Справа №705/1075/24
1-в/705/61/24
05 квітня 2024 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
представника установи ОСОБА_4
засудженого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Умань в режимі відеоконференції клопотання про умовно-дострокове звільнення, подане засудженим ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцем м. Києва, громадянином України, одруженим, на утриманні має малолітню дитину, зареєстрованим та проживаючим до засудження за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимим, який відбуває покарання за вироком Оболонського районного суду м. Києва від 05.07.2022, яким засуджений за ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 185, ст. 70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, -
Засуджений ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням про його умовно-дострокове звільнення, оскільки він відбув 2/3 строку покарання та має право на застосування відносно нього вимог ст. 81 КК України.
Засуджений ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав заявлене клопотання та просив суд його задовольнити, оскільки він відбув 2/3 строку покарання та вважає, що став на шлях виправлення. Зазначив, що позитивно характеризується, має три заохочення та лише одне стягнення, яке знято. У зв'язку з цим просить звільнити його умовно-достроково.
Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання засудженого ОСОБА_5 про його умовно-дострокове звільнення, оскільки засуджений раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих тяжких злочинів. При цьому, під час відбування покарання за вироком від 2017 року відносно нього було застосовано норми ст. 81 КК України та він був звільнений від відбування покарання умовно-достроково і після цього, через три місяці знову вчинив корисливий тяжкий злочин. Також позитивно характеризується лише за останній нетривалий період, має ряд заохочень, але вони є формальними. Відбуваючи покарання, засуджений допустив хоча й одне, але грубе порушення умов відбування покарання, за що він був притягнутий до відповідальності у виді поміщення в ДІЗО. За вказаних обставин, просить суд відмовити у задоволенні клопотання засудженого.
Представник установи в судовому засіданні у вирішення клопотання покладався на розсуд суду.
Представник спостережної комісії в судове засідання не з'явився, на адресу суду надійшла письмова заява, у якій просять суд справу слухати у відсутність їх представника.
Суд, вислухавши засудженого, врахувавши позицію прокурора, представника установи, вивчивши письмові матеріали клопотання та особової справи засудженого, вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною 2 статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Відповідно до статті 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 2-4, 6, 7 (крім клопотання про припинення примусового лікування, яке подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться установа або заклад, в якому засуджений перебуває на лікуванні), 13-1, 14 частини 1 статті 537 цього Кодексу.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 відбуває покарання в ДУ «Старобабанівська виправна колонія (№ 92)» за вироком Оболонського районного суду м. Києва від 05.07.2022, яким засуджений за ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 185, ст. 70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі. Вказаний вирок набрав законної сили 05 серпня 2022 року.
Згідно довідки відділу по контролю за виконанням судових рішень Старобабанівської ВК №92 початок строку відбування покарання засудженим ОСОБА_5 : 05.10.2020, кінець строку: 05.04.2025, не відбута частина покарання складає 01 рік 01 місяць 09 днів.
Станом на день розгляду клопотання про умовно-дострокове звільнення засуджений відбув 2/3 строку покарання.
Відповідно до характеристики ДУ «Старобабанівська виправна колонія (№ 92)» Черкаської області - ОСОБА_5 під час утримання в ДУ «Київський слідчий ізолятор» характеризувався посередньо. До суспільно-корисної праці не залучався. Стягнень та заохочень не мав. З 23.09.2022 відбуває покарання в державній установі «Старобабанівська виправна колонія (№ 92)». За час відбування покарання характеризується позитивно, дотримується норм, які визначають порядок, умови відбування покарання та розпорядок установи. Виконує законні вимоги персоналу установи виконання покарань. Бере активну участь у суспільно-корисній праці на відділенні, виконує обов'язки нічного днювального відділення, за виконання покладених обов'язків та додержання правил поведінки має 4 заохочення наданих правами начальника установи, має 1 стягнення, яке знято у встановленому законом порядку. У взаємовідносинах з іншими не конфліктний. Дотримується правомірних взаємовідносин та ввічливо ставиться до персоналу установи. Виконує передбачені законом вимоги персоналу установи. На заходи виховного та профілактичного характеру реагує позитивно, робить належні висновки. Провину у скоєному злочині визнає повністю, розкаюється. Має судові витрати за вироком суду, які достроково погашені. Своєю сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.
Згідно довідки начальника відділення соціально-психологічної служби ДУ СВК № 92 засуджений ОСОБА_5 за виконання покладених обов'язків, дотримання правил поведінки має 4 заохочення. Разом з тим, має 1 стягнення, яке знято.
