ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
справа № 12/291
27.11.07
За позовом Закритого акціонерного товариства «Науково-виробниче
комерційне підприємство «Літа»
До 1) Фонду приватизації комунального майна Печерського
району м. Києва
2) Товариства з обмеженою відповідальністю «СИАЗ»
3-і особи 1) Печерська районна у місті Києві рада
2) Комунальне підприємство по утриманню житлового
господарства Печерського району м. Києва «Печерськжитло»
Про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежилих
приміщень № 923 від 21.02.2006р.
Суддя Прокопенко Л.В.
Представники сторін:
Від позивача Удод В.А. -п/к (дов. від 29.07.07 р. №17)
Від відповідача-1 Опря Н.Л. -п/к (дов. № 529 від 20.08.2007р.)
Від відповідача-2 не з'явився
Від третьої особи-1 Лисенко Я.О. -предст. (дов. № 1864/в-33 від 05.06.07 р.)
Від третьої особи-2 Богомаз А.К. -предст. (дов. від 26.12.06 р. №18-1776/11)
Позивач звернувся до суду з позовом до Фонду приватизації комунального майна Печерського району м. Києва та Товариства з обмеженою відповідальністю «СИАЗ»про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежилих приміщень № 923 від 21.02.2006р.
Ухвалою суду від 12.07.07р. порушено провадження у справі № 12/291 та призначено розгляд справи на 31.07.07р.
Ухвалою суду від 13.07.2007р. на підставі клопотання позивача до вирішення спору по суті вжито заходи до забезпечення позову, а саме: накладено арешт на нежитлові приміщення з № 1 по № 13 (з першого по тринадцяте) №№ І, ІІ (групи приміщень № 68) загальною площею 189,90 кв. м. за адресою: м. Київ, Виноградний провулок, №6 (шість), літера «А».
Ухвалою суду від 06.08.07 р. слухання справи відкладено на 21.08.07р.
В судовому засіданні 21.08.07 р. представником відповідача надано відзив на позов, у якому він проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві.
В поясненні від 21.08.07 р. 3-я особа -Печерська районна у м. Києві рада -повідомила суд про те, що нею підтримується позиція відповідача по справі; також 3-ю особою заявлене клопотання про розгляд справи за відсутності її представника.
В судове засідання 21.08.07р. представники позивача, відповідача-2 та третьої особи-1 не з'явилися, причини неявки не повідомили, в зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 05.09.07р.
Ухвалою суду від 05.09.07 р. в зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів по справі розгляд справи було відкладено на 20.09.07р.
Ухвалою суду від 20.09.07р. та за клопотанням представника відповідача-1 до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача-1 залучено Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Печерського району м.Києва «Печерськжитло», розгляд справи відкладено на 15.11.07р.
В судовому засіданні, що відбулося 15.11.07р., позивач уточнив позовні вимоги та просив суд визнати недійсним договір купівлі-продажу нежилих приміщень № 923 від 21.02.06р. з підстав його невідповідності ст. ст. 2, 11 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»та п. п. 50, 53, 54 Закону України «Про державну програму приватизації на 2000 -2002 роки».
Товариство з обмеженою відповідальністю «СИАЗ»повноважних представників в засідання суду, призначені на 31.07.2007р., 21.08.2007р., 05.09.2007р., 20.09.2007р., 15.11.2007р. та 23.11. 2007р. не направило, пояснень по справі не надало, про час та місце проведення судових засідань було повідомлене належним чином.
В судовому засіданні 15.11.07 р. оголошено перерву до 23.11.07 р.
В судовому засіданні 23.11.07 р. позивачем подано уточнення до позовної заяви.
В судовому засіданні 23.11.07 р. оголошено перерву для виготовлення повного тексту рішення.
Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -
Відповідно до Рішення конкурсної комісії Печерської районної Ради народних депутатів № 8 від 27.09.1995р. покупцем об'єкта приватизації -майна цілісного майнового комплексу державного підприємства сфери послуг «Стенограф», що знаходиться за адресою: м. Київ, провулок Виноградний, 6, було визначено Науково-виробниче комерційне підприємство «Літа».
