Справа № 147/296/24
Провадження № 2-о/147/20/24
09 квітня 2024 року смт Тростянець
Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Мудрак А.М.,
з участю секретаря Чудак Г.І.,
заявника ОСОБА_1 ,
представника заявника адвоката Шуляк В.М.,
заінтересованої особи ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 , про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини,
у лютому 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою, в якій просить встановити факт постійного проживання разом із чоловіком ОСОБА_3 , 1982 року народження, на час відкриття спадщини. В обгрунтування заяви покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини загинув її чоловік ОСОБА_3 . До смерті чоловік ОСОБА_3 постійно проживав у АДРЕСА_1 , а тому місцем відкриття спадщини є Тростянецький нотаріальний округ. Після смерті чоловіка ОСОБА_3 залишилось спадкове майно, яке складається з житлового будинку з господарськими спорудами на АДРЕСА_1 , який було придбано відповідно до договору купівлі-продажу, що посвідчений 27 грудня 2014 року приватним нотаріусом Тростянецького районного нотаріального округу, за реєстром № 1978. Спадкоємцем до майна померлого за законом згідно з ст. 1261 ЦК України є заявник - його дружина ОСОБА_1 та двоє неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Вона своєчасно прийняла спадщину, тому що до смерті чоловіка постійно проживала разом з ним і продовжує проживати за адресою: АДРЕСА_1 . Однак на день смерті чоловіка ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 вона була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , у будинку свого колишнього чоловіка, тому вона не може довести факт спільного проживання разом з померлим на день його смерті, тобто факт своєчасного прийняття спадщини. Іншим чином підтвердити даний факт немає можливості, тому змушена звернутись до суду.
В судовому засідання заявник ОСОБА_1 та її представник адвокат Шуляк В.М. заявлені вимоги підтримали, за обставин, викладених в заяві, просять їх задовольнити.
Заінтересована особа ОСОБА_2 в судовому засіданні не заперечувала проти встановлення факту спільного проживання ОСОБА_1 з її покійним сином ОСОБА_3 в будинку на АДРЕСА_1 .
Суд, заслухавши позиції учасників справи, свідків, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що заява підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Суд за правилом ч.1 ст. 13 ЦПК України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтями 15, 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або заперечення, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу.
Згідно з ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п.5 ч.2 ст. 293 ЦПК України в порядку окремого провадження суд розглядає заяви про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно з ч.2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не передбачено іншого порядку їх встановлення.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце смерті с. Невельське Донецької області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 20.03.2023 Соборним відділом ДРАЦС у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (а.с.6).
Заявник ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 з 22 листопада 2022 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , виданим 22.11.2022 (а.с.7).
Заявник ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.8).
Під час спільного проживання у заявника та ОСОБА_3 народилось двоє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.13) та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с.14), які зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.15, 16).
За життя ОСОБА_3 належав житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджено договором купівлі-продажу житлового будинку від 27.12.2014 (а.с.17-19).
З акту від 20.02.2024 про встановлення факту проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , вбачається, що ОСОБА_1 разом з дітьми ОСОБА_6 (2010 року народження), ОСОБА_7 (2012 року народження), ОСОБА_8 (2015 року народження), ОСОБА_4 (2019 року народження), ОСОБА_5 (2021 року народження) проживають за адресою: АДРЕСА_1 з липня 2018 року по даний час (а.с.9).
З відомостей зазначених у домовій книзі, розділ ІІІ Прописка (реєстрація) вбачається, що ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.12).
Крім того, факт спільного проживання та ведення спільного господарства ОСОБА_1 з ОСОБА_3 з 2018 року по день смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 підтверджено актом від 21.03.2024, складеним в присутності свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 суду пояснила, що вона проживає по сусідству із заявницею. Покійний ОСОБА_5 та заявник ОСОБА_11 були чоловіком та дружиною. Близько п'яти років тому вони поселились у будинку на АДРЕСА_1 . На той час у них було троє дітей, а вже потім народилось ще двоє. Вона бачила, що вони разом працювали на городі, відпочивали. На подвір'ї ходили діти. Спочатку в будинку проживав один ОСОБА_12 , потім коли стала проживати там і ОСОБА_11 , то вони разом добудували веранду, робили ремонт в будинку. Також бачила, що ОСОБА_13 в магазині розраховувалась карткою ОСОБА_14 . Коли той повертався додому у відпустку з лав ЗСУ, то діти і ОСОБА_13 виходили йому назустріч. На день смерті ОСОБА_15 проживала в будинку на АДРЕСА_1 .
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що вона знайома із ОСОБА_11 та її покійним чоловіком ОСОБА_16 . Вони 8 років проживали разом на АДРЕСА_1 . Вони все робили разом: садили город, виховували дітей, робили ремонт у хаті та добудовували прибудову. ОСОБА_13 хвалилась, що їхні спільні кошти ідуть на ремонт будинку. Влітку разом їздили збирати та здавати липу. Двоє їхніх спільних дітей народились у цьому будинку. На час смерті ОСОБА_17 проживала в даному будинку.
Факт постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, тобто на день смерті чоловіка ОСОБА_3 , заявнику ОСОБА_1 потрібно для оформлення спадкових прав у нотаріальній конторі після смерті чоловіка ОСОБА_3 .
Листом приватного нотаріуса Вірської А.І. від 04.04.2024 №24/01-16 відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_3 , оскільки не надано доказів про своєчасне прийняття спадщини.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно ч.3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до п.2, п.23 Постанови № 7 Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.
У пункті 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах по встановлення фактів, що мають юридичне значення» вказано, що заява про встановлення факту прийняття спадщини та місця її відкриття може бути розглянута судом у порядку окремого провадження, якщо орган, який вчиняє нотаріальні дії, не вправі видати заявникові свідоцтво про право на спадщину через відсутність або недостатність документів, що необхідні для підтвердження в нотаріальному порядку факту вступу в управління або володіння спадковим майном.
З огляду на вищевикладене в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 дійсно на час відкриття спадщини, тобто на день смерті чоловіка ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживала разом з померлим в одному будинку на АДРЕСА_1 , та вели спільне господарство.
Враховуючи викладене, зважаючи на те, що заявник у інший спосіб не може довести факт постійного проживання з померлим ОСОБА_3 , оцінюючи всі досліджені докази в їх сукупності, суд вважає, що заява є обґрунтованою і підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 259, 263-265, 268, 315 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 , про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини - задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_3 , постійно проживала разом із спадкодавцем ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в АДРЕСА_1 , на час відкриття спадщини.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, а особою яка була відсутня при проголошенні рішення протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне ім'я сторін:
заявник - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;
заінтересована особа - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 .
Повний текст рішення складено 10 квітня 2024 року.
Суддя А.М. Мудрак