25 березня 2024 рокуСправа №160/4146/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Олійника В. М.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
14 лютого 2024 року представник ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить:
визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо нездійснення перерахунку пенсії позивача ОСОБА_1 на підставі наданого Адміністрацією Державної спеціальної служби транспорту оригіналу довідки про розмір грошового забезпечення позивача від 04.10.2021 р. вих. №518/6.3/809, станом на 05.03.2019, для проведення перерахунку пенсії позивача з 01.04.2019 - протиправною;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 станом на 05.03.2019 та виплатити заборгованість пенсії з 01.04.2019 - по 01.01.2023 року на підставі наданої Адміністрацією Державної спеціальної служби транспорту оригіналу довідки про розмір грошового забезпечення від 04.10.2021 р. вих. №518/6.3/809, з урахуванням проведених платежів, без обмеження максимального розміру пенсії.
В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що ОСОБА_1 є пенсіонером Державної спеціальної служби транспорту, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу 26 років призначену з 16 лютого 2017 року відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року №2262-ХІІ, в розмірі 68% сум грошового забезпечення.
28 грудня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою, в якій просив здійснити йому перерахунок його пенсії з 01.04.2019 року на підставі оновленої довідки №518/6.3/809 від 04.10.2021 року, яка надана Адміністрацією Державної спеціальної служби транспорту Міністерства оборони України.
Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом №6202-1617/Т-01/8-0400/24 від 29 січня 2024 року повідомило позивачеві про долучення оновленої довідки до пенсійної справи, однак відповідач додатково повідомив, що для здійснення перерахунку його пенсії немає законних підстав.
ОСОБА_1 вважає протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в здійсненні перерахунку та виплаті його пенсії з 01.04.2019 року на підставі оновленої довідки №518/6.3/809 від 04.10.2021 року, яка надана Адміністрацією Державної спеціальної служби транспорту Міністерства оборони України, у зв'язку з чим представник позивача звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 лютого 2024 року для розгляду адміністративної справи №160/4146/24 визначено суддю Олійника В.М.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2024 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні.
29 лютого 2024 року на адресу суду через систему "Електронний суд" від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву вх.№2755/24, в якому представник відповідача з позовними вимогами, викладеними в позовній заяві, не погоджується та вважає їх необґрунтованими з наступних підстав.
Після скасування з 05.03.2019 року постанови №103 та на час розгляду адміністративної справи Урядом України не приймалось відповідного рішення про зміну грошового забезпечення військовослужбовців? що були б підставою для проведення перерахунку пенсії військовослужбовцям та не вносились зміни до Постанови №704, крім того, Головне управління від Пенсійного фонду України не отримувало повідомлень про прийняття Кабінетом Міністрів України нових рішень щодо перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям.
Стосовно наданої довідки, представник відповідача зазначив наступне.
У даному випадку має місце формування Довідки, що суперечить приписам статті 63 Закону №2262, Порядку №45 та Порядку №3-1, оскільки порушено алгоритм дій під час проведення перерахунку пенсій, про що було також наголошено у Рішенні Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018, залишеному без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, в адміністративній справі №826/3858/18.
Водночас, слід зазначити, що згідно з частинами 1 та 2 статті 63 Закону №2262-ХІІ, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Слід також зазначити, що додатковими документами, які дають право на подальше підвищення пенсії, є встановлення групи інвалідності згідно довідки МСЕК або ВВК, перебування на утриманні пенсіонера непрацездатних членів сім'ї, участь в бойових діях на території Донецької і Луганської областей України тощо.
Довідка про розмір грошового забезпечення є основним документом на підставі якого здійснюється призначення та перерахунок пенсії у зв'язку з зміною розміру грошового забезпечення в наслідок прийняття Урядом України відповідного рішення про перерахунок пенсії, а отже, довідка не може бути додатковим документом, який би був підставою для перерахунку раніше призначеної пенсії.