27.10.1995р. між представництвом Фонду державного майна України у Печерському районі м. Києва та Науково-виробничим комерційним підприємством «Літа»укладено договір № 33 купівлі-продажу державного майна, який засвідчено нотаріально в Двадцятій Київській нотаріальній конторі за № 1у-2440 та зареєстрований Печерською районною Радою народних депутатів від 27.10.1995р. № 0055.
Відповідно до п. 1.2. Договору купівлі-продажу державного майна № 33 від 27.10.1995р. право власності на майно переходить до покупця з моменту підписання акта прийому-передачі.
Відповідно до Акту передачі державного майна державного підприємства сфери послуг «Стенограф», складеного 24.04.1997р., нежиле приміщення загальною площею 126,6 кв. м. за адресою: м. Київ, Виноградний провулок, 6 (далі - Нежиле приміщення), літера «А», не увійшло до переліку державного майна, що передається на підставі договору купівлі-продажу державного майна № 33 від 27.10.1995р.
03.12.07 р. позивач звернувся до голови Печерської райдержадміністрації з проханням надати дозвіл на викуп зазначеного приміщення.
Відповідно до п. 6 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна»в редакції, що діяла на час передачі державного майна покупцю, будівлі (споруди, приміщення) за бажанням покупця приватизуються разом з об'єктами приватизації, що в них розташовані, якщо на це немає прямої заборони відповідно Фонду державного майна України, Верховної Ради Республіки Крим чи місцевої Ради народних депутатів. За наявності такої заборони зазначені будівлі (споруди, приміщення) передаються власникам приватизованих об'єктів за їх бажанням в оренду на строк не менше як 10 років.
Згідно Розпорядження Печерської районної у м. Києві державної адміністрації від 01.03.1999р. № 213 «Про надання в орендне користування не житлового приміщення у буд. 6 на пров. Виноградному»нежитлове приміщення першого поверху площею 126,6 кв. м. за адресою: м. Київ, пров. Виноградний, 6 було передано науково-виробничому комерційному підприємству «Літа»в орендне користування строком на один рік до 03.03.2000р.
У зв'язку з гарантованим діючим законодавством правом позивача на 10-річну оренду приміщення (п. 6 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна»), позивач 23.04.99 р. звернувся до орендодавця з проханням встановити термін зазначеного договору оренди до 03.03.2009 р.
За твердженням позивача, 15.11.2000 р. сторони уклали новий договір оренди, в якому зафіксовано строк його дії -до 15.11.2007 р.
07.12.2000 р. у зв'язку з великою заборгованістю державних установ перед позивачем він звернувся з листом №12/7-1 до голови Печерської райдержадміністрації м. Києва з проханням зняти приміщення з приватизації, на що листом від 16.01.2001 р. позивачу повідомлено, що зазначене питання буде винесене на розгляд чергової сесії районної ради.
04.04.2002 р. позивача було позбавлено права користуватися приміщенням на підставі рішення господарського суду м. Києва від 15.01.2002р. по справі №4/603 за позовом ДКП Печерського району до НВКП «Літа»про виселення з приміщення.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 13.06.2002 р. у справі №2-1979/14 дії державних виконавців щодо виселення позивача з приміщення визнано незаконними і зобов'язано звільнити з-під арешту майно позивача. Зазначене рішення вступило в законну силу, проте не було виконано.
З метою повернення майна та приміщення в орендне користування позивачем був поданий позов до господарського суду м. Києва (справа №12/461), під час слухання якої позивачу стало відомо про те, що приміщення за розпорядженням Печерської районної у м. Києві ради №1041 від 14.07.2003р. надане ТОВ НВФ «Техмашсервіс»в користування на умовах оренди.
А саме: Розпорядженням Печерської районної у м. Києві державної адміністрації № 1041 від 14.07.2003р. «Про надання в орендне користування нежитлового приміщення в будинку № 6 у пров. Виноградному»нежиле приміщення загальною площею 193,7 кв. м, в тому числі: 66,8 кв. м -першого цокольного поверху, 126,9 кв. м -першого поверху, для розміщення офісу в буд. № 6 у пров. Виноградному надано в орендне користування терміном на один рік ТОВ НВФ «Техмашсервіс».
