Справа № 638/11407/23
Провадження № 1-кп/638/918/24
11 квітня 2024 року Дзержинський районний суд м. Харкова
у складі головуючої судді ОСОБА_1
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
представника потерпілого - адвокатки ОСОБА_5 ,
адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
представника ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_10
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12023221200001515 від 29 червня 2023 року стосовно
ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, військовослужбовця військової служби у період воєнного стану, який перебуває на посаді офіцера групи розвідки штабу військової частини НОМЕР_1 , має військове звання «старший лейтенант», одруженого, уриманців не має, з вищою освітою,зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимого, інвалідності, хронічні захворювання спростовує, у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 146 КК України,
ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Дніпро, українця, громадянина України, військовослужбовця військової служби за контрактом у період воєнного стану, який перебуває на посаді старшого розвідника військової частини НОМЕР_1 , військове звання «старший солдат», розлученого має неповнолітню дитину 2018 року народження, з середньою освітою, інвалідності, хронічні захворювання спростовує, не судимого, зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 146 КК України, -
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 26.01.2023 № 26 ОСОБА_8 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , на всі види забезпечення та призначено на посаду офіцера групи розвідки штабу.
У цій же частині відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 20.05.2023 № 146 ОСОБА_9 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , на всі види забезпечення та призначено на посаду старшого розвідника 2 розвідувального взводу.
Згідно з положеннями ст. ст. 3, 28, 29, 68 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Кожен має право на повагу до його гідності, ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню. Кожна людина має право на особисту недоторканість та кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Будучи військовослужбовцем, старший лейтенант ОСОБА_8 , відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 13, 14, 16, 49, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 року № 551-ХIV «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України», зобов'язує кожного військовослужбовця, зокрема, додержуватися Конституції України та інших законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету, дорожити честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України, не допускати самому і стримувати інших військовослужбовців від негідних вчинків, бути дисциплінованими, зразками високої культури, скромності й витримки.
Незважаючи на викладене, на початку червня 2023 року, більш точний час в ході судового розгляду встановити не вдалось, військовослужбовець ОСОБА_8 , отримав інформацію від своєї дружини ОСОБА_11 про те, що їй на мобільний телефон дзвонить знайомий їй ОСОБА_12 та називає її лайливими словами.
Отримавши вказану інформацію, ОСОБА_8 , запропонував співслужбовцю з його частини ОСОБА_9 самостійно перевірити вказані дії ОСОБА_12 , на що останній надав свою згоду.
Таким чином, в цей час у ОСОБА_8 за попередньою змовою з ОСОБА_9 виник злочинний умисел, спрямований на викрадення ОСОБА_12 з метою помсти за образу його дружини.
Таким чином, вказані особи вступили у злочинну змову щодо вчинення протиправного таємного захоплення потерпілого, переміщення його з того місця, де він знаходився, та подальше утримання без його згоди.
Так, в порушення вимог вищезазначених нормативних актів, старший лейтенант ОСОБА_8 , діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, вчинив злочин проти життя та здоров'я особи, а саме незаконне викрадення людини, за попередньою змовою групою осіб, що супроводжувалось заподіянням фізичних страждань при наступних обставинах.
29.06.2023 року о 17 год. 20 хв. діючи умисно та за попередньою змовою із ОСОБА_9 , маючи умисел на викрадення ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , використовуючи при цьому транспортний засіб - автомобіль марки «Opel Vivaro», д.н.з.: НОМЕР_2 , VIN: НОМЕР_3 , перебували поблизу місця роботи останнього за адресою: АДРЕСА_3 . та дочекавшись, коли ОСОБА_12 вийде з приміщення офісу за вищевказаною адресою, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 вибігли із вказаного автомобіля, та застосовуючи фізичне насильство, схопили його по обидві сторони за руки.
