м. Вінниця
11 квітня 2024 р. Справа № 120/18907/23
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1
до: Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області
про: визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - відповідач ) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що після звільнення з Державної прикордонної служби України, що підтверджується копією пенсійного посвідчення, отримував з 17.06.2002 року пенсію за вислугу років, призначену йому Головним управлінням Пенсійного фонду України у м. Севастополь, Автономній Республіці Крим. Зазначає, що отримував пенсію у розмірі 59% грошового забезпечення, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_1 .
Позивач пояснює, що в серпні 2015 року був взятий на облік, як внутрішньо переміщена особа в м. Тульчин Вінницької області.
Зазначає, що отримував пенсію до 24.02.2022. Після припинення виплати пенсії неодноразово звертався до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявами про поновлення виплати пенсії, однак отримував відмови. Крайній раз позивач звернувся до відповідача з заявою про поновлення виплати пенсійного забезпечення 06.10.2023, проте, отримав листом від 20.10.2023 року відмову.
Позивач вважає відмову відповідача у поновленні виплати пенсії протиправною, тому з метою захисту своїх прав та законних інтересів звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою суду від 25.12.2023 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Цією ж ухвалою відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому представник просить відмовити у задоволенні позову. Обґрунтовуючи доводи відзиву представник вказує, що позивач з 17.06.2022 року перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у м. Севастополь, Автономної Республіки Крим, та отримував пенсію за віком, яка була призначена йому відповідно до норм Закону №2262, оскільки територія Автономної республіки Крим та м. Севастополя, де проживав позивач, перебувають під окупацією країни-агресора, виплата йому пенсії (зі слів позивача) була припинена.
Позивач звертається із даним позовом, щодо поновлення йому пенсії з 06.10.2023 року відповідно до норм Закону № 2262
На територіях, які тимчасово не контролюються українською владою, органи державної влади, в тому числі Пенсійного фонду України, не функціонують та не здійснюють свою діяльність. Починаючи з 2014 року особи, які проживали на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, мали можливість одержувати пенсії від Пенсійного фонду України, у порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 №234 «Про затвердження Порядку виплати пенсії та надання соціальних послуг громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя» (далі - Постанова №234).
Враховуючи вимоги пункту 4 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 за №135/13402, для поновлення виплати раніше призначеної пенсії за новим місцем проживання на контрольованій українською владою території особам, які до цього проживали на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя та отримували пенсію та соціальні послуги від Пенсійного фонду російської федерації або інших міністерств та відомств, що здійснюють пенсійне забезпечення у російській федерації, слід подати до територіального органу Пенсійного фонду України заяву про поновлення виплати пенсії.
Крім того, необхідно отримати відповідні документи, зокрема, які містять інформацію про припинення виплати пенсії за попереднім місцем проживання.
У відповідності із пунктом 2.8 Порядку № 22-1 громадянам України, які проживають на території Автономної республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від органів пенсійного забезпечення російської федерації, для поновлення виплати пенсії до наявних документів додається заява в довільній формі про відсутність громадянства держави окупанта. Орган, що призначає пенсію, здійснює поновлення виплати пенсії цим особам після надходження на запит пенсійної справи з документами про припинення виплати пенсії органами пенсійного забезпечення російської федерації.
На теперішній час питання щодо відновлення/продовження пенсійних виплат особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя в умовах відсутності документів, необхідних для визначення умов поновлення пенсійної виплати, законодавчо не врегульовано.
Таким чином, представник відповідача вважає, що ГУ ПФУ у Вінницькій області було правомірно відмовлено позивачу в поновленні пенсії за віком.
З"ясувавши доводи сторін, викладені в поданих заявах по суті справи, дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши надані сторонами докази, суд встановив таке.
Як зазначає позивач, після звільнення з Державної прикордонної служби України він з 17.06.2002 року отримував пенсію за вислугу років, призначену йому Головним управлінням Пенсійного фонду України у м. Севастополь, Автономної Республіки Крим.
Позивач вказує, що отримував пенсію у розмірі 59% грошового забезпечення, що, на його думку, підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_1 .
Зазначає, що станом на лютий 2014 року він проживав та працював після виходу на пенсію в м. Севастополі, і після анексії АР Крим та м. Севастополя російською федерацією окупаційна влада почала виплачувати пенсійне забезпечення громадянам України зі свого бюджету, яке позивач отримував на банківську картку до лютого 2022 року включно.
Позивач пояснює, що в серпні 2015 року він був взятий на облік, як внутрішньо переміщена особа в м. Тульчин Вінницької області.
В зв"язку з припиненням виплати пенсії після лютого 2022 року позивач звертався до Головного управління ПФУ у Вінницькій області щодо поновлення пенсії.
Зокрема 06.10.2023 р. ОСОБА_1 подав заяву до Головного управління ПФУ у Вінницькій області про поновлення йому виплати військової пенсії за вислугу років відповідно до Закону України № 2262 у розмірі 59% грошового забезпечення ( а.с. 14 ).
За наслідком розгляду поданої заяви 20.10.2023 р. Головне управління листом №17520-15992/Н-02/8-0200/23 надало позивачу інформацію, що на територіях, які тимчасово не контролюються українською владою, органи державної влади, в тому числі Пенсійного фонду України, не функціонують та не здійснюють свою діяльність. Починаючи з 2014 року особи, які проживали на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, мали можливість одержувати пенсії від Пенсійного фонду України, у порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 №234 «Про затвердження Порядку виплати пенсії та надання соціальних послуг громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя» (далі - Постанова №234).
Враховуючи вимоги пункту 4 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 за №135/13402, для поновлення виплати раніше призначеної пенсії за новим місцем проживання на контрольованій українською владою території особам, які до цього проживали на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя та отримували пенсію та соціальні послуги від Пенсійного фонду російської федерації або інших міністерств та відомств, що здійснюють пенсійне забезпечення у російській федерації, слід подати до територіального органу Пенсійного фонду України заяву про поновлення виплати пенсії.
Крім того, необхідно отримати відповідні документи, зокрема, які містять інформацію про припинення виплати пенсії за попереднім місцем проживання.
На теперішній час питання щодо відновлення/продовження пенсійних виплат особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя в умовах відсутності документів, необхідних для визначення умов поновлення пенсійної виплати, законодавчо не врегульовано.
Не погоджуючись з такою відповіддю відповідача позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон № 2262-XII).
Статтею 2 Закону № 2262-XII визначено, що військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.
В свою чергу, питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон), крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, та постанови Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 № 1522 "Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян", визначаються Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 (далі - Порядок №3-1 ).
Відповідно до п. 5 розділу II Порядку №3-1 ( в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення виплати пенсії здійснюються за документами, що є в пенсійній справі особи та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії, та з урахуванням додатково наданих документів.
При переведенні з одного виду пенсії на інший, поновленні виплати пенсії особа може додатково подати документи про обставини, що впливають на розмір пенсії (наприклад, зміна кількості членів сім'ї, які перебували на утриманні пенсіонера чи померлого годувальника, виникнення (втрата) права на надбавку, підвищення та інші доплати).
Громадянами України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримали громадянства Російської Федерації та не одержують пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації, для поновлення виплати пенсії до наявних документів додається заява в довільній формі про відсутність громадянства держави-окупанта. Орган, що призначає пенсію, здійснює поновлення виплати пенсії цим особам після надходження на запит пенсійної справи з документами про припинення виплати пенсії органами пенсійного забезпечення Російської Федерації.
Внутрішньо переміщені особи подають заяви з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» (п. 9 розділу І Порядку №3-1 ).
