Номер провадження: 11-кп/819/46/24 Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Справа № 650/1604/23 Доповідач ОСОБА_2
Єдиний унікальний номер справи: 650/1604/23
09 квітня 2024 року м. Херсон
Херсонський апеляційний суд в складі:
головуючого ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
обвинуваченої ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні в режимі відеоконференції матеріали кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №12023232090000098 від 26.06.2023 за апеляційною скаргою обвинуваченої ОСОБА_8 на вирок Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 02.11.2023 щодо:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Новодмитрівка, Великоолександрівського району, Херсонської області, громадянки України, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
обвинуваченої вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.310 КК України.
Цим вироком ОСОБА_8 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.310 КК України, та призначено їй покарання у виді 4 років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_8 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки.
На підставі п.1,2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України на ОСОБА_8 покладено обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнуто з ОСОБА_8 на користь держави судові витрати на проведення судової експертизи в сумі 7170 грн.
Запобіжний захід не застосовувався.
Вирішено питання про речові докази.
Відповідно до вироку суду ОСОБА_8 визнано винною у тому, що вона в квітні місяці 2023 року, більш точний час вході проведення досудового розслідування встановити не вдалося, перебуваючи на належній їй земельній ділянці, з кадастровим номером 6520983000:11:037:0005, на якій розташоване належне останній домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , в порушення Постанови Кабінету Міністрів України про «Перелік наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» № 770 від 06.05.2000 року, маючи умисел на вирощування снотворного маку для подальшого використання його врожаю у власних цілях, не маючи спеціального, передбаченого законом дозволу на посів та вирощування снотворного маку, незаконно, навмисно, з ціллю доведення рослин до стадії достигання, здійснила посів та зрощувала рослини снотворного маку, періодично прополюючи їх від бур'янів та доглядала за ними до того як, 06.07.2023 в ході проведення працівниками Бериславського РВП ГУНП в Херсонській області санкціонованого обшуку за вищевказаною адресою, було виявлено та вилучено 903 зростаючі рослини снотворного маку, які містять наркотично активні алкалоїди опію морфін, кодеїн, тебаїн, є рослинами виду «Мак снотворний» та містять наркотичні засоби та психотропні речовини.
В апеляційній скарзі обвинувачена ОСОБА_8 , не погоджуючись з вироком суду першої інстанції, зазначає про його незаконність, постановлення з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, неповну судового розгляду та невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження.
В обґрунтування своїх доводів указує про те, що розгляд було здійснено без участі захисника, хоча під час підготовчого провадження вона заявила, що має бажання щоб їй було призначено захисника за рахунок держави.
Також апелянт ставить під сумів доведеність фактичних обставин справи, оскільки вона допитана на досудовому слідстві не була, на її показання ніхто не звернув уваги.
Вважає неправильними обставини того, що вона визнала свою вину, зазначає, що мак не сіяла.
Просить скасувати вирок суду першої інстанції та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Заслухавши доповідача, позицію обвинуваченої ОСОБА_8 та захисника ОСОБА_7 , які підтримали апеляційні вимоги обвинуваченої, просили їх задовольнити, думку прокурора ОСОБА_6 , яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги обвинуваченої, перевіривши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до такого.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчинені кримінального правопорушення, за який вона засуджена, за встановлених і викладених у вироку обставин, та правильність кваліфікації її дій за ч.2 ст.310 КК України, обґрунтовані доказами, які досліджено судом у порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України.
Відповідно до вимог ч.2 ст.394, ч.1 ст.404 КПК України, апеляційний суд не перевіряє висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорювалися, і докази стосовно яких судом, згідно із ч.3 ст.349 КПК України, не досліджувалися.
Відповідно до матеріалів справи, під час судового розгляду обвинувачена ОСОБА_8 повністю визнала себе винною в обсязі висувного їй обвинувачення, що підтверджується журналом судового засідання та записом технічної фіксації судового засідання.
Оскільки вона та інші учасники судового провадження не заперечували проти скороченого дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, суд обмежився тільки допитом обвинуваченої та дослідженням матеріалів провадження, що характеризують особу винної, а тому учасники судового провадження тепер позбавлені права оспорювати їх в апеляційному порядку.