Далі, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , реалізуючи свій злочинний спільний злочинний умисел, спрямований на незаконне викрадення ОСОБА_12 , тримаючи його за обидві руки, тим самим подавляючи його волю, позбавивши можливості чинити фізичний опір, застосовуючи фізичну силу, всупереч волі останнього помістили його до салону автомобіля марки «Opel Vivaro», д.н.з.: НОМЕР_2 , VIN: НОМЕР_3 , тим самим позбавили права останнього на вільне пересування, використовуючи при цьому психологічний тиск. В подальшому, утримуючи ОСОБА_12 в салоні вищевказаного транспортного засобу зав'язали йому липкою стрічкою руки, рот та очі, тим самим заподіюючи йому фізичних страждань чим нанесли останньому тілесні ушкодження у вигляді саден в ділянці правого колінного суглобу, синці на тулубі, правій кисті, правій та лівій нижній кінцівках які утворилися від травматичної дії тупих твердих предметів, за ступенем тяжкості садна та синці відносяться до легких тілесних ушкоджень. Після чого, повезли ОСОБА_12 у напрямку меморіального комплексу пам'яті жертв голодомору в Україні 1932-1933 років який розташований за адресою АДРЕСА_4 , де останнього вивели зі вказаного автомобілю та залишили. Так, ОСОБА_8 за попередньою змовою з ОСОБА_9 , викрали ОСОБА_12 , а саме позбавили фізичної свободи, особистої недоторканості, а також вільного вибору місця знаходження, можливості вільно пересуватися на власний розсуд, чим порушили основні права, свободи та загальнолюдські цінності, які повинна мати кожна людина, у тому числі закріплені статтею 33 Конституції України, якою гарантується свобода пересування.
Будучи військовослужбовцем, старший солдат ОСОБА_9 , відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 13, 14, 16, 49, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 року № 551-ХIV «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України», зобов'язує кожного військовослужбовця, зокрема, додержуватися Конституції України та інших законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету, дорожити честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України, не допускати самому і стримувати інших військовослужбовців від негідних вчинків, бути дисциплінованими, зразками високої культури, скромності й витримки.
Незважаючи на викладене, на початку червня 2023 року, більш точний час та місце в ході судового розгляду встановити не вдалось, військовослужбовець ОСОБА_8 , отримав інформацію від своєї дружини ОСОБА_11 про те, що їй на мобільний телефон дзвонить знайомий їй ОСОБА_12 та називає її лайливими словами.
Отримавши вказану інформацію, ОСОБА_8 , запропонував співслужбовцю з його частини ОСОБА_9 самостійно помститися за вказані дії ОСОБА_12 , на що останній надав свою згоду.
Таким чином, в цей час у ОСОБА_8 за попередньою змовою з ОСОБА_9 виник злочинний умисел, спрямований на викрадення ОСОБА_12 з метою помсти за образу його дружини.
Отже, вказані особи вступили у злочинну змову щодо вчинення протиправного таємного захоплення потерпілого, переміщення його з того місця, де він знаходився, та подальше утримання без його згоди.
Так, в порушення вимог вищезазначених нормативних актів, старший лейтенант ОСОБА_9 , діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, вчинив злочин проти життя та здоров'я особи, а саме незаконне викрадення людини, за попередньою змовою групою осіб, що супроводжувалось заподіянням фізичних страждань при наступних обставинах.
29.06.2023 року о 17 год. 20 хв. діючи умисно та за попередньою змовою із ОСОБА_8 , маючи умисел на викрадення ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , використовуючи при цьому транспортний засіб - автомобіль марки «Opel Vivaro», д.н.з.: НОМЕР_2 , VIN: НОМЕР_3 , перебували поблизу місця роботи останнього за адресою: АДРЕСА_3 . та дочекавшись, коли ОСОБА_12 вийде з приміщення офісу за вищевказаною адресою, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 вибігли із вказаного автомобіля, та застосовуючи фізичне насильство, схопили його по обидві сторони за руки.