Згідно з п. 1 Порядку №637 призначення та продовження виплати довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги (крім допомоги на проживання, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 р. № 332 “Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам” (Офіційний вісник України, 2022 р., № 26, ст. 1418) - із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2023 р. № 709) та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг за рахунок коштів державного бюджету, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття та Пенсійного фонду України внутрішньо переміщеним особам, крім осіб, зазначених в абзаці вісімнадцятому пункту 2 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 “Про облік внутрішньо переміщених осіб” (Офіційний вісник України, 2014 р., № 81, ст. 2296; 2015 р., № 70, ст. 2312), - із змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 р. № 269 та від 20 березня 2022 р. № 332, (далі - внутрішньо переміщені особи) здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з зазначеним Порядком. Призначення, відновлення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) (далі - пенсії) внутрішньо переміщеним особам, у тому числі особам, які відмовились відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження, здійснюються територіальними органами Пенсійного фонду України на підставі відомостей, що містяться в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб.
Під час звернення внутрішньо переміщеної особи із заявою про призначення, відновлення чи продовження виплати пенсії та документом, що посвідчує особу, територіальні органи Пенсійного фонду України ідентифікують особу заявника, фіксують місце і час її звернення, порівнюють отримані дані з даними, що обробляються в базах даних Пенсійного фонду України, з урахуванням даних Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб у порядку, який затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики. Територіальні органи Пенсійного фонду України можуть провести ідентифікацію особи за допомогою відеоконференцзв'язку із дотриманням законодавства у сфері електронних довірчих послуг. Під час сеансу такого відеоконференцзв'язку пред'являються документи, що посвідчують особу, відповідно до порядку, визначеного правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики та Мінцифри.
Суд акцентує увагу, що позивач є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою від 03.08.2015 р. №522-224, а отже він має подавати заяву про поновлення виплати пенсії з урахуванням також вимог постанови Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам».
При цьому, оцінюючи заявлені позовні вимоги, суд вказує таке.
Згідно з приписами п. 1 розділу IV Порядку №3-1 заяви, які подаються відповідно до цього Порядку, реєструються в журналі обліку заяв про призначення пенсій згідно із Законом органу, що призначає пенсію.
Заяви (крім заяви про призначення пенсії) приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
При цьому суд зауважує, що подана позивачем до Головного управління ПФУ у Вінницькій області заява від 06.10.2023 року про поновлення йому виплати військової пенсії за вислугу років відповідно до Закону України № 2262 у розмірі 59% грошового забезпечення не містить будь - яких додатків ( а.с. 14 ).
Положення п. 2 та п. 4 розділу IV Порядку №3-1 регламентують, що при прийманні документів працівник органу, що призначає пенсію:
1) ідентифікує заявника (його представника);
2) повідомляє інформацію щодо умов та порядку призначення пенсії;
3) реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта або іншого документа, що посвідчує особу. Фіксує й засвідчує виявлені розбіжності;
4) з'ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат;
5) повідомляє заявника або посадову особу уповноваженого органу (структурного підрозділу) про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;
6) сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис;
7) надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем, баз даних згідно з пунктом 15 розділу II цього Порядку;
8) видає заявнику або посадовій особі уповноваженого органу (структурного підрозділу) розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам'ятку пенсіонеру (додаток 9 до цього Порядку) та/або надсилає уповноваженому органу (структурному підрозділу) повідомлення про перелік документів, які необхідно подати додатково, та строк їх подання. Скановані розписка та пам'ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі.
Орган, що призначає пенсію, повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних державних електронних інформаційних реєстрах, системах, базах даних та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповідної інформації.
Положеннями п. 5, 6 розділу IV Порядку №3-1 визначено, що рішення за результатами розгляду заяви про призначення, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший приймається з урахуванням:
1) пенсія відповідно до Закону призначається після звільнення зі служби особи, яка має право на пенсію відповідно до Закону (крім випадків призначення пенсії в разі втрати годувальника дружині (чоловіку) з урахуванням вимог частини п'ятої статті 30 Закону, яка призначається незалежно від звільнення зі служби). У разі прийняття на службу після призначення пенсії (крім випадків, передбачених частиною третьою, четвертою статті 2 Закону) виплата пенсії припиняється;
2) якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі цих документів. При надходженні документів, про необхідність надання яких у визначений строк було письмово повідомлено заявника, розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження таких документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується за заявою особи з урахуванням строків, передбачених частиною другою статті 51 Закону;
3) поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви з усіма необхідними документами (переведення вперше на пенсію по інвалідності - у строк, передбачений пунктом «e» статті 50 Закону);
4) особам, які одержують пенсію, призначену за іншими законами, або державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, допомогу на дітей одиноким матерям, призначену органами соціального захисту населення, пенсія призначається з дати виникнення права на неї з урахуванням пункту 11 розділу І цього Порядку.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів приймається органом, що призначає пенсію за місцем фактичного проживання особи, не пізніше 10 днів з дня надходження заяви.
