Справа №752/6586/24
Провадження №2/752/4262/24
про залишення позовної заяви без руху
10 квітня 2024 року м. Київ
Суддя Голосіївського районного суду міста Києва Кордюкова Ж.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного виконавця Мілоцького Олега Леонідовича, третя особа Державне підприємство "Сетам" про визнання права власності на частку нерухомого майна, яке перебуває в спільній сумісній власності, та зняття арешту з нерухомого майна,-
Адвокат Ковальчук Ярослав Вадимович в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва з позовною заявою до ОСОБА_2 , приватного виконавця Мілоцького Олега Леонідовича, третя особа Державне підприємство "Сетам" про визнання права власності на частку нерухомого майна, яке перебуває в спільній сумісній власності, та зняття арешту з нерухомого майна.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Відповідно до п. 2, 9, 10 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається:
- у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна;
- у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості;
- у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до положень пункту а частини 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» №20 від 22.12.1995, вирішуючи питання про грошові стягнення у справах за позовами про захист права приватної власності на майно, суди мають виходити з того, що: вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутністю - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості. Для її визначення при необхідності призначається експертиза.
В силу положень ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначено, що процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна та у відповідних випадках складається звіт про оцінку майна або акт оцінки майна.
Частиною 2 ст. 133 ЦПК України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Позивач ОСОБА_1 при зверненні до суду не зазначила ціну позову у відповідному розмірі, враховуючи неможливість її визначення, та додала до позовної заяви документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 16351,20 грн.
Разом з тим, у позовній заяві позивачем зазначено самостійну позовну вимогу майнового характеру, а саме про визнання права власності на 1/2 частку нерухомого майна, яке перебуває в спільній сумісній власності, а саме: квартиру за адресою: АДРЕСА_1 ; квартиру за адресою: АДРЕСА_2 ; квартиру за адресою: АДРЕСА_3 .
Вивчивши матеріали позовної заяви було встановлено, що вона була подана без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177 ЦПК України, а саме:
- до позовної заяви не додано відомості щодо дійсної ринкової вартості 1/2 частки спірного нерухомого майна станом на дату пред'явлення позовної заяви до суду;
- у позовній заяві не визначена ціна позову на дату пред'явлення позовної заяви до суду, виходячи із дійсної ринкової вартості 1/2 частки спірного нерухомого майна.
Згідно із ч. 1-3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175 і 177 ЦПК України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
За таких обставин вказана позовна заява підлягає залишенню без руху, а позивач в установлений судом строк повинен усунути зазначені недоліки, в іншому випадку позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута позивачу.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 258, 260-261 ЦПК України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного виконавця Мілоцького Олега Леонідовича, третя особа Державне підприємство "Сетам" про визнання права власності на частку нерухомого майна, яке перебуває в спільній сумісній власності, та зняття арешту з нерухомого майна залишити без руху, про що повідомити позивача.
Запропонувати позивачу ОСОБА_3 протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до Голосіївського районного суду міста Києва:
- належним чином оформлених відомостей щодо дійсної ринкової вартості 1/2 частки спірного нерухомого майна - квартири за адресою: АДРЕСА_1 ; квартири за адресою: АДРЕСА_2 ; квартири за адресою: АДРЕСА_3 , станом на дату пред'явлення позовної заяви до суду - 27.03.2024;
- належним чином оформленої позовної заяви, в якій зазначити ціну позову, виходячи із дійсної ринкової вартості 1/2 частки вказаного нерухомого майна станом на дату пред'явлення позовної заяви до суду.
Роз'яснити позивачу, що у випадку не усунення зазначених недоліків у встановлений строк, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Ж. І. Кордюкова