10.04.2024 м.Дніпро Справа № 904/440/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі
судді: Верхогляд Т.А.
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 12.02.2024 року у справі № 904/440/24
за заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
про визнання неплатоспроможним, -
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.02.2024 року у справі № 904/440/24 повернуто заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про визнання неплатоспроможним без розгляду.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, заявник оскаржив її в апеляційному порядку.
Подану апеляційну скаргу слід залишити без руху з огляду на наступне:
Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлені форма і зміст апеляційної скарги, зокрема, п. 2 ч. 3 цієї статті передбачено, що до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Пунктом 7 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання апеляційної скарги на ухвалу суду, розмір судового збору складає - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" розмір судового збору визначається від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який встановлюється на 1 січня календарного року.
Так 1 січня 2024 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у відповідності до Державного бюджету України становить 3 028,00 грн. Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, сума судового збору у даному випадку становить 2 422,40 грн.
Доказу сплати судового збору апелянт не надав, натомість просить звільнити його від сплати судового збору.
Скаржник не обгрунтував клопотання про відстрочення сплати судового збору, доказів щодо матеріального становища не надав.
Отже, щодо клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Статтею 8 Закону України “Про судовий збір” передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може відстрочити, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін та наявність передбачених цією нормою підстав. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Втім, жодних доказів в обґрунтування клопотання скаржником не надано, перелік підстав для відстрочення, звільнення від сплати судового збору є вичерпним та скаржником про жодну з них не вказано.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", - право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.
Якщо нормами процесуального законодавства передбачено вчинення стороною до подання апеляційної скарги певних дій, в тому числі щодо сплати судового збору, такі дії мають бути вчинені; суд позбавлений права прийняти апеляційну скаргу до розгляду, а потім зобов'язувати скаржника усувати вказані недоліки.
Відповідно до ч.2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 258 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 174 цього Кодексу.
Якщо апелянт не усуне недоліки апеляційної скарги в строк, установлений судом, заява вважається неподаною та повертається скаржнику (ч.4 ст. 174, ч.ч.2, 8 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись ст. ст. 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 12.02.2024 року у справі № 904/440/24 залишити без руху.
Апелянту протягом 10 днів з дати отримання даної ухвали, надати доказ сплати судового збору у сумі 2 422,40 грн, або належні докази для застосування ст.8 Закону України “Про судовий збір”.
У разі не усунення недоліків у зазначений судом строк настають наслідки, передбачені ч.4 ст. 174, ч.8 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.А. Верхогляд