Справа № 175/3690/24
Провадження № 1-кс/175/1037/24
2024 рік
15 березня 2024 року смт Слобожанське
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої: слідчої судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2
за участю прокурора: ОСОБА_3
за участю захисника: адвоката ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого Першого слідчого відділення (з дислокацією у м. Краматорську) Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у місті Краматорську, ОСОБА_5 , погоджене прокурором відділу нагляду за додержанням законів територіальним управлінням Державного бюро розслідувань Донецької обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 42023050000000186 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у відношенні:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Селидове Донецької області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваної в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України,
До суду надійшло клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_6 ..
Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України, а саме: так, указом Президента України від 18 березня 2013 року № 571/2013 ОСОБА_6 було призначено на посаду судді Донецького окружного адміністративного суду. ОСОБА_6 , будучи представником влади, суддею Донецького окружного адміністративного суду, маючи достатній рівень юридичної освіти, спеціальних знань і життєвого досвіду для усвідомлення фактів активної підривної діяльності Російської Федерації проти України шляхом окупації частини Донецької області, розуміючи, що видані представниками створеної за підтримки та під контролем Російської Федерації терористичної організації «Донецька народна республіка» нормативно-правові акти є незаконними, оскільки явно прийняті всупереч Конституції України та чинного законодавства України, після захоплення м. Донецька членами терористичної організації «Донецька народна республіка», у листопаді 2014 року (більш точні дату і час під час досудового розслідування не встановлено), діючи умисно, керуючись власними ідеологічними та політичними мотивами, добровільно залишилася на тимчасово окупованій території Донецької області. В подальшому, ОСОБА_6 , умисно, з власної ініціативи, керуючись злочинною метою, вирішила надавати допомогу Російській Федерації та створеній за підтримки та під контролем Російської Федерації терористичній організації «Донецька Народна Республіка», у проведенні підривної діяльності на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, державній безпеці України, тобто вчинити державну зраду. Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на вчинення державної зради, ОСОБА_6 на підставі указу «Главы Донецкой Народной Республики» від 09 січня 2015 року № 02 була призначена на посаду «судьи Арбитажного суда Донецкой Народной Республики», почала здійснювати правосуддя від імені незаконного державного утворення «Донецька народна республіка», протиправно приймати судові рішення та брати участь у колегіальних органах по відбору кадрів на посади суддів до незаконно створених судових органів, тим самим сприяти представникам Російської Федерації у проведенні підривної діяльності проти України. У подальшому, у період часу з 09 січня 2015 року по 2020 рік, ОСОБА_6 було призначено «заместителем председателем Военного Суда - главой Судебной палати по арбитражным делам Донецкой Народной Республики». Реалізуючи свій злочинний умисел на вчинення державної зради, ОСОБА_6 , обіймаючи посаду «судьи Верховного Суда - главы Судебной палати по арбитражным делам Донецкой Народной Республики», у приміщенні так званого «Донецкого апеляційного суду», розташованого за адресою: м. Донецьк, вул. Челюскінців, 163, використовуючи матеріально-технічну базу суду, власні теоретичні знання і практичні навички, діючи відповідно до прийнятих керівництвом окупаційної адміністрації незаконного державного утворення «Донецька народна республіка» нормативно-правових актів, неодноразово брала участь у засіданнях «Верховного Суда Донецкой Народной Республики» у якості головуючого судді при розгляді судових справ. Крім того, продовжуючи виконувати свій злочинний умисел, спрямований на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, ОСОБА_6 , приблизно 29 травня 2020 року, більш точний час під час досудового розслідування не встановлено, перебуваючи у Ворошиловському районі м. Донецька, а також у приміщенні захопленої будівлі «Апеляційного суду Донецької області», розташованого за адресою: м. Донецьк, вул. Челюскінців, 163, брала участь у публічних заходах, які проводилися представниками окупаційних засобів масової інформації щодо встановлення та утвердження тимчасової окупації частини території Україні, підтримки рішень та дій держави-агресора, окупаційної адміністрації держави агресора, про що 29 травня 2020 року викладено відеозапис у мережі Інтернет на відеохостингу «YouTube» під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Вказані дії призвели до формування та створення суспільного резонансу, який негативно впливає на імідж робітників державних органів, судів та формує негативну думку у суспільстві щодо безкарності вчинення дій, спрямованих на порушення державного суверенітету та територіальної цілісність України, тобто є направленими на надання представникам іноземної держави допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.
Відомості про зазначене кримінальне правопорушення були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023050000000186, правова кваліфікація правопорушення - ч. 1 ст. 111 КК України.
Тобто, в діях ОСОБА_6 вбачаються ознаки кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України, яке кваліфікується як державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, державній безпеці України: надання іноземній державі допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.
Підозра у вчиненні ОСОБА_6 зазначеного вище кримінального правопорушення (злочину) обґрунтовується зібраними в кримінальному провадженні доказами: копією указу Президента України; копією указу глави Донецької Народної Республіки; копією постанови Пленуму Верховного Суду Донецької Народної Республіки; протоколами огляду; показами свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ; протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками та відеозаписами.