Відповідно до ст. 81 КК України до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона засуджена до позбавлення волі.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання за змістом ст. 81 КК України є правом, а не обов'язком суду.
Згідно роз'яснень, які містяться в п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 26.04.2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким», умовно-дострокове звільнення осіб від відбування покарання має надзвичайно важливе значення для виправлення засуджених та запобігання вчиненню нових злочинів, тобто для досягнення мети, передбаченої ст. 50 КК України.
При цьому, однією із найважливіших підстав для застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання на підставі ст. 81 КК України, є виправлення засудженого, яке він довів своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці.
Вирішальне значення має саме активна діяльність засудженого, який своєю поведінкою, системою вчинків доводить, що виправився і заслуговує на умовно-дострокове звільнення. Висновок суду про виправлення особи повинен базуватися на всебічному врахуванні даних про її поведінку за весь період відбування покарання, а не за час, що безпосередньо передував вирішенню питання про звільнення, ставленні засудженого до вчиненого злочину.
Доцільність і необхідність умовно-дострокового звільнення викликана тим, що до моменту звільнення мета покарання в основному досягнута, а саме: особа виправилася і немає необхідності в подальшому відбуванні покарання.
Згідно п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 26.04.2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» визначено, що умовно-дострокове звільнення від покарання можливе лише після повного і всебічного вивчення даних про особу засудженого і переконання в тому, що він сумлінною поведінкою, ставленням до праці та навчання довів своє виправлення. Матеріали про умовно-дострокове звільнення, які подають органи, що відають виконанням покарання мають відображати процес виправлення засудженого на протязі всього періоду відбування ним покарання, у зв'язку з чим орган має надати дані про попередні судимості, відшкодування матеріальних збитків та витяг із рішення спостережної ради.
Тобто, умовно-достроковому звільненню підлягають ті засуджені, які протягом всього, а не певного періоду часу, сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення і для цього дані беруться в їх сукупності.
У відповідності до положень п. 17 зазначеної вище Постанови Пленуму Верховного Суду України суду слід ретельно з'ясувати: ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях, а також його наміри щодо прилучення до праці. Висновок суду про виправлення засудженого повинен бути зроблений за весь час відбування покарання і з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, а також даних, що характеризують його особу. При цьому, прийняття рішення про умовно-дострокове звільнення, не є обов'язковим, а залежить від переконаності суду в тому, що цілі покарання досягнуті в більш короткий термін, ніж це було визначено вироком.
Отже суд бере до уваги, що засуджений ОСОБА_5 тричі притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих тяжких злочинів. Будучи засудженим за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, 07.02.2020 був звільнений умовно-достроково на строк 3 місяці 11 днів та одразу після спливу якого 31.05.2020 вчинив новий злочин. За час відбування покарання позитивно характеризується періодично, дійсно має 4 заохочення (03.04.2023; 05.07.2023; 05.10.2023 та 04.01.2024), але за виконання покладених на нього обов'язків та дотримання правил поведінки, тобто з формальних підстав. Крім того, відбуваючи покарання за вироком від 05.07.2022, заохочення відносно нього були застосовані лише починаючи лише з квітня 2023 року. Також, 12.01.2023 допустив грубе порушення режиму утримання в колонії у виді зберігання забороненого предмету, за що притягувався до дисциплінарної відповідальності у виді поміщення в ДІЗО строком на 10 днів. 19.10.2023 комісією адміністрації установи було прийнято рішення про звернення до суду з матеріалами про його умовно-дострокове звільнення, але з таким клопотанням начальник установи до суду не звертався.
Враховуючи особу засудженого та його поведінку за весь період відбування покарання, ставлення до праці, тяжкість, характер та кількість скоєних злочинів, за які останній відбуває покарання, суд вважає, що ОСОБА_5 не довів свого виправлення та існують обґрунтовані сумніви, що він не вчинить нових кримінальних правопорушень після дострокового звільнення і в майбутньому готовий стати законослухняним членом суспільства, а отже не заслуговує застосування до нього умовно-дострокового звільнення від покарання.
Таким чином, з огляду на встановлені обставини, на даний час суд не вбачає підстав для застосування до засудженого норм ст. 81 КК України, а тому клопотання про умовно-дострокове звільнення останнього не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.81 КК України, ст.ст.369-372, 537, 539 КПК України, суд -
У задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_5 про умовно-дострокове звільнення - відмовити.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо вона не скасована, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, а засудженим, який тримається під вартою, з моменту вручення копії судового рішення.
Суддя ОСОБА_1