Від позивача на адресу Головного управління заяви за встановленою Порядком № 3-1 формою заяви для проведення перерахунку раніше призначеної пенсії в силу приписів статті 63 Закону №2262, не надходило, Головним управлінням не приймалось рішення про перерахунок або відмову у перерахунку пенсії позивачеві за результатами розгляду його заяви.
До Головного управління від позивача надійшло звернення, яке за своєю формою не відповідало встановленій Порядком №3-1 формі заяви для проведення перерахунку раніше призначеної пенсії (додаток 1 до Порядку № 3-1) та в силу приписів статті 63 Закону №2262 звернення позивача не може розцінюватися разом з копією довідки як додатковим документом, який дає право на перерахунок пенсії, з огляду на те, що додатковими документами, які дають право на подальше підвищення пенсії є встановлення групи інвалідності згідно довідки МСЕК або ВВК, перебування на утриманні пенсіонера непрацездатних членів сім'ї, участь в бойових діях на території Донецької і Луганської областей України тощо.
Головним управлінням не приймалось рішення про перерахунок або відмову у перерахунку пенсії позивачеві за результатами розгляду його звернення. Звернення було розглянуто у порядку встановленому Законом України "Про звернення громадян", за результатами якого позивачу було повідомлено, що для здійснення перерахунку пенсії відсутні законні підстави.
З урахуванням викладеного представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 - позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером Державної спеціальної служби транспорту, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу 26 років призначену з 16 лютого 2017 року відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року №2262-ХІІ, в розмірі 68% сум грошового забезпечення.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2021 року по справі №160/10458/21 позовну заяву ОСОБА_1 до Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено та вирішено:
Визнати протиправними дії Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та надані до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, положень Постанови КМУ №704, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.04.2019 основного розміру пенсії.
Зобов'язати Адміністрацію Державної спеціальної служби транспорту підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, статті 9 Закону №2011-XII та з врахуванням положень Постанови №704 із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 .
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту на користь ОСОБА_1 понесені позивачем судові витрати в сумі 908 грн.
На виконання рішення суду по справі №160/10458/21 Адміністрацією Державної спеціальної служби транспорту підготовлено та надано до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 №518/6.3/809 від 04.10.2021 року, станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, статті 9 Закону №2011-XII та з врахуванням положень Постанови №704 із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1
28 грудня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою, в якій просив здійснити йому перерахунок його пенсії з 01.04.2019 року на підставі оновленої довідки №518/6.3/809 від 04.10.2021 року, яка надана Адміністрацією Державної спеціальної служби транспорту Міністерства оборони України.
Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом №6202-1617/Т-01/8-0400/24 від 29 січня 2024 року повідомило позивачеві про долучення оновленої довідки до пенсійної справи, однак відповідач додатково повідомив, що для здійснення перерахунку його пенсії немає законних підстав.
ОСОБА_1 вважає протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в здійсненні перерахунку та виплаті його пенсії з 01.04.2019 року на підставі оновленої довідки №518/6.3/809 від 04.10.2021 року, яка надана Адміністрацією Державної спеціальної служби транспорту Міністерства оборони України, у зв'язку з чим представник позивача звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до положень частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У частині 1 статті 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ. Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Статтею 9 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-XII “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з частиною 2 статті 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять:
- посадовий оклад, оклад за військовим званням;
- щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
- одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Відповідно до частини 3 статті 9 Закону України №2011-ХІІ, грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Статтею 43 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За частинами 1, 2, 4 статті 63 Закону №2262-ХІІ, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону проводиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Всі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Частина 18 статті 43 Закону №2262-ХІІ встановлює, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Відповідно до частини 3 статті 51 Закону, перерахунок пенсій у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Абзацом 1 пункту 5 Порядку №45 у редакції Постанови №103 встановлено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
Додаток 2 до Порядку №45 містив форму довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яка Постановою №103 була змінена шляхом не зазначення таких складових грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 12 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2019 року, в адміністративній справі №826/3858/18 визнав протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45.
