29 березня 2024 рокуСправа №160/13974/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рянської В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в місті Дніпрі у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , подана її представником - ОСОБА_2 , до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у якій позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо невиконання обов'язку з нарахування та виплати у повному обсязі пенсії за віком ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснювати у повному обсязі виплати пенсії за віком ОСОБА_1 з моменту поновлення, а саме починаючи з 07.10.2009, з осучасненням передбаченого законодавством розміру таких виплат, а також з усіма нарахуваннями, перерахунками, індексаціями та надбавками, з урахуванням норм законодавства, які діють за весь час поновлення виплати пенсії, а також з урахуванням відповідних документів, довідки про заробітну плату № 32 від 10.03.2023 та довідки про стаж № 023-650 від 03.05.2023.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 є громадянкою України, до 1998 року проживала в Україні, отримувала пенсію. Після того, як вона виїхала на постійне місце проживання до Ізраїлю, виплату пенсії було припинено. В Ізраїлі позивач перебуває на консульському обліку в посольстві України. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.02.2021 у справі № 160/16545/20 було зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області поновити виплату пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 07.10.2009 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на визначений нею банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.08.2022 у справі № 160/5540/22 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком у повному обсязі ОСОБА_1 з моменту поновлення, а саме починаючи з 07.10.2009, з осучасненням передбаченого законодавством розміру таких виплат, а також з усіма нарахуваннями, перерахунками, індексаціями та надбавками, з урахуванням норм законодавства, які діють за весь час поновлення виплати пенсії. Після поновлення пенсійних виплат позивачем було виявлено, що їх розмір не відповідає чинному законодавству України. У зв'язку з цим ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області через веб-портал Пенсійного фонду України за допомогою свого представника із проханням здійснювати нарахування та виплату її пенсійних виплат у розмірі, передбаченому законодавством, з усіма перерахунками, індексаціями та надбавками відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а також здійснювати нарахування та виплату пенсії на визначений позивачем банківський рахунок, відповідно до вимог ст.ст. 27, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Проте листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 11.01.2022 було відмовлено позивачу у здійсненні пенсійних виплат відповідно до чинного законодавства України, а також зазначено, що з 01.04.2020 загальний розмір пенсії ОСОБА_1 має становити 515,00 грн. Крім того, Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві, за місцем перебування ОСОБА_1 на обліку в органах соціального захисту населення як одержувача пенсії, повідомлено, що її пенсійну справу втрачено. Управлінням соціального захисту населення Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації на звернення ОСОБА_1 щодо наявності її пенсійної справи в органі соцільного захисту було повідомлено, що пенсійну справу надіслано до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві. Позивач самостійно здійснила пошук та відновлення своїх документів про стаж та заробітну плату (довідка про заробітну плату від 10.03.2023 № 32, довідка про стаж від 03.05.2023 № 023-650), на підставі яких має бути здійснений розрахунок її пенсії. У подальшому позивач через веб-портал Пенсійного фонду України за допомогою свого представника подала заяву про перерахунок пенсії разом із документами про стаж та заробітну плату, довідкою про заробітну плату від 10.03.2023 № 32 та довідкою про стаж від 03.05.2023 № 023-650. На заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії відповідач не здійснив позивачу нарахування та виплату її пенсійних виплат у розмірі, передбаченому законодавством, з усіма перерахунками, індексаціями та надбавками відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а також не здійснив нарахування та виплату пенсії на визначений позивачем банківський рахунок відповідно до вимог ст.ст. 27, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Тому позивач знову звернулася до суду. Вважає, що її пенсія не може бути меншою встановленого законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Згідно зі статтею 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. Відсутність паперової пенсійної справи не є підставою для відмови у відновленні виплати пенсії, оскільки позивач не може нести негативних наслідків у зв'язку з відсутністю її пенсійної справи, а протилежне позбавляє її права на відновлення пенсії, яке вона має згідно з рішенням суду. Заяву про призначення пенсії позивачу подано через веб-портал Пенсійного фонду України в копії з її підписом та накладенням на неї та інші додані скановані копїї її документів електронного підпису її представника згідно з нотаріально посвідченою довіреністю, апостильованою в м. Тель-Авів, у межах довірених повноважень. Мінімальна пенсія за віком, відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність. Загальний страховий стаж ОСОБА_1 становить 33 роки 01 місяць 26 днів, що підтверджується довідками про стаж та заробітну плату. Однак позивач отримує пенсію за віком у розмірі меншому за встановлений законодавством розмір. Підставою для перерахунку пенсії є факт отримання від заявника разом із заявою вказаних вище документів. Крім того, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Порядку надання документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, позивачем були надані усі необхідні документи, які передбачені законодавством та додаються до заяви про призначення виплати пенсії за віком. Поданих позивачем документів (довідки про заробітну плату від 10.03.2023 № 32 та довідки про стаж від 03.05.2023 № 023-650) достатньо для нарахування та виплати ОСОБА_1 пенсії за віком у повному обсязі відповідно до законодавства.