16.07.2003 р. між Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва «Печерськжитло»та ТОВ НВФ «Техмашсервіс»укладено договір оренди № 186/602 нежилого приміщення загальною площею 193,7 кв. м, в тому числі: 66,8 кв. м -першого цокольного поверху, 126,9 кв. м -першого поверху за адресою: м. Київ, пров. Виноградний, 6.
Ухвалою господарського суду м. Києва по справі №12/461 від 17.09.2003р. Печерській районній у м. Києві раді заборонено виносити на розгляд сесії заяву ТОВ НВФ «Техмашсервіс»про приватизацію нежитлового приміщення по пров. Виноградному, 6 у м. Києві. Ухвалою господарського суду м. Києва від 08.10.2003 р. пункт 2 ухвали викладено в новій редакції.
У зв'язку з відмовою ТОВ НВФ «Техмашсервіс»від оренди приміщення, розпорядженням Печерської районної у м. Києві раді № 474-р від 09.11.2005р. «Про надання в орендне користування нежитлового приміщення в будинку № 6 по пров. Виноградному»нежитлове приміщення загальною площею 201,9 кв. м, в тому числі: 135,7 кв. м для розміщення органу управління та 66,2 кв. м для розміщення складу непродовольчих товарів в буд. № 6 по пров. Виноградному надано в орендне користування терміном на один рік ТОВ «СИАЗ»(відповідачу-2).
09.11.2005р. між Комунальним підприємством по утриманню та експлуатації житлового фонду «Липкижитлосервіс»та ТОВ «СИАЗ»укладено договір № 440/1 оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Печерського району м. Києва.
Рішенням дев'ятої сесії четвертого скликання Печерської районної у м. Києві ради № 49 від 20.12.2005р. визнано такими, що втратили чинність п. 14 додатку № 1 до рішення 4 сесії Печерської районної у м. Києві ради від 09.10.2003р. № 11 щодо приватизації нежилого приміщення по пров. Виноградному, 6 орендарем ТОВ НВФ «Техмашсервіс»та затверджено на приватизацію шляхом викупу орендарями вбудовані нежилі приміщення згідно з додатком № 2, в тому числі нежилі приміщення по пров. Виноградний, 6 орендарем ТОВ «СИАЗ».
21.02.2006 р. на виконання рішення 9 сесії ІV скликання Печерської районної у м. Києві ради від 20.12.2005р. № 49 між Фондом приватизації комунального майна Печерського району м. Києва та товариством з обмеженою відповідальністю «СИАЗ»укладено договір купівлі-продажу нежилих приміщень № 923, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за № 795.
Відповідно до п. 1.1. зазначеного договору продавець продав, а покупець купив нежилі приміщення з № 1 по № 13 (з першого по тринадцяте) №№ І, ІІ (групи приміщень № 68) загальною площею 189,90 кв. м. за адресою: м. Київ, Виноградний провулок, №6 (шість), літера «А».
Позивач вважає, що зазначений договір укладено на порушення законодавства, так як сторонами договору порушено ст. 289 ГК України, рішення Конституційного Суду України від 13.12.2000 р. (справа про визначення способу приватизації), а також п. п. 48, 49, 53 Державної програми приватизації на 2000-2002 р., затвердженої Законом України від 18.05.2000 р. №1723-ІІІ, та ч. 3 ст. 2 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)».
Також позивач вважає, що приватизацію приміщення проведено на порушення судової заборони, встановленої ухвалами господарського суду м. Києва по справі №12/461 від 17.09.03 р., 08.10.03 р., 13.02.06 р., якими було заборонено Печерській районній у м. Києві раді приймати рішення щодо приватизації нежилих приміщень та відчуження їх будь-яким особам.
Станом на час укладення оскаржуваного договору зазначені заходи до забезпечення позову діяли.
Постановами КАГС від 26.06.06 р. та ВГСУ від 28.09.06 р. ухвала про забезпечення позову залишена в силі.
В додаткових поясненнях позивач зазначив, що відповідач здійснив приватизацію приміщення, не включеного до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, згідно рішення Київської міської ради від 12.02.2004 р. №36/1246 «Про приватизацію комунального майна», у зв'язку з чим укладений договір є незаконним.
Відповідач - Фонд приватизації комунального майна Печерського району м. Києва - проти задоволення позову заперечив з таких підстав.
