27 березня 2024 року
м. Київ
справа № 569/7864/13-ц
провадження № 61-7860св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
судді-доповідача Литвиненко І. В.,
суддів Грушицького А. І., Петрова Є. В., Пророка В. В., Ситнік О. М.,
учасники справи:
позивач - Приватна фірма «POLKO»,
відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю «Денір», ОСОБА_1 , приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області Сивоглаз Світлана Станіславівна,
треті особи: Публічне акціонерне товариство «Промінвестбанк», Публічне акціонерне товариство «Полтава-банк»,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Рівненського апеляційного суду від 25 квітня 2023 року у складі колегії суддів: Майданіка В. В., Ковальчук Н. М., Хилевича С. В.
у справі за позовом Приватної фірми «POLKO» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Денір», ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області Сивоглаз Світлани Станіславівни, треті особи: Публічне акціонерне товариство «Промінвестбанк», Публічне акціонерне товариство «Полтава-банк», про звернення стягнення на предмет іпотеки,
Короткий зміст позовних вимог
Приватна фірма «POLKO» (далі - ПФ «POLKO») у квітні 2013 року звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Денір» (далі - ТОВ «Денір»), ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області Сивоглаз С. С. третя особа - Публічне акціонерне товариство «Полтава-банк» (далі - ПАТ «Полтава-банк»), в якому просило в рахунок погашення заборгованості за контрактом № 25F від 14 квітня 2010 року звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 22 квітня 2010 року, укладеним між ПФ «POLKO» та ОСОБА_1 , посвідченим приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області Сивоглаз С. С. та зареєстрованим в реєстрі за № 806 на:
- холодильні камери, офісні та побутові приміщення (літера «О») коротка характеристика: двоповерхова цегляна будівля виробничо-складського призначення з адміністративно-побутовим блоком загальною площею 1 212,7 кв. м в тому числі площа приміщень першого поверху складає 1 039,6 кв. м, площа приміщень другого поверху 173,1 кв. м, об'єкт - будівля з холодильників на шість холодильних камер загальною площею 977 кв. м, що влаштована шляхом реконструкції будівлі птахозаготівельного цеху з використанням сучасних технологій енергозбереження, сучасних ізоляційних матеріалів та встановлення нового холодильного обладнання;
- земельну ділянку загальною площею 1 779 кв. м (кадастровий номер 5610100000:01:002:0054) із цільовим призначенням - для реконструкції та обслуговування частини приміщення птахозаготівельного цеху під цех з виробництва і обробки харчової промисловості з складськими та побутовими приміщеннями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом проведення публічних торгів у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження» із встановленням початкової ціни на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності (незалежним експертом) на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій;
- стягнути солідарно з ТОВ «Денір», ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області Сивоглаз С. С. на користь ПФ «POLKO» основну суму заборгованості за контрактом № 25F від 14 квітня 2010 року в розмірі 40 997,20 євро та 3 % річних у розмірі 1 843,18 євро, всього - 42 840,38 євро;
На обґрунтування позовних вимог ПФ «POLKO» посилалася на те, що 14 квітня 2010 року між нею та ТОВ «Денір» було укладено контракт № 25F на поставку рибної продукції у кількості 3 000 тонн, на загальну суму 3 000 000 євро.
Всього ним поставлено ТОВ «Денір» продукцію на загальну суму 62 744,23 євро і товариством сплачено за неї 16 436,03 євро та 5 311,00 євро.
Розмір заборгованості товариства перед ним становить 40 997,20 євро.
З метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним контрактом, 22 квітня 2010 року між ПФ «POLKO» та ОСОБА_1 було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Сивоглаз С. С. та зареєстрований в реєстрі за № 806, згідно з яким ОСОБА_1 передала в іпотеку холодильні камери, офісні та побутові приміщення (літера «О»), двоповерхову цегляну будівлю виробничо-складського призначення з адміністративно-побутовим блоком загальною площею 12 12,7 кв. м, в тому числі площа приміщень першого поверху складає 1 039,6 кв. м, площа приміщень другого поверху - 173,1 кв. м, та земельну ділянку загальною площею 1 779 кв. м (кадастровий номер 5610100000:01:002:0054) із цільовим призначенням для реконструкції та обслуговування частини приміщення птахозаготівельного цеху під цех з виробництва і обробки харчової промисловості з складськими та побутовими приміщеннями.
