Справа № 756/16200/23
Провадження № 2/459/56/2024
(заочне)
10 квітня 2024 року Червоноградський міський суд Львівської області в складі:
головуючого суді Новосада М.Д.,
за участю секретаря судових засідань Козак І.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Червонограді в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з регламентною виплатою,-
Позивач Моторне (транспортне) страхове бюро України звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з регламентною виплатою, посилаючись на те, що 06.07.2020 р. о 03:50 год. в с.Зимна Вода - Західний об'їзд м.Львова-вул.Городоцька м.Львова сталася дорожньо-транспортна пригода за участю: автомобіля «AUDI» реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував водій ОСОБА_1 , який здійснив наїзд на металеву опору та зіткнувся з деревом, внаслідок чого пасажир автомобіля «AUDI» реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження від яких помер. За вказаним фактом зареєстроване кримінальне провадження за ч.2 ст.286 КК України та згідно вироку Пустомитівського районного суду Львівської області від 06 листопада 2020 року дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 ПДР України. Вказує, що відповідно даних Централізованої бази даних МТСБУ, всупереч вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», станом на дату скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу марки «AUDI» реєстраційний номер НОМЕР_1 , застрахована не була.
Відповідно до п.п.а п.41.1 ст.41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих, відшкодовує шкоду на умовах, визначених Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільну-правову відповідальність.
Зазначає, що потерпіла особа, уповноважена матір'ю неповнолітньої дитини померлого ОСОБА_2 - ОСОБА_3 звернулась до МТСБУ з заявою про відшкодування заподіяної шкоди у зв'язку з втратою годувальника. Також потерпіла особа, уповноважена сестрою померлого ОСОБА_2 - ОСОБА_4 - із заявою про відшкодування заподіяної шкоди пов'язаної із витратами на поховання.
Моторне (транспортне) страхове бюро України здійснило регламентну виплату в загальному розмірі 191 982,00 грн., із яких 170 028,00 грн- відшкодування згідно п.27.1, 27.2 ст.27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.1200 ЦК України; 21 954,00 грн. - відшкодування згідно п.27.4 ст.27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Позивач посилаючись на те, що здійснив страхову виплату, просить стягнути в порядку регресу з відповідача на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України суму сплаченого відшкодування на підставі приписів ст.1191 ЦК України, оскільки особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування. Між цим також просить вирішити питання судових витрат.
Ухвалою від 29.01.2024 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 04.03.2024 року. Відповідачу встановлено п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач у визначений строк відзиву на позовну заяву не подав.
У зв'язку із першою неявкою у судове засідання належним чином повідомленого відповідача, розгляд справи 04.03.2024 року відкладено на 05.04.2024 року.
В судове засідання 05.04.2024 року сторони не з'явились.
Представник позивача у позовній заяві просить проводити розгляд справи у відсутності сторони позивача.
Відповідач повторно не з'явився в судове засідання, не повідомив суду про причини своєї відсутності. За таких обставин, суд проводить розгляд справи на підставі письмових доказів відповідно до ст.223 ЦПК України.
В силу приписів ч.1 ст.280 ЦПК України, враховуючи відсутність заперечень представника позивача проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Враховуючи, що в справі наявно достатньо матеріалів, які свідчать про права і взаємовідносини сторін, суд вважає, що заслуховувати їх особисті пояснення потреби немає, а тому розгляд справи слід провести у відсутності сторін та відповідно до ст.247 ЦПК України, без фіксування судового процесу.
Відповідно до ч.5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Розгляд справи призначався на 05.04.2024, повне судове рішення в порядку ч.6 ст.259 ЦПК України складено 10.04.2024.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши таоцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках
На підставі ч.ч.1,6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Як вбачається із копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 (а.с.21), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 25 років, про що 08.07.2020 року Сокальським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) зроблено відповідний актовий запис №151.