Відповідач стверджує, що договір купівлі-продажу нежилих приміщень № 923 від 21.02.2006р. було укладено у відповідності до вимог чинного законодавства та на підставі рішення Печерської районної у м. Києві ради № 49 від 20.12.2005р. Представник Відповідача-1 зазначав, що позивач не мав першочергового права на купівлю спірних приміщень, оскільки ці приміщення на час приватизації знаходилися в орендному користуванні ТОВ «СИАЗ»на підставі договору оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Печерського району м. Києва № 440/1 від 09.11.2005р.
Згідно Розпорядження Печерської районної у м. Києві державної адміністрації від 01.03.1999р. № 213 «Про надання в орендне користування не житлового приміщення у буд. 6 на пров. Виноградному»нежитлове приміщення першого поверху площею 126,6 кв. м. за адресою: м. Київ, пров. Виноградний, 6 було передано науково-виробничому комерційному підприємству «Літа»в орендне користування строком на один рік з подальшим розглядом терміну його дії.
03.03.1999 р. між Державним комунальним підприємством по утриманню будівель, споруд та прибудинкової території Печерського району м. Києва та Науково-виробничим комерційним підприємством «Літа», правонаступником якого пізніше став позивач, було укладено договір оренди № 11/302 терміном дії з 03.03.1999р. до 03.03.2000р.
В зв'язку з закінченням терміну дії договору оренди № 11/302 від 03.03.1999р. та порушенням позивачем обов'язку звільнити нежитлове приміщення, на підставі рішення Господарського суду м. Києві від 15.01.2002р. по справі № 4/603 та постанови відділу державної виконавчої служби Печерського районного управляння юстиції в м. Києві від 04.04.2002р. позивача виселено з орендованого приміщення.
Стосовно наданого позивачем договору оренди №11/302 від 15.11.2000 р. з терміном дії з 15.11.2000 р. по 15.11.2007 р., то відповідач-1 стверджує, що такого договору не існує в природі, так як згідно Розпорядження Печерської районної у м. Києві державної адміністрації від 01.03.1999р. № 213 «Про надання в орендне користування не житлового приміщення у буд. 6 на пров. Виноградному»нежитлове приміщення було передане позивачу в оренду терміном на один рік.
Будь-яких інших розпоряджень щодо укладення інших договорів з позивачем щодо оренди приміщення не Печерською районною у м. Києві радою приймалося, тому вони не могли бути укладені.
Крім того, наданий позивачем договір був укладений під час розгляду в господарському суді м. Києва справи №4/603 про виселення позивача з цього приміщення, що унеможливлює укладення в цей період будь-якого іншого договору оренди приміщення з позивачем.
Ухвалою господарського суду м. Києва по справі №12/461 від 17.09.2003р. Печерській районній у м. Києві раді заборонено виносити на розгляд сесії заяву ТОВ НВФ «Техмашсервіс»про приватизацію нежитлового приміщення по пров. Виноградному, 6 у м. Києві.
У зв'язку з відмовою ТОВ НВФ «Техмашсервіс»від оренди спірного нежитлового приміщення Розпорядженням Печерської районної у м. Києві раді № 474-р від 09.11.2005р. «Про надання в орендне користування нежитлового приміщення в будинку № 6 по пров. Виноградному»нежитлове приміщення загальною площею 201,9 кв. м, в тому числі: 135,7 кв. м для розміщення органу управління та 66,2 кв. м для розміщення складу непродовольчих товарів в буд. № 6 по пров. Виноградному надано в орендне користування терміном на один рік ТОВ «СИАЗ».
09.11.2005р. між Комунальним підприємством по утриманню та експлуатації житлового фонду «Липкижитлосервіс»та товариством з обмеженою відповідальністю «СИАЗ»укладено договір № 440/1 оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Печерського району м. Києва.
На підставі заяви відповідача-2 та за відсутності будь-якої заборони суду розглядати заяви на приватизацію будь-яких інших осіб, окрім ТОВ НВФ «Техмашсервіс», спірне нежиле приміщення було включено до переліку об'єктів, що підлягають приватизації та подано на затвердження Печерській районній у м. Києві раді.