Пунктом 4.1 договору передбачено право іпотекодержателя звернути стягнення на об'єкт нерухомості у разі невиконання основного зобов'язання, порушення умов договору.
Предмет іпотеки знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.
ПФ «POLKO» на адреси ТОВ «Денір» та ОСОБА_1 направляла претензії щодо погашення заборгованості.
У Витязі про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек зазначено, що строк виконання зобов'язання - 22 жовтня 2011 року. Однак, на день звернення до суду ТОВ «Денір» не виконало зобов'язань щодо погашення заборгованості.
ПФ «POLKO» 18 квітня 2013 року звернулася до приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області Сивоглаз С. С. із заявою про вчинення виконавчого напису, на що отримала відмову, яка була мотивована тим, що наявний спір між іншим іпотекодавцем з ОСОБА_1 з приводу звернення стягнення на предмет іпотеки.
Про існування попередньої іпотеки ПФ «POLKO» дізналася лише 18 квітня 2013 року від приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області Сивоглаз С. С.
Рівненський міський суд Рівненської області ухвалою від 16 вересня 2013 року залучив до участі у справі третю особу - Публічне акціонерне товариство «Промінвестбанк» (далі - ПАТ «Промінвестбанк»).
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рівненський міський суд Рівненської області рішенням від 11 січня 2023 року залишив без розгляду позов ПФ «POLKO» в частині солідарного стягнення з ТОВ «Денір», ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області Сивоглаз С. С. на користь ПФ «POLKO» основної суми заборгованості за контрактом № 25F від 14 квітня 2010 року в розмірі 40 997,20 євро та 3 % річних у розмірі 1 843,18 євро, всього - 42 840,38 євро.
У задоволенні позову ПФ «POLKO» в частині звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 22 квітня 2010 року, укладеним між ПФ «POLKO» та ОСОБА_1 , посвідченим приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області Сивоглаз С. С. та зареєстрованим в реєстрі за № 806, відмовив.
Залишаючи без розгляду позов в частині солідарного стягнення з ТОВ «Денір», ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області Сивоглаз С. С. на користь ПФ «POLKO» основної суми заборгованості та 3 % річних місцевий суд виходив з відсутності доказів того, що сторони уклали додаткову угоду про підсудність справи судам України позивачем, а також доказів виключної підсудності щодо розгляду його позовних вимог в частині стягнення з ТОВ «Денір» заборгованості поза правилами договірної підсудності, про що сторони домовились у пункті 8.1 контракту № 25F від 14 квітня 2010 року; позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність випадків, визначених у статтях 76, 77 Закону України «Про міжнародне приватне право», які свідчили б про підсудність заявленого ним частини позову судам України.
Відмовляючи у задоволенні позову в частині звернення стягнення на предмет іпотеки суд першої інстанції виходив з того, що іпотека за іпотечним договором, укладеним між ПФ «POLKO» і ОСОБА_1 є припиненою з дня набрання рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 10 грудня 2012 року у справі № 2-6610/11 законної сили 08 квітня 2013 року на підставі частини сьомої статті 17 Закону України «Про іпотеку».
Рівненський апеляційний суд постановою від 25 квітня 2023 року апеляційну скаргу адвоката Скрипчук О. П., діючої від імені ПФ «POLKO», задовольнив. Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 11 січня 2023 року в частині вирішення позовної вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 22 квітня 2010 року, укладеним між ПФ «POLKO» та ОСОБА_1 , скасував та ухвалив в цій частині нове рішення про його задоволення.