Враховуючи те, що апеляційний суд за апеляційною скаргою обвинуваченої ОСОБА_8 відповідно до ч.1 ст. 404 КК України не вправі перевіряти висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи, які не оспорювалися і стосовно яких у порядку ч.3 ст.349 КПК України докази не досліджувалися, тому апеляційна скарга в частині оспорювання зазначених фактичних обставин справи - не розглядається.
Що ж до доводів обвинуваченої ОСОБА_8 про те, що кримінальне провадження було розглянуто судом у відсутності захисника, чим було порушено її право на захист, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, то колегія суддів визнає їх безпідставними.
З матеріалів справи випливає, що як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження, ОСОБА_8 у встановленому кримінальним процесуальним законом порядку повідомлено про її права та вручено пам'ятку про права та обов'язки, що знов таки підтверджується записом технічної фіксації судового засідання, відповідно до якого суд пересвідчився в тому, що вказана пам'ятка вручена, а права та обов'язки обвинуваченій зрозумілі.
Клопотань про залучення захисника за призначенням, згідно з наявних у матеріалах справи даних, ОСОБА_8 під час судового розгляду не заявляла.
Обов'язкову участь захисника у цьому кримінальному провадженні відповідно до вимог КПК України або рішенням суду, не встановлено.
Мати захисника та отримувати його допомогу є правом підозрюваної та обвинуваченої особи.
Обвинувачена ОСОБА_8 була належним чином проінформована про таке право та їй була надана можливість ним скористатись.
Отже, ОСОБА_8 , не бажаючи скористатися послугами захисника, могла розумно передбачати наслідки своїх дій.
У даному випадку немає підстав вважати, що за відсутності захисника обвинувачена ОСОБА_8 була позбавлена справедливого судового розгляду і що це створило перешкоди для реалізації наданих їй прав.
Також обвинувачена ОСОБА_8 не заперечувала щодо здійснення провадження в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, та повідомила, що наслідки такого розгляду їй зрозумілі.
Будучи допитаною у суді першої інстанції, ОСОБА_8 повністю визнала себе винною, давала конкретні та логічні показання щодо висунутого їй обвинувачення, зміст яких свідчить про усвідомлення нею характеру інкримінованого їй діяння та правових наслідків його вчинення.
Тому доводи обвинуваченої ОСОБА_8 в апеляційній скарзі про порушення судом першої інстанції її права на захист, є неспроможними.
Згідно із ч.1 ст.412 КПК України істотними порушеннями кримінального процесуального закону України є такі порушення вимог КПК, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
У судовому засіданні суд першої інстанції з'ясував позицію обвинуваченої ОСОБА_8 щодо спрощеного розгляду справи в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, та роз'яснив їй наслідки такого розгляду справи, на що вона надала свою згоду.
Крім того, жодних зауважень про недотримання судом такого порядку або відсутності обов'язкових передумов можливості його здійснення обвинувачена не робила та відповідних клопотань із цього приводу не заявляла, що жодним чином не свідчить про допущення судом істотних порушень кримінального процесуального закону та наявність підстав для скасування судового рішення.
Іншими вимогами та доводами апеляційна скарга обвинуваченої ОСОБА_8 необґрунтована.
Призначаючи ОСОБА_8 вид та міру покарання, суд першої інстанції відповідно до вимог ст.65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до тяжких злочинів, ступінь здійснення злочинного наміру та причини, внаслідок яких було вчинено відповідне кримінальне правопорушення, ступінь його суспільної небезпеки, ставлення обвинуваченої до вчиненого, наслідки його вчинення, беззаперечне визнання обвинуваченою своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, особу винної, щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відсутність обставин, що обтяжують покарання, з урахуванням яких суд дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченої без відбування реального покарання у виді позбавлення волі зі звільненням від його відбування з випробуванням на підставі ст.75 КК України.
Даних, які б свідчили про те, що в кримінальному провадженні неправильно застосовано кримінальний закон чи допущено істотні порушення кримінального процесуального закону, які можуть бути підставами для скасування чи зміни вироку, колегією суддів не встановлено, а тому апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_8 слід залишити без задоволення, а вирок без змін.
Керуючись ч.2 ст.376, ст.404, 407, 419 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_8 - залишити без задоволення, а вирок Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 02.11.2023 щодо ОСОБА_8 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення і може бути оскаржена учасниками судового провадження в касаційному порядку протягом 3 місяців з дня оголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4