Рішенням дев'ятої сесії четвертого скликання Печерської районної у м. Києві ради № 49 від 20.12.2005р. визнано такими, що втратили чинність п. 14 додатку № 1 до рішення 4 сесії Печерської районної у м. Києві ради від 09.10.2003р. № 11 щодо приватизації нежилого приміщення по пров. Виноградному, 6 орендарем ТОВ НВФ «Техмашсервіс»та затверджено на приватизацію шляхом викупу орендарями вбудовані нежилі приміщення згідно з додатком № 2, в тому числі нежилі приміщення по пров. Виноградний, 6 орендарем ТОВ «СИАЗ».
Оскільки ухвали Господарського суду м. Києва від 17.09.2003р. та 08.10.2003р. по справі № 12/461 встановлювали заборону Печерській районній у м. Києві раді виносити на розгляд сесії питання щодо приватизації спірних нежилих приміщень лише орендарем ТОВ НВФ «Техмашсервіс», а будь-яких інших фізичних чи юридичних осіб зазначені ухвали не стосувалися, то відповідач-1 вважає, що Печерська районна у м. Києві рада, приймаючи рішення № 49 від 20.12.2005р. діяла в межах наданих їй Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні»повноважень щодо розпорядження об'єктами комунальної власності.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.02.2006р. по справі №12/461 п. 2 резолютивної частини ухвали господарського суду м. Києва від 17.09.2003р. викладено в новій редакції, а саме: з метою забезпечення позову до закінчення розгляду спору по суті заборонити Печерській в м. Києві районній раді приймати рішення відносно приватизації нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, пров. Виноградний, 6 шляхом викупу ТОВ НВФ «Техмашсервіс»та будь-якій іншій юридичній чи фізичній особі.
Таким чином, ухвала Господарського суду м. Києва від 13.02.2006р. по справі № 12/461 була постановлена судом вже після прийняття Печерською районною у м. Києві радою рішення № 49 від 20.12.2005р. та стосувалася лише заборони приймати рішення відносно приватизації нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, пров. Виноградний, 6.
Будь-якої заборони на відчуження спірного нежилого приміщення шляхом укладання договору купівлі-продажу ухвала Господарського суду м.Києва від 13.02.2006р. по справі № 12/461 не встановлювала, у зв'язку з чим відповідач-1 вважає укладення договору купівлі-продажу таким, що не порушує вимог законодавства.
Представник 3-ї особи - Печерської районної у м. Києві ради - проти позову заперечив, посилаючись на те, що Печерська районна у м. Києві рада діяла в межах повноважень, наданих їй Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні». Представник третьої особи-1 зазначала, що Печерська районна у м. Києві рада діяла в межах та порядку, передбаченому чинним законодавством, не порушуючи діючих на час прийняття Рішення № 49 від 20.12.2005р. ухвал Господарського суду м. Києва від 17.09.2003р. та 08.10.2003р., просила суд в задоволені позову відмовити в повному обсязі.
Представник 3-ї особи - Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва «Печерськжитло»- проти позову заперечив та зазначив, що договір оренди № 11/302 від 15.11.2000р., на який посилався позивач в підтвердження наявності в нього першочергового права на купівлю спірних нежилих приміщень, між Державним комунальним підприємством по утриманню будівель, споруд та прибудинкової території Печерського району м. Києва, правонаступником якого є третя особа-2, та ЗАТ «Науково-виробниче підприємство «Літа»не укладався, його не існує в природі.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін та 3-х осіб, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню з наступних підстав.
По-перше, згідно матеріалів справи суд дійшов висновку про те, що у позивача станом на 21.02.2006 р. (укладення оскаржуваного договору) було відсутнє право на оренду приміщення, і, відповідно, на його наступний викуп, а саме.
Як на підставу наявності в нього цього права позивач посилається на ч. 3 ст. 2 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»в редакції, що діяла на час передачі державного майна, відповідно до якого покупцю, будівлі (споруди, приміщення) за бажанням покупця приватизуються разом з об'єктами приватизації, що в них розташовані, якщо на це немає прямої заборони відповідно Фонду державного майна України, Верховної Ради Республіки Крим чи місцевої Ради народних депутатів. За наявності такої заборони зазначені будівлі (споруди, приміщення) передаються власникам приватизованих об'єктів за їх бажанням в оренду на строк не менше як 10 років, та на наявність договору оренди нежитлового приміщення від 15.11.2000 р. №11/302, згідно умов якого позивачу передано в оренду приміщення строком до 15.11.2007 р.
