ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
№ 7/457
29.11.07
За позовом Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"
до Об"єднання співвласників багатоквартирного будинку " Перший будинок"
третя особа Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго"
про стягнення 27366,64грн.
Суддя Гумега О.В.
Представники:
Від позивача: Гапоненко Ю.В. (довіреність № 159 від 28.09.2007р)
Від відповідача: Кальтагейсер М.Г. (голова правління)
Від третьої особи: не з'явилися.
Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 27366,64 грн. заборгованості за договором № 8283/4-14 на послуги водопостачання та водовідведення від 12.07.2000 року. Зазначена сума включає в себе: суму основного боргу в розмірі 25485,45 грн. та інфляційних втрат в розмірі 1881,19 грн. Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що на виконання вимог зазначеного договору надав відповідачу послуги з постачання питної води та приймання від нього каналізаційних стоків, проте, відповідач в порушення умов договору зобов'язання по оплаті наданих послуг виконав лише частково. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, пов'язані з розглядом цієї справи.
Ухвалою суду від 09.07.2007р. суддею Якименко М.М. порушено провадження у справі № 7/457 та призначено розгляд справи на 23.07.2007 року.
В судовому засіданні 23.07.2007р. відповідач надав відзив на позовну заяву, яким проти заявлених позовних вимог заперечив в повному обсязі.
Ухвалою суду від 23.07.2007р., відповідно до ст. 77 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 31.08.2007 року.
Згідно розпорядження №15 від 15.08.2007р. В.о. заступника Голови Господарського суду міста Києва в зв'язку із закінченням строку повноважень судді Якименко М.М. справу № 7/457 передано для подальшого розгляду судді Гумезі О.В.
Ухвалою суду від 20.08.2007р. справу № 7/457 прийнято до провадження суддею Гумегою О.В. та призначено розгляд спору у справі на 31.08.2007р.
В судовому засіданні, призначеному на 31.08.2007р., оголошувалася перерва до 20.09.2007р., відповідно до ст. 77 ГПК України.
Ухвалою суду від 20.09.2007р., на підставі ст. 27 ГПК України, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача -Акціонерну енергопостачальну компанію “Київенерго» та, відповідно до ст. 77 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 04.10.2007 року.
Ухвалою суду від 04.10.2007р., на підставі ст. 69 ГПК України, продовжено строк вирішення спору та, відповідно до ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 12.11.2007 року.
В судовому засіданні 12.11.2007р., на підставі ст. 77 ГПК України, оголошувалася перерва до 29.11.2007 року.
Представник третьої особи в судові засідання не з'явився, пояснення по суті справи не надав.
В судовому засіданні, призначеному на 29.11.2007 р., за згодою представників сторін, оголошувалися вступна та резолютивна частини рішення суду.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва, -
Статтею 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. N 630 затверджено «Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», які регулюють відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг, і фізичною та юридичною особою, яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.
У цих Правилах визначено, що: централізоване водовідведення - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у відведенні стічних вод, яка надається виконавцем з використанням внутрішньо-будинкових централізованих систем водовідведення; централізоване постачання холодної та гарячої води - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у холодній та гарячій воді, яка надається виконавцем з використанням внутрішньо-будинкових систем холодного та гарячого водопостачання.
Наведене свідчить, що законодавець розрізняє послуги з централізованого постачання холодної та гарячої води.
Закон України «Про питну воду та питне водопостачання»визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування системи питного водопостачання, спрямовані на гарантоване забезпечення населення якісною та безпечною для здоров'я людини питною водою.
В статті 1 цього Закону визначено, що централізоване питне водопостачання - господарська діяльність із забезпечення споживачів питною водою за допомогою комплексу об'єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов'язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води.
12.07.2000 року між Відкритим акціонерним товариством “Акціонерна компанія “Київводоканал» (позивачем) і Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку “Перший будинок» (відповідачем) укладено договір № 8283/4-14 на послуги водопостачання та водовідведення, відповідно до п. 1.1. якого за договором постачальник (позивач) зобов'язався забезпечити абоненту постачання питної води та прийняти від абонента каналізаційні стоки, а абонент (відповідач) -сплатити за вищезазначені послуги на умовах, які визначені цим договором та Правилами користування системами комунального водопостачання в містах і селищах України, затвердженими наказом Голови Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994р. № 65.
На підставі п. 2.1. договору постачальник зобов'язався забезпечувати постачання питної води, якість якої відповідає ДОСТу 2874-82 та приймати каналізаційні стоки, які не перевищують гранично-допустимі концентрації шкідливих речовин.
Пунктом 2.2. договору встановлено, що абонент сплачує вартість наданих послуг за тарифами, встановленими в порядку, передбаченому чинним законодавством. У разі зміни тарифів сплата послуг абонентом здійснюється за новим тарифом з часу його введення в дію без внесення змін до цього договору.
Кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом, визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником (п. 3.1.).
Кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно до показників водолічильника, а при його відсутності - за узгодженням з постачальником, за діючими нормами водопостачання, або іншим засобом, передбаченим п. 21.2. Правил (п. 3.4.).
Згідно умов договору абонент зобов'язався розраховуватися за послуги водопостачання та водовідведення у порядку, встановленому чинним законодавством, у п'ятиденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи (п. 3.6.).
У разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг абонент зобов'язався, на підставі п. 3.7. договору, у п'ятиденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи, направити повноважного представника з обгрунтовуючими документами для проведення звірки даних та підписання акту звірки в цей же термін. При невиконанні цієї умови дані постачальника вважаються прийнятими абонентом.
Позивачем вказується, що ним на виконання умов договору № 8283/4-14 на послуги водопостачання та водовідведення від 12.07.2000 року було надано відповідачу послуги з постачання питної води та приймання від нього каналізаційних вод, проте, відповідач в порушення умов зазначеного договору зобов'язання по своєчасному проведенню розрахунків за надані послуги не виконав в повному обсязі, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем.
Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов'язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.
Оцінюючи подані суду докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
В ході судового розгляду судом встановлено, що при укладенні договору № 8283/4-14 на послуги водопостачання та водовідведення від 12.07.2000 року позивачем було присвоєно відповідачу абонентський номер (код абонента) -2-782, що не заперечувалося представниками сторін у судових засіданнях.
За вказаним абонентським номером зареєстрований прилад обліку води, що знаходиться в будинку № 5 по вул. Б.Гмирі в м. Києві, та не заперечується представниками сторін.
Судом прийнятий до уваги наданий позивачем помісячний розрахунок позовних вимог до боржника за період з вересня 2005р. по квітень 2007р., в якому позивачем зазначені заборгованість відповідача за вказаний період за постачання та споживання холодної води та холодної води для виготовлення гарячої води. Однак, позивачем у вказаному розрахунку не зазначено об'єми постачання та споживання послуг, зокрема, об'єми постачання та споживання холодної води та холодної води для виготовлення гарячої води, прийняття каналізаційних стоків та вартість спожитих послуг за вказаний період.
В обґрунтування наявності заборгованості відповідача позивачем надано розшифровки рахунків абонента за номером -2-782 помісячно по холодній воді та розшифровки рахунків абонента за номером -2-50782 помісячно по гарячій воді та стокам та платіжні вимоги-доручення на оплату за воду та каналізацію за кодом абонента -2-782 та за кодом абонента -2-50782.
Проте, судом встановлено, що метою укладення договору № 8283/4-14 на послуги водопостачання та водовідведення від 12.07.2000 року було постачання питної води та приймання каналізаційних стоків для потреб будинку за адресою: вул. Б.Гмирі, 5. Умови зазначеного договору не регулюють постачання позивачем відповідачу холодної води для виготовлення гарячої води, облік якої здійснювався приладом обліку за абонентським номером -2-50782. Позивач не надав суду доказів того, що договір № 8283/4-14 на послуги водопостачання та водовідведення від 12.07.2000 року був укладений на постачання води відповідачу для виготовлення гарячої води. Доказів укладення додаткової угоди про постачання холодної води, яка використовується для виготовлення гарячої води між сторонами, позивачем суду не надано.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про те, що оскільки підстави позову пов'язані з невиконанням відповідачем умов договору № 8283/4-14 на послуги водопостачання та водовідведення від 12.07.2000 року щодо оплати поставленої в ході його виконання питної води, а постачання холодної води та її оплата для виготовлення гарячої води не регулюється умовами даного договору, визначення вартості наданих послуг в рамках даного позовного провадження повинно здійснюватись, виходячи з даних показника лічильника, зареєстрованого за абонентським номером -2-782.
Позивач не навів інших підстав (матеріально-правових фактів) та не надав доказів для стягнення з відповідача вартості поставленої холодної води, що була використана для виготовлення гарячої води.
Судом прийнятий до уваги наданий відповідачем помісячний контррозрахунок заборгованості відповідача за період з вересня 2005р. по квітень 2007р., в якому позивачем зазначено об'єми постачання та споживання послуг, зокрема, постачання та споживання холодної води та вартість спожитих послуг. Відповідно до вказаного розрахунку відповідача станом на 01.05.2007р. заборгованість на кінець місяця за постачання позивачем відповідачу холодної води та приймання каналізаційних стоків, облік якої здійснювався приладом обліку за абонентським номером -2-782 становить з урахуванням індексу інфляції - -3359,42 грн., тобто заборгованість відповідача перед позивачем згідно наданого контррозрахунку заборгованості за договором № 8283/4-14 на послуги водопостачання та водовідведення від 12.07.2000 року відсутня.
У відповідності із ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень. Звертаючись з позовом, позивач не надав доказів, відповідно до яких на відповідача покладався обов'язок сплачувати за постачання холодної води для виготовлення гарячої води, облік якої здійснювався приладом обліку за абонентським номером -2-50782 саме на підставі договору № 8283/4-14 на послуги водопостачання та водовідведення від 12.07.2000 року та відповідно до його умов. Позивач не надав також переконливих доказів, які б свідчили про наявність боргу відповідача перед позивачем внаслідок порушення зобов'язання із здійснення розрахунку за надані послуги за постачання холодної питної води та прийняття каналізаційних стоків.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 25485,45 грн., є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача також суми інфляційних втрат в розмірі 1881,19 грн.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, передумовою для стягнення інфляційних втрат є порушення виконання грошового зобов'язання відповідачем.
Враховуючи ту обставину, що позивачем не доведено наявності заборгованості відповідача, відсутні підстави для стягнення інфляційних втрат. Таким чином, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 1881,19 грн. є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.
У відповідності із ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень. Позивач не довів обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при відмові в позові покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Суддя Гумега О. В.
Дата підписання
повного тексту рішення: 30.11.2007р.