м. Вінниця
10 квітня 2024 р. Справа № 120/18363/23
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження клопотання представника позивача про розгляд справи з викликом сторін у справі за позовом ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, Гарнізонної військово-лікарської комісії НВМКЦ "ГВКГ" про визнання протиправним та скасування актів,
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, Гарнізонної військово-лікарської комісії НВМКЦ "ГВКГ" про визнання протиправним та скасування актів.
Ухвалою суду від 22.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до ст. 262 КАС України. Даною ухвалою також надано відповідачу строк на подання відзиву.
05.04.2024 представник позивача подала клопотання, у якому просила розгляд справи здійснювати в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. В обгрунтування поданого клопотання представник позивача покликалась на приписи ч. 5 ст. 44 КАС України та практику Європейського суду з прав людини.
Вирішуючи клопотання представника позивача, суд виходить з такого.
Частиною 1 статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Відповідно до положень ст.ст. 12, 257 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
За визначенням п. 20 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин
Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Суд може відмовити у задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;
2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Аналіз зазначених положень КАС України дає підстави вважати, що прийняття рішення про призначення судового засідання з викликом (повідомленням) сторін є правом суду. Вказана норма не встановлює обов'язкового прийняття рішення про призначення судового засідання з викликом (повідомленням) сторін у разі наявності про це відповідного клопотання сторони.
Суд зауважує, що у поданому клопотанні представник позивача не наводить доводів, які свідчать про обґрунтовану необхідність здійснювати розгляд даної справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Окрім того, суд звертає увагу, що позивач має право навести свої пояснення у заявах по суті справи (позовній заяві, відповіді на відзив) та подавати до суду будь-які інші письмові пояснення та докази на спростування доводів відповідача.
Як показує практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 у справі "Axen v. Germany", рішення від 25.04.2002 року "Varela Assalino contre le Portugal"). Так, на думку Суду, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім; заявник має надати переконливі докази на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно провести також усні слухання.
З огляду на викладене та беручи до уваги необґрунтованість заявленого клопотання, суд доходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Керуючись ст.ст. 4,12, 248, 256 КАС України, -
В задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна