Справа № 951/904/23Головуючий у 1-й інстанції Гриновець О.Б.
Провадження № 33/817/279/24 Доповідач - Ваврів І.З.
Категорія - ч.2 ст. 130 КУпАП
10 квітня 2024 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Ваврів І.З.
з участю: особи, що притягнута до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1
захисника ОСОБА_1 адвоката Бакальця І.Г.,
розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, що притягнута до адміністративної відповідальності, адвоката Бакальця І.Г., на постанову Козівського районного суду Тернопільської області від 29 лютого 2024 року,
Постановою Козівського районного суду Тернопільської області від 29 лютого 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП і застосовано відносно нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2 000 (дві тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Як визнав суд, 29.10.2023 року о 03 год. 53 хв. на вул. Центральна в с. Будилів Тернопільської області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом “ВАЗ-21063”, д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки відмовився, проте погодився пройти такий огляд в медичному закладі КНП “Козівська ЦРЛ КСР”, що підтверджується висновком лікаря № 18 від 29.10.2023 року.
В апеляційній скарзі захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, адвокат Бакалець І.Г., вважає дану постанову необґрунтованою, ухваленою з порушенням норм процесуального права, за неправильного застосування норм матеріального права та неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи.
В обґрунтування своїх доводів зазначає, що протокол про вчинення адміністративного правопорушення не містить відомостей, передбачених п.3 Розділу І Інструкції, з яких можна попередньо встановити ознаки перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння.
Вказує, що відеофайли долучені до адміністративного протоколу серії ААБ № 004649 від 29.10.2023 року не містять доказів того, що ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21063, д.н.з. НОМЕР_1 .
Стверджує, що акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, який долучений до протоколу про адміністративне правопорушення за ч.2 ст. 130 КУпАП не видавався для ознайомлення ОСОБА_1 і, відповідно, ним не підписаний, а тому вказаний акт є неналежним та недопустимим доказом.
Зазначає, що у протоколі відсутнє посилання на технічний пристрій, за допомогою якого патрульні поліцейські пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на місці зупинки з метою визначення стану алкогольного сп'яніння.
Вказує, що разом з тим у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено причину зупинки транспортного засобу, у якому знаходився останній.
При цьому, звертає увагу, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 18.12.2023 року, яке набрало законної сили, постанову ЕАТ № 8034548 від 29.10.2023 року скасовано.
Крім цього, вказує, що ОСОБА_1 заперечує факт керування автомобілем ВАЗ 21063, д.н.з. НОМЕР_1 , оскільки на момент його зупинки працівниками поліції 29.10.2023 року, вказаним автомобілем керував Голяш В.
Також звертає увагу, що у акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів без дати його складання, в графі “З результатами згоден”, безпідставно зазначено про відмову ОСОБА_1 від підписання вказаного документу, а також на місці зупинки транспортного засобу не складалось направлення про направлення в медичний заклад для проведення медичного огляду, оскільки не містить підпису останнього і будь якої відмітки про те, що ОСОБА_1 відмовився його підписувати.
Зважаючи на вищевикладене, захисник переконаний, що працівниками поліції не було дотримано вимог статті 266 КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Просить скасувати постанову Козівського районного суду Тернопільської області від 29 лютого 2024 року відносно ОСОБА_1 і закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно нього за ч.1 ст.130 КУпАП на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Одночасно апелянт ставить питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки останній день подачі апеляційної скарги на постанову Козівського районного суду Тернопільської області від 29 лютого 2024 року припадає на 10.03.2024 року, який є вихідним днем неділею, тому останнім днем подачі апеляційної скарги слід вважати перший робочий день понеділок 11.03.2024 року.
Заслухавши захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності адвоката Бакальця І.Г., який підтримав подану апеляційну скаргу і, з наведених у ній мотивів, просить скасувати постанову Козівського районного суду Тернопільської області від 29 лютого 2024 року та закрити провадження у справі; дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходжу приходжу до наступних висновків.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Останній день строку на оскарження постанови Козівського районного суду від 29.02.2024 року закінчився у вихідний день неділю 10.03.2024 року. Апеляційна скарга подана адвокатом Бакальцем І.Г. першого робочого дня після вказаної дати, а саме - у понеділок 11.03.2024 року, що підтверджується штампом на конверті, долученому до апеляційної скарги (а. с. 46).
Враховуючи те, що апелянт звернувся до Тернопільського апеляційного суду із апеляційною скаргою на оскаржувану постанову, в якій ставить питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки такий фактично пропущений не був, апеляційна скарга вважається такою, що подана в межах строку апеляційного оскарження, передбаченого ст. 294 КУпАП.
Аналіз матеріалів справи та безпосередньо рішення місцевого суду, яке оскаржується апелянтом, дає підстави для висновку, що суд, розглядаючи дану справу, дотримався положень статей 245, 280 КУпАП, відповідно до яких провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи в учиненні адміністративного правопорушення.
Винуватість та кваліфікація дій ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП України доведена належним чином перевіреними, оціненими та викладеними у постанові суду доказами.
Відповідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 004649 від 29 жовтня 2023 року, 29.10.2023 року о 03 год. 53 хв. на вул. Центральна в с. Будилів Тернопільської області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом “ВАЗ-21063”, д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки відмовився, проте погодився пройти такий огляд в медичному закладі КНП “Козівська ЦРЛ КСР”, що підтверджується висновком лікаря № 18 від 29.10.2023 року.
В протоколі про адміністративне правопорушення, який був предметом розгляду суду, зазначено про роз'яснення ОСОБА_1 його прав, передбачених ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП.
Зі змістом протоколу ОСОБА_1 був ознайомлений, від підпису відмовився.