Причина смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : пасажир, що знаходився в легковому автомобілі, потерпів внаслідок зіткнення зі стаціонарним об'єктом, що стверджується копією довідки про причину смерті № 664/2020 (а.с.21 зворот).
У вироку Пустомитівського районного суду Львівської області від 06 листопада 2020 року у справі №450/2660/20 зазначено, що судом визнано доведеним, що ОСОБА_1 06.07.2020 року приблизно о 03.50 год. керуючи автомобілем «AUDI S6» реєстраційний номер НОМЕР_1 та рухаючись ним у напрямку до м.Львова, проїжджаючи ділянку дороги у с.Зимна Вода Пустомитівського району Львівської області, при проїзді перехрестя з круговим рухом с.Зимна Вода Західний об'їзд м.Львова вул.Городоцької м.Львова, грубо порушив вимоги Р 1 п. п. 1.2, 1.5, 1.10 (в частині визначення термів «дорожні умови» та «дорожня обстановка»); Р 2 п.п. 2.3 б), д); 2.9 «а», Р 12 12.1 Правил дорожнього руху України, які виразилися в тому, що він керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, не врахував таку обстановку та її зміни, щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним, не обрав безпечної швидкості руху, без причин технічного характеру виїхав за межі проїзної частини дороги на трав'яний газом кільця, де здійснив наїзд на металеву опору після чого виїхав на проїзну частину дороги з подальшим виїздом на трав'яне узбіччя, де зіткнувся з деревом. У результаті порушень водієм ОСОБА_1 Привал дорожнього руху України, пасажир автомобіля «AUDI S6» реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_5 отримала закритий перелом-звих лівого передпліччя, який за ступенем тяжкості відноситься до тілесного ушкодження середнього ступеня тяжкості за ознаками тривалого розладу здоров'я. Пасажир автомобіля «AUDI S6» реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_2 отримав поєднану тупу травму тіла яка включає закриту черепно-хребтово-спиномозкову травму, закриту травму грудної клітки та її органів, що призвело до гострої легеневої недостатності, набряку легень та головного мозку, дані ушкодження були причиною смерті останнього. Такими своїми діями ОСОБА_1 вчинив злочин передбачений ч.2 ст.286 КК України, а саме порушення правил безпеки дорожнього руху під час керування транспортним засобом, що спричинило потерпілій середньої тяжкості тілесні ушкодження та смерть потерпілого. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнано винуватим за ч.2 ст.286 КК України та призначено йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавлення права керувати всіма видами транспорту строком на 3 (три) роки; відповідно до ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням строком на 3 (три) роки; зобов'язано засудженого ОСОБА_1 відповідно до ст.76 КК України, періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; початок відбуття покарання ОСОБА_1 визначено рахувати з моменту оголошення вироку; зараховано в строк призначеного покарання, строк перебування ОСОБА_1 під вартою з 06.07.2020 року по 08.09.2020 року, а саме 2 (два) місяці 2 (два) дні позбавлення волі. (а.с. 11-13).
Положеннями статті 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що, з урахуванням положень пункту 21.3 цієї статті на території України забороняється експлуатація транспортного засобу (за винятком транспортних засобів, щодо яких не встановлено коригуючий коефіцієнт в залежності від типу транспортного засобу) без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, або поліса (сертифіката) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного в іншій країні з уповноваженою організацією із страхування цивільно-правової відповідальності, з якою МТ СБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування.
При використанні транспортного засобу в дорожньому русі особа, яка керує ним, зобов'язана мати при собі страховий поліс (сертифікат). Страховий поліс пред'являється посадовим особам органів, визначених у пункті 21.2 цієї статті, на їх вимогу (пункт 21.3 статті 21 Закону).
Згідно з підпунктом «ґ» пункту 2.1 Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).
Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частиною 1 ст.1187 ЦК України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними в пункті 6 постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2 Правил дорожнього руху України).
Згідно з п.38.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.
Статтею 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Отже, відповідно до ст.1191 ЦК України та п.п.38.2.1 п.38.2 ст.38 Закону, після проведення виплати потерпілій особі у МТСБУ виникло право зворотної вимоги до відповідача.
Як встановлено судом, на момент настання ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що видно з довідки пошуку полісів на ТЗ (а.с.30).
У загиблого ОСОБА_2 на момент ДТП був на утриманні син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про його народження (а.с.25).
22.01.2021 року представник потерпілих ОСОБА_3 , яка діє в інтересах малолітнього - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_4 - ОСОБА_7 звернувся до МТСБУ із повідомленням про ДТП від 06.07.2020 року та заявами про виплату страхового відшкодування, в яких просив виплатити страхове відшкодування пов'язане з втратою годувальника (до 14 років) - 170028,00 грн. та витратами на поховання - 21954,00 грн. (а.с.14-20).
Розрахунок та виплата відшкодування проводилися на основі:
- Наказу №3.1/929 від 15.02.2021 року (а.с.31) в розмірі 56 676,00 грн.;
- Довідки № 1 від 10.02.2021 року (а.с.31 зворот);
- Наказу № 3.1/1907 від 26.03.2021 року (а.с.32) в розмірі 113 352,00 грн.;
- Довідки № 2 від 24.03.2021 року (а.с.32 зворот);
- Наказу № 3.1/3098 від 28.05.2021 року в розмірі 21 954,00 грн.;
- Довідки №3 від 26.05.2021 року;
Позивач відшкодував завдані відповідачем збитки внаслідок ДТП у розмірі:
-56 676,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №889262 від 15.02.2021 року (а.с.34);
-113 352,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №942720 від 29.03.2021 року (а.с.34);
-21 954,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1030979 від 03.06.2021 року (а.с.34 зворот);
Згідно з підпунктом «а», п. 41.1, ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Відповідно до ст.1191 ЦК України та ст.38.2 Закону, Моторно (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ), після сплати страхового відшкодування, має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Відповідно до ст.1200 ЦК України у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті. Шкода відшкодовується: 1) дитині - до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років); 2) чоловікові, дружині, батькам (усиновлювачам), які досягли пенсійного віку, встановленого законом, - довічно.
Згідно п.27.1 ст.27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування (регламенті виплата) виплачується, якщо смерть потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди паста, протягом одного року після дорожньо-транспортної пригоди та є прямим наслідком цієї дорожньої транспортної пригоди.
П.27.2. ст.27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 Цивільного кодексу України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.
Згідно п.27.4. ст.27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, за умови надання страховику (МТСБУ) документів, що підтверджують такі витрати, та пред'явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.
Зважаючи на вищенаведене, особою, відповідальною за завдані потерпілому збитки, у даному випадку є відповідач.
Оскільки на момент завдання шкоди потерпілим цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, то згідно приписів ст.38.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у позивача після здійснення регламентної виплати потерпілому, виникло право регресної вимоги до відповідача у розмірі 191 982,00 грн (56 676,00 грн + 113 352,00 грн. + 21 954,00 грн = 191 982,00 грн), а відтак, вищевказані витрати, які пов'язані з регламентною виплатою, підлягають відшкодуванню відповідачем.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити в повному обсязі.
Згідно з ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні в суд з позовом позивачем сплачено 2879,73 грн. судового збору, а тому такі підлягають стягненню з відповідача в силу приписів ст.141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 2, 12,13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280-284, 354 ЦПК України,-
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України 191 982 (сто дев'яносто одну тисячу дев'ятсот вісімдесят дві) гривні 00 коп. витрат, пов'язаних з регламентною виплатою.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 2 879 (дві тисячі вісімсот сімдесят дев'ять) грн. 73 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач: Позивач: Моторне (транспортне) страхове бюро України (юридична адреса: 02002, м.Київ, Русанівський бульвар, 8, код ЄДРПОУ 21647131);
Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 );
Повний текст рішення складено 10.04.2024 .
Суддя: М. Д. Новосад