Далі, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , реалізуючи свій злочинний спільний злочинний умисел, спрямований на незаконне викрадення ОСОБА_12 , тримаючи його за обидві руки, тим самим подавляючи його волю, позбавивши можливості чинити фізичний опір, застосовуючи фізичну силу, всупереч волі останнього помістили його до салону автомобіля марки «Opel Vivaro», д.н.з.: НОМЕР_2 , VIN: НОМЕР_3 , тим самим позбавили права останнього на вільне пересування, використовуючи при цьому психологічний тиск. В подальшому, утримуючи ОСОБА_12 в салоні вищевказаного транспортного засобу зав'язали йому липкою стрічкою руки, рот та очі, тим самим заподіюючи йому фізичних страждань чим нанесли останньому тілесні ушкодження у вигляді саден в ділянці правого колінного суглобу, синці на тулубі, правій кисті, правій та лівій нижній кінцівках які утворилися від травматичної дії тупих твердих предметів, за ступенем тяжкості садна та синці відносяться до легких тілесних ушкоджень. Після чого, повезли ОСОБА_12 у напрямку меморіального комплексу пам'яті жертв голодомору в Україні 1932-1933 років який розташований за адресою АДРЕСА_4 , де останнього вивели зі вказаного автомобілю та залишили. Так, ОСОБА_9 за попередньою змовою з ОСОБА_8 , викрали ОСОБА_12 , а саме позбавили фізичної свободи, особистої недоторканості, а також вільного вибору місця знаходження, можливості вільно пересуватися на власний розсуд, чим порушили основні права, свободи та загальнолюдські цінності, які повинна мати кожна людина, у тому числі закріплені статтею 33 Конституції України, якою гарантується свобода пересування.
До суду надійшло клопотання від командира військової частини НОМЕР_1 про передачу обвинуваченого ОСОБА_8 та обвинуваченого ОСОБА_9 на поруки командуванню військової частини та звільнення їх від кримінальної відповідальності. Клопотання мотивовані, зокрема, тим, що ОСОБА_8 та ОСОБА_9 зараз проходять службу у військовій частині, де характеризуються з позитивної сторони, мають постійне місце проживання, раніше до кримінальної відповідальності не притягалися, з моменту російської агресії проти України здійснюють покладені на них обов'язки військовослужбовців. Повідомили, що командування військової частини розглянуло можливість про взяття на поруки обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 з метою контролю за належною поведінкою останніх.
Обвинувачений ОСОБА_8 в судовому засіданні вину в інкримінованому йому злочині визнав у повному обсязі та підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті, у скоєному щиро розкаюється, висловив жаль з приводу вчиненого. Просив вищевказане клопотання задовольнити та звільнити його від кримінальної відповідальності та закрити кримінальне провадження щодо нього з передачею його на поруки військовій частині в якій він проходить службу. Зобов'язувався виправдати довіру колективу.
Обвинувачений ОСОБА_9 в судовому засіданні вину в інкримінованому йому злочині визнав у повному обсязі та підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті, у скоєному щиро розкаюється, висловив жаль з приводу вчиненого. Просив вищевказане клопотання задовольнити та звільнити його від кримінальної відповідальності та закрити кримінальне провадження щодо нього з передачею його на поруки військовій частині в якій він проходить службу. Зобов'язувався виправдати довіру колективу.
Прокурор не заперечив проти клопотання про передачу обвинувачених на поруки колективу та звільнення від кримінальної відповідальності, закриття кримінального провадження, оскільки наявні всі правові підстави.
Представник військової частини НОМЕР_1 в судовому засіданні підтримав клопотання та просив передати обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на поруки, повідомив, що за місцем служби вони характеризуються позитивно, мають повагу серед колег, зобов'язувався здійснювати заходи виховного характеру, спрямовані на недопущення вчинення обвинуваченими нових злочинів та здійснення контролю за військовослужбовцями.
Потерпілий не заперечував проти задоволення клопотання, надав відповідну заяву, де зазначив, що він примирився з обвинуваченими, йому відшкодовано матеріальна та моральна шкода, а також повідомив, що він не бажає приймати участь під час розгляду вказаного кримінального провадження.
Заслухавши думку учасників судового провадження та дослідивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.
Зі змісту ч.4 ст. 286 КПК України вбачається що, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звертається до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
У відповідності до змісту п.1 ч.2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Згідно ч.1 с. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
У відповідності до ст. 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до положень ч.1 с. 47 КК України особу, яка вперше вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та щиро покаялася, може бути звільнено від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки колективу підприємства, установи чи організації за їхнім клопотанням за умови, що вона протягом року з дня передачі її на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку.
Згідно ч. 2 ст. 47 КК України у разі порушення умов передачі на поруки особа притягається до кримінальної відповідальності за вчинене нею кримінальне правопорушення.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення від кримінальної відповідальності» підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки є щире розкаяння особи, яке свідчить про її бажання спокутувати провину перед колективом підприємства, установи чи організації та виправити свою поведінку. Особу, яка не визнала себе винною у вчиненні злочину, передавати на поруки не можна. Звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 47 КК України можливе лише за клопотанням колективу підприємства, установи чи організації, членом якого є особа, про передачу її на поруки. Звернення з клопотанням, крім колективу, може ініціювати сам обвинувачений. За наявності зазначених вище обставин, а також належно оформленого клопотання суд вправі звільнити особу від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки колективу. Згідно п. 6 даної постанови звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 47 КК України має умовний характер, а саме: ця особа протягом року з дня передачі на поруки повинна виправдати довіру колективу, не ухилятися від заходів виховного характеру та не порушувати громадський порядок.
При вирішенні питання про передачу особи на поруки трудовому колективу, суд також має керуватися рекомендаціями, що містяться у Постанові Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення від кримінальної відповідальності» Виходячи з них, щире розкаяння характеризує суб'єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася. Повне відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди полягає в добровільному задоволенні винним або іншими особами, зокрема батьками чи близькими родичами, обґрунтованих претензій потерпілого щодо відшкодування заподіяної злочином матеріальної та моральної шкоди, загладжуванні її в інший спосіб.
Виходячи з положень закону, закріплених у ст. 47 КК України, питання про звільнення від кримінальної відповідальності з передачею особи на поруки є правом, а не обов'язком суду, і є виправданим лише тоді, коли суд дійде висновку про те, що виправлення конкретної особи, яка вчинила злочин, є можливим без практичного застосування до неї, передбачених законом України про кримінальну відповідальність заходів примусу.
В судовому засіданні встановлено, що обвинувачені ОСОБА_8 і ОСОБА_9 правильно розуміють і не оспорюють формулювання та характер пред'явленого їм обвинувачення, правову кваліфікацію його дій за ч. 2 ст. 146 КК України, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності такої їх позиції, а відтак діяння, яке поставлено обвинуваченим у провину, дійсно мало місце, вчинене ними, і отримало правильну кримінально-правову оцінку, що визнано самими обвинуваченими.
При цьому, обвинуваченим судом були роз'яснені суть обвинувачення, підстави звільнення від кримінальної відповідальності та право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. Також їм роз'яснено судом, що закриття кримінального провадження з цих підстав не є закриттям кримінального провадження з реабілітуючих підстав. В свою чергу, обвинувачений ОСОБА_8 пояснив, що він цілком розуміє свої права, визначені ч. 3 ст. 285 КК України, підставу звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 47 КК України, а також наслідки закриття провадження з цієї підстави і після роз'яснення цих положень наполягає на закритті провадження з підстави, передбаченої ст. 47 КК України. Обвинувачений ОСОБА_9 , пояснив, що він цілком розуміє свої права, визначені ч. 3 ст. 285 КК України, підставу звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 47 КК України, а також наслідки закриття провадження з цієї підстави і після роз'яснення цих положень наполягає на закритті провадження з підстави, передбаченої ст. 47 КК України.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, обвинувачений ОСОБА_8 до кримінальної відповідальності раніше не притягувався, не судимий, тобто, вперше вчинив кримінальне правопорушення.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, обвинувачений ОСОБА_9 до кримінальної відповідальності раніше не притягувався, не судимий, тобто, вперше вчинив кримінальне правопорушення.
