м. Вінниця
10 квітня 2024 р. Справа № 120/6495/23
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Свентуха Віталія Михайловича, розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень на виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
в провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 29.06.2023 року у справі №120/6495/23 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо проведення виплати пенсії ОСОБА_1 після її перерахунку з 01.12.2019 з обмеженням максимального розміру. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум пенсії.
08.08.2023 року Вінницьким окружним адміністративним судом видано виконавчі листи №120/6495/23.
Ухвалою суду від 27.03.2024 року заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень на виконання рішення суду, що подана в порядку статті 383 КАС України, повернуто заявнику на підставі частини 5 статті 383 КАС України.
02.04.2024 року позивач повторно звернувся із заявою в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень на виконання рішення суду.
Визначаючись щодо поданої заяви, суд вказує наступне.
Відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду (частина 4 статті 383 КАС України).
Отже, визначальним для вирішення питання про дотримання позивачем строку звернення до суду із заявою, зазначеною у частині першій статті 383 КАС України, є дата, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Порівняльний аналіз термінів "дізнався" та "повинен був дізнатись", що містяться у статті 383 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав.
При визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Верховний Суд у постанові від 31.03.2021 року у справі №240/12017/19 висловив правову позицію, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно.
Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
Натомість, отримання 28.03.2024 року заявником листа Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій від 21.03.2024 року у відповідь на його заяву щодо здійснення виплати пенсії, на переконання суду, не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України.
Крім того, суд зазначає, що ОСОБА_1 25.03.2024 року уже звертався до суду із заявою в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень на виконання рішення суду.
Ухвалою суду від 27.03.2024 року заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень на виконання рішення суду, що подана в порядку статті 383 КАС України, повернуто заявнику на підставі частини 5 статті 383 КАС України.
Повертаючи таку заяву суд виходив із того, що у змісті заяви від 25.03.2024 року зазначалось, що про порушення своїх прав позивач дізнався із листа Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №1492-877/К-02/8-0200/24 від 30.01.2024 року, який ним отримано 15.03.2024 року.
Однак, жодних доказів у підтвердження обставин того, що позивач отримав лист Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №1492-877/К-02/8-0200/24 саме 15.03.2024 року, ним надано не було, а тому суд був позбавлений можливості констатувати факт дотримання позивачем строку на подання заяви у порядку статті 383 КАС України.
Таким чином, в ухвалі від 27.03.2024 року суд дійшов переконання, що без достовірного встановлення цього факту відсутні підстави для висновку про відповідність поданої заяви вимогам статті 383 КАС України.
Отже, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позивачем пропущений десятиденний строк звернення до суду із заявою, поданою в порядку статті 383 КАС України. Заяви про поновлення строку та доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску строку звернення до суду з цією заявою заявник не надав.
Відтак, заявником подана заява, яка не відповідає вимогам частини четвертої статті 383 КАС України.
Відповідно до частини 5 статті 383 КАС України у разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам, а також у разі подання заяви особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, така заява ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.
Суд звертає увагу на те, що частина п'ята статті 383 КАС України є нормою прямої дії, яка передбачає безумовні наслідки у вигляді повернення заяви, у разі невідповідності заяви вимогам зазначеним у цій статті, без попереднього залишення такої заяви без руху.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2023 року у справі №9901/988/18.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 , підлягає поверненню заявнику на підставі частини 5 статті 383 КАС України, адже вона не відповідає вимогам, що встановлені статтею 383 КАС України.
При цьому, суд вважає за необхідне вказати, що заявник не позбавлений можливості реалізувати право на судовий захист щодо порушеного питання шляхом пред'явлення позову з відповідними вимогами.
Керуючись ст.ст. 248, 256, ч. 5 ст. 383 КАС України, -
Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень на виконання рішення суду, що подана в порядку статті 383 КАС України, повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Свентух Віталій Михайлович