Проте, зазначений договір не може бути прийнятий в якості належного доказу по справі з таких підстав.
Як вбачається з п. 1.1. договору, він укладений на підставі розпорядження Печерської районної державної адміністрації м. Києва № 213 від 01.03.1999р. та п. 12 протоколу № 3 від 10.02.2000р. комісії Печерської районної державної адміністрації м. Києва по розподілу нежитлових приміщень та наданню їх в орендне користування.
Але розпорядженням Печерської районної у м. Києві державної адміністрації від 01.03.1999р. № 213 «Про надання в орендне користування нежитлового приміщення у буд. 6 на пров. Виноградному»нежитлове приміщення першого поверху площею 126,6 кв. м за адресою: м. Київ, пров. Виноградний, 6 було передано науково-виробничому комерційному підприємству «Літа»в орендне користування строком на один рік з подальшим розглядом терміну його дії.
На виконання зазначеного розпорядження сторонами дійсно було укладено договір оренди приміщення від 03.03.1999 р., що припинив свою дію 03.03.2000 р., тобто, за рік після укладення, як це передбачено розпорядженням Печерської районної у м. Києві державної адміністрації від 01.03.1999р. № 213.
Будь-яких інших розпоряджень щодо продовження дії договору оренди приміщення з позивачем або укладення нового договору не приймалося.
Відповідно до ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», в редакції, що діяла на час прийняття розпорядження № 213 від 01.03.1999р., органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі, виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»до повноважень виконавчих органів міських рад віднесено управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.
Як вбачається з матеріалів справи, Печерська районна у м. Києві державна адміністрація як орган, уповноважений на управління комунальним майном, не приймала рішень щодо передачі в оренду позивачу нежилого приміщення терміном дії з 15.11.2000р. до 15.11.2007р., а розпорядженням від 01.03.1999р. № 213 було надано згоду на передачу в орендне користування спірних нежилих приміщень лише на один рік.
Протокол № 3 засідання районної комісії по розподілу нежитлових приміщень від 10.02.2000р., на який є посилання в п. 1.1. договору оренди нежитлового приміщення від 15.11.2000р., свідчить про те, що приміщення за адресою пров. Виноградний, 6 включено до переліку нежитлових приміщень, термін дії договорів оренди яких закінчився у 2000 р.
Відповідно до п. 1.3. Положення про комісію Печерської районної державної адміністрації по розподілу нежитлових приміщень та наданню їх в орендне користування, затвердженого розпорядженням голови районної державної адміністрації 11.11.1997р. № 1032 та діючого на час проведення засідання комісії 10.02.2000р., рішення комісії носять рекомендативний характер і є підставою для підготовки розпоряджень районної державної адміністрації про надання в оренду приміщень.
Проте, на виконання зазначеного протоколу №3 не було прийнято жодного розпорядження, на підставі якого міг бути укладений договір щодо продовження оренди зазначеного приміщення.
Таким чином, у випадку прийняття комісією Печерської районної державної адміністрації по розподілу нежитлових приміщень та наданню їх в орендне користування на своєму засіданні, що відбулося 10.02.2000р., рішення про передачу спірних нежилих приміщень в орендне користування позивачу терміном дії до 15.11.2007р., таке рішення було б підставою для прийняття Печерською районною державною адміністрацією окремого розпорядження.
В матеріалах справи відсутні будь-які докази та посилання на відповідне розпорядження Печерської районної у м. Києві державної адміністрації про передачу в орендне користування позивачу нежилих приміщень на строк до 15.11.2007р.
Наданий позивачем додаток до протоколу № 3 від 10.02.2000р. судом не приймається до уваги, оскільки носить силу попереднього, а не остаточного рішення комісії. Відповідно до п. 2.1. зазначеного вище Положення про комісію, комісія має право приймати попередні рішення про надання в оренду приміщень. Відповідно до п. 55 Протоколу № 3 від 10.02.2000р. комісія прийняла до відома пропозиції членів комісії про продовження договорів оренди, які закінчуються в березні 2000р., навпроти п. 12 додатку до протоколу № 3 від 10.02.2000р. зазначено «погодити після сплати боргу». Крім того, на відміну від протоколу № 3 від 10.02.2000р. додаток до нього не підписаний головою комісії, секретарем та представником юридичного відділу, додаток до протоколу не є підставою для прийняття Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією відповідних розпоряджень.
