Вирок від 10.04.2024 по справі 453/1673/23

Справа № 453/1673/23

№ провадження 1-кп/453/82/24

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2024 року Сколівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді ОСОБА_1 ;

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ;

за участі прокурора ОСОБА_3 ;

обвинуваченої ОСОБА_4 ;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Сколе Львівської області кримінальне провадження № 12023141300000174 від 21 липня 2023 року про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ясенівці Золочівського району Львівської області, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, із середньою освітою, не працюючої, одруженої, не депутата, не адвоката, не нотаріуса, раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

У зв'язку із збройною агресією російської федерації проти України, Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2023 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» 24 лютого 2023 року в Україні введено воєнний стан із 05 годин 30 хвилин, строк дії якого з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб продовжено Законом України №3275-ІХ від 27 липня 2023 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні».

Так, 10 липня 2023 року у період з 12 години 23 хвилин по 12 години 30 хвилин у ОСОБА_4 , яка перебувала у магазині «Рукавичка» ТОВ ТВК «Львівхолод», що по вул. Майдан Незалежності, 8 в м. Сколе Стрийського району Львівської області, в торговому залі біля стелажів з продуктами харчування, виник умисел на вчинення крадіжки чужого майна.

В цей час ОСОБА_4 , реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на протиправне заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, діючи умисно, переконавшись, що за її діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, із корзинок для солодощів торгового залу взяла: дві пачки кави «Галка», закупівельною вартістю 72 гривень 41 копійкиза кожну, цукерки «Konafetto bianco» 0, 442 г,закупівельною вартістю 89 гривень 31 копійки, цукерки «Червоний мак» 0, 406 г, закупівельною вартістю 94 гривні 29 копійок, цукерки «Желейні» 0, 372 г, закупівельною вартістю 52 гривні 66 копійок, які помістила до своєї сумки синього кольору.

Після чого ОСОБА_4 з викраденим майном пройшла повз касу, не розрахувавшись, залишила приміщення магазину, а викраденим розпорядилася на власний розсуд.

Внаслідок вчиненого кримінального правопорушення ТзОВ ТВК «Львів-Холод» завдано майнову шкоду на загальну суму 381 гривень 10 копійок без ПДВ.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинила таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену в умовах воєнного стану, тобто вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.

Разом з тим, 21 липня 2023 року у період з 09 годині 14 хвилин по 09 годину 19 хвилин ОСОБА_4 , перебуваючи у магазині «Рукавичка» ТОВ ТВК «Львівхолод», що по вул. Майдан Незалежності, 8 в м. Сколе Стрийського району Львівської області, де в торговому залі біля стелажів з продуктами харчування в неї виник умисел на вчинення повторної крадіжки чужого майна.

В подальшому,ОСОБА_4 , реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на протиправне заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, діючи умисно, переконавшись, що за її діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, із корзинок для солодощів торгового залу взяла: цукерки «Кара-Кум» 0, 408 г,закупівельною вартістю 85 гривень 84 копійки, цукерки «Кокосові Коко Бум» 0, 614 г, закупівельною вартістю 143 гривні 33 копійки, цукерки «Ко-ко Чоко вайт» 0, 156 г, закупівельною вартістю 43 гривні 55 копійок, цукерки «Krock» з арахісовою пастою0, 174 г, закупівельною вартістю 40 гривень 42 копійки, та вказаний товар помістила до своєї сумки синього кольору.

Після чого, ОСОБА_4 , пройшла повз касу з викраденим майном не розрахувавшись, залишила приміщення магазину, а викраденим розпорядилася на власний розсуд.

Внаслідок вчиненого кримінального правопорушення ТОВ ТВК «Львів-Холод» завдано майнову шкоду на загальну суму 310 гривень 36 копійок без ПДВ.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинила повторне таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене в умовах воєнного стану, тобто вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України.

Допитана в судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні визнала повністю, підтвердивши викладені в обвинуваченні обставини.

Покази обвинуваченої ОСОБА_4 в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ним змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності її позиції.

Представник потерпілого ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, попередньо скерував до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності. Додатково зазначив, що обвинувачена завдані збитки відшкодувала в повному обсязі, при визначенні покарання поклався на розсуд суду.

Враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні визнала повністю, інші учасники процесу не оспорюють фактичні обставини справи і судом встановлено, що такі правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, заслухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, та роз'яснивши їм положення ч.3 ст. 349 КПК України про наслідки застосування обмеженого порядку дослідження доказів, а саме про позбавлення їх у такому випадку права подальшого оспорювання цих обставин провадження в апеляційному порядку, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів відносно тих обставин провадження, які ніким не оспорюються. Відтак, суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченої та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченої.

Оскільки обвинувачена визнає свою вину повністю, погоджується з кваліфікацією вчинених нею діянь, а прокурор не висловлює заперечень щодо встановлених обставин, оцінивши встановлені по справі обставини, суд вважає доведеною вину ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, оскільки вона повторно вчинила таємне викрадення чужого майна (крадіжку) в умовах воєнного стану.

Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_4 покарання, суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує: ступінь тяжкості вчиненого ним злочину (а саме, його класифікацію за ст. 12 КК України), особливості й обставини вчинення: форму вини, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, дані про особу обвинуваченої, яка визнала вину у вчиненому правопорушенні, збитки відшкодувала в повному обсязі, не перебуває на обліку у лікаря нарколога та психіатра, позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні вісім неповнолітніх дітей, раніше не судима.

Відповідно до ст. 65 КК України, особі яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності, індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення до своїх дій, інші особливості справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості скоєного злочину.

У відповідності до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання" при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватися вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Згідно з п.3 вище зазначеної Постанови, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів, згідно ст. 12 КК України, а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).

ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, яке, згідно встановленої ст. 12 КК України класифікації кримінальних правопорушень, є тяжким злочином.

Обставиною, яка, відповідно до вимог ч. 1 ст. 66 КК України, пом'якшує покарання ОСОБА_4 суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, а також добровільне відшкодування обвинуваченою завданого потерпілому збитку.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

При призначенні ОСОБА_4 покарання суд враховує вимоги ст. 50 КК України про те, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Аналізуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що з метою виправлення та попередження нових злочинів, обвинуваченій ОСОБА_4 слід призначити покарання необхідне для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових злочинів, у виді позбавлення волі, оскільки саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого злочину, конкретним обставинам, встановленим під час розгляду кримінального провадження, даним про особу обвинуваченої.

Згідно з ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання із числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.

З врахуванням наведених вище обставин в їх сукупності, ставлення обвинуваченої до скоєного злочину, суд вважає, що виправлення обвинуваченої можливе без реального відбування покарання, тому на підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 слід звільнити від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, покладаючи на неї частину обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

Цивільний позов не заявлений.

Судових витрат на залучення експертів у даному кримінальному провадженні немає.

Питання про долю речових доказів слід вирішити у порядку, визначеному ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 100, 368, 370, 374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити їй покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,від відбування покарання з випробуванням, якщо вона протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов'язки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки:

- періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 до вступу вироку у законну силу не обирати.

Речові докази - відеозаписи з камер відеоспостереження магазину «Рукавичка», що за адресою: АДРЕСА_2 , який міститься на СD-R диску та Фіскальний чек про оплату від 21 липня 2023 року - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Речовий доказ - жіночу сумку синього кольору, яка поміщена у камеру зберігання речових доказів ВП № 3 Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області - повернути обвинуваченій ОСОБА_4 .

Копію вироку негайно після його проголошення, вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок може бути оскаржено з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Львівського апеляційного суду через Сколівський районний суд протягом 30 (тридцять) днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
118290390
Наступний документ
118290392
Інформація про рішення:
№ рішення: 118290391
№ справи: 453/1673/23
Дата рішення: 10.04.2024
Дата публікації: 15.04.2024
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Сколівський районний суд Львівської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Крадіжка
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (13.05.2024)
Дата надходження: 04.10.2023
Розклад засідань:
10.10.2023 11:45 Сколівський районний суд Львівської області
30.11.2023 10:30 Сколівський районний суд Львівської області
13.02.2024 12:30 Сколівський районний суд Львівської області
10.04.2024 12:30 Сколівський районний суд Львівської області
22.11.2024 12:15 Сколівський районний суд Львівської області