Справа № 175/7179/23
Провадження № 2о/175/152/23
11 березня 2024 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої судді - Озерянської Ж. М.,
за участю секретаря - Стеценко К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське справу окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, -
До Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області звернувся ОСОБА_1 із вищезазначеною заявою, в якій просить суд встановити факт належності ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 диплома № 227550 виданого 18 липня 1985 ПТУ № 27 с. Миронівського м. Дебальцевого Донецької області на ім'я ОСОБА_1 .
Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 30.10.2023 року відкрито провадження у цивільній справі та прийнято до розгляду зазначену заяву за правилами окремого провадження.
Представник заявника ОСОБА_1 за ордером на надання правничої допомоги ОСОБА_2 надала через систему «Електронний суд» заяву про розгляд справи без участі сторони заявника, просила задовольнити заявлені вимоги з наведених у заяві підстав.
Представник заінтересованої особи - Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за відсутності представника управління. Вирішення цивільної справи залишив на розсуд суду з урахуванням наданих пояснень.
Представник заінтересованої особи - Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду справи.
Суд, дослідивши та оцінивши докази по справі встановив наступні факти.
Згідно паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого Дебальцівським МВ УМВС України в Донецькій області, заявник значиться як « ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ». (а.с. 7).
Згідно картки платника податків заявник значиться як « ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ». (а.с. 9).
У трудовій книжці серії НОМЕР_3 , дата заповнення 17 липня 1985 року, зазначено прізвище ім'я та по батькові « ОСОБА_1 » (мовою оригіналу), ІНФОРМАЦІЯ_1 . Першим записом у трудовий книжці внесено «Обучался в Мироновском профтехучилище № 27 с 01.09.1982 по июль 1985 г.» (а.с. 16).
У дипломі № НОМЕР_4 виданому 18 липня 1985 року, зазначено прізвище ім'я та по батькові « ОСОБА_1 » (мовою оригіналу), та те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 вступив до середнього ПТУ № 27 с. Миронівського м. Дебальцевого Донецької обл. і 18 липня 1985 року закінчив повний курс середнього професійно-технічного училища за професією арматурник, електрозварник арматурних сіток і каркасів (а.с. 13-14).
Рішенням № 056350010728 від 13.09.2023 року заявникові відмовлено у перерахунку пенсії зміна надбавки (а.с. 15).
Періоди та прізвище заявника, вказані в трудовій книжці серії НОМЕР_3 , дата заповнення 17 липня 1985 року та дипломі № НОМЕР_4 виданому 18 липня 1985 року, повністю співпадають та підтверджують належність ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 диплома № НОМЕР_4 виданого 18 липня 1985 ПТУ № 27 с. Миронівського м. Дебальцевого Донецької області на ім'я ОСОБА_1 .
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 р. передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Як роз'яснено в п.12 постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі прізвище, ім'я, по-батькові якої зазначені в документі не збігаються в свідоцтві про народження, паспорті, свідоцтві про смерть, інше.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п.1 вказаної постанови, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.
Відповідно до листа Верховного Суду України від 01 січня 2012 року «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення», коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 256 ЦПК України (в редакції, яка діяла до редакції відповідно до Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ) громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.
Згідно із п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» на підставі п. 6 ст. 273 ЦПК суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу, наприклад, довідок про поранення чи перебування у госпіталі у зв'язку з пораненням, повідомлення військових частин, військкоматів і інших органів військового управління про загибель чи пропажу без вісті в зв'язку з обставинами військового часу, а також заповіту, страхового свідоцтва (полісу), ощадної книжки, трудової книжки, іншого документа про трудовий стаж.
Як зазначено у постанові Верховного Суду від 10 червня 2020 року у справі № 348/576/18 відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду України.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що в судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт належності ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 диплома № 227550 виданого 18 липня 1985 ПТУ № 27 с. Миронівського м. Дебальцевого Донецької області на ім'я ОСОБА_1 , а тому заявлені вимоги слід задовольнити.
У суду немає підстав ставити під сумнів істинність фактів, повідомлених заявником та підтверджених документами.
Факт, про встановлення якого просить заявник, має для нього юридичне значення, оскільки надає змогу на перерахунок пенсії.
Окрім цього, встановлення даного юридичного факту в достатній мірі захистить інтереси заявника та відповідатиме завданням цивільного судочинства, визначеним у ст. 2 ЦПК України.
З урахуванням викладеного, а також з огляду на необхідність встановлення юридичного факту для реалізації заявником свого права на перерахунок пенсії, суд дійшов висновку, що вимоги заявника про встановлення факту є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 81, 273, 293-294, п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, - задовольнити.
Встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт належності ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 диплома № 227550 виданого 18 липня 1985 ПТУ № 27 с. Миронівського м. Дебальцевого Донецької області ОСОБА_1 .
Судові витрати віднести на рахунок заявника.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Озерянська Ж. М.