 37979858, Банк одержувач: Казначейство України (ЕАП), р/р UA028999980313181206084002856, призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд., або інші надати документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
05.04.2024 на адресу суду надійшла заява від ОСОБА_1 в якій останній вказав, що вимога суду щодо надання доказів про місце його проживання або реєстрації не підлягає задоволенню. Також долучив відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків станом на 07.03.2024 з період 1 кварталу 2023 по 4 квартал 2023, у якій зазначено, що інформація про доходи відсутня та довідку ГУ ПФУ у Вінницькій області №278/0200-0219-11 від 01.03.2023 року, із змісту якої встановлено, що ОСОБА_1 не перебуває на обліку у відділі обслуговування громадян № 17 (сервісний центр) м. Тульчин ГУ ПФУ у Вінницькій області та не отримує пенсію згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Щодо не надання до суду належним чином засвідченої копії паспорта ОСОБА_1 в частині відмітки про зареєстроване місце проживання або ж іншого документа (довідки) на підтвердження зареєстрованого місця проживання, зазначаю.
Так, в ухвалі від 22.03.2024 вказано, що згідно статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Згідно ст. 25 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Якщо така особа не має місця проживання (перебування) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача.
Отже, стаття 25 КАС України пов'язує підсудність справи за вибором позивача з зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача, у разі ж якщо особам не має місця проживання така справи вирішується за місцезнаходженням відповідача.
Наведеною нормою не передбачено можливості звернення до суду з позовом за фактичним місцем проживання позивача, не зареєстрованим у встановленому законом порядку.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 318 КАС України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28 цього Кодексу.
Як вбачається з довіреності, що міститься у матеріалах справи ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 постійно проживає у Португальській Республіці.
Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру №536909 від 10.04.2024 року ОСОБА_1 , який проживав у АДРЕСА_1 , з 05.04.2011 року знятий з реєстрації.
При цьому, позивач відмовився виконувати вимоги ухвали суду від 22.03.2023 в частині надання до суду належним чином засвідченої копії паспорта ОСОБА_1 в частині відмітки про зареєстроване місце проживання або ж іншого документа (довідки) на підтвердження зареєстрованого місця проживання.
З урахуванням встановлених обставин, суд позбавлений можливості встановити чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Відтак, вимоги ухвали від 22.03.2023, в частині надання копії паспорта громадянина України або ж іншого документа (довідки) на підтвердження зареєстрованого місця проживання позивач не виконав.
Позивач також вказав, що як вбачається з примірника позовної заяви та з переліку тих документів які надавалися до заяви, такого документу як довіреність на яку посилається суд, немає в переліку документів які долучалися до позовної заяви.
Втім, не дивлячись на те, що дійсно в переліку додатків до позовної заяви відсутній такий додаток як копія довіреності, така в дійсності була долучена представником позивача - ОСОБА_2 , який і подав позовну заяву, що підтверджується актом Вінницького окружного адміністративного суду від 21.03.2024.
Варто зазначити, що позивач не заперечує факту існування такої довіреності, а лише зазначає, що в переліку додатків позовної заяви такий додаток як довіреність відсутній.
Слід зазначити, що позивачем на підтвердження неможливості сплати судового збору надано суду відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків станом на 07.03.2024 з період 1 кварталу 2023 по 4 квартал 2023, у якій зазначено, що інформація про доходи відсутня та довідку ГУ ПФУ у Вінницькій області №278/0200-0219-11 від 01.03.2023 року, із змісту якої встановлено, що ОСОБА_1 не перебуває на обліку у відділі обслуговування громадян № 17 (сервісний центр) м. Тульчин ГУ ПФУ у Вінницькій області та не отримує пенсію згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Однак, додані позивачем копія відомостей з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків з 1 кварталу 2023 року по 4 квартал 2023 року та довідки ГУ ПФУ у Вінницькій області не можуть бути безумовним самостійним доказом для звільнення його від сплати судового збору, адже такий реєстр та відомості не містить інформацію про усі доходи фізичних осіб.
Суд, в ухвалі від 22.03.2023 звернув увагу позивача, що підтвердження важкого матеріального становища необхідно надати докази про наявність або відсутність доходу за 2023 календарний рік, зокрема: податкова декларація про доходи, довідка про заробітну плату, пенсію, стипендію, довідка про склад сім'ї та про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, документів про нарахування субсидій, документів про надання соціальної допомоги, відомості про вклади, нерухоме та рухоме майно з якого отримується дохід, компенсації, сукупний дохід родини тощо.
Як було зазначено вище, з довіреності, що міститься у матеріалах справи ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 постійно проживає у Португальській Республіці, разом з тим, повідомивши суд про відсутність доходів в Україні, позивачем не надано доказів їх відсутності за його теперішнім місцем проживання.
Висновки суду щодо необхідності перевірки наявності чи/або відсутності доходу ОСОБА_1 за місцем його постійного проживання (в Португалії) відповідають позиції Сьомого апеляційного адміністративного суду, викладеній в ухвалах від 27.03.2023 по справі №120/7117/22, від 06.03.2023 по справі №120/10895/22, від 20.03.2023 по справі №120/3962/22.
При цьому, будь-яких інших доказів на підтвердження його майнового стану, в тому числі доказів, які б свідчили про відсутність або наявність доходу у ОСОБА_1 за місцем його постійного проживання, надано не було.
Таким чином, вимоги ухвали від 22.03.2023, також в частині надання доказів сплати судового збору залишились не виконаними.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
З огляду на викладене і беручи до уваги те, що позивач відмовився усунути усі недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, позовну заяву належить повернути позивачеві на підставі вищезазначених положень закону.
При цьому суд враховує висновки Європейського суду з прав людини, наведені, зокрема, в рішеннях від 28.05.1985 у справі "Ашингдейн проти Сполученого Королівства" та від 13.02.2001 у справі "Кромбах проти Франції", згідно з якими держава може встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду.
У рішеннях від 20.05.2010 в справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 в справі "Наталія Михайленко проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, в тому числі щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою.
Виходячи з системного аналізу норм КАС України, можна дійти висновку, що державою встановлено доступні, чіткі та передбачувані процесуальні правила (обмеження), при умові дотримання яких особа може реалізувати право на судовий захист. Цих правил під час звернення до суду з даним позовом не дотримано, на що звернуто увагу позивача в ухвалі суду від 23.02.2023, з наданням заявнику достатнього строку для усунення виявлених недоліків позовної заяви.
Проте, оскільки зазначені недоліки позивач не усунув, існують підстави для застосування наслідків, визначених у пункті 1 частини четвертої статті 169 КАС України, а саме повернення позовної заяви позивачу.
Керуючись ч. 4 ст. 169, ст.ст. 248, 256 КАС України, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії разом з доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.
2. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Крапівницька Н. Л.