Цей документ був предметом розгляду у суді першої інстанції та отримав належну правову оцінку з якою суд апеляційної інстанції погоджується.
Вказаний протокол відповідає вимогам ст.ст.254, 256 КУпАП, складений уповноваженою на те особою, визначеною ст.255 КУпАП, а наведені у ньому обставини об'єктивно стверджуються іншими доказами, дослідженими судом по справі.
Не ґрунтуються на вимогах закону доводи апелянта про скасування постанови суду першої інстанції через те, що у протоколі про адміністративне правопорушення відсутні відомості про технічний засіб за допомогою якого поліцейські пропонували пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння. Суд звертає увагу, що положеннями статті 256 КУпАП, якою регламентовано вимоги щодо змісту протоколу про адміністративні правопорушення, вимоги стосовно зазначення в протоколі вказаної інформації не передбачено.
Безпідставними є твердження апелянта, що протокол про вчинення адміністративного правопорушення не містить відомостей, передбачених п.3 Розділу І Інструкції, з яких можна попередньо встановити ознаки перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння.
Як слідує зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 004649 від 29 жовтня 2023 року у вказаному процесуальному документі зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що повністю узгоджується з диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП, за якою останнього визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Як слідує з матеріалів справи, одним з таких доказів, яким обґрунтовано винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП є відеозапис з відеореєстратора службового автомобіля та нагрудних камер працівників патрульної поліції.
Так, відеозаписом з відеореєстратора службового автомобіля патрульної поліції, зафіксовано рух транспортного засобу “ВАЗ-21063”, д.н.з. НОМЕР_1 , за яким рухається безпосередньо автомобіль патрульної поліції,
Оглянутим в судовому засіданні відеоматеріалом з нагрудних камер працівників патрульної поліції вбачається, що після зупинки транспортного засобу марки “ВАЗ 21063” працівниками патрульної поліції з переднього пасажирського крісла виходить пасажир, після чого на це місце пересідає особа, яка була водієм транспортного засобу на момент зупинки. Вказаною особою є ОСОБА_1 . Окрім вищевказаного, даними відеозапису зафіксовано, що працівниками поліції ОСОБА_1 детально поінформовано про підставу зупинки його транспортного засобу.
Апеляційний суд зауважує, що транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 , зупинено працівниками поліції під час комендантської години, введеної у зв'язку з дією на території України воєнного стану.
З огляду на вказані обставини, скасування Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАТ № 8034548 від 28.10.2023 року, якою ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП, жодним чином не свідчить про незаконність зупинки працівниками поліції транспортного засобу під його керуванням, про що вказує сторона захисту в апеляційній скарзі.
На переконання суду, досліджені матеріали провадження підтверджують наявність у працівників поліції, за обставин відображених у протоколі про адміністративне правопорушення, підстав для перевірки водія транспортного засобу «ВАЗ 21063», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , характер поведінки якого під час спілкування з працівниками поліції, після зупинки транспортного засобу, свідчив про наявність у нього зовнішніх ознак алкогольного сп'яніння.
Також відеозаписом з нагрудних камер поліцейських зафіксовано, що після зупинки транспортного засобу поліцейським повідомлено водієві ОСОБА_1 про наявні у нього ознаки алкогольного сп'яніння, після чого запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння безпосередньо на місці, від чого ОСОБА_1 відмовився і йому було запропоновано пройти такий огляд в закладі охорони здоров'я, на що останній погодився, після чого його було доставлено до медичного закладу КНП “Козівська ЦРЛ КСР”, що підтверджується висновком лікаря № 18 від 29.10.2023 року.
Що стосується доводів апелянта про те, що ОСОБА_1 не було ознайомлено зі змістом акту огляду та з направленням для проведення огляду у закладі охорони здоров'я, то апеляційний суд вважає, що вказана обставина не впливає на правову оцінку дій водія транспортного засобу, відносно якого встановлено факт керування ним транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Також, матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 постановою Козівського районного суду Тернопільської області від 09.01.2023 р. визнаний винним та притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, а саме - 26.11.2022 р. керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння і відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Таким чином, його дії правильно кваліфіковані судом першої інстанції за ч.2 ст.130 КУпАП, як повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Аналіз матеріалів провадження дає підстави для висновку, що дії працівників поліції щодо фіксації правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 , узгоджуються з вимогами ст.266 КУпАП та приписами Інструкції “Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 р № 1452/735 та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 року № 1376.
Тому, доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість постанови у зв'язку з неповнотою судового розгляду, а також порушенням норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд визнає такими, що спрямовані виключно на ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення.
Апеляційний суд також звертає увагу, що у рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, виходячи з аналізу доказів досліджених судом першої інстанції та перевірених під час апеляційного розгляду матеріалів справи, висновок місцевого суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення та кваліфікація його дій за ч.2 ст.130 КУпАП є правильним.
Жодних аргументованих доводів, які б викликали сумніви у об'єктивності оцінки доказів зроблених судом першої інстанції на підставі вищевказаних матеріалів справи, апелянтом не надано і не здобуто таких в процесі апеляційного розгляду.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено.
Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено у відповідності до вимог ст.33 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого ним правопорушення, особи правопорушника, ступеню його вини та інших обставин справи.
З урахуванням наведеного, приходжу до висновку, що постанова Козівського районного суду Тернопільської області від 29 лютого 2024 року відносно ОСОБА_1 є законною та обґрунтованою, а тому підстав для її скасування, про що ставить питання апелянт, не вбачаю.
Керуючись ст.294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - адвоката Бакальця І.Г. залишити без задоволення, а постанову Козівського районного суду Тернопільської області від 29 лютого 2024 р щодо ОСОБА_1 - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя