Справа №534/249/24
Провадження №3/534/80/24
08 квітня 2024 року м. Горішні Плавні
Суддя Комсомольського міського суду Полтавської області Комарова Діана Юріївна, розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Комсомольська Полтавської області, громадянина України, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
- за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП,
21.01.2024 о 01 год 40 хв ОСОБА_1 за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 умисно висловлював погрози та образи в сторону своєї матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає з ним за однією адресою, чим спричинив психологічне насильство відносно останньої.
У судові засідання, призначені на 02.02.2024 та 08.04.2024, ОСОБА_1 не з'явився, про час та день розгляду справи повідомлявся належним чином, за адресою, зазначеною у протоколі про адміністративне правопорушення. На адресу суду повернуто конверт з відміткою Укрпошти «адресат відсутній за вказаною адресою», та на 08.04.2024 повернулось рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яким підтверджується, що ОСОБА_1 отримав під підпис виклик до суду.
У силу вимог ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи. Беручи до уваги вище наведені обставини, суд доходить висновку про можливість застосування загальних принципів повідомлення правопорушника, передбачених в інших процесуальних законах.
Суддя наголошує, що саме на адресу, зазначену у протоколі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , направлялася повістка про виклик до суду останнього.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року виходив з того, що у випадках, коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій, направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі.
У цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що учасник справи зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
За таких обставин, враховуючи, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, беручи до уваги, що присутність особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП, обов'язковою законодавцем не визначена, ОСОБА_1 за викликом до суду не прибув, тому судом було вжито всіх об'єктивно можливих заходів для його повідомлення про судове засідання. У контексті зазначеного, суд не вбачає правових заборон для розгляду справи без участі правопорушника.
Потерпіла у судове засідання не з'явилася, була повідомлена належним чином. Як вбачається з матеріалів справи, а саме рапорта працівника поліції, 21.01.2024 надійшло повідомлення зі служби 102, що за адресою: АДРЕСА_1 , потерпіла повідомила, що на даний час поруч з нею знаходиться особа (чоловічої статі) з ножем, повідомила пошепки та просила швидше приїхати працівників поліції.
Оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає, доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення. Його дії підлягають кваліфікації за частиною першою статті 173-2 КУпАП, оскільки він, вчинив домашнє насильство відносно матері ОСОБА_2 .
Частиною першою статті 173-2 КУпАП встановлена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь, зокрема, психологічного насильства, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Згідно п. 3 ч. 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Поняття "психологічне насильство" наведено у пункті 14 частини першої статті 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству".
Так, згідно зазначеного пункту психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Винуватість ОСОБА_1 повністю підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення, довідкою про результати розгляду звернення, рапортами працівника поліції, поясненнями потерпілої.Також, враховуючи інформацію з рапорту працівника поліції, суд дійшов висновку, що у потерпілої були реальні побоювання щодо вчинення відносно неї фізичного насильства, про наявність загрози її здоров'ю та життю.
Визначаючи вид та міру адміністративного стягнення, суд, виходячи з положень ст.23 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , його вік, сімейний та майновий стан, ступінь вини та суспільну небезпеку вчиненого правопорушення.
Обставин, що обтяжують або пом'якшують відповідальність порушника судом не встановлено.
З огляду на викладене, суд вважає, що для досягнення мети адміністративного стягнення на ОСОБА_1 необхідно накласти стягнення у виді штрафу в межах санкції ч.1 ст.173-2 КУпАП України. Тільки таке стягнення буде сприяти вихованню правопорушника у дусі додержання законів України та запобігати вчиненню ним нових правопорушень.
Питання про судовий збір вирішено у порядку ст.40-1 КУпАП, згідно з якою у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір сплачується особою, на яку таке стягнення накладено.
Відповіднодо статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності сплачує судовий збір за ставкою 0,2 від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись статтями 23-24, 40-1, 283, 294 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 605 грн 60 коп. судового збору.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження. Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Комсомольський міський суд Полтавської області. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її винесення.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Суддя Д.Ю. Комарова
Особи, які беруть участь у справі, мають право ознайомитися із повним текстом постанови та отримати її копію після 10 квітня 2024 року в приміщенні Комсомольського міського суду Полтавської області.