В рахунок погашення заборгованості за контрактом № 25F від 14 квітня 2010 року, яка станом на 22 квітня 2013 року складає 42 840,38 євро, з яких: 40 997,20 євро сума основного боргу станом на 22 жовтня 2011 року; 1 843,18 євро - 3 % річних, звернув стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 22 квітня 2010 року, укладеним між ПФ «POLKO» та ОСОБА_1 , посвідченим приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області Сивоглаз С. С. та зареєстрованим в реєстрі за № 806, а саме на:
1) земельну ділянку загальною площею 1 779 кв. м (кадастровий номер 5610100000:01:002:0054) з цільовим призначенням для реконструкції та обслуговування частини приміщення птахозаготівельного цеху під цех з виробництва і обробки харчової промисловості з складськими та побутовими приміщеннями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
2) розташованими на вказаній земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , холодильні камери, офісні та побутові приміщення (літера «О») коротка характеристика: двоповерхова цегляна будівля виробничо-складського призначення з адміністративно-побутовим блоком загальною площею 1 212,7 кв. м, в тому числі: площа приміщень першого поверху складає 1 039,6 кв. м, площа приміщень другого поверху 173,1 кв. м. Об'єкт являє собою будівлю з холодильників на шість холодильних камер загальною площею 977 кв. м, що влаштована шляхом реконструкції будівлі птахозаготівельного цеху з використанням сучасних технологій енергозбереження, сучасних ізоляційних матеріалів та встановлення нового холодильного обладнання, шляхом проведення публічних торгів у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження» із встановленням початкової ціни на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності (незалежним експертом) на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Це ж рішення суду в іншій частині, а саме в частині залишення без розгляду позовної вимоги про стягнення з ТОВ «Денір», ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області Сивоглаз С. С. на користь ПФ «POLKO» основної суми заборгованості за контрактом № 25F від 14 квітня 2010 року в розмірі 40 997,20 євро та 3 % річних у розмірі 1 843,18 євро, а всього в сумі 42 840,38 євро, в апеляційному порядку не переглядалось, оскільки не оскаржувалось.
Рівненський апеляційний суд додатковою постановою від 30 травня 2023 року заяву адвоката Скрипчук О. П., діючої від імені ПФ «POLKO», про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат задовольнив.
Стягнув з ТОВ «Денір» та ОСОБА_1 на користь ПФ «POLKO» судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору при поданні апеляційної скарги, в розмірі 5 161,50 грн - по 2 580,75 грн з кожного.
Додаткова постанова мотивована тим, що понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 5 161,50 грн, сплаченого за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, покладаються на відповідачів ТОВ «Денір» та ОСОБА_1 пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто в повному обсязі.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Представник ОСОБА_1 - адвокат Мартинов О. Ю. у травні 2023 року подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Рівненського апеляційного суду від 25 квітня 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення і направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі як на підставу оскарження судового рішення заявник посилається на пункти 1, 3 частини другої статті 389 ЦПК України та, зокрема вказує, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме частини сьомої статті 17 Закону України «Про іпотеку».
Вважає, що іпотека припинилася на підставі частини сьомої статті 17 Закону України «Про іпотеку», оскільки рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки від 10 грудня 2012 року у справі № 2-6610/11 набрало законної сили.
Постанова апеляційного суду прийнята без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 18 липня 2018 року у справі № 758/824/17.
Суд апеляційної інстанції не здійснив юридичної оцінки усіх фактичних обставин справи та доводів позивача і обмежився лише формальними висновками про те, що позивач не надав суду доказів на підтвердження своїх позовних вимог.
У матеріалах справи відсутні докази невиконання основного зобов'язання за контрактом від 14 квітня 2010 року № 25F, також матеріали справи не містять доказів виконання або невиконання рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 10 грудня 2012 року у справі № 2-6610/11, що унеможливило встановити фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Представник ПФ «POLKO» - адвокат Скрипчук О. П. у липні 2023 року подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, посилаючись на те, що апеляційним судом детально проаналізовано всі наявні в матеріалах справи докази, заслухано пояснення учасників справи.
Апеляційний суд встановив, що позивачу не було відомо про розгляд у Рівненському міському суді Рівненської області справи № 2-6610/11, про наявність рішення суду позивача було повідомлено представником ОСОБА_1 06 жовтня 2022 року шляхом подання клопотання про долучення до матеріалів цієї справи копії рішення суду від 10 грудня 2012 року, постанов про відкриття виконавчого провадження, про арешт майна боржника.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про іпотеку» відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку, проте жодна із сторін не надала витягу з Державного реєстру про припинення іпотеки.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 08 червня 2023 року відкрив провадження у цій справі та витребував її матеріали із Рівненського міського суду Рівненської області.
Справа № 569/7864/13-ц надійшла до Верховного Суду 26 червня 2023 року.
Верховний Суд ухвалою від 29 лютого 2024 року справу призначив до судового розгляду Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в кількості п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 01 лютого 2010 року ОСОБА_1 є власником холодильних камер, офісних та побутових приміщень (літера «О»), які розташовані у АДРЕСА_1 , загальною площею 1 212,7 кв. м.
Вказане право власності зареєстровано в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 01 лютого 2010 року.
ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 30 березня 2007 року № 570 належить земельна ділянка площею 1 779 кв. м, яка розташована у АДРЕСА_1 із цільовим призначенням - для реконструкції та обслуговування частини приміщення птахозаготівельного цеху з виробництва і обробки харчової промисловості з складськими та побутовими приміщеннями, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 221297 від 14 червня 2007 року.