Оскільки зміни, внесені Постановою №103, зокрема, до додатку 2 Порядку №45, у якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, то з дня набрання законної сили рішенням у справі №826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку №45, яка діяла до зазначених змін.
При цьому, порядок дій, який повинні вчинити, зокрема, військові комісаріати та відповідач, у зв'язку із втратою чинності положеннями пунктів 1,2 Постанови №103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45, не змінився.
Так, на час виникнення спірних правовідносин пункт 3 Порядку №45 передбачав, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної у списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 та у місячний строк подають їх головним управлінням ПФУ.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені зі служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, затвердженого постановою правління ПФУ від 30 січня 2007 року №3-1.
Відповідно до пункту 24 Порядку №3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону №2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток №5).
Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Тотожні за змістом положення щодо процедури перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовців у разі зміни розміру їх грошового забезпечення містяться у пунктах 2, 3 Порядку №45.
30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №704, яка набрала чинності 1 березня 2018 року та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Підпунктом 2 пункту 5 Постанови №704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби в межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
Про виникнення у позивача права на перерахунок пенсії з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення з моменту набрання рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва законної сили 05.03.2019, в силу приписів статті 51 Закону №2262-ХІІ, пенсія позивача підлягає перерахунку з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, які тягнуть за собою зміну розміру пенсії, тобто з 01 квітня 2019 року.
Таким чином, саме з цієї дати ОСОБА_1 має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою №704 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону №2011-ХІІ.
За таких підстав, з моменту отримання оновленої довідки, у відповідача виник обов'язок перерахувати пенсію позивача з 01.04.2019 року, виходячи з розміру складових, зазначених у цій довідці та розрахованих згідно з Постановою №704 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону №2011-ХІІ.
Такі висновки суду відповідають правовим висновкам Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначеним в рішенні від 17.12.2019 у зразковій справі №160/8324/19, провадження №Пз/9901/20/19, та висновкам Великої Палати Верховного Суду, зазначеним в постанові від 24.06.2020, і застосовані в цій адміністративній справі.
Верховенство права, як основоположний принцип адміністративного судочинства, визначає спрямованість судочинства на досягнення справедливості та надання ефективного захисту.
Статтею 13 (право на ефективний засіб юридичного захисту) Конвенції передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003).
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Відтак ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, та у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення (постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 23.04.2019 у справі №766/12481/16-а).
Відповідно до пункту 4 Порядку №45, перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами 2 і 3 статті 51 Закону №2262-ХІІ.
Згідно із частинами 2 і 3 статті 51 Закону №2262-ХІІ, перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Тобто, з поданням до відповідача оновленої довідки про розмір грошового забезпечення з врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, право позивача на перерахунок його пенсії з 01.04.2019 року не було реалізовано, що в даному випадку суд вважає протиправним.
Зважаючи на вищенаведені висновки Європейського Суду з прав людини, правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 23.04.2019 у справі №766/12481/16-а щодо розуміння ефективності способу відновлення порушеного права, суд дійшов висновку, що з метою забезпечення належного та ефективного відновлення порушених прав позивача на відповідне пенсійне забезпечення, що виключить подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень та необхідність повторного звернення до суду, є необхідним зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровський області здійснити перерахунок розміру пенсійного забезпечення та виплату пенсії ОСОБА_1 починаючи з 01.04.2019 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії №518/6.3/809 від 04.10.2021 року, яка надана Адміністрацією Державної спеціальної служби транспорту Міністерства оборони України, та виплатити заборгованість, з урахуванням виплачених сум.
Щодо позовної вимоги в частині не обмеження пенсії максимальним розміром, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 43 Закону №2262 максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Законом України від 23 листопада 2018 року №2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» з 01.01.2019 року розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлено на рівні 1497,00 грн., з 01.07.2019 року - 3564,00 грн., а з 01.12.2019 року -1638,00 грн.
Законом України від 14 листопада 2019 року №294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» з 01.07.2020 року розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлено на рівні 1712,00 грн., а з 01.12.2020 року - 1769,00 грн.
