Справа № 569/18071/23
1-кс/569/2188/24
25 березня 2024 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області
в особі слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в режимі відеоконференції клопотання слідчого в ОВС СУ ГУНП в Рівненській області ОСОБА_6 , про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, раніше судимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255-1, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 321 КК України,
Слідчий в ОВС СУ ГУНП в Рівненській області ОСОБА_6 звернувся до суду із вищевказаним клопотанням, яке погоджено прокурором Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_7 .
В обґрунтування клопотання вказав, що ОСОБА_4 , будучи раніше двічі судимим за вчинення умисних злочинів, перебуваючи під вартою в Державній установі «Рівненський слідчий ізолятор», що знаходиться по вул. Дворецькій, 116 в м. Рівне Рівненського району Рівненської області (далі «ДУ Рівненський слідчий ізолятор»), у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 126, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 255-1 КК України, перебуваючи в статусі суб'єкта підвищеного злочинного впливу - «смотрящего» за ДУ «Рівненський слідчий ізолятор» та, у відповідності до неписаних правил поведінки кримінального співтовариства - «понятій», уповноваженим контролювати злочинну діяльність на території ДУ «Рівненський слідчий ізолятор», діючи з метою підтримання свого статусу, у тому числі через монополію на постачання на територію ДУ «Рівненський слідчий ізолятор» та розповсюдження на її території наркотичних засобів, вирішив через довірених осіб створити канал нелегального постачання вказаних заборонених предметів в установу.
Реалізуючи вказаний задум, ОСОБА_4 , не пізніше початку липня 2023 року, дав вказівку, своїй довіреній особі - ОСОБА_8 , який також утримувався у ДУ «Рівненський слідчий ізолятор», перебував у статусі суб'єкта підвищеного злочинного впливу - «смотрящого» за камерами розташованими на внутрішніх постах №3 та №4, режимного корпусу номер 1 ДУ «Рівненський слідчий ізолятор» та згідно неписаних правил поведінки кримінального співтовариства - «понятій», був зобов'язаним виконувати вказівки «смотрящего» за установою, організувати стійку організовану групу, функцією якої стане систематична передача в ДУ «Рівненський слідчий ізолятор», безпосередньо у його розпорядження, наркотичних засобів та інших заборонених предметів.
ОСОБА_8 , діючи за дорученням ОСОБА_4 , реалізуючи спільний з ОСОБА_4 умисел на систематичну передачу у місця позбавлення волі, а саме в ДУ «Рівненський слідчий ізолятор» наркотичних засобів та сильнодіючих лікарських засобів, з порушенням вимог Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» від 08.07.1999 № 863-XIV, Закону України № 123/96-ВР «Про лікарські засоби» від 04.04.1996 року, та інших нормативно-правових актів, не пізніше 17 липня 2023 року, точної дати досудовим розслідування не встановлено, покликаючись на статус ОСОБА_4 , як «смотрящого», свій статус «смотрящого» та неписані правила поведінки кримінального співтовариства - «понятія», запропонував об'єднатись в організовану групу, під його та ОСОБА_4 керівництвом, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який утримувався в ДУ «Рівненський слідчий ізолятор» та залучався адміністрацією установи до господарських робіт, у зв'язку з чим мав можливість переміщуватись по території установи та відповідно передавати ОСОБА_4 чи йому особисто пакунки, у тому числі ті, які містили заборонені предмети.
Крім того, з такою ж пропозицією він звернувся до двох осіб, які перебували на волі, а саме жителя м. Здолбунів Рівненської області ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та жителя м. Рівне ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яким були відомі місця збуту наркотичних засобів та сильнодіючих лікарських засобів на території м. Рівне та які володіли навиками здійснювати «перекиди» пакунків із забороненими предметами, у тому числі з наркотичними засобами та сильнодіючих лікарських засобів, на територію ДУ «Рівненський слідчий ізолятор».
Отримавши, у цей же період, згоду ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , на вказану пропозицію, ОСОБА_8 за дорученням ОСОБА_4 , повідомив їм зміст розроблено ОСОБА_4 та ним плану злочинної діяльності та роз'яснив роль кожного із них у його реалізації. Відповідно до вказаного плану ОСОБА_4 , відвів собі роль організатора, ОСОБА_8 взяв на себе роль співорганізатора та частково виконавця злочинів, а ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 відведено роль виконавців злочинів.
Створивши таким чином, стійку організовану групу ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 розпочали реалізацію узгодженого між ними всіма плану вчинення кримінальних правопорушень, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів на території ДУ «Рівненський слідчий ізолятор».