Після вчинення вказаного кримінального правопорушення (злочину), ОСОБА_6 ухиляється та переховується від органів досудового розслідування, знаходиться на тимчасово окупованій території України - у м. Донецьку.
09 червня 2023 року було складено повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України, яке було опубліковано в засобі масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - газеті «Урядовий кур'єр» та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, а також вручено захиснику підозрюваної - адвокату ОСОБА_4 ..
15 червня 2023 року було оголошено розшук ОСОБА_6 ..
В клопотанні слідчий просить застосувати до підозрюваної ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою, зазначаючи, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, крім того, підозрювана перебуває на тимчасово окупованій території України, переховується від органів досудового розслідування, внаслідок чого був оголошений її розшук, що дає підстави вважати, що, перебуваючи на свободі, ОСОБА_6 з метою уникнення покарання матиме можливість переховуватися від органу досудового розслідування або суду, може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Також слідчий посилається на те, що обрання більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного із взяттям ОСОБА_6 під варту, не забезпечить належної поведінки підозрюваної в ході розслідування кримінального провадження і в процесі розгляду провадження в суді, а також не забезпечить виконання процесуальних рішень у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою розглядається слідчою суддею за відсутності підозрюваної, оскільки прокурором доведено наявність підстав, передбачених ст. 177 КПК України, а також наявні достатні підстави вважати, що підозрювана перебуває на тимчасово окупованій території України.
Суд, вислухавши пояснення прокурора, яка вважає необхідним задовольнити клопотання, думку захисника, який вважає необхідним відмовити в задоволенні клопотання, дослідивши матеріали клопотання, вважає, що клопотання підлягає задоволенню за такими підставами.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1, ч. 6 ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109 - 114-2, 258-258-6, 260, 261, 437 - 442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, передбачені положеннями цієї статті.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу. Слідчий суддя, суд при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді гримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України, слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Як встановлено в ході судового розгляду, підозрювана ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України. При цьому суд враховує, що під час розгляду клопотання слідчим суддею перевіряється питання щодо обґрунтованості підозри, а питання доведеності вини у вчиненні кримінального правопорушення може бути розглянуте лише судом при розгляді кримінального провадження по суті. Так, подані стороною обвинувачення докази свідчать про обґрунтованість такої підозри.
Також суд приймає до уваги, що підозрювана ОСОБА_6 має постійне місце мешкання, однак вона міцних соціальних зв'язків не має, перебуває на тимчасово окупованій території України, переховується від органів досудового розслідування.
Крім того, суд, вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, враховує й інші зазначені в клопотанні обставини, в першу чергу такі, як серйозність і характер обвинувачення. Так, за вчинення злочину, в якому підозрюється ОСОБА_6 , законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років позбавлення волі, цей злочин посягає на основи національної безпеки України. Тому вбачається, що підозрювана може переховуватися від органу досудового розслідування або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що свідчить про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Крім того, суд зважає і на положення ч. 6 ст. 176 КПК України, які чітко вказують на те, що під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 109 - 114-2, 258-258-6, 260, 261, 437 - 442 КК України, може бути застосовано запобіжний захід лише у виді тримання під вартою.
Отже, з урахуванням вагомості наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення (злочину), тяжкості покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні (злочину), у вчиненні якого вона підозрюється, віку і стану здоров'я підозрюваної, відсутності у підозрюваної міцних соціальних зв'язків, суд вважає доцільним обрати підозрюваній ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування такого запобіжного заходу, судом не встановлено.
При цьому суд зауважує, що слідчий суддя при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого ст.ст. 109 - 114-2, 258 - 258-6, 260, 261, 402 - 405, 407, 408, 429, 437 - 442 КК України. Так, суд враховує стадію перебігу досудового розслідування цього кримінального провадження, обставини вчинених злочинів та процесуальну поведінку підозрюваної. Тому суд, згідно з положеннями ч. 4 ст. 183 КПК України вважає за необхідне не визначати розмір застави у цьому кримінальному провадженні.
На підставі вищевикладеного, з метою забезпечення дієвості кримінального провадження, суд приходить до висновку про доцільність застосування до підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, так як саме такий запобіжний захід є співмірним з існуючими ризиками, відповідає даним про особу підозрюваної, тяжкості злочину та його наслідкам, а інші більш м'які запобіжні заходи не зможуть як запобігти імовірним ризикам, так і забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків.
Крім того, оскільки ухвала про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою постановляється слідчою суддею стосовно підозрюваної на підставі положень ч. 6 ст. 193 КПК України, тому строк дії такої ухвали не зазначається.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 176 - 178, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 309 КПК України, суд
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Після затримання підозрюваної ОСОБА_6 питання про застосування обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід підлягає розгляду слідчим суддею, судом не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії ухвали. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідча суддя: