Справа № 589/4485/21
Провадження № 1-кп/577/50/24
"27" березня 2024 р. м. Конотоп
Конотопський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Конотоп клопотання прокурора у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 12021200490000219 від 24 березня 2021 року про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, освіта повна середня, зареєстрованого та проживаючого АДРЕСА_1 , не працюючого, одруженого, має на утриманні сина ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не судимого
обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.246, ч.3 ст.146, п.9, п.12 ч.2 ст.115 КК України
Ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 13 лютого 2024 року обвинуваченому ОСОБА_8 було продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 12 квітня 2024 року до 24 год.
До спливу вказаного строку судовий розгляд не може бути завершено, оскільки у зв'язку з відставкою судді ОСОБА_11 , після заміни останньої, для розгляду кримінального провадження визначено головуючу суддю ОСОБА_1 , розгляд кримінального провадження розпочато спочатку, проведено підготовче судове засідання, проведено допит представника потерпілого. Не досліджено письмові докази, не допитано свідків та обвинувачених.
Прокурор ОСОБА_5 заявила клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_8 , мотивуючи тим, що кримінальне провадження не може бути завершене та встановлено наявність ризиків, передбачених п.1), 4), 5) ч.1 ст. 177 КПК України. Про наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК свідчить те, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення проти життя та здоров'я та двох тяжких кримінальних правопорушень проти волі, честі та гідності особи, а також проти довкілля. Ризик, передбачений п.4 ч.1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що ОСОБА_8 може відмовитися у прибутті за викликом до суду. Про наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст. 177 КПК України свідчить те, що ОСОБА_8 ніде не працює, не має постійного джерела доходів, що підтверджується відсутністю трудової діяльності.
Обвинувачений ОСОБА_8 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, вважав клопотання не обґрунтованим, немотивованим, а ризики недоведеними.
Захисник ОСОБА_6 прохав відмовити в задоволенні клопотання, оскільки клопотання не відповідає вимогам закону. Звернув увагу на тривалість строку перебування під вартою та відповідну практику ЄСПЛ, відсутність додатків до клопотання. Прохав змінити запобіжний захід на домашній арешт.
Захисник ОСОБА_7 та обвинувачений ОСОБА_9 з приводу клопотання поклалися на розсуд суду.
Потерпіла ОСОБА_12 та представник потерпілого Шосткинської міської ради, будучи належним чином повідомленими, в судове засідання не з'явилася.
Заслухавши учасників судового розгляду щодо клопотання, суд керується наступним.
Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого п.9, п.12 ч.2 ст.115 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічного позбавлення волі, та двох тяжких злочинів, передбачених ч.4 ст.246, ч.3 ст.146 КК України, за вчинення яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років, і йому відомо, яке покарання може загрожувати у випадку доведення його вини за ці злочини.
Суд враховує, що ОСОБА_8 раніше не судимий, не має постійного джерела доходів, обвинувачується в умисному вбивстві особи, з метою унеможливлення надання нею показів за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України.
У даному випадку тяжкість злочинів, в поєднанні з відомостями про особу обвинуваченого свідчить про те, що ОСОБА_8 може як ухилитися від суду, так і вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про доведеність ризиків, передбачених п.1), п.5) ч.1 ст. 177 КПК України.
Водночас наявність ризику, передбаченого п.4) ч.1) ст.177 КПК України є недоведеною, оскільки посилання прокурора на відмову у прибутті за викликом до суду свідчить про наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, а не про перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Таким чином, прокурором доведено існування ризиків, передбачених п.1), 5) ч.1 ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачений ОСОБА_8 може переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити і з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства (Летельє проти Франції).
Викладене узгоджується з вимогами ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки тримання обвинуваченого ОСОБА_8 під вартою з наведених підстав, виправдане існуванням суспільного інтересу на забезпечення належного судового розгляду кримінального провадження про особливо тяжке кримінальне правопорушення, і що існування таких обставин переважає принцип поваги до особистих свобод.
У судовому засіданні судом не здобуто відомостей, які б безумовно свідчили про неможливість тримання ОСОБА_8 під вартою, а також не отримано відомостей щодо інших обставин, які б переважили ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Таким чином, з урахуванням вказаних обставин, які є вагомими, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, відповідає не лише особі обвинуваченого, а й характеру та тяжкості злочинів, які йому інкримінуються, кореспондується з характером суспільного інтересу, є співмірним з існуючими ризиками, що у свою чергу свідчить про недостатність застосування до обвинуваченого іншого більш м'якого запобіжного заходу.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне продовжити дію раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 строком до двох місяців без визначення розміру застави.
Керуючись ст. 176-178, 183, 314, 315, 392 КПК України, суд,
Клопотання прокурора ОСОБА_5 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_8 , запобіжний захід у виді тримання під вартою, без визначення застави, до 25 травня 2024 року до 24 години.
Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою протягом п'яти днів з часу її отримання.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3