Номер провадження: 11-кп/819/255/24 Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Справа № 766/475/24 Доповідач ОСОБА_2
Єдиний унікальний номер справи: 766/475/24
09.04.2024 року м. Херсон
Херсонський апеляційний суд в складі:
головуючого ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні в режимі відеоконференції матеріали кримінального провадження за №22023230000000260 від 15.05.2023 за апеляційною скаргою обвинуваченої ОСОБА_8 на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 16.01.2024, якою щодо:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки с. Чорнобаївка, Білозерського району, Херсонської області, заміжньої, з середньою освітою, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України,
продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів до 15.03.2024 (включно).
В провадженні Херсонського міського суду Херсонської області на розгляді перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР за №22023230000000260 від 15.05.2023 щодо ОСОБА_8 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 16.01.2024, задоволено клопотання прокурора та продовжено щодо обвинуваченої ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів до 15.03.2024 включно.
Не погодившись із вищевказаним рішенням суду, обвинувачена ОСОБА_8 подала на неї апеляційну скаргу, в якій просить змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.
Учасників судового провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду провадження. Клопотань про відкладення розгляду справи та обов'язкову участь обвинуваченої ОСОБА_8 до апеляційного суду не надходило, а тому відповідно до ч.4 ст.422-1 КПК України її участь не є обов'язковою.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, позицію захисника ОСОБА_7 на підтримання доводів апеляційної скарги обвинуваченої ОСОБА_8 , просила її задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги обвинуваченої, перевіривши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.
У відповідності до вимог ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до приписів ч.3 ст.331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування.
За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
До закінчення строку дії попередньої ухвали судовий розгляд кримінального провадження щодо обвинуваченої ОСОБА_8 не завершений, а отже суд зобов'язаний вирішити питання щодо доцільності продовження строку дії запобіжного заходу.
Приймаючи рішення про продовження строку тримання під вартою
щодо обвинуваченої ОСОБА_8 , суд виходив із того, що ризики, які мали місце, на сьогодні не припинили існувати та не зменшились, та виправдовують необхідність тримання під вартою обвинуваченої під час судового розгляду.
В межах вирішення питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження не вирішується питання про доведеність або недоведеність вини особи в обсязі висунутого обвинувачення, не перевіряються докази, що підтверджують або спростовують винуватість особи, що є предметом перевірки під час судового розгляду справи у суді першої інстанції та вирішується судом при ухваленні відповідного судового рішення за результатами розгляду кримінального провадження по суті.
Перевіркою матеріалів установлено, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, а саме: Державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: перехід ворога в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України вчинені в умовах воєнного стану - карається позбавленням волі на строк 15 років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна, що відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів.
З урахуванням зазначеного та інших обставин кримінального провадження, даних про особу обвинуваченоїОСОБА_8 , а також тяжкості покарання, що їй загрожуватиме у разі визнання її винною у вчиненні кримінального правопорушення, у якому вона обвинувачується, є підстави стверджувати про існування ризиків, передбачених п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, ризик можливого незаконного тиску на свідків, які їй знайомі та ще не давали показання в суді; можливість переховуватися від суду, оскільки вона співпрацювала з представниками країни-агресора - співробітником ФСБ РФ ОСОБА_9 , який може сприяти у перетині державного кордону України через неконтрольовані ділянки, може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому вона обвинувачується, оскільки співпрацювала з представником спецслужб країни-агресора, передавала інформацію з координатами про місця дислокації, пересування сил та засобів ЗСУ та інших сил оборони, і ці ризики не втратили свою актуальність на час розгляду клопотання, вони не зменшилися та не перестали існувати, зважаючи на що, є неспроможними доводи апеляційної скарги обвинуваченої ОСОБА_8 про те, що слідчим не надано належних відомостей, які б підтверджували існування ризиків.
Наявність можливих родинних зв'язків не стало перешкодою для вчинення нею кримінального правопорушення, у якому вона обвинувачується, що вказує на відсутність належного впливу на нею з боку зазначених осіб, які б мали визначальний вплив з метою запобіганню існуючим ризикам.
Наведене свідчить про те, що строк тримання під вартою щодо обвинуваченої ОСОБА_8 має бути продовжено з метою забезпечення виконання нею процесуальних обов'язків та запобігання спробам перешкоджати правосуддю та встановленню істини у кримінальному провадженні, що свідчить про неможливість запобігання існуючим ризикам у разі відмови у продовженні строку тримання під вартою щодо неї.
Саме продовження строку тримання під вартою щодо обвинуваченої ОСОБА_8 , на думку колегії суддів, відповідає охороні прав і інтересів суспільства, що не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу та особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою
Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
З огляду на тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_8 в разі визнання її винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, у якому вона обвинувачується, сукупність відомостей про особу обвинуваченої, продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченої ОСОБА_8 є необхідним для запобігання ризикам: переховування від суду, незаконного впливу на свідків, вчинення іншого кримінальне правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому вона обвинувачується, що в разі застосування більш м'якого запобіжного заходу є неможливим для запобігання настання зазначених ризиків.
Під час вивчення матеріалів провадження будь-яких фактів порушення конституційних прав обвинуваченої на свободу та особисту недоторканість, колегією суддів не встановлено.
А тому доводи апеляційної скарги обвинуваченої ОСОБА_8 про можливість застосування щодо нею більш м'якого запобіжного заходу у виді домашнього арешту є неспроможними та висновків суду першої інстанції не спростовують.
Істотних порушень кримінального процесуального закону при розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою щодо обвинуваченої ОСОБА_8 , апеляційним судом не встановлено.
Зважаючи на викладене, підстав для скасування судового рішення та задоволення апеляційної скарги обвинуваченої ОСОБА_8 , апеляційний суд не знаходить.
Керуючись ч.2 ст.376, ст.404, 407, 419, 422-1 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_8 - залишити без задоволення, а ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 16.01.2024 про продовження строку тримання під вартою щодо обвинуваченої ОСОБА_8 до 15.03.2024 включно - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4