29 березня 2024 року Справа № 160/7664/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
25.03.2024 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування додаткової винагороди в повному обсязі ОСОБА_1 у відповідності до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 р. №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» з розрахунку 100 000,00 грн на місяць за періоди перебування на стаціонарному лікуванні з 15.02.2023 р. по 23.05.2023 р., з 04.07.2023 р. по 07.07.2023 р., з 15.09.2023 р. по 03.10.2023 р. та за періоди перебування у відпустках за станом здоров'я після тяжкого поранення за травень - червень 2023 року (30 днів), липень - серпень (30 днів) та жовтень - листопад 2023 року (30 днів); зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду у відповідності до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 р. №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» з розрахунку 100 000,00 грн на місяць за періоди перебування на стаціонарному лікуванні з 15.02.2023 р. по 23.05.2023 р., з 04.07.2023 р. по 07.07.2023 р., з 15.09.2023 р. по 03.10.2023 р. та за періоди перебування у відпустках за станом здоров'я після тяжкого поранення за травень - червень 2023 року (30 днів), липень - серпень та жовтень (30 днів) - листопад 2023 року (30 днів).
Також позивачем до позовної заяви надано заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
В обґрунтування вказаної заяви позивачем зазначено, що через безперервне лікування та перебування у важкому стані, не мав реальної можливості звернутися до суду у строк встановлений законом. Так, в порядку досудового врегулювання спору, 15.12.2023 року представником позивача було направлено заяву на адресу відповідача щодо здійснення перерахунку та виплати додаткової винагороди за періоди стаціонарного лікування, а також перебування у відпустках за станом здоров'я після тяжкого поранення. Але на зазначену заяву відповіді від відповідача отримано не було. 16.01.2024 року повторно направлено таку заява через ІНФОРМАЦІЯ_1 (для вручення військовій частині НОМЕР_1 ). В лютому 2024 року представником позивача було отримано відповідь від військової частини НОМЕР_2 про направлення 24.01.2024 року вказаної заяви до командування військової частини НОМЕР_1 . Однак відповідачем виплату грошової допомоги здійснено не було, відповідь на вказану заяву на адресу позивача та його представника не надходила. Внаслідок затримки військовою частиною НОМЕР_1 виплати належного грошового забезпечення, позивач звернувся до суду.
Вирішуючи вказану заяву про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає, що право на звернення до адміністративного суду з позовом є складовою права на судовий захист, що передбачено статтею 55 Конституції України. Це право є диспозитивним правом у адміністративному процесі.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантується право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.
Європейський суд з прав людини акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт перший статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим, суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції" від 16.12.1992 року).
Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми та їх застосування не повинні перешкоджати учасникам провадження використовувати доступні засоби захисту (рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006 року).
При цьому, як слідує з рішення Європейського суду з прав людини у справі Іліан проти Туреччини, правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.
Отже, як свідчить позиція Європейського суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Так, відповідно до частини 1 та 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до частини 1 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
З огляду на викладені приписи Кодексу адміністративного судочинства України та Конвенції, проаналізувавши у сукупності наведені позивачем доводи та докази на їх підтвердження,суд вважає наявними та підтвердженими підстави для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними та поновлення позивачу пропущеного з поважних причин строку звернення до адміністративного суду.
Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, підсудна Дніпропетровському окружному адміністративному суду та підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, згідно частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Підстав для її повернення або відмови у відкритті провадження у справі не має.
Керуючись статтями 171, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
Заяву ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду - задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду.
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі № 160/7664/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.
Розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Призначити справу до розгляду у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою: м. Дніпро, вул. Академіка Чекмарьова, 5.
Здійснювати розгляд адміністративної справи одноособово суддею Озерянською С.І.
Встановити відповідачу строк для подання відзиву на позов (у разі заперечення проти позову) протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 надати суду разом з відзивом на позов завірені належним чином витяги з наказів про зарахування ОСОБА_1 у списки особового складу, виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ; відомості про отримані ОСОБА_1 поранення, та час перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустках для лікування за період з 15.02.2023 року по 23.05.2023 року, з 04.07.2023 року по 07.07.2023 року, з 15.09.2023 року по 03.10.2023 року; інформацію та докази на її підтвердження щодо нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення з зазначенням додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за період з 15.02.2023 року по 23.05.2023 року, з 04.07.2023 року по 07.07.2023 року, з 15.09.2023 року по 03.10.2023 року.
Попередити відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин спір буде вирішено за наявними матеріалами справи.
Встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позов, із доказами та документів, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих на нього доказів відповідачу.
Встановити відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив, а також зобов'язати відповідача надати до суду разом із запереченням на відповідь на відзив, із доказами та документів, що підтверджують надіслання (надання) заперечень і доданих до нього доказів позивачу.
Відповідно до частини 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
На підставі частини 5 та 7 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Інформацію щодо адміністративної справи № 160/7664/24 учасники даної справи можуть отримати на офіційному порталі судової влади України у мережі Інтернет (веб-адреса сторінки: http://adm.dp.court.gov.ua/sud0470/gromadyanam/csz/).
Позивачу надіслати копію ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі. Відповідачу надіслати копію ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі разом з копією позовної заяви та доданих до неї документів.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя С.І. Озерянська