Із копії витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, виданого 22 квітня 2010 року, судами встановлено, що:
- 25 липня 2006 року за № 3511956 приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області Сивоглаз С. С. на підставі договору іпотеки № 1313 від 25 липня 2006 року зареєстровано заборону на нерухоме майно (приміщення І-го та ІІ-го поверхів птахозаготівельного цеху, літера «О», номер за РПВН: АДРЕСА_2 (власник ОСОБА_1 );
- 27 липня 2006 року за № 3522940 приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області Сивоглаз С. С. на підставі договору іпотеки № 3382 від 27 липня 2006 року зареєстровано заборону на нерухоме майно (приміщення І-го та ІІ-го поверхів птахозаготівельного цеху, літера «О», номер за РПВН: АДРЕСА_2 (власник - ОСОБА_1 , заявник - «Промінвестбанк»);
- 25 січня 2008 року за № 3511956 приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області Сивоглаз С. С. на підставі договору іпотеки № 479 від 25 січня 2008 року зареєстровано заборону на нерухоме майно (приміщення І-го та ІІ-го поверхів птахозаготівельного цеху, літера «О», земельна ділянка 1 779 кв. м (для реконструкції та обслуговування частини приміщення птахозаготівельного цеху під цех з виробництва і обробки харчової промисловості складськими та побутовими приміщеннями, які розташовані в АДРЕСА_1 (власник ОСОБА_1 ).
Із іпотечного договору № 479 від 25 січня 2008 року судами встановлено, що цей договір був укладений між ПАТ «Промінвестбанк» (іпотекодержатель) та ОСОБА_1 (іпотекодавець) для забезпечення вимоги іпотекодержателя (ПАТ «Промінвестбанк»), що випливають з кредитного договору № 83/08 від 25 січня 2008 року, укладеного між ПАТ «Промінвестбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Медея».
Згідно з пунктом 1.4 договору іпотеки предметом іпотеки є спірне у цій справі майно; вартість предмета іпотеки становить 5 982 000 грн. За домовленістю сторін предмет іпотеки передається в наступну іпотеку для забезпечення зобов'язань по цьому кредитному договору на загальну суму 2 202 000 грн: приміщення І та ІІ поверхів птахозаготівельного цеху вартістю 1 896 500 грн, земельна ділянка для реконструкції та обслуговування частини приміщення птахозаготівельного цеху під цех з виробництва і обробки харчової промисловості складськими та побутовими приміщеннями вартістю 205 500 грн. Згідно з витягом з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 10 грудня 2007 року експертна вартість вищевказаних приміщень І та ІІ поверхів птахозаготівельного цеху становить 5 211 000 грн. Відповідно до висновку про експертну оцінку вищевказаної земельної ділянки станом на 24 січня 2008 року ринкова вартість предмету іпотеки становить 771 000 грн.
22 квітня 2008 року на підставі договору про внесення змін до іпотечного договору від 25 січня 2008 року змінено редакцію пункту 1.4 та викладено його в такій редакції: «загальна вартість предмету іпотеки становить 7 002 000 грн. За домовленістю сторін предмет іпотеки передається в наступну іпотеку для забезпечення зобов'язань по цьому кредитному договору на загальну суму 3 802 000 грн: приміщення І та ІІ поверхів птахозаготівельного цеху вартістю 3 496 500 грн, земельна ділянка для реконструкції та обслуговування частини приміщення птахозаготівельного цеху під цех з виробництва і обробки харчової промисловості складськими та побутовими приміщеннями вартістю 305 500 грн».
Вищевказані договори іпотеки (договір іпотеки № 1313 від 25 липня 2006 року, договір іпотеки № 3382 від 27 липня 2006 року, договір іпотеки № 479 від 25 січня 2008 року) зареєстровані у Державному реєстрі іпотек.