Кримінальне правопорушення, вчинене обвинуваченими, яке передбачене ч. 2 ст. 146 КК України, відповідно до класифікації кримінальних правопорушень, наведеної у ст. 12 КК України, є нетяжким злочином.
У судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_9 вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні визнали у повному обсязі та підтвердили обставини, викладені в обвинувальному акті, щиро розкаялися у вчиненому, висловили щирий жаль з приводу учинених ними дій та осудили свою поведінку, відшкодували потерпілому спричинені матеріальну та моральну шкоду, витрати на правничу допомогу, зобов'язалися не ухилятися від заходів виховного характеру та не порушувати громадський порядок, що свідчить про їх бажання спокутувати провину перед колективом та виправити свою поведінку.
Наведені обставини в сукупності свідчать про те, що щире каяття має місце.
З наданих в судовому засіданні матеріалів кримінального провадження також встановлено що обвинувачений ОСОБА_8 є військовослужбовцем, виключно позитивно характеризуються за місцем проходження службт, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває.
З наданих в судовому засіданні матеріалів кримінального провадження також встановлено що обвинувачений ОСОБА_9 є військовослужбовцем, виключно позитивно характеризуються за місцем проходження служби, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває.
Відповідно до поданого суду клопотання командування військової частини НОМЕР_1 прийняло рішення про взяття обвинуваченого ОСОБА_8 на поруки.
Відповідно до поданого суду клопотання командування військової частини НОМЕР_1 прийняло рішення про взяття обвинуваченого ОСОБА_9 на поруки.
Беручи до уваги усі наведені обставини в сукупності, зокрема, фактичні обставини кримінального правопорушення, ставлення обвинувачених до вчиненого, дані їх особистості, виключно позитивну характеристику за місцем служби, суд приходить до переконання, що командування військово частини НОМЕР_4 здатне здійснювати щодо обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 заходи виховного характеру.
А відтак, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_8 є можливим без фактичного застосування до нього передбачених законом України про кримінальну відповідальність заходів примусу, з передачею останнього на поруки командуванню військової частини НОМЕР_1 для надання можливості стати на шлях виправлення, а також виправлення обвинуваченого ОСОБА_9 є можливим без фактичного застосування до нього передбачених законом України про кримінальну відповідальність заходів примусу, з передачею останнього на поруки командуванню військової частини НОМЕР_1 для надання можливості стати на шлях виправлення
Таким чином, суд не вбачає жодних застережень щодо застосування положення, передбаченого ст. 47 КК України, наведена сукупність обставин вказує на наявність правових підстав для задоволення клопотання командування військової частини НОМЕР_1 про передачу обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на поруки колективу та звільнення їх від кримінальної відповідальності на підставі ст. 47 КК України у зв'язку з передачею особи на поруки, та закриття даного кримінального провадження на підставі п. 1 ч.2 ст. 284 КК України, у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Потерпілим ОСОБА_12 був заявлений цивільний позов, проте потерпілий 26 березня 2024 року звернувся до суду з заявою, де зазначив, що він не має претензій до обвинувачених. За таких обставин, суд закриває провадження за цивільним позовом.
Долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
Судові витрати необхідно стягнути з обвинувачених в рівних частинах з кожного. Вартість проведення експертного дослідження у даному кримінальному провадженні № 21557 складає 2389,80 гривень, вартість проведення еспертного дослідження № СЕ-19/121-23/16273-БД складає 11955,31 гривень.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_8 під час досудового розслідування обирався у вигляді домашнього арешту. На стадії судового розгляду запобіжних захід не обирався, прокурор з відповідними клопотання до суду не звертався.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_9 під час досудового розслідування обирався у вигляді особистого зобов'язання. На стадії судового розгляду запобіжних захід не обирався, прокурор з відповідними клопотання до суду не звертався.
