Справа №705/663/19
1-кп/705/158/24
09.04.2024 Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Умань кримінальне провадження по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Умані Черкаської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, на утриманні має малолітню дитину, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого 1) 14.09.2010 Уманським міськрайонним судом Черкаської області за ч.3 ст.185, ч.1 ст.186, ст.70 КК України до 3 років позбавлення волі, 2) 20.08.2014 Уманським міськрайонним судом Черкаської області за ч.2 ст.185, ст.75 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки; 3) 23.09.2014 Уманським міськрайонним судом Черкаської області за ч.2 ст.185, ст.75 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки; 4) 13.03.2015 Уманським міськрайонним судом Черкаської області за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185, ч.2 ст.185, ст.71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі; згідно ухвали Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 06.04.2017 на підставі ст.81 КК України 14.04.2017 звільнений умовно-достроково на невідбутий строк 11 міс. 17 дн.,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.15 ч.2 ст.185 КК України, -
15 грудня 2018 року о 16 годині 54 хвилини ОСОБА_4 , діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих мотивів, з метою таємного викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, повторно, перебуваючи в приміщенні магазину «ЕVA-1315» ТОВ «РУШ», який розміщений за адресою: вул. Тищика, 23, м. Умань, таємно викрав з торгівельної полиці чоловічі парфуми «Ангел Шлессер Ессеншіал» вартістю 1399 грн., що належить магазину «ЕVA-1315» ТОВ «РУШ», чим завдав останнім матеріальної шкоди на вищевказану суму.
Він же, 22 грудня 2018 року о 12 годині 45 хвилин, діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих мотивів, з метою таємного викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, повторно, перебуваючи в приміщенні оптово-роздрібного магазину «Фуршет» «Рітейл Центр», який розташований за адресою: вул. В.Фонтанна, 31а, м. Умань, Черкаської області, намагався таємно викрасти з торгівельної полиці пральний порошок «Тide color» вагою 4,5 кг, вартістю 232,49 грн. та пральний порошок «Тide альпійська свіжість» вагою 4,5 кг, вартістю 232,49 грн. на загальну суму 464,98 грн., що належить оптово-роздрібному магазину «Фуршет» «Рітейл Центр», однак не зміг довести свого злочинного умислу до кінця, з причин, які не залежали від його волі, оскільки був затриманий працівником магазину із вказаним порошком, коли намагався пронести його через касу магазину, при цьому відмовлявся ставити товар на касову смугу пояснюючи, що з цим товаром він зайшов до магазину, чим міг заподіяти вказаному товариству матеріального збитку на вищевказану суму.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень за наведених вище обставин визнав у повному обсязі, щиро покаявся і надав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним обставинам вчинення кримінальних правопорушень. Пояснив, що в грудні 2018 року з магазину ОСОБА_5 , що по вулиці Тищика в м. Умані, викрав чоловічі парфуми, що стояли на прилавку-поличці, з якими непомітно вийшов з магазину, після чого розпорядившись на власний розсуд. Також, цього ж місяця, перебуваючи в магазині Фуршет, що по АДРЕСА_3 , намагався викрасти дві упаковки прального порошку, з якими пройшов повз касу та на виході був зупинений охороною, пояснивши, що з даними предметами він зайшов у магазин. Але працівники охорони магазину по відеозапису з камер спостереження виявили, що пральний порошок він намагався викрасти, не розрахувавшись, тому не дали йому можливості винести його із магазину. Розуміє тяжкість вчиненого, розкаюється та просить суд суворо його не карати.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою винуватість у вчинених кримінальних правопорушеннях, його покази відповідають суті обвинувачення, суд за згодою учасників судового провадження, які правильно розуміють та не оспорюють зміст обставин вчинених кримінальних правопорушень, переконавшись у добровільності їх позицій, роз'яснивши їм про позбавлення в подальшому права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, відповідно до вимог ч.3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Крім повного визнання своєї вини ОСОБА_4 його вина у вчиненні кримінального правопорушення, повністю підтверджується доказами, добутими на досудовому розслідуванні та перевіреними в суді у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України.
Ухвалюючи вирок на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами, що перевірені та оцінені судом у відповідності до вимог КПК України, суд приходить до висновку про доведеність поза розумним сумнівом винуватості ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, та за ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.
Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого та має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобігання вчиненню ним та іншими особами нових кримінальних правопорушень.
Призначаючи вид та розмір покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд у відповідності до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які згідно ст. 12 КК України є нетяжкими злочинами, дані, що характеризують особу винного, обставини, які пом'якшують та які обтяжують покарання.
Суд бере до уваги те, що обвинувачений ОСОБА_4 є осудним, одружений, має на утриманні малолітню дитину, не працевлаштований, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, перебуває на обліку у лікаря-нарколога з 2002 року з приводу «опійної залежності», за місцем проживання характеризується формально позитивно, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності та має непогашені судимості.
Обставиною, які пом'якшує покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Беручи до уваги вказані обставини в їх сукупності, враховуючи дані про особу обвинуваченого, виходячи з принципів розумності покарання, суд вважає за необхідне у вказаному випадку призначити ОСОБА_4 покарання за ч. 2 ст. 185 КК України у виді 3 років позбавлення волі, та за ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України у виді 2 років позбавлення волі. Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю вказаних злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_4 необхідно визначити остаточне покарання у виді 3 років позбавлення волі.
Разом з цим, враховуючи обставини вчинення кримінальних правопорушень, особу винного та його ставлення до вчиненого, відсутність претензій матеріального та морального характеру від потерпілих, суд приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_4 без реального відбування покарання та без його ізоляції від суспільства, а тому вважає за можливе призначити покарання із застосуванням ст. 75 КК України, звільнивши ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, з покладанням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Визначене покарання, на переконання суду, відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами осіб, які притягуються до кримінальної відповідальності.
Відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід не обирався.
Цивільний позов та процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Питання про долю речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 100, 368-370, 373, 374, 393 КПК України, суд -
Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.15 ч.2 ст.185 КК України, та призначити йому покарання:
- за ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки;
- за ч.3 ст.15, ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_4 такі обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 не обирався.
Цивільний позов та процесуальній витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Речові докази:
- дві упаковки прального порошку «TIDE» - повернути представнику потерпілого ДП «Рітейл центр»;
- 2 диски «CD-R» з відеозаписами - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок суду першої інстанції може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги через Уманський міськрайонний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду, при цьому, вирок не може бути оскаржено з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано недоцільним відповідно до положень ч.3 ст. 349 КПК України.
Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1