Ухвалою від 26.06.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи; витребувано у відповідача належним чином засвідчену копію пенсійної справи позивача; постановлено надати суду витребувані докази у строк для подання відзиву.
У відзиві Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, який надійшов до суду через систему «Електронний суд», відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначив, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.02.2021 у справі № 160/16545/20 виплату пенсії ОСОБА_1 поновлено, починаючи з 07.10.2009 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Пенсія з листопада 2021 року до листопада 2022 року у сумі 515,00 грн перераховувалася на визначений банківський рахунок АТ КБ «ПриватБанк», дата виплати - 25 число. На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.08.2022 у справі № 160/10238/22 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 07.10.2009, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з осучасненням передбаченого законодавством розміру таких виплат, а також з усіма нарахуваннями, перерахунками, індексаціями та надбавками, з урахування норм законодавства, які діяли на весь час поновлення виплати пенсії. Борг по перерахунку за період з 07.10.2009 до 30.11.2022 у сумі 205161,78 грн та пенсія у сумі 3000,00 грн були нараховані на відомість грудня 2022 року на визначений банківський рахунок АТ КБ «ПриватБанк», дата виплати - 25 число. Щодо здійснення компенсації, розрахованої за нормами Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та постанови Кабінету Міністрів України № 159 від 21.02.2001 «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати», за невчасно отримані суми пенсійних виплат, як частини доходу, за період з 07.10.2009 по дату фактичної виплати усієї суми пенсії, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.08.2022 у справі № 160/10238/22 таку виплату не передбачено. Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Строки виплати пенсії встановлені Законом України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон України № 1058-ІV), відповідно до частини 1 статті 47 якого пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством. За змістом наведених норм обов'язок здійснити компенсацію втрати частини доходів настає лише у випадку порушення встановлених строків. Незважаючи на наявність чинного рішення суду від 18.08.2022 у справі № 160/10238/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, представник позивача Топорков Д.В. втретє звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду. 28.12.2022 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області поштою надійшла заява позивача у виді звернення про здійснення нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 за період з 07.10.2009 дотепер у розмірі, передбаченому законодавством для наукових працівників, та за документами, що є у пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, які діють на час поновлення виплати пенсії. Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 10.01.2023 № 764-122/М-01/8-040023 повідомлено позивача про виконання в повному обсязі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.02.2021 у справі № 160/16545/20 та рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.08.2022 у справі № 160/10238/22. Тому позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню.
До відзиву відповідача було додано копії матеріалів з пенсійної справи позивача.
Станом на час розгляду справи відповідь на відзив та заперечення до суду не надійшли. Згідно з ч. 4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується копією її паспорта громадянина України для виїзду за кордон.
Згідно з відомостями комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.02.2021 у справі № 160/16545/20, що набрало законної сили 16.03.2021, визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо непоновлення виплати пенсії громадянці України ОСОБА_1 ; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області поновити виплату пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 07.10.2009 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.08.2022 у справі № 160/10238/22, що набрало законної сили 20.09.2022, визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо невиконання обов'язку з нарахування та виплати у повному обсязі пенсії за віком громадянці України ОСОБА_1 ; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком у повному обсязі громадянці України ОСОБА_1 з моменту поновлення, а саме починаючи з 07.10.2009, з осучасненням передбаченого законодавством розміру таких виплат, а також з усіма нарахуваннями, перерахунками, індексаціями та надбавками, з урахуванням норм законодавства, які діють за весь час поновлення виплати пенсії.
У службовій записці начальника відділу опрацювання документації № 3 управління з питань виплат Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 3672/01-16 від 10.01.2023, яка міститься у копії матеріалів пенсійної справи позивача, зазначено, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.02.2021 у справі № 160/16545/20 виплату пенсії ОСОБА_1 поновлено, починаючи з 07.10.2009 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Пенсія з листопада 2021 року до листопада 2022 року у сумі 515,00 грн перераховувалася на визначений банківський рахунок АТ КБ «ПриватБанк», дата виплати - 25 число. На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.08.2022 у справі № 160/10238/22 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 07.10.2009, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з осучасненням передбаченого законодавством розміру таких виплат, а також з усіма нарахуваннями, перерахунками, індексаціями та надбавками, з урахування норм законодавства, які діяли на весь час поновлення виплати пенсії. Борг по перерахунку за період з 07.10.2009 до 30.11.2022 у сумі 205161,78 грн та пенсія у сумі 3000,00 грн були нараховані на відомість грудня 2022 року на визначений банківський рахунок АТ КБ «ПриватБанк», дата виплати - 25 число.
