Суддя ОСОБА_1 .
Справа № 644/2579/24
Провадження № 1-кп/644/561/24
11.04.2024
Іменем України
11 квітня 2024 року Орджонікідзевський районний суд міста Харкова у складі:
Головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі судових засідань кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 01.10.2022 року за №22022220000003077, відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження радгосп Комсомолець Сватівського району Луганської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, працює на посаді агронома МПП «Агротехсервіс», раніше не судимого, зареєстрованого АДРЕСА_1 , що фактично проживав за адресою АДРЕСА_2 , обвинуваченого за ч.1 ст. 111-2 КК України,
В провадженні суду перебуває дане кримінальне провадження з 09.04.2024 року.
За клопотанням сторони захисту підготовчий розгляд справи відкладений до 01.05.2024 року.
Враховуючи, що строк дії запобіжного заходу спливає прокурором подано клопотання про його продовження на строк 60 діб без визначення розміру застави.
В обґрунтування клопотання зазначено, що підозра є обґрунтованою, продовжують існувати ризики, передбачені п.1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачений усвідомлюючи тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення може переховуватись від суду, зокрема на території Російської Федерації чи тимчасово окупованих частинах території України, враховуючи, що у разі засудження за вчинення даного кримінального правопорушення-злочину йому може бути призначене покарання у виді позбавленні волі до 12 років. Окрім того, обвинувачений при обранні іншої міри запобіжного заходу ніж тримання під вартою може впливати на свідчення свідків, які йому знайомі. Також, може вчинити інші кримінальні правопорушення у сфері колабораційної діяльності. А тому, є достатні дані вважати, що ризики, передбачені у п.п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, об'єктивно наявні, що свідчить про неможливість їх запобігання шляхом застосування до обвинуваченого інших, більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою. Враховуючи положення п.5 ч.4 ст.183 КПК України просив не визначати розмір застави у кримінальному провадженні.
Захисник проти задоволення клопотання про продовження строку тримання під вартою заперечувала, просила врахувати, що ризики наведені прокурором не доведені, з моменту де окупації області до моменту обранні її підзахисному запобіжного заходу пройшло півтора року та він мав повну можливість виїхати, як за кордон, так і на оку панову територію, якщо б мав відповідний намір. Але навпаки, її підзахисний пройшов процедуру перевірки після де окупації, не переховувався, працював, має намір доводи свою невинуватість, а тому підстав вважати, що він буде переховуватись немає. Просила врахувати, що сама по собі тяжкість кримінального правопорушення не є підставою для обрання такого запобіжного заходу. Також, весь час проживання після де окупації в селищі, він жодним чином не впливав на свідків односельців, доказів того, що хтось з ним мав вплив з боку обвинуваченого прокурором не надано до клопотання. Просила врахувати вік обвинуваченого, його стан здоров'я, соціальні зв'язки, те що він одружений, працював. Надала суду копії відповідних медичних обстежень. Просила у разі прийняття судом рішення щодо доцільності продовження запобіжного заходу змінити його на більш м'який, а саме домашній арешт, що повністю забезпечить виконання процесуальних обов'язків обвинуваченим.
Обвинувачений доводи захисника підтримав, зазначав, що він не мав та не має наміру переховуватись, він буде доводити свою невинуватість, злочин в якому його звинувачують є тяжким, але він його не вчиняв, не ухилявся та не переховувався. Після деокупації проходив відповідні перевірки протягом 7 днів, але претензії до нього не було. Просив за можливості змінити йому запобіжний захід.
Вирішуючи заявлене клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Виходячи з положень розділу ІІ КПК України, зокрема ст. 131, 176 вказаного Кодексу, запобіжні заходи, в тому числі тримання під вартою, є одними з видів заходів забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність відповідних ризиків, передбачених ч.1 даної статті.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 17.01.2024 року щодо обвинуваченого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у ДУ «Харківський слідчий ізолятор» до 15.03.2024 включно без визначення розміру застави. У подальшому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слідчим суддею також продовжувався, строк дії запобіжного заходу спливає 16.04.2024 року.
Суд вважає, що підозра є обґрунтованою до ступеню необхідного для даної стадії процесу. Наразі продовжують існувати ризики, передбачені п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України. Існує можливість призначення покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 10 до 12 років, що на думку суду обґрунтовано може викликати загрозу втечі обвинуваченого, в рамках провадження не допитувались свідки, це не виключає імовірний ризик впливу обвинуваченого.
Доводи сторони обвинувачення щодо існування ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст. 177 КПК України не знайшли свого підтвердження, будь-яких даних про те, що ОСОБА_5 раніше притягався до відповідальності, вчиняв протиправні дії чи намагася продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, не було встановлено.
Суд враховує, дані про особу обвинуваченого, те, що він раніше не судимий, працював, має постійне місце реєстрації, проживання, міцні соціальні зв'язки, одружений, має ряд хронічних захворювань. При цьому, не встановлено будь-яких даних щодо неможливості його перебування в умовах слідчого ізолятора.
Запобігти ризикам, що продовжують існувати, шляхом обрання іншого запобіжного заходу не є можливим, продовження строку тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи, про що викладено правову позицію в рішеннях ЄСПЛ «Летельє проти Франції», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Осаковський проти України». Окрім того, відповідно до ч.6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, виключно тримання під вартою, а тому підстав для зміни запобіжного заходу не вбачається. З урахуванням досліджених доводів сторін, матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого, обставин вчиненого правопорушення, суд вважає, що запобігти ризикам, що продовжують існувати і забезпечити можливість судового розгляду кримінального провадження може виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Також, наразі, суд не вбачає підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою без визначення застави.
Закінчити розгляд справи не є можливим до встановленого 2-місячного строку з причин, що не залежать від суду, тому обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підлягає продовженню на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Керуючись ст. ст. 314-317, 391 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу обраного щодо обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів до 09.06.2024 року.
Повний текст ухвали виготовлений та проголошений 11.04.2024 року.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, прокурором, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду не зупиняє її виконання та судовий розгляд у суді першої інстанції.
Головуючий: суддя ОСОБА_1