Відповідно до пункту 1.1 контракту № 25F від 14 квітня 2010 року, укладеного між ПФ «POLKO» (продавець) та ТОВ «Денір» (покупець), продавець зобов'язаний поставити, а покупець прийняти та оплатити товар: рибна продукція морожена в асортименті згідно специфікацій; кількість товару 3 000 тонн (пункт 1.2); ціна товару встановлюється згідно з специфікацією (пункт 1.3); загальна вартість 3 000 000 євро; оплата товару протягом 30 банківських днів після отримання товару; попередня оплата (пункт 2.2); претензії можуть бути заявлені: по якості - якщо якість товару не відповідає умовам контракту; по кількості - якщо кількість товару не відповідає транспортним документам по вазі і кількості місць (пункт 6.1); всі спори, які можуть виникнути по цьому контракту або у зв'язку з ним підлягають розгляду у суді міста Воломин (Республіка Польща). Мова ведення справ в суді, пов'язаних з розглядом справ - відповідно до законодавства цивільного і господарського права Республіки Польща (пункт 8.1).
15 квітня 2010 року між вказаними сторонами було укладено додаткову угоду до цього контракту, відповідно до якого претензії по кількості та якості товару можуть бути заявлені покупцем в момент відвантаження товару в місті поставки до оформлення документів на відповідну транспортну партію товару (пункт 6.1); претензії відносно виконання платіжних зобов'язань по контракту можуть бути пред'явлені продавцем покупцю після спливу 40 днів з дати поставки товару (пункт 6.2); у разі порушення встановлених контрактом строків оплати товару, покупець зобов'язаний сплатити продавцю пеню в розмірі 0,2 % від суми заборгованості за кожний день прострочення (пункт 6.3).
20 квітня 2010 року філія ПАТ «Промінвестбанк» у листі до приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Сивоглаз С. С. надала згоду на передачу в наступну іпотеку нерухомого майна, що знаходиться у АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_1 , а саме приміщення І-го та ІІ-го поверхів птахозаготівельного цеху, літера «О», земельна ділянка 1 779 кв. м (для реконструкції та обслуговування частини приміщення птахозаготівельного цеху під цех з виробництва і обробки харчової промисловості складськими та побутовими приміщеннями. У листі також вказано, що зазначене нерухоме майно перебуває в іпотеці ПАТ «Промінвестбанк» в якості забезпечення кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 83/08 від 25 січня 2008 року, укладеного між банком та ТОВ «Медея».
Із висновку про вартість земельної ділянки від 22 квітня 2010 року встановлено, що ринкова вартість земельної ділянки несільськогосподарського призначення для реконструкції та обслуговування частини приміщення птахозаготівельного цеху з виробництва і обробки харчової промисловості з складськими та побутовими приміщеннями площею 0,1779 га, яка належить ОСОБА_1 та розташована за адресою: АДРЕСА_1 становить 665 085,77 грн.
Відповідно до іпотечного договору № 806 від 22 квітня 2010 року, укладеного між ПФ «POLKO» (іпотекодержатель) та ОСОБА_1 (іпотекодавець) для забезпечення виконання зобов'язання за контрактом № 25F від 14 квітня 2010 року:
- цей договір забезпечує вимоги іпотекодержателя, що випливають з контракту № 25F від 14 квітня 2010 року, укладеного між ТОВ «Денір» та ПФ «POLKO», за умовами якого ПФ «POLKO» зобов'язується поставити, а ТОВ «Денір» оплатити та прийняти рибну морожену продукцію в асортименті згідно з специфікацією. Сума договору становить 800 000 євро (пункт 1.1);
- предметом іпотеки є холодильні камери, офісні та побутові приміщення (літера «О»), двоповерхова цегляна будівля виробничо-складського призначення з адміністративно-побутовим блоком загальною площею 1 212,7 кв. м в тому числі: площа приміщень першого поверху складає 1 039,6 кв. м, площа приміщень другого поверху становить 173,1 кв. м, земельна ділянка загальною площею 1 779 кв. м (кадастровий номер 5610100000:01:002:0054) із цільовим призначенням для реконструкції та обслуговування частини приміщення птахозаготівельного цеху під цех з виробництва і обробки харчової промисловості з складськими та побутовими приміщеннями. Предмет іпотеки знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (пункт 1.3);
- вартість об'єкту нерухомості (холодильні камери, офісні та побутові приміщення (літера «О») становить 9 550 000 грн, згідно з витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно № 25902709, виданим КП «Рівненське бюро технічної інвентаризації» 19 квітня 2010 року (пункт 2.1);
- експертно-грошова оцінка земельної ділянки становить 655 085,77 грн (пункт 2.2);
- сторони цього договору за взаємною згодою, оцінюють предмет іпотеки у 10 205 085,77 грн (пункт 2.3);
- іпотекодержатель має право, зокрема задовольнити вимоги за основне зобов'язання за рахунок предмета іпотеки; звернути стягнення на об'єкт нерухомості у разі невиконання основного зобов'язання, порушення умов договору (пункт 4.1).