Стійкість організованої групи виражалася в стабільних, міцних внутрішніх зв'язках між її учасниками, беззаперечному авторитеті організатора, застосуванні неписаних правил поведінки кримінального співтовариства - так званих «понятій», спільної мети, а також в обізнаності кожного учасника організованої групи у плані протиправної діяльності з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану.
ОСОБА_4 , згідно розробленого плану, діючи як організатор, переслідуючи спільну злочинну мету, виконував наступне: здійснював загальне керівництво діями організованої групи, розподіляв ролі учасників організованої групи; підтримував дисципліну серед членів організованої групи, з опором на свій авторитет та статус суб'єкта підвищеного злочинного впливу; визначав час та обсяги постачання наркотичних засобів; контролював надходження наркотичних засобів на територію ДУ «Рівненський слідчий ізолятор»; особисто отримував пакунки із вмістом наркотичних засобів, які у незаконний спосіб надходили до ДУ «Рівненський слідчий ізолятор» та організовував їх зберігання; приймав рішення щодо можливості збуту наркотичних засобів на території установи; вживав заходи спрямовані на приховування діяльності організованої групи від адміністрації установи, тощо.
Діючи відповідно до розробленого організаторами загального плану протиправної діяльності організованої групи, реалізуючи єдиний умисел на придбання, зберігання, перевезення, збут та передачу наркотичних засобів до ДУ «Рівненський слідчий ізолятор» та їх збут на території установи, безпосередньо виконуючи вказівки організаторів ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , у період з липня по вересень 2023 року, члени організованої групи ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , виконуючи відведені їм ролі вчинили не менше 9 тяжких та особливо тяжких злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, внаслідок яких на територію ДУ «Рівненський слідчий ізолятор» передано, не менше 50,582 г канабісу (наркотична речовина обіг якої заборонено), не менше 0,1953 г бупренорфіну(наркотична речовина обіг якої обмежено), не менше 0,0935 г метадону (наркотична речовина обіг якої обмежено), не менше 0,101 г морфіну (наркотична речовина обіг якої обмежено) та сильнодіючого лікарського засобу - дифенгідрамін (димедрол) масою не менше 0,047 г.
Підозра у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 255-1, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 321 КК України, про яку повідомлено ОСОБА_4 обґрунтовується зібраними під час досудового слідства доказами, а саме: протоколами слідчих та негласних слідчих (розшукових) дій, показаннями свідків, висновками судових експертиз та іншими доказами.
14.03.2024 ухвалою слідчого судді підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Строк дії вказаного запобіжного заходу завершується 27.03.2024.
21.12.2023 ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12023180000000172 від 02.06.2023 понад 3 місяці, а саме до 27.03.2024.
15.03.2024 прокурор у кримінальному провадженні прийняв рішення про завершення досудового розслідування у зв'язку з визнанням доказів достатніми для складання обвинувального акту та надано стороні захисту доступу до матеріалів досудового розслідування.
Строк ознайомлення стороною захисту з матеріалами досудового розслідування, відповідно до ч. 5 ст. 219 КПК України, не включається у строк досудового розслідування, передбачений ст. 219 КПК України.
Враховуючи положення ч. 5 ст. 219 КПК України, закінчення строку досудового розслідування у кримінальному провадженні фактично відтерміновується на строк ознайомлення сторонами кримінального провадження з матеріалами досудового розслідування.
Враховуючи великий обсяг матеріалів досудового розслідування, до завершення строку дії вказаного запобіжного заходу сторона захисту не зможе в повному обсязі ознайомитись з матеріалами досудового розслідування, а сторона обвинувачення скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, вручити його стороні захисту та направити його до суду.
Строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою необхідно продовжити на строк ознайомлення сторін з матеріалами кримінального провадження, який з 16.03.2024 до 27.03.2024 становить 12 (дванадцять) днів.
Закінчення та не продовження щодо підозрюваного ОСОБА_4 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи серйозність оголошеної йому підозри у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень, може призвести до настання обставин, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
-переховування від суду;
-незаконно впливати на свідків чи інших підозрюваних/обвинувачених у кримінальному провадженні;
-перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
-вчинити інше кримінальне правопорушення.
Крім того, не продовження дії щодо підозрюваного тримання під вартою, може призвести до того, що підозрюваний ОСОБА_4 може не з'явитись до слідчого, прокурора чи суду для розгляду зазначеного кримінального провадження.
Встановлено, що ОСОБА_4 займався злочинною діяльністю протягом тривалого часу, перебуваючи в ДУ «Рівненський слідчий ізолятор» та не виключається можливість її продовження за місцем свого перебування (проживання). Крім того, вчинивши вказані злочини, ОСОБА_4 будь-яких висновків для себе не робить.
