Справа №705/1540/24
1-в/705/85/24
05 квітня 2024 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
представника установи ОСОБА_4
засудженого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Умань в режимі відеоконференції клопотання про умовно-дострокове звільнення, подане засудженим ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцем м. Червоноармійська Донецької області, громадянином України, неодруженим, без постійного місця реєстрації та проживання до засудження, раніше неодноразово судимим, який відбуває покарання за вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 13.03.2017, яким засуджений за ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 187, ст. 70 КК України до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна, -
Засуджений ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням про його умовно-дострокове звільнення, у якому зазначив про те, що він був взятий під варту 20.12.2016 року за підозрою у скоєнні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 187 та ч. 2 ст. 186 КК України.
У 2017 році він був засуджений Дарницьким районним судом за ч. 3 ст. 187 та ч. 2 ст. 186 КК України до 10 років позбавлення волі. Перебуваючи у СІЗО м. Києва стягнень та заохочень не мав.
Був етапований до Старобабанівської виправної колонії для відбування покарання у 2017 році і з першого дня був працевлаштований, за що має не одне заохочення, стягнень не має, режиму відбування покарання дотримується, приймає участь у диференційованій програмі «Духовне відродження», має позитивну характеристику. Комісією установи було прийнято рішення про направлення матеріалів відносно нього до суду з метою застосування відносно нього умовно-дострокового звільнення, але прокурором таке рішення було скасовано.
Вважає такі дій прокурора необґрунтованими і на його думку, таке рішення прокурором прийнято, у зв'язку з тим, що він є уродженцем м. Покровськ Донецької області, і прокурор вважає, що враховуючи воєнний стан введений в Україні, він після звільнення поїде саме за місцем свого народження, але таке не відповідає дійсності, оскільки у нього є особа, яка проживає в м. Києві і готова прийняти його на постійне місце проживання, надавши йому соціальну адаптацію у суспільстві.
Також зазначає, що сплатив значну частину позовів за вироком суду.
Крім того, після звільнення має намір вступити до лав Збройних Сил України для захисту Батьківщини.
Просить застосувати до нього ст. 81 КК України та звільнити його умовно-достроково.
Засуджений ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав заявлене клопотання та просив суд його задовольнити, оскільки він відбув 3/4 строку покарання, має кілька заохочень за належне виконання обов'язків, та лише три стягнення, які погашені. Просить врахувати, що комісією адміністрації установи було прийнято позитивне рішення про направлення матеріалів про його умовно-дострокове звільнення до суду, але за поданням прокурором, таке рішення скасоване. Частково відшкодував витрати визначені вироком суду. Загалом позитивно характеризується, вважає, що став на шлях виправлення, розкаюється, тому просить звільнити його умовно-достроково.
Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання засудженого ОСОБА_5 про його умовно-дострокове звільнення, оскільки засуджений раніше судимий за вчинення корисливих тяжких та особливо тяжких злочинів, а злочинів із застосуванням насильства. Останній злочин ним вчинено через 7 місяців після відбуття покарання за попереднім вироком, яким він був засуджений за ст. 187 КК України до 14 років позбавлення волі. За період утримання в СІЗО характеризувався посередньо, до праці не залучався, заохочень не мав. Відбуваючи покарання у СВК 92 не завжди характеризувався позитивно, має ряд заохочень, але вони є формальними. Цивільний позов відшкодував лише в мінімальній його частині. Отже, просить суд відмовити у задоволенні клопотання засудженого.
Представник установи в судовому засіданні у вирішення клопотання покладався на розсуд суду.
Представник спостережної комісії в судове засідання не з'явився, на адресу суду надійшла письмова заява, у якій просять суд справу слухати у відсутність їх представника.
Суд, вислухавши засудженого, врахувавши позицію прокурора, представника установи, вивчивши письмові матеріали клопотання та особової справи засудженого, вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною 2 статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Відповідно до статті 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 2-4, 6, 7 (крім клопотання про припинення примусового лікування, яке подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться установа або заклад, в якому засуджений перебуває на лікуванні), 13-1, 14 частини 1 статті 537 цього Кодексу.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 відбуває покарання в ДУ «Старобабанівська виправна колонія (№ 92)» за вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 13 березня 2017 року, яким засуджений за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 187, ч. 1 ст. 70 КК України до 10 років позбавлення волі. Вказаний вирок набрав законної сили 13 травня 2017 року.
Згідно довідки відділу по контролю за виконанням судових рішень Старобабанівської ВК №92 початок строку відбування покарання засудженим ОСОБА_5 : 20.12.2016, кінець строку: 28.07.2026, не відбута частина покарання складає 02 роки 04 місяці 10 днів.
Станом на день розгляду клопотання про умовно-дострокове звільнення засуджений відбув 3/4 строку покарання.
Відповідно до характеристики ДУ «Старобабанівська виправна колонія (№ 92)» Черкаської області - ОСОБА_5 з 06.06.2017 року відбуває покарання в ДУ «Старобабанівська ВК №92». За період відбування покарання характеризується позитивно. Виконує обов'язки днювального житлової зони. До своїх обов'язків ставиться сумлінно, за що отримав 9 заохочень правами начальника установи. Порушив режим утримання 2 рази, за що притягувався до дисциплінарної відповідальності, стягнення погашені у встановленому законом порядку. У взаємовідносинах з іншими засудженими не конфліктний, дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом. Виконує передбачені законом вимоги персоналу установи. Бере участь у реалізації програм диференційованого виховного впливу за напрямком «Освіта».
Згідно довідки начальника відділення соціально-психологічної служби ДУ СВК № 92 засуджений ОСОБА_5 за виконання покладених обов'язків, дотримання правил поведінки має 9 заохочень. Разом з тим, має 3 стягнень, які погашені.
Відповідно до ст. 81 КК України до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і знову вчинила умисне кримінальне правопорушення протягом невідбутої частини покарання.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання за змістом ст. 81 КК України є правом, а не обов'язком суду.
Згідно роз'яснень, які містяться в п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 26.04.2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким», умовно-дострокове звільнення осіб від відбування покарання має надзвичайно важливе значення для виправлення засуджених та запобігання вчиненню нових злочинів, тобто для досягнення мети, передбаченої ст. 50 КК України.
При цьому, однією із найважливіших підстав для застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання на підставі ст. 81 КК України, є виправлення засудженого, яке він довів своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці.
Вирішальне значення має саме активна діяльність засудженого, який своєю поведінкою, системою вчинків доводить, що виправився і заслуговує на умовно-дострокове звільнення. Висновок суду про виправлення особи повинен базуватися на всебічному врахуванні даних про її поведінку за весь період відбування покарання, а не за час, що безпосередньо передував вирішенню питання про звільнення, ставленні засудженого до вчиненого злочину.
Доцільність і необхідність умовно-дострокового звільнення викликана тим, що до моменту звільнення мета покарання в основному досягнута, а саме: особа виправилася і немає необхідності в подальшому відбуванні покарання.
Згідно п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 26.04.2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» визначено, що умовно-дострокове звільнення від покарання можливе лише після повного і всебічного вивчення даних про особу засудженого і переконання в тому, що він сумлінною поведінкою, ставленням до праці та навчання довів своє виправлення. Матеріали про умовно-дострокове звільнення, які подають органи, що відають виконанням покарання мають відображати процес виправлення засудженого на протязі всього періоду відбування ним покарання, у зв'язку з чим орган має надати дані про попередні судимості, відшкодування матеріальних збитків та витяг із рішення спостережної ради.
Тобто, умовно-достроковому звільненню підлягають ті засуджені, які протягом всього, а не певного періоду часу, сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення і для цього дані беруться в їх сукупності.
У відповідності до положень п. 17 зазначеної вище Постанови Пленуму Верховного Суду України суду слід ретельно з'ясувати: ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях, а також його наміри щодо прилучення до праці. Висновок суду про виправлення засудженого повинен бути зроблений за весь час відбування покарання і з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, а також даних, що характеризують його особу. При цьому, прийняття рішення про умовно-дострокове звільнення, не є обов'язковим, а залежить від переконаності суду в тому, що цілі покарання досягнуті в більш короткий термін, ніж це було визначено вироком.
Крім цього суд звертає увагу, що засуджений ОСОБА_5 тричі притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих тяжких та особливо тяжких злочинів, пов'язаних з насильством. Будучи засудженим за вчинення злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 121 КК України до 12 років позбавлення волі, звільнившись по відбуттю строку покарання менше ніж через рік вчинив нові злочини, передбачені, в тому числі ч. 3 ст. 187 КК України. За час відбування покарання позитивно характеризується періодично, дійсно має 9 заохочень (13.10.2017, 04.07.2018, 07.05.2018, 08.10.2019, 03.04.2020, 01.10.2021, 18.11.2021, 05.07.2023 та 05.10.2023), але за виконання покладених на нього обов'язків та дотримання правил поведінки, тобто з формальних підстав та тричі порушував режим утримання в колонії, за що притягувався до дисциплінарної відповідальності (30.10.2018, 22.10.2020 та 21.01.2021), а саме: намагався порушити локальну дільницю, відмовився виходити в їдальню та намагався вийти із локальної дільниці).
22.02.2024 комісією адміністрації установи було прийнято рішення про звернення до суду з матеріалами про його умовно-дострокове звільнення, але 28.02.2024 керівником Уманської окружної прокуратури направлено на ім'я начальника ДУ «Старобабанівська виправна колонія (№ 92)» вказівку про скасування рішення комісії ДУ «Старобабанівька виправна колонія (№ 92)» від 22.02.2024 по розгляду матеріалів про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_5 , зобов'язано вжити негайних заходів для усунення порушень вимог ст. 81 КК України, причин цих порушень та умов, що їм сприяють, а також провести службову перевірку. Підставою скасування позитивного рішення комісії прокурор вказує про те, що враховуючи особу засудженого, тяжкість та характер скоєних злочинів, в тому числі їх систематичність, поведінку за весь період відбування покарання, відношення до праці та відшкодування заподіяної злочином шкоди, існують обґрунтовані сумніви, що ОСОБА_5 виправився та став на шлях виправлення. Крім того, на розгляд комісії було надано довідку з неправдивою інформацією щодо нібито його працевлаштування.
Враховуючи особу засудженого та його поведінку за весь період відбування покарання, ставлення до праці, тяжкість, характер та кількість скоєних злочинів, за які останній відбуває покарання, суд вважає, що ОСОБА_5 не довів свого виправлення та існують обґрунтовані сумніви, що він не вчинить нових кримінальних правопорушень після дострокового звільнення з установи виконання покарання і в майбутньому готовий стати законослухняним членом суспільства, а отже не заслуговує застосування до нього умовно-дострокового звільнення від покарання.
Таким чином, з огляду на встановлені обставини, на даний час суд не вбачає підстав для застосування до засудженого норм ст. 81 КК України, а тому клопотання про умовно-дострокове звільнення останнього не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.81 КК України, ст.ст.369-372, 537, 539 КПК України, суд -
У задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_5 про умовно-дострокове звільнення - відмовити.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо вона не скасована, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, а засудженим, який тримається під вартою, з моменту вручення копії судового рішення.
Суддя ОСОБА_1