Згідно з розрахунком пенсії ОСОБА_1 від 24.10.2022 пенсію за віком їй призначено за рішенням суду з 07.10.2009, страховий стаж становить 33 роки 01 місяць 26 днів, коефіцієнт стажу 0,33083, загальний розмір пенсії з надбавками з 01.12.2022 становить 3000,00 грн: розмір пенсії за віком - 0,00 грн; доплата до прожиткового мінімуму (1074,00 грн) - 1074,00 грн; доплата до мінімальної пенсійної виплати (2093,00 грн) - 1019,00 грн; допл. на індекс. ЗП для СС 30/35 та/або інв. І гр. - 207,00 грн; компенсаційна виплата 80-річним (500 х 1,14) - 570,00 грн; доплата 80-річним - 130,00 грн.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.04.2023 у справі № 160/4760/23, що набрало законної сили 16.05.2023, визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо невиконання обов'язку з нарахування та виплати громадянці України ОСОБА_1 компенсації, розрахованої за нормами Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та постанови Кабінету Міністрів України № 159 від 21.02.2001 «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати» за невчасно отримані та неотримані суми пенсійних виплат, як частини доходу, за період невиплати з 07.10.2009 до дати фактичної виплати усієї суми пенсії; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити громадянці України ОСОБА_1 виплату компенсації, розрахованої за нормами Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та постанови Кабінету Міністрів України № 159 від 21.02.2001 «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати», за невчасно отримані та неотримані суми пенсійних виплат, як частини доходу, за період невиплати з 07.10.2009 до дати фактичної виплати усієї суми пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум.
Представник позивача через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зі зверненням № ВЕБ-04001-Ф-С-23-103110 від 15.05.2023 про нарахування і виплату ОСОБА_1 пенсії з 07.10.2009 з урахуванням наданих довідок про заробітну плату та стаж, відповідно до норм законодавства, які діють на час поновлення виплати пенсії, у розмірі, передбаченому законодавством, з усіма нарахуваннями, перерахунками, індексаціями та надбавками, а також з осучасненням таких виплат. До звернення було додано, зокрема, заяву ОСОБА_1 від 15.05.2023 про перерахунок пенсії з моменту поновлення виплат - з 07.10.2009, довідки Інституту проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича Національної академії наук України № 32 від 10.03.2023 про заробітну плату за період 1983-1987 рр. для обчислення пенсії ОСОБА_1 та № 108 від 03.05.2023 про стаж позивача (період роботи з 16.08.1960 до 11.10.1993).
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 27424-20608/Б-01/8-0400/23 від 14.06.2023 на зазначене звернення представника позивача - ОСОБА_3 повідомлено, що у наданій ним копії довіреності, складеній у Державі Ізраїль, відсутній переклад українською мовою штампів та печаток, тому підстави для надання інформації щодо пенсійного забезпечення ОСОБА_1 відсутні.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо невиконання обов'язку з нарахування та виплати їй пенсії у повному обсязі, позивач звернулася до суду з даною позовною заявою.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Право на соціальний захист відноситься до основоположних прав і свобод, які гарантуються державною і за жодних умов не можуть бути скасовані, а їх обмеження не допускається, крім випадків, передбачених Конституцією України (статті 22 та 64 Конституції України).
Україна гарантує піклування та захист своїм громадянам, які перебувають за її межами (ч. 2 ст. 25 Конституції України).
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Порядок нарахування та виплати пенсії регламентується Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV) та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з пунктом 1 частини першої та частиною четвертою статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Статтею 1 Закону № 1058-ІV встановлено, що пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Статтею 5 Закону № 1058-IV передбачено, що дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, визначених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Згідно зі статтею 51 Закону № 1058-IV у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від'їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Рішенням Конституційного Суду України від 7 жовтня 2009 року № 25-рп/2009 пункт 2 частини першої статті 49, друге речення статті 51 Закону № 1058-ІV щодо припинення виплати пенсії на весь час проживання (перебування) пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним). Зазначені положення Закону № 1058-ІV втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Як зазначено в пункті 3.3. Рішення Конституційного Суду України № 25-рп/2009 оспорюваними нормами Закону № 1058-IV держава всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх осіб право на соціальний захист поставила в залежність від факту укладення Україною з відповідною державою міжнародного договору з питань пенсійного забезпечення. Таким чином, держава всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх осіб, що мають право на отримання пенсії у старості, на законодавчому рівні позбавила цього права пенсіонерів у тих випадках, коли вони обрали постійним місцем проживання країну, з якою не укладено відповідного договору. Виходячи із правової, соціальної природи пенсій, право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов'язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні; держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, в Україні чи за її межами.