Окремо суд відзначає, що в межах розгляду господарської справи суд не має компетенції встановлювати, чи справді мав місце факт укладення з позивачем договору оренди майна від 15.11.2000 р. строком до 15.11.2007р., , чи договір було підроблено, давати оцінку діям посадових осіб Фонду приватизації комунального майна Печерського району м. Києва, що мають відношення до підписання договору оренди від 15.11.2000 р.
У випадку наявності підстав це може бути предметом кримінального або адміністративного судочинства.
Суд при прийнятті рішення по справі виходить з того, що договір оренди комунального майна, укладений без відповідного розпорядження органу місцевого самоврядування або на порушення умов, зазначених в такому розпорядженні, не створює підстав для виникнення правовідносин оренди.
По-друге, щодо порушень вимог законодавства про приватизацію при укладенні оскаржуваного договору купівлі-продажу суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»у разі відмови покупця від приватизації будівлі (споруди, приміщення), в якій розташований об'єкт, що приватизується шляхом викупу, зазначені будівлі (споруди, приміщення) передаються у встановленому порядку власникам приватизованих об'єктів в оренду на строк не менш як десять років.
Листом № 12/7-1 від 07.12.2000р. позивач відмовився від приватизації нежилого приміщення, але у нього було право на укладення договору оренди терміном на 10 років згідно наведеної норми Закону.
Проте, Печерська районна у м. Києві рада відповідного рішення не прийняла, а позивач, в свою чергу, не вимагав прийняття такого рішення в судовому порядку.
Договір оренди від 15.11.2000 р., як зазначено вище, підписаний сторонами без відповідного рішення органу місцевого самоврядування як власника комунального майна, тому не є підставою для виникнення між сторонами відносин оренди щодо нежитлового приміщення.
В зв'язку з закінченням терміну дії договору оренди № 11/302 від 03.03.1999р. та порушенням позивачем обов'язку звільнити нежитлове приміщення, на підставі рішення Господарського суду м. Києві від 15.01.2002р. по справі № 4/603 та постанови відділу державної виконавчої служби Печерського районного управляння юстиції в м. Києві від 04.04.2002р. позивача виселено з орендованого приміщення. Доказів скасування рішення Господарського суду м. Києві від 15.01.2002р. по справі № 4/603 позивачем не надано.
Таким чином, після закінчення терміну дії договору оренди від 03.03.1999р. та відмови позивача його продовжувати будь-які правовідносини, що ґрунтуються на ст. 2 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємства (малу приватизацію)»та пп. 49, 50 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки, припинилися, і Печерська районна у м.Києві рада як власник приміщення, що належить до комунальної власності, отримала право розпоряджатися ним в загальному порядку.
Пункт 53 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки правовідносин сторін по справі взагалі не стосується, так як державний орган приватизації (відповідач-1) після відмови позивача від приватизації майна згідно листа №12/7-1 від 07.12.2000р. не приймав рішення про продаж майна, а прийняв рішення про передачу його в оренду.
Таким чином, на державний орган приватизації, в даному випадку, не поширюється вимога щодо продажу майна на конкурентних засадах, адже майно до продажу не пропонувалося.
На використання своїх повноважень власника Печерська районна у м. Києві рада передала приміщення в оренду ТОВ НВФ «Техмашсервіс», яке відмовилося від оренди, у зв'язку з чим розпорядженням Печерської районної у м. Києві ради № 474-р від 09.11.2005р. «Про надання в орендне користування нежитлового приміщення в будинку № 6 по пров. Виноградному»нежитлове приміщення загальною площею 201,9 кв. м, в тому числі: 135,7 кв. м для розміщення органу управління та 66,2 кв. м для розміщення складу непродовольчих товарів в буд. № 6 по пров. Виноградному надано в орендне користування терміном на один рік ТОВ «СИАЗ», з яким 09.11.2005 р. укладено договір оренди.
