Справа № 147/189/24
Провадження № 2/147/134/24
10 квітня 2024 року смт Тростянець
Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Натальчук О.А.,
із секретарем Свистун А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження, у приміщенні Тростянецького районного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 на її користь на утримання неповнолітніх дітей аліментів.
В обґрунтування своїх позовних вимог вказує на те, що за час спільного проживання з відповідачем у зареєстрованому шлюбі у них народилося двоє дітей: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На даний час сторони спільно не проживають Неповнолітні діти проживають біля позивача та повністю перебувають на її утриманні. Матеріальної допомоги на утримання двох дітей ОСОБА_2 не надає, через що ОСОБА_1 змушена звернутися до суду. Позивач зазначила, що їй важко утримувати спільних з відповідачем дітей, оскільки вона не працює та не має доходів. В даний час ОСОБА_2 працює трактористом у АКПП «Племзавод «Дружба» с.Гордівка, аліменти нікому іншому не сплачує, інших неповнолітніх дітей немає, тому просить ухвалити рішення, яким стягувати з відповідача на її користь на утримання спільних дітей аліменти у розмірі 1/3 частки від його заробітку (доходу).
Ухвалою суду від 27.03.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Позивач у судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала повністю та просила задовольнити позов.
Відповідач у судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи без його участі. Позов визнав. Додатково зазначив, що працює в ТОВ «Відроження».
Таким чином, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, тому проводить його в даному судовому засіданні за відсутності таких осіб, не здійснюючи фіксування процесу технічними засобами, що узгоджується з приписами ст.247 ЦПК України.
Відповідно до ч.8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Суд, ознайомившись з матеріалами справи і оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні, дійшов наступного висновку.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до положень ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_5 , батьками якого є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (повторно) серії НОМЕР_1 (а.с.8).
ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_6 , батьками якого є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (повторно) серії НОМЕР_2 (а.с.9).
З довідок про реєстрацію місця проживання вбачається, що діти зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.10,11). За даною адресою також зареєстрована позивач (а.с.12).
Положенням ч. 2 ст. 51 Конституції України закріплений конституційний обов'язок батьків утримувати своїх дітей.
Статтею 141 Сімейного кодексу України (далі СК України) визначено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ч. 2 ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Згідно вимог ч. 1, 2 ст. 155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.
Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
У даній справі, між позивачем та відповідачем виник спір з приводу утримання неповнолітніх дітей. Тобто, на даний час сторони не дійшли згоди із питання утримання дочки ОСОБА_7 та сина ОСОБА_8 , наполягаючи на його вирішенні в судовому порядку.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ч. ч. 7, 10 ст. 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Так, за змістом ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно зі ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Згідно з ч. 1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка дружини, батьків, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.
Матеріальне становище сторін суд визначає, виходячи з вартості приналежного їм майна, рівня доходів, а також величини витрат, які вони здійснюють на утримання себе й членів своєї сім'ї.
Суд при визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у разі їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. Окрім того, розмір призначених аліментів має бути виправданий дійсними потребами та з урахуванням матеріального становища сторін, має виходити з фактичних обставин справи та мети зобов'язання щодо утримання.
Також враховує, що відповідно до вимог закону сторони нарівні зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття і створювати для них необхідні передумови для їх розвитку і забезпечення організації їх життя.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
З урахуванням викладеного, суд приймає до уваги надані позивачем докази, які підтверджують, що діти проживає разом з нею та вона займається їх вихованням.
Таким чином, право позивача на отримання аліментів на утримання спільних з відповідачем дітей підлягає захисту, шляхом стягнення з відповідача коштів на їх утримання (аліментів).
Відповідно до ст. 183 СК України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача аліменти на утримання дітей в розмірі 1/3 частки від усіх видів його доходу.
Разом з тим, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Прожиткові мінімуми для різних категорій населення на 2024 рік в Україні встановлюються Законом України «Про Державний бюджет на 2024 рік», зокрема на дітей віком до 6 років становить з 01.01.2023 - 2563 грн; від 6 до 18 років- 3196,00 грн.
Таким чином, мінімальний гарантований розмір аліментів, що становить 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 01.01.2024 становить для дітей віком до 6 років - 1281,50 грн, від 6 до 18 років - 1598,00 грн.
Встановлено, що відповідач позов визнав.
Також, ОСОБА_2 не було надано доказів про стан свого здоров'я, про наявність у нього інших дітей чи осіб, які перебувають на його утриманні, тому дані обставини суд не досліджує.
Однак, суд приймає до уваги та, що відповідач офіційно працює, про що ним зазначено у заяві від 10.04.2024, а тому отримує офіційно заробітну плату.
З огляду на викладене вище, враховуючи вимоги чинного законодавства та надані позивачем докази, беручи до уваги позицію відповідача, суд вважає, що з ОСОБА_2 підлягають стягненню аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання дітей у розмірі 1/3 частини його заробітку (доходу), але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на кожну дитину щомісячно і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Варто зазначити, що згідно з п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Відповідно до ч.3 ст. 80 СК України, розмір аліментів, визначений судом, може бути згодом змінений за рішенням суду за позовною заявою платника або одержувача аліментів у разі зміни їхнього матеріального і (або) сімейного стану.
Згідно ч. 1 ст.79 Сімейного кодексу України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.
Позивач звернулась до суду з позовною заявою 12.02.2024, а тому аліменти підлягають стягненню саме з цієї дати.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України рішення суду слід допустити до негайного виконання в межах суми аліментних платежів за один місяць.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно ч.6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
З огляду на викладене необхідно стягнути з ОСОБА_2 на користь Держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 206, 247, 259, 263-265, 268, 272 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину щомісячно, починаючи з 12.02.2024 і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь Держави судовий збір в розмірі 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн 20 (двадцять) коп.
Рішення суду в частині стягнення суми аліментного платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянка України, РНОКПП - НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин України, РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ; фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 .
Повний текст рішення складено 10.04.2024.
Суддя О.А. Натальчук