Також, є достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 може незаконного впливати на інших підозрюваних(свідків) у вказаному кримінальному провадженні з якими він є знайомий, а тому не виключається така можливість незаконного впливу.
Обставини, які були підставою для застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою продовжують мати місце і на даний час.
Разом з тим, враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, в яких підозрюється ОСОБА_4 , які відносяться до категорії особливо тяжких та за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти років із конфіскацією майна та у вигляді позбавлення волі на строк від дев'яти до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої, а іншого більш м'якого покарання санкцією цієї статті КК України не передбачено, застосування менш суворого запобіжного заходу не зможе належним чином забезпечити виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків, тому слідчий просить клопотання задовольнити.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, посилаючись на викладені у ньому обставини, просив суд продовжити ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечили щодо клопотання, просили суд відмовити у його задоволенні за безпідставністю та необґрунтованістю.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання в судовому засіданні, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає до задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 КПК України, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явились нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Слідчий, звертаючись з клопотанням про продовження строку тримання під вартою, а прокурор при розгляді клопотання довели про наявність достатніх даних, що заявлені ризики не зменшились, наявні підстави, які перешкоджають завершенню досудового розслідування.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
15.03.2024, на підставі ст. 290 КПК України, досудове розслідування у даному кримінальному провадженні завершено та сторонам надано доступ до матеріалів кримінального провадження.
Відповідно до ч. 5 ст. 219 КПК України, залишок строку досудового розслідування становить 12 днів.
Таким чином, враховуючи, що ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду від 21.12.2023 строк досудового слідства у кримінальному провадженні № 12023180000000172 від 02.06.2023 продовжено до шести місяців, а саме до 27.03.2024, а також те, що надані слідчим докази довели обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 255-1, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 321 КК України, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання вищевказаним ризикам буде недостатнім, суд дійшов висновку, що слід продовжити строк тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , на 12 днів в межах строку досудового розслідування, тобто до 06.04.2024.
Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
У відповідності до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так, злочини у вчинені яких підозрюється ОСОБА_4 кваліфікуються за ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 255-1 КК України, як особливо тяжкі злочини, санкції статей за вчинення яких передбачають покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 9 років до 12 років та від 9 років до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Враховуючи що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжких злочинів, його матеріальне становище, слідчий суддя вважає за необхідне обрати розмір застави, передбачений ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 255-1 КК України - 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 600,00 грн. (200*3028=605 600).
Суд дійшов висновку, що саме такий розмір застави з достатньою мірою буде гарантувати виконання підозрюваним, покладених на нього, процесуальних обов'язків та не буде завідомо не помірним для нього.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
Враховуючи, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжких злочинів, санкції статей за вчинення яких передбачають покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 9 років до 12 років та від 9 років до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна, а також те що перебуваючи на волі він може впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні, уникнути слідства та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. При цьому суд враховує, що ОСОБА_4 , непрацюючий, будучи раніше неодноразово судимим за вчинення умисних злочинів, перебуваючи під вартою в ДУ «Рівненський слідчий ізолятор», у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 126, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 255-1 КК України, належних висновків не зробив, на шлях виправлення та перевиховання не став, маючи не зняту та непогашену у встановленому законом порядку судимість, підозрюється у нових умисних особливо тяжких злочинах, що дає підстави вважати, що його перебування на волі може призвести до вчинення ним ряду інших кримінальних правопорушень.
Даних, які б вказували на неможливість продовження до нього вказаного запобіжного заходу не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 186, 193, 199, 372, 395 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання задовольнити.
Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, раніше судимому, підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255-1, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 321 КК України, строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на 12 днів в межах строку досудового розслідування, тобто до 06 квітня 2024 року включно.
Одночасно визначити розмір застави 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить: 605 600 (шістсот п'ять тисяч шістсот) грн. 00 коп. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок № UA048201720355229002000010559, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26259988.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 у разі внесення застави наступні обов'язки:
- прибувати на виклик слідчого, прокурора та суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора чи суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дозволяють право на виїзд з України та в'їзд до України.
- утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні;
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 06 квітня 2024 року включно.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі ДУ «Рівненський слідчий ізолятор».
У разі внесенні застави та з моменту звільнення підозрюваного з - під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Виконання ухвали доручити начальнику Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області та начальнику ДУ «Рівненський слідчий ізолятор».
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення. Подача апеляційної скарги не зупиняє дію ухвали суду.
Слідчий суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1