Керуючись ст. 47 КК України, п.1 ч.2 ст. 284, ч.1 ст. 285, ч.4 ст.286, ст. ст. 369, 372, 376, 395, 532 КПК України, суд,-
Клопотання командування військової частини НОМЕР_1 про взяття на поруки обвинуваченого ОСОБА_8 - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України на підставі ст. 47 КК України, у зв'язку з передачею його на поруки Військовій частині НОМЕР_1 , за умови, що він протягом року з дня передачі його на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку.
Клопотання командування військової частини НОМЕР_1 про взяття на поруки обвинуваченого ОСОБА_9 - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_9 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України на підставі ст. 47 КК України, у зв'язку з передачею його на поруки Військовій частині НОМЕР_1 , за умови, що він протягом року з дня передачі його на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023221200001515 від 29 червня 2023 року, щодо обвинувачення ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.146 КК України, закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Роз'яснити ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , що відповідно до ч.2 ст. 47 КК України у разі порушення ними умов передачі на поруки вони будуть притягнуті до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 146 КК України.
Роз'яснити командуванню Військової частини НОМЕР_1 , що відповідно до ч.1 ст. 289 КПК України, якщо протягом року з дня передачі ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на поруки колективу Військової частини НОМЕР_1 вони не виправдають довіру колективу, ухилятимуться від заходів виховного характеру та порушуватимуть громадський порядок, загальні збори колективу можуть прийняти рішення про відмову від поручительства за взяту ними на поруки особу. Відповідне рішення направляється до суду, який прийняв рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Провадження за цивільним позовом ОСОБА_12 до ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про стягнення матерільної та моральної шкоди та витрат на правничу допомогу- закрити.
Скасувати ареш, накладений відповідно до ухвали Дзержинського районного суду міста Харкова від 24 липня 2023 року на виявлені та вилучені слідчим СВ ХРУП №3 ГУНП в Харківській області рядовим поліції ОСОБА_13 , під час проведення обшуку 19.07.2023 у період часу з 10 год. 19 хв. до 12 год. 15 хв., у приміщенні квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_14 на підставі договору купівлі - продажу від 25.11.1997, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова ОСОБА_15 за справою №638/7861/23, провадження №1-кс/638/1519/23 від 17.07.2023, об'єкти, а саме: футболка чоловіча з написом «ПОЛІЦІЯ», футболка чоловіча з написом «POLIZEN», біла коробка з 34 набоями AA61PATRONE 5.56х45, біла коробка з 25 набоями АА61PATRONE 5.56x45, біла коробка з 31 патронами АА61PATRONE 5.56x45, 11 патронів з маркуванням DAG13K 13x45, 29 набоїв з маркуванням S/B 5x56x45; - виявлені та вилучені слідчим СВ ХРУП №3 ГУНП в Харківській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_16 , під час проведення обшуку 19.07.2023 у період часу з 17 год. 04 хв. до 17 год. 45 хв., у транспортному засобі марки «VOLKSWAGEN JETTA», д.р.