Вказаний іпотечний договір був укладений за згодою чоловіка ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , яка була нотаріально посвідчена 22 квітня 2010 року приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області Сивоглаз С. С.
22 квітня 2010 року іпотечний договір № 806 від 22 квітня 2010 року був зареєстрований в Державному реєстрі іпотек приватним нотаріусом Сивоглаз С. С. Строк виконання вказано - 22 жовтня 2011 року.
08 вересня 2010 року між ПАТ «Полтава-банк» та ОСОБА_1 , з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором від 08 вересня 2010 року, було укладено іпотечний договір, відповідно до якого в іпотеку було передано вище вказані приміщення та земельну ділянку.
Вказаний договір іпотеки від 08 вересня 2010 року зареєстрований 14 вересня 2010 року у Державному реєстрі іпотек.
ПФ «POLKO» 14 листопада 2011 року направило на адреси ТОВ «Денір» та ОСОБА_1 претензії про стягнення боргу, в якій вимагала від ТОВ «Денір» погасити заборгованість за контрактом № 25F від 14 квітня 2010 року в розмірі 46 308,20 євро, яка рахується станом на 14 листопада 2011 року.
Ленінський районний суд міста Полтави ухвалою від 27 квітня 2012 року у справі 1616/404/2012 задовольнив заяву ПАТ «Полтава-банк» про видачу виконавчого документа відповідно до рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Український правий союз» від 23 січня 2012 року у справі № 2/413 про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ТОВ «Денір» на користь ПАТ «Полтава-банк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 2 000 687,89 грн.
03 травня 2012 року Ленінським районним судом міста Полтави було видано виконавчий лист у вказаній справі.
Рівненський міський суд Рівненської області рішенням від 25 листопада 2015 року у справі № 569/18113/14-ц, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 09 березня 2016 року, позов ПФ «POLKO» до ОСОБА_1 , ПАТ «Полтава-банк» задовольнив.
Визнав недійсним іпотечний договір, укладений між ПАТ «Полтава-банк» та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Сивоглаз С. С. 08 вересня 2010 року за реєстровим номером 2027.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ПАТ «Полтава-банк» про встановлення нікчемності правочину відмовив.
Вказане рішення мотивоване тим, що ПФ «POLKO» не надавала згоди на передачу майна в наступну іпотеку ПАТ «Полтава-банк».
Рівненський міський суд Рівненської області рішенням від 10 грудня 2012 року у справі № 2-6610/11 позов ПАТ «Промінвестбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, задовольнив. Звернув стягнення на нерухоме майно ОСОБА_1 , яке є предметом іпотеки за іпотечним договором із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя № 91/08 від 25 січня 2008 року (з наступними змінами), посвідченим приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Сивоглаз С. С. 25 січня 2008 року за реєстраційним № 479, а саме на земельну ділянку несільськогосподарського призначення (з цільовим призначенням для реконструкції та обслуговування частини приміщення птахозаготівельного цеху під цех з виробництва і обробки харчової промисловості з складськими та побутовими приміщеннями), кадастровий номер 5610100000:01.002:0054, загальною площею 1 779 кв. м, розташованими на вказаній земельній ділянці холодильними камерами, офісними та побутовими приміщеннями (літера «О» за планом, реєстраційний номер 14715714), цегляними, загальною площею 1 212,7 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 83/08 від 25 січня 2008 року (з наступними змінами), яка станом на 25 жовтня 2011 року становить 2 466 300,56 грн, з визначенням способу реалізації предмета іпотеки - шляхом продажу на прилюдних торгах в процедурі виконавчого провадження.
Постановою державного виконавця відділу ДВС Рівненського міського управління юстиції від 08 липня 2013 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2-6610/11, виданого 25 квітня 2013 року Рівненським міським судом Рівненської області, про звернення стягнення на нерухоме майно ОСОБА_1 , яке є предметом іпотеки за іпотечним договором від 25 січня 2008 року, а саме на: земельну ділянку площею 1 779,0 кв. м із розташованими на ній холодильними камерами, офісними та побутовими приміщеннями в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 25 січня 2008 року, яка станом на 25 жовтня 2011 року становить 2 466 300,56 грн, шляхом продажу на прилюдних торгах в процедурі виконавчого провадження.
Постановою державного виконавця Рівненського міського відділу ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 15 червня 2021 року накладено арешт на вказане майно ОСОБА_1 .