На підставі заяви ТОВ «СИАЗ»спірне нежиле приміщення було включено до переліку об'єктів, що підлягають приватизації та подано на затвердження Печерській районній у м. Києві раді в порядку ст.ст. 7, 11 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємства (малу приватизацію)»шляхом викупу.
Рішенням дев'ятої сесії четвертого скликання Печерської районної у м. Києві ради № 49 від 20.12.2005р. затверджено на приватизацію шляхом викупу орендарями вбудовані нежилі приміщення згідно з додатком № 2, в тому числі нежилі приміщення по пров. Виноградний, 6 орендарем ТОВ «СИАЗ», з яким було укладено оскаржуваний договір купівлі-продажу.
Не можуть також бути прийняті до уваги посилання позивача на той факт, що приміщення не включене до місцевої програми приватизації згідно рішення Київської міської ради від 12.02.2004 р. №36/1246 «Про приватизацію комунального майна».
Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємства (малу приватизацію)»включення об'єктів малої приватизації до переліків, зазначених у ч. 1 цієї статті, здійснюється відповідно до Державної та місцевої програм приватизації, або з ініціативи відповідних органів приватизації чи покупців.
Тобто, згідно зазначеної статті передбачена альтернатива -або об'єкт включається до переліку згідно програми приватизації, або з ініціативи відповідних органів приватизації, або з ініціативи покупців. Наявність об'єкту в переліку місцевої програми приватизації є однією з підстав для проведення приватизації, але не єдиною.
Заява відповідача-2 як покупця, подача якої мала місце в даному випадку, також є законною підставою для включення об'єкту до відповідного переліку і проведення приватизації.
За таких обставин підстави для висновку про те, що при укладенні оскаржуваного договору порушено вимоги законодавства про приватизацію відсутні.
Стосовно положень рішення Конституційного Суду України від 13.12.2000 р. у справі №1-16/2000 (справа про визначення способу малої приватизації), то в даному випадку висновку, якого дійшов суд, не порушено. А саме: суд дійшов висновку про те, що саме державний орган приватизації визначає спосіб приватизації об'єкту малої приватизації, і запропонований заявником спосіб приватизації не є обов'язковим для державного органу приватизації.
По-третє, суд погоджується з висновком відповідача-1 про те, що при відчуженні приміщення не було порушено судову заборону, а саме.
Оскільки ухвали Господарського суду м. Києва від 17.09.2003р. та 08.10.2003р. по справі № 12/461 встановлювали заборону Печерській районній у м. Києві раді виносити на розгляд сесії питання щодо приватизації спірних нежилих приміщень лише орендарем ТОВ НВФ «Техмашсервіс», а будь-яких інших фізичних чи юридичних осіб зазначені ухвали не стосувалися, то суд приходить до висновку, що Печерська районна у м. Києві рада, приймаючи рішення № 49 від 20.12.2005р., діяла в межах наданих їй Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні»повноважень щодо розпорядження об'єктами комунальної власності.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.02.2006р. по справі №12/461 п. 2 резолютивної частини ухвали господарського суду м. Києва від 17.09.2003р. викладено в новій редакції, а саме: з метою забезпечення позову до закінчення розгляду спору по суті заборонити Печерській в м. Києві Районній раді приймати рішення відносно приватизації нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, пров. Виноградний, 6 шляхом викупу ТОВ НВФ «Техмашсервіс»та будь-якій іншій юридичній чи фізичній особі.
Таким чином, ухвала Господарського суду м. Києва від 13.02.2006р. по справі № 12/461 була постановлена судом вже після прийняття Печерською районною у м. Києві радою рішення № 49 від 20.12.2005р. та стосувалася лише заборони приймати рішення відносно приватизації нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, пров. Виноградний, 6.
Будь-якої заборони на відчуження спірного нежилого приміщення шляхом укладання договору купівлі-продажу ухвала Господарського суду м. Києва від 13.02.2006р. по справі № 12/461 не встановлювала.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 49, 82-89, 93 ГПК України, суд, -
1. В задоволені позовних вимог відмовити.
2. Скасувати Ухвалу Господарського суду м. Києва від 13.07.2007р. про вжиття заходів до забезпечення позову.
3. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.
Суддя Л.В.Прокопенко