Із процитованого видно, що вирішення питання, зокрема про поновлення пенсії, приймається органом, що призначає пенсію, при зверненні особи з відповідною заявою та з урахуванням подання всіх необхідних документів.
Однак, в спірних правовідносинах за наслідком розгляду поданої позивачем заяви відповідачем рішення не прийнято, а лише листом надано інформацію щодо порядку поновлення пенсійних виплат.
Суд вказує, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Індивідуальний акт державного органу - це юридична форма рішення суб'єкта владних повноважень, виданого (прийнятого) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк і цей акт породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
В свою чергу, лист №17520-15992/Н-02/8-0200/23 від 20.10.2023 р. є лише відповіддю на звернення щодо поновлення пенсії та носить інформативний характер, в якому роз"яснено порядок поновлення виплати пенсії. Відповідь не тягне за собою жодних юридичних наслідків, відповідно, не порушує прав, свобод та інтересів особи, а відтак, не є актом індивідуальної дії, що підлягає оскарженню.
За таких обставин, позовні вимоги в досліджуваній частині задоволенню не підлягають.
При цьому, суд вважає за необхідне, керуючись статтею 9 КАС України, вийти за межі позовних вимог, оскільки це є необхідним для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить.
Так, згідно з частиною першою вказаної норми, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод та інтересів людини і громадянина з боку суб'єктів владних повноважень.
Зі змісту вказаної норми, можна зробити висновок, що при розгляді справи суд обмежений предметом та обсягом заявлених позовних вимог та не може застосовувати інший спосіб захисту ніж той, що зазначив позивач у позовній заяві. Водночас суд може вийти за межі правового обґрунтування, зазначеного у позовній заяві, якщо вбачає порушення інших приписів ніж ті, про які йдеться у позовній заяві.
Отже, вихід за межі позовних вимог можливий у справах за позовами до суб'єктів владних повноважень, при цьому, вихід за межі позовних вимог повинен бути пов'язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна вимога.
Вказане підтверджується роз'ясненням поняття "виходу за межі позовних вимог", наведеним у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року "Про судове рішення".
Так, відповідно до пункту 3 цієї, Постанови виходом за межі позовних вимог є вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.
Як вже зазначалось вище, за наслідком розгляду заяви позивача про поновлення виплати пенсії відповідачем не прийнято рішення.
Відтак, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ у Вінницькій області щодо не прийняття рішення за наслідком розгляду заяви позивача від 06.10.2023 р. про поновлення виплати пенсії та зобов'язати повторно розглянути заяву і прийняти рішення, із урахуванням оцінки наданої судом.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог відповідно до вищенаведених мотивів.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.
Враховуючи наведену норму, витрати понесені позивачем у даній справі на сплату судового збору в сумі 1073,60 грн. підлягають відшкодуванню частково у розмірі 496,20 грн. (1/2 задоволених вимог) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити частково. Вийти за межі позовних вимог.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду у Вінницькій області щодо не прийняття рішення за наслідком розгляду заяви ОСОБА_1 від 06.10.2023 про поновлення виплати пенсійного забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду у Вінницькій області розглянути заяву ОСОБА_1 про поновлення виплати пенсії від 06.10.2023 р. та прийняти рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 496,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21005, код ЄДРПОУ 13322403).
Суддя Заброцька Людмила Олександрівна