Законом України від 15 грудня 2020 року №1082-ІX «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з 01.01.2021 року розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлено на рівні 1769,00 грн., з 01.07.2021 року - 1854,00 грн., а з 01.12.2021 в розмірі 1934,00 грн.,
Законом України від 02 грудня 2021 року №1928-ІХ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» з 01.07.2022 року розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлено на рівні 2027,00 грн., 01.12.2022 року розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлено на рівні 2093,00 грн.
Законом України від 03 листопада 2022 року №2710-ІХ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлено на рівні 2093,00 грн.
Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної в Рішенні від 26.12.2011 року №20-рп/2011 року, розміри соціальних виплат залежать від фінансово-економічних можливостей держави.
Відповідно до частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
При цьому, суд не може перебирати на себе функції органу, що здійснює нарахування та виплату грошового забезпечення.
Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, позовні вимоги про зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії та виплатити заборгованість, з урахуванням проведених платежів, без обмеження максимального розміру пенсії, є передчасними та спрямовані на захист ще не порушених прав позивача, так як перерахунок пенсії відповідачем на виконання рішення суду ще не проведено, що суперечить статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, у той час як судовий захист може надаватися лише порушеним правам.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині здійснення перерахунку пенсії без обмеження максимального розміру пенсії.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для часткового задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 .
Щодо судових витрат зі сплати судового збору, суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Відповідно до вимог частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Судом встановлено, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", у зв'язку з чим розподіл судових витрат по сплаті судового збору не здійснюється.
Щодо відшкодування судових витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката, у розмірі 15000,00 грн., суд зазначає наступне.
Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено вичерпний перелік видів судових витрат.
Так, згідно з частиною 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, крім іншого, витрати на професійну правничу допомогу та витрати по підготовці справи до розгляду.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.
Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно з частинами 1 - 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).
У разі недотримання вимог частини 4 статті 134, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 134 КАС України).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 7 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).
Частиною 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
На підтвердження наданих послуг представником позивача до суду надано:
- копію договору про надання правової допомоги №0602/1 від 06 лютого 2024 року;
- копію ордера на надання правничої (правової) допомоги серія АЕ №1261285 від 06 лютого 2024 року до договору про надання правової допомоги №0602/1 від 06 лютого 2024 року;
- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЗП №002990 від 16 серпня 2022 року;
- копію акту приймання-передачі виконаних робіт №0602/2 від 06 лютого 2024 року, в яких сторонами погоджено, що за надані послуги сторона-1 сплачує 15000,00 грн.;
- копію платіжної інструкції АТ КБ "Приватбанк" №0.0.3452993340.1 від 06 лютого 2024 року на суму 15000,00 грн.
Представник відповідача не викладав своїх заперечень проти відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката.
Як вбачається з наданих позивачем документів, витрати на професійну правову допомогу в цій справі позивачем та його представником оцінено у розмірі 15000,00 грн.
Відповідно до частини 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд вважає, що понесені витрати позивача на правничу допомогу адвоката в розмірі 15000,00 грн. є не співмірними зі складністю справи та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт, а тому суд вважає за можливе пропорційно стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) судові витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, у розмірі 2500,00 грн. (дві тисячі п'ятсот гривень нуль копійок).
Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровський області щодо відмови в здійсненні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 на підставі оновленої довідки №518/6.3/809 від 04.10.2021 року, яка надана Адміністрацією Державної спеціальної служби транспорту Міністерства оборони України, станом на 05.03.2019 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.04.2019 основного розміру його пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровський області (код ЄДРПОУ 21910427) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), починаючи з 01.04.2019 року на підставі оновленої довідки №518/6.3/809 від 04.10.2021 року, яка надана Адміністрацією Державної спеціальної служби транспорту Міністерства оборони України, та виплатити заборгованість з урахуванням виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) судові витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, у розмірі 2500,00 грн. (дві тисячі п'ятсот гривень нуль копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.М. Олійник