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 16 грудня 2013 року у справі № 918/1731/13 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ «Медея», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, протягом якого забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 11 березня 2014 року у справі № 918/220/14 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ «Денір», визнано вимоги ПАТ «Полтава-банк» до боржника в сумі 2 013 191,32 грн, а також, зокрема введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, протягом якого забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 17 вересня 2018 року припинено дію мораторію, введеного ухвалою Господарського суду Рівненської області від 16 грудня 2013 року у справі № 918/1731/13.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною першою статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
У статті 525 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Іпотекою є заставою нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (стаття 575 ЦК України).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно з частиною першою статті 7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
Відповідно до частин першої, третьої, п'ятої, шостої статті 13 Закону України «Про іпотеку» в редакції, чинній час прийняття рішення місцевим судом, предмет іпотеки може бути переданий в наступну іпотеку за згодою попередніх іпотекодержателів, якщо інше не встановлено попереднім іпотечним договором. Попередня іпотека має вищий пріоритет над наступними іпотеками. Наступна іпотека, предметом якої є декілька об'єктів, що належать різним особам і є предметом попередньої іпотеки, допускається за згодою власників (власників спеціального майнового права) усіх об'єктів нерухомого майна, об'єктів незавершеного будівництва, майбутніх об'єктів нерухомості, переданих у спільну іпотеку.
У разі звернення стягнення на предмет іпотеки наступним іпотекодержателем попередній іпотекодержатель також має право звернути стягнення на предмет іпотеки, навіть якщо строк виконання основного зобов'язання перед попереднім іпотекодержателем ще не настав. Якщо попередній іпотекодержатель не скористався цим правом, попередня іпотека є дійсною до повного задоволення вимоги попереднього іпотекодержателя за основним зобов'язанням, а право власності (спеціальне майнове право) на предмет іпотеки переходить до нового власника (власника спеціального майнового права) разом із обтяженням такого майна попередньою іпотекою.
У разі звернення стягнення на предмет іпотеки попереднім іпотекодержателем наступний іпотекодержатель також має право звернути стягнення на предмет іпотеки, навіть якщо строк виконання основного зобов'язання перед наступним іпотекодержателем не настав.
При зверненні стягнення на нерухоме майно, що є предметом декількох іпотек, вимоги кожного наступного іпотекодержателя задовольняються після повного задоволення вимог кожного попереднього іпотекодержателя згідно з пріоритетом та розміром цих вимог.
Аналіз зазначених норм законодавства свідчить про те, що законодавчий механізм передачі предмета іпотеки в наступну іпотеку встановлює лише черговість задоволення вимог іпотекодержателя шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки (наприклад, у разі наявності спірних питань щодо звернення стягнення на предмет іпотеки між декількома кредиторами (іпотекодержателями) та одним предметом іпотеки (один власник) за умови наявної згоди на наступну іпотеку переднім іпотекодержателем та їх державної реєстрації) та не означає можливості лише для попереднього іпотекодержателя задовольнити свої вимоги за рахунок іпотечного майна у разі звернення на нього стягнення в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором. Разом із цим, задоволення вимог іпотекодержателя, в якого право іпотеки виникло пізніше, можливе лише після повного задоволення вимог попереднього іпотекодержателя.
Частинами першою, третьою статті 33 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.
Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом. Наступні іпотеки припиняються внаслідок звернення стягнення за попередньою іпотекою. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку (стаття 17 Закону України «Про іпотеку»).
Наявність невиконаного судового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки не позбавляє кредитора права задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку, оскільки застосування кредитором іншого законного засобу для захисту свого порушеного та не поновленого боржником належним чином права не є подвійним стягненням заборгованості.
Здійснення особою права на захист не може ставитися в залежність від застосування нею інших способів правового захисту.
Схожі правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі № 676/8249/18, від 03 травня 2022 року у справі № 569/23762/19.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом і щодо захисту прав іпотекодержателя у випадку наявності судового рішення про стягнення з боржника на користь кредитора заборгованості за кредитним договором, а саме, що таке рішення не є підставою для припинення грошового зобов'язання боржника і припинення іпотеки та не позбавляє кредитора права задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб, передбачений законодавством (постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 вересня 2018 року у справі № 921/107/15-г/16, від 19 травня 2020 року у справі № 361/7543/17).
Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з положеннями статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
З аналізу зазначених вище положень, слідує, що для вирішення питання про наявність правових підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки, після ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора/ іпотекодержателя є факт виконання чи невиконання такого рішення, причини та об'єктивна можливість його виконання, а відтак факт наявності порушених прав іпотекодержателя.
Встановивши, що звернення стягнення за попередньою іпотекою ще не відбулось, існує лише рішення суду про таке звернення стягнення, а у матеріалах справи відсутні докази реалізації спірного майна, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки.
Також апеляційний суд правильно зазначив, що ПФ «POLKO» не брала участі у справі № 2-6610/11, оскільки не знала про її розгляд та не знала про те, що спірне майно є предметом ще однієї іпотеки; приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області Сивоглаз С. С. не повідомила ПФ «POLKO» про існування ще одного договору іпотеки на вказане майно; у матеріалах справи наявний дозвіл попереднього іпотекодержателя на укладення наступного договору іпотеки, він був направлений листом приватному нотаріусу Рівненського міського нотаріального округу Сивоглаз С. С., що свідчить про те, що дозвіл від попереднього іпотекодержателя був отриманий, що також є підставою для задоволення позовних вимог.
Доводи касаційної скарги про неврахування апеляційним судом правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 18 липня 2018 року у справі № 758/824/17, суд касаційної інстанції відхиляє з таких підстав.
У постанові від 18 липня 2018 року у справі № 758/824/17 Верховний Суд, направляючи справу на новий розгляд, виклав висновок про те, що … [апеляційний суд у порушення підпунктів б) і в) пункту 3 частини першої статті 382 ЦПК України, згідно з якою постанова суду апеляційної інстанції складається, у тому числі з мотивувальної частини із зазначенням: доводів, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції; мотивів прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу; розписавши фактичні обставини справи формально послався на те, що позивачі повинні були довести належними та допустимими доказами, що: а) унаслідок спірних електронних торгів відбулось порушення вимог Порядку реалізації арештованого майна, б) ці порушення вплинули на результат торгів, в) їх права та законні інтереси порушені. Після цього зазначив, що позивачі цих підстав не довели. Тобто апеляційний суд, не даючи правової оцінки наведеним доводам і наданим позивачами доказів, формально послався лише на те, що позивачі не довели своїх порушених прав. Отже, апеляційний суд не здійснив юридичної оцінки усіх фактичних обставин справи та доводів позивачів та обмежився лише формальними висновками про те, що позивачі не подали суду доказів на підтвердження своїх позовних вимог].
Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 12 жовтня 2021 року у справі № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20), … [на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об'єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов'язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об'єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб'єктним і об'єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб'єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов'язково мають бути тотожними, тобто однаковими].
Отже, висновки у зазначеній справі і у справі, що переглядається, є різними, оскільки апеляційний суд під час розгляду цієї справи надав правову оцінку наведеним доводам і наданим доказам, здійснив юридичну оцінку усіх фактичних обставин справи.
Інші доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, а спрямовані виключно на доведення необхідності переоцінки доказів і встановлених на їх підставі обставин.
Однакове застосування закону забезпечує загальнообов'язковість закону, рівність перед законом та правову визначеність у державі, яка керується верховенством права. Єдина практика застосування законів поліпшує громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також довіру до відправлення правосуддя.
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (рішення у справі «Пономарьов проти України») повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.
Таким чином, наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують висновків суду апеляційної інстанції в частині вирішення позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Згідно зі статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків суду апеляційної інстанції в частині вирішення позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки і не дають підстав вважати, що судом порушено норми процесуального права та/або неправильно застосовано норми матеріального права, касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення в означеній частині - без змін.
Рішення суду першої інстанції в частині залишення без розгляду позовних вимог про стягнення заборгованості за контрактом та 3 % річних в апеляційному порядку не переглядалося, тому не може бути предметом перегляду Верховним Судом.
Щодо судових витрат
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, то підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.
Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Рівненського апеляційного суду від 25 квітня 2023 року в частині вирішення позовних вимог Приватної фірми «POLKO» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Денір», ОСОБА_1 , приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області Сивоглаз Світлана Станіславівна, треті особи: Публічне акціонерне товариство «Промінвестбанк», Публічне акціонерне товариство «Полтава-банк», про звернення стягнення на предмет іпотеки, залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідачІ. В. Литвиненко Судді:А. І. Грушицький Є. В. Петров В. В. Пророк О. М. Ситнік