Тобто, виходячи із чинного пенсійного законодавства, особа має право на отримання призначеної пенсії незалежно від місця її проживання.
Також, у пункті 3 Рішення Конституційного Суду України № 25-рп/2009 від 07 жовтня 2009 року зазначено, що пунктом 2 частини першої статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» створено правову ситуацію, у якій громадяни, які працювали на території України, сплачували страхові внески і отримали право на пенсію, але обрали постійним місцем проживання державу, з якою Україна не уклала міжнародний договір щодо виплати громадянам України пенсій, зароблених в Україні, позбавлені можливості їх одержувати. При цьому наголошується, що вказані положення Закону суперечать приписам Конституції України щодо неможливості скасування конституційних прав і свобод, рівності конституційних прав і свобод громадян незалежно від місця проживання, гарантування піклування та захисту громадянам України, які перебувають за її межами, права громадян на соціальний захист у старості.
Отже, виходячи із правової, соціальної природи пенсій, право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов'язуватись з такою умовою, як постійне проживання в Україні або відсутність міжнародного договору, ратифікованого Верховною Радою України; держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія - в Україні чи за її межами, що також передбачено в статті 46 Конституції України.
Зазначена позиція неодноразово була висловлена Верховним Судом за подібних обставин, зокрема, у справі від 14 лютого 2019 року у справі № 766/15025/16-а. У вказаній справі Верховний Суд сформулював наступні висновки:
1) право на соціальний захист належить до основоположних прав і свобод, які гарантуються державою, і за жодних умов не можуть бути скасовані, а їх обмеження не допускається, крім випадків, передбачених Конституцією України;
2) іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими ж правами та свободами, а також несуть такі ж обов'язки, як і громадяни України - за винятками, установленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України;
3) держава гарантує піклування та захист своїм громадянам, які перебувають за її межами;
4) громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом;
5) право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, застраховані згідно із Законом № 1058-IV та які досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку, мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені в статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом;
6) іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, мають право на отримання пенсійних виплат і соціальних послуг із системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування нарівні з громадянами України на умовах та в порядку, передбачених цим Законом, якщо інше не передбачене міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;
7) реєстрація місця проживання чи місця перебування особи за межами України або її відсутність (спірність) не може бути умовою для обмеження реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження (перегляду, відтермінування тощо);
8) не може бути привілеїв чи обмежень у механізмі реалізації конституційного права на соціальний захист, зокрема, за ознаками етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання або іншими ознаками.
У подальшому, Верховний Суд підтверджував вказану позицію у постановах від 13 червня 2019 року у справі № 204/1134/17, від 30 вересня 2019 року у справі № 475/164/17, від 1 жовтня 2019 року у справі № 804/3646/18 та від 30 вересня 2021 року у справі № 540/4060/20.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом. Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи. Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
За приписами ч. 3 ст. 44 Закону № 1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
Частиною п'ятою статті 45 цього Закону передбачено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника територіального органу Пенсійного фонду України на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 затверджено Порядок надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок № 22-1).
Відповідно до абз. 2 пункту 1.1 розділу І Порядку № 22-1 заява про призначення, перерахунок пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал) або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436.
Згідно з п. 2.7 розділу ІІ Порядку № 22-1 до заяви про перерахунок пенсії у зв'язку з урахуванням страхового стажу (заробітної плати) після призначення пенсії, у зв'язку зі зміною кількості членів сім'ї, а також в інших випадках, які спричиняють збільшення чи зменшення розміру пенсії, надаються документи, передбачені підпунктами 2-4 пункту 2.1, пунктом 2.6 цього розділу.
