про повернення позовної заяви в частині позовних вимог
08 квітня 2024 року м. Київ № 320/41053/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Кочанова П.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу,-
Позивач, ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Київській області, в якому просить суд:
- визнати протиправними та скасувати вимоги Головного управління ДПС у Київській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-11409-10 від 08.09.2021 року, №Ф- 11409-10 від 10.02.2020 року, №Ф-11409-10 від 07.02.2019 року, №Ф-11409-10 від 06.11.2018 року, №Ф-11409-10 від 15.05.2016 року, зобов'язавши ГУ ДПС у Київській області привести інтегровану картку платника податків у відповідність, шляхом зняття нарахувань.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року продовжено ОСОБА_1 строк для усунення позовної заяви, шляхом надання суду заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку з наданням відповідних підтверджуючих доказів.
Представником позивача подана до суду заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду, мотивована тим, що позивач дізналась про сформовані ГУ ДПС України у Київській області вимоги про сплату боргу (недоїмки) лише з листа останнього за №32867/6/10-36-13-03 від 15.06.2023 року. При цьому, жодних вимог вона не отримувала. Також, у заяві, у якості поважних причин для поновлення строку, посилається на поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) та запровадження на території України з 24 лютого 2022 року воєнного стану.
Розглянувши заяву представника позивача та матеріали справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Верховний Суд у постанові від 05.03.2021 у справі №640/9172/20 дійшов до висновку, що Закон №2464-VI не передбачає застосування обмежувального (присічного) строку в 10 днів для оскарження до суду вимоги про сплату недоїмки з єдиного соціального внеску. Платник єдиного соціального внеску для захисту своїх прав і законних інтересів має право на звернення до суду з позовом про оскарження вимоги у межах гарантованого процесуальним законом строку, встановленого статтею 122 КАС України, а не статтею 25 Закону №2464-VI. Такий висновок щодо строку звернення до суду з позовом про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску викладено в постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду, від 25.02.2021 у справі №580/3469/19. При цьому, незважаючи на те, що судом сформульовано у цій постанові правовий висновок щодо строку оскарження у судовому порядку вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску після застосування процедури адміністративного оскарження вимоги, це не змінює підхід до застосування строку звернення до суду з позовами у такій категорії справ і у випадку, якщо вимога не була оскаржена в адміністративному порядку.
Відтак, строк звернення до суду із даним позовом становить шість місяців.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач оскаржує, зокрема вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 15.05.2016 року, від 06.11.2018 року, від 07.02.2019 року, від 10.02.2020 року.
Водночас, з наявних у справі матеріалів, судом встановлено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) від 15.05.2016 №Ф-11409-10 направлена податковим органом рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримана 23.08.2016; вимога про сплату боргу (недоїмки) від 06.11.2018 №Ф-11409-10 направлена податковим органом рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримана 04.12.2018; вимога про сплату боргу (недоїмки) від 07.02.2019№Ф-11409-10 направлена податковим органом рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримана 24.03.2019; вимога про сплату боргу (недоїмки) від 10.02.2020 №Ф-11409-10 направлена податковим органом рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримана 04.03.2020. З наданих представником позивача до матеріалів справи письмових доказів судом встановлено, що оскаржувані вимоги про сплату боргу (недоїмки) направлялись на адресу, яка відповідає зареєстрованій адресі місця проживання позивача, що спростовує доводи представника позивача щодо не отримання позивачем засобом поштового зв'язку вимог про сплату боргу (недоїмки) від податкового органу.
Між тим, до суду, позивач звернулась лише у листопаді 2023 року.
Суд відмічає, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відтак, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.
Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Суд вважає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку, оскільки національним законодавством вирішення цього питання віднесено до дискреційних повноважень суду.
При цьому, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості, тобто, існували такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та підтверджені належними доказами.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 30 вересня 2019 року у справі №340/685/19, від 10 жовтня 2019 року у справі №140/721/19.
Суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Отже, з дня отримання вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 15.05.2016 №Ф-11409-10 - 23.08.2016; вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 06.11.2018 №Ф-11409-10 - 04.12.2018; вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 07.02.2019№Ф-11409-10 - 24.03.2019; вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 10.02.2020 №Ф-11409-10 - 04.03.2020, особою, вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання рішення суб'єкта владних повноважень, демонструючи свою необізнаність щодо його виникнення звернулась до компетентного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні відповіді на подану нею заяву.
Зі змісту заяви про поновлення строку не вбачається, що позивач не мав реальної, об'єктивної можливості виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії щодо звернення до суду за захистом своїх прав у встановлений кодексом строк.
При цьому, суд вважає безпідставними посилання представника позивача на поважність причин пропуску строку звернення до суду та поновлення останнього, у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) та запровадженням на території України з 24 лютого 2022 року воєнного стану, з огляду на те, що спірні правовідносини виникли значно раніше, аніж запроваджено на території України карантин з метою запобігання коронавірусної хвороби та запроваджено військовий стан у зв'язку зі збройною агресією російської федерації.
Покликаючись на введення в державі карантинних обмежень у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), позивач не надав суду жодного доказу на підтвердження обставин, пов'язаних із такими подіями, які мали місце у відношенні безпосередньо до неї та перешкоджали своєчасному зверненню до суду.
Саме ж лише посилання на існування певних обставин, не дає суду можливості вважати, що обмеження, впроваджені у зв'язку з карантином, були об'єктивно непереборними обставинами дотримання строку звернення до суду.
Також, суд вважає безпідставними посилання представника позивача на направлення скарги на вимоги Головного управління ДПС у Київській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-11409-10 від 08.09.2021 року, №Ф-11409-10 від 10.02.2020 року, №Ф-11409-10 від 07.02.2019 року, №Ф- 11409-10 від 06.11.2018 року, №Ф-11409-10 від 15.05.2016 року.
Так, у постанові від 25 лютого 2021 року Верховний Суд сформулював правову позицію, що строк, протягом якого особа може звернутися до суду після застосування процедури досудового оскарження вимоги фіскального органу про сплату єдиного внеску складає три місяці з дня отримання платником рішення органу доходів і зборів вищого рівня, прийнятого за наслідками розгляду відповідної скарги.
Водночас, суд звертає увагу на те, що вищеозначена скарга на вимоги податкового органу була рішенням Державної податкової служби України №2226/6/99-00-06-02-01-06 від 30.01.2024 року залишена без розгляду у зв'язку з порушенням строку її подання.
У пункті 45 рішення Європейського суду з прав людини Перез де Рада Каванілес проти Іспанії, зазначено про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (AFFAIRE PЙREZ DE RADA CAVANILLES c. ESPAGNE № 116/1997/900/1112).
У пункті 44 рішення Європейського суду з прав людини "Осман проти Сполученого королівства" та пункті 54 рішення "Круз проти Польщі" зазначено, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (CASO OSMAN CONTRA REINO UNIDO № 23452/94; KREUZ v. POLAND № 28249/95).
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Тому, з урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що підстави вказані представником позивача у заяві про поновлення строку звернення до суду є неповажними.
Відповідно до ч.2 ст.123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що позовну заяву щодо визнання протиправними та скасування вимог Головного управління ДПС у Київській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф- 11409-10 від 10.02.2020 року, №Ф-11409-10 від 07.02.2019 року, №Ф-11409-10 від 06.11.2018 року, №Ф-11409-10 від 15.05.2016 року слід повернути позивачу.
Куруючись ст.ст. 123, 171, 241, 248, 256, 295 КАС України,-
У задоволенні заяви представника позивача про поновлення строку звернення до суду - відмовити.
Повернути позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування вимог Головного управління ДПС у Київській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф- 11409-10 від 10.02.2020 року, №Ф-11409-10 від 07.02.2019 року, №Ф-11409-10 від 06.11.2018 року, №Ф-11409-10 від 15.05.2016 року.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо розгляду справи було здійснено в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Ухвала суду набирає законної сили у строк та в порядку передбаченому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст ухвали складений та підписаний 8 квітня 2024 року.
Суддя Кочанова П.В.