н. « НОМЕР_5 », номер кузову « НОМЕР_6 », кузов білого кольору, на підставі права власності належить ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , розташованого на парковці за адресою: АДРЕСА_5 , проведеного на підставі ухвали слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова ОСОБА_15 за справою №638/7861/23, провадження №1-кс/638/1517/23 від 17.07.2023, об'єкти, а саме: нашивка «СБУ» чорного кольору, нашивка «POLICE», чохол на мобільний телефон чорного кольору з малюнком, гумовий кийок чорного кольору; - виявлені та вилучені слідчим СВ ХРУП №3 ГУНП в Харківській області лейтенантом поліції ОСОБА_17 , під час проведення обшуку 19.07.2023 у період часу з 13 год. 14 хв. до 16 год. 14 хв., у транспортному засобі марки «Opel Vivaro», д.р.н. « НОМЕР_2 », VIN:« НОМЕР_3 », номер двигуна: « НОМЕР_3 », який було ввезено на територію України з Польщі 24.10.2002 року, пункт перетину «Краківець», громадянином ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , розташованого біля гаражного боксу №103 по АДРЕСА_6 , проведеного на підставі ухвали слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова ОСОБА_15 за справою №638/7861/23, провадження №1-кс/638/1518/23 від 17.07.2023, об'єкти, а саме: транспортний засіб марки «Opel Vivaro», д.р.н. « НОМЕР_2 », VIN:« НОМЕР_3 », номер двигуна: « НОМЕР_3 », який поміщено на штраф майданчик за адресою: АДРЕСА_7 , державні номерні знаки у кількості 1 шт., ключі від транспортного засобу марки «Opel Vivaro», д.р.н. « НОМЕР_2 », VIN:« НОМЕР_3 », один змив ДНК на марлі з автомобільного керма ТЗ «Opel Vivaro», один змив ДНК на марлі з торпеди ТЗ «Opel Vivaro», один змив ДНК на марлі з лівого крила ТЗ «Opel Vivaro», жувальна гумка білого кольору, один змив ДНК на марлі задньої лівої двері ТЗ «Opel Vivaro», один недопалок білого кольору з салону ТЗ «Opel Vivaro», та накладений відповідно до ухвали Дзержинського районного суду міста Харкова від 24 липня 2023 року мобільний телефон «Apple iPhone14 Pro Max» чорного кольору ІМЕІ НОМЕР_7 , який належить потерпілому ОСОБА_12 .
Речові докази: диски- зберігати з матеріалами кримінального провадження, футболки чорного кольору, які зберігаються у камері зберігання ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області- знищити, білу коробку з 34 (тридцять чотири) набоями AA61PATRONE 5.56х45, білу коробку з 25 (двадцять п'ять) набоями АА61PATRONE 5.56x45, білу коробку з 31 (тридцять один) патронами АА61PATRONE 5.56x45, 11 (одинадцять) патронів з маркуванням DAG13K 13x45, 2 (двадцять дев'ять) набоїв з маркуванням S/B 5x56x45, які передані на відповідальне зберігання відповідальній особі ВЧ А72921- знищити, нашивки, чохол на мобільний телефон чорного кольору з малюнком- знищити, гумовий кийок чорного кольору, який міститься у кімнаті зберігання речових доказів ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області- знищити, транспортний засіб марки «Opel Vivaro», д.р.н. « НОМЕР_2 », VIN:« НОМЕР_3 », номер двигуна: « НОМЕР_3 », який поміщено на штраф майданчик за адресою: АДРЕСА_7 , державні номерні знаки у кількості 1 шт., ключі від транспортного засобу марки «Opel Vivaro», д.р.н. « НОМЕР_2 », VIN:« НОМЕР_3 » - передати ВЧ НОМЕР_1 , змиви- знищити, мобільний телефон «Apple iPhone14 Pro Max» чорного кольору ІМЕІ НОМЕР_7 , який належить потерпілому ОСОБА_12 - повернути ОСОБА_12 .
Стягнути з ОСОБА_8 витрати на проведення товарознавчої експертизи № 21557 та молекулярно-генетичної експертизи СЕ-19/121-23/16273 - 7172,55 (сім тисяч сто сімдесят дві гривни 55 копійок) гривень на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_9 витрати на проведення товарознавчої експертизи № 21557 та молекулярно-генетичної експертизи СЕ-19/121-23/16273 - 7172,55 (сім тисяч сто сімдесят дві гривни 55 копійок) гривень на користь держави.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом семи днів з дня її оголошення до Харківського апеляційного суду.
Повний текст ухвали складений 11 квітня 2024 року.
Суддя ОСОБА_19