Відповідно до пункту 2.8 розділу ІІ Порядку № 22-1 поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії. У випадку поновлення виплати пенсії особі, якій не було проведено перерахунок відповідно до статті 43 Закону, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається відповідно до статті 40 Закону із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсій, призначених до 2004 року. При поновленні виплати пенсії та переведенні з одного виду пенсії на інший до наявних документів особа може додати: 1) документи про страховий стаж за період роботи до 01 січня 2004 року, який не врахований у пенсійній справі, у тому числі після призначення пенсії. За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу; 2) довідку про заробітну плату відповідно до абзаців другого і третього підпункту 3 пункту 2.1 цього розділу; 3) документи про обставини, що впливають на розмір пенсії (наприклад, зміна кількості членів сім'ї, які перебували на утриманні пенсіонера чи померлого годувальника, виникнення (втрата) права на надбавку на непрацездатних членів сім'ї і надбавку на догляд за ними, визнання заявника одиноким і таким, що потребує сторонньої допомоги, визнання заявника особою з інвалідністю або учасником війни тощо).
Згідно з пунктом 4.1 розділу IV Порядку № 22-1 заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви (пункт 4.3 розділу IV Порядку № 22-1).
Як встановлено з матеріалів справи, 15.05.2023 представник позивача, який діяв на підставі нотаріально посвідченої довіреності, подав через вебпортал Пенсійного фонду адресовану Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заяву про призначення/перерахунок пенсії ОСОБА_1 з доданими до неї документами, у тому числі довідками про стаж та заробітну плату, у якій позивач просила перерахувати її пенсію з 07.10.2009.
При зверненні представника позивача із заявою ОСОБА_1 від 15.05.2023 про перерахунок пенсії, ним отримано лист Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 27424-20608/Б-01/8-0400/23 від 14.06.2023, яким повідомлено, що у наданій ним копії довіреності, складеній у Державі Ізраїль, відсутній переклад українською мовою штампів та печаток, тому підстави для надання інформації щодо пенсійного забезпечення ОСОБА_1 відсутні. Зазначений лист не містить відомостей щодо розгляду порушеного у заяві позивача питання про перерахунок пенсії.
Отже, подана представником позивача заява ОСОБА_1 від 15.05.2023 про перерахунок пенсії фактично розглянута не була та рішення встановленої форми за наслідками розгляду не прийнято.
Відповідно до частини другої статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд дійшов висновку про необхідність вийти за межі позовних вимог, а саме, зобов'язати відповідача розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.05.2023 про перерахунок пенсії відповідно до вимог Закону № 1058-ІV та Порядку № 22-1 з урахуванням наданої судом у цьому рішенні правової оцінки.
Разом з тим, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог ОСОБА_1 про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити виплату пенсії за віком з 07.10.2009, з осучасненням передбаченого законодавством розміру таких виплат, а також з усіма нарахуваннями, перерахунками, індексаціями та надбавками, з урахуванням норм законодавства, які діють за весь час поновлення виплати пенсії, а також з урахуванням відповідних документів, довідки про заробітну плату № 32 від 10.03.2023 та довідки про стаж № 023-650 від 03.05.2023, з огляду на те, що призначення, виплата чи припинення виплат пенсії, перерахунок пенсії належить виключно до функцій органів Пенсійного фонду України.
У межах спірних правовідносин перерахунок призначеної позивачу пенсії з урахуванням доданих до заяви від 15.05.2023 довідок не здійснено, відповідач після подання вказаної заяви не вчиняв будь-яких дій, пов'язаних із розрахунком розміру пенсії, починаючи з 07.10.2009, у зв'язку з чим суд вважає, що підстави для зобов'язання в судовому порядку суб'єкта владних повноважень провести перерахунок та виплату пенсії відсутні.
Кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання у сфері цивільних, господарських, публічно-правових відносин та за наявності неврегульованих питань.
Порушення права означає необґрунтовану заборону на його реалізацію або встановлення перешкод у його реалізації, або значне обмеження можливостей його реалізації тощо.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд захищає лише порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.
З системного аналізу матеріалів справи, наведених норм законодавства та висновків Верховного Суду щодо застосування відповідних норм права, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з виходом за межі позовних вимог.
Як встановлено з матеріалів справи, позивачем за подання до суду позовної заяви сплачено судовий збір у сумі 1073,60 грн, що підтверджується квитанцією № 53031 від 20.06.2023.
З урахуванням положень статті 139 КАС України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають стягненню понесені позивачем витрати зі сплати судового збору за подання до суду позовної заяви.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 90, 139, 243-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо нерозгляду заяви ОСОБА_1 від 15.05.2023 про перерахунок пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в в Дніпропетровській області розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.05.2023 про перерахунок пенсії та прийняти рішення у встановленому порядку відповідно до вимог законодавства, з урахуванням наданої судом у цьому рішенні правової оцінки.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427.
Повний текст рішення складено 29.03.2024.
Суддя В.В. Рянська