Справа№534/817/24
Провадження №1-кп/534/98/24
10 квітня 2024 року м. Горішні Плавні
Комсомольський міський суд Полтавської області
у складі: головуючого судді ОСОБА_1
за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
потерпілого ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12024170520000098 від 04.02.2024 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Комсомольськ Полтавської області, громадянина України, українця, з середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,
03 лютого 2024 року близько 03 год 00 хв, ОСОБА_4 перебував поблизу 6-го під'їзду будинку АДРЕСА_3 , разом з раніше знайомим ОСОБА_6 . У цей час між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 стався конфлікт на ґрунті особистої неприязності, у ході якого у ОСОБА_4 виник умисел на спричинення ОСОБА_6 тяжких тілесних ушкоджень.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на заподіяння умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_4 , тримаючи ніж у своїй правій руці, наніс один удар в область грудної клітини потерпілого ОСОБА_6 зліва, чим спричинив останньому тілесне ушкодження у вигляді: одиночного проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини зліва з ушкодженням широкого м'язу спини, міжреберних м'язів та міжреберної артерії, яке ускладнилося гемопневмотораксом, що відносяться до тяжких тілесних ушкоджень та є небезпечними для життя під час отримання.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненому інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю та показав, що у встановлений судом спосіб, час і місці здійснив зазначене кримінальне правопорушення. Обвинувачений ОСОБА_4 не оспорював фактичних обставин та доказів по справі за фактом нанесення тілесних ушкоджень. Наголосив, що добровільно відшкодував потерпілому завдану шкоду у сумі 1 000 дол. США.
Потерпілий у судовому засіданні показав, що обвинувачений відшкодував йому узгоджену суму, а саме 1 000 дол. США, яку ОСОБА_6 витратив на лікування. Претензій ні матеріального, ні майнового характеру до обвинуваченого не має. Інвалідності або будь-яких інших захворювань внаслідок кримінального правопорушення потерпілий не отримав, на час розгляду справи в суді вже приступив до виконання своїх службових обов'язків. Щодо міри покарання стосовно обвинуваченого, то прохав суд для обвинуваченого застосувати іспитовий строк.
Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, враховуючи повне визнання вини обвинуваченим, думку прокурора, обвинуваченого, його захисника, потерпілого, які пояснили, що бажають закінчити судовий розгляд без дослідження доказів, котрі маються в матеріалах справи в частині підтвердження фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, судом визнано недоцільним дослідження вказаних доказів.
З урахуванням викладеного, суд вважає доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні даного кримінального правопорушення.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч.1 ст.121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого судом визнано: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та добровільне усунення заподіяної шкоди.
У силу ст.67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.
Згідно медичних довідок обвинувачений на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не знаходиться.
При обранні міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, сімейний стан обвинуваченого, який є одруженим, відсутність офіційного працевлаштування, наявність обставин, що пом'якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, стан здоров'я обвинуваченого, ставлення обвинуваченого до вчиненого ним кримінального правопорушення, зокрема, щодо повного визнання обвинуваченим вини, засудження обвинуваченим своєї поведінки, процесуальну поведінку обвинуваченого під час судового розгляду справи, думку потерпілого щодо призначення покарання обвинуваченому, зокрема потерпілий прохав призначити обвинуваченому покарання без реального позбавлення волі.
Виходячи із загальних засад призначення покарання, визначених ст.65 КК України, враховуючи наведені вище характеризуючи дані обвинуваченого, суд вважає, що для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень необхідним і достатнім є покарання в межах санкції ч.1 ст.121 КК України у виді позбавлення волі.
Вирішуючи питання щодо можливості звільнення обвинуваченого від покарання з іспитовим строком, суд звертає увагу на положення, закріплені в ч.1 ст.75 КК України, і зазначає, що тільки комплексне з'ясування підстав застосування цього виду звільнення від відбування покарання може забезпечити обґрунтований висновок суду про можливість виправлення засудженого без реального відбування покарання, але в умовах належного контролю за його поведінкою та виконанням покладених на нього судом обов'язків.
Враховуючи наведені вище обставини, що характеризують особу обвинуваченого, зокрема вчинення вперше кримінального правопорушення, відсутність у обвинуваченого негативних характеристик, наявність на утриманні малолітньої дитини, відсутність негативних наслідків, внаслідок вчиненого кримінального правопорушення, для здоров'я потерпілого, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без реального відбуття покарання, тому знаходить можливим звільнити його від призначеного покарання з випробуванням в порядку, визначеному ст.75,76 КК України.
Підстав для застосування положень статей 69 та 691 КК України суд не знаходить.
Заходи забезпечення кримінального провадження застосовані ухвалою Комсомольського міського суду Полтавської області про арешт майна від 08.02.2024 скасувати.
Питання про речові докази вирішено судом відповідно до ст.100 КПК України.
Процесуальні витрати по справі відсутні.
З урахуванням процесуальної поведінки обвинуваченого, суд не вбачає підстав для застосування до нього запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.
На підставі викладеного, керуючись ст. 370, 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік 3 (три) місяці.
На підставі ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 : періодично з'являтись для реєстрації в уповноважений орган з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Заходи забезпечення кримінального провадження застосовані ухвалою Комсомольського міського суду Полтавської області про арешт майна від 08.02.2024 скасувати.
Речові докази:
-Кофту спортивну зеленого кольору «Backbone» пошкоджену; куртку чорно-зеленого кольору «Unol» пошкоджену зі слідами РБК; футболку синього кольору «Justchill» пошкоджену зі слідами РБК; штани спортивні чорного кольору з написом «Adidas»; кофту зеленого кольору; куртку чорного кольору «Columbia» розмір XXL; пару ботинок коричневого кольору - знищити.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення через Комсомольський міський суд Полтавської області, а обвинуваченим у той же строк з моменту його отримання.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, потерпілому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Обвинуваченому, його захиснику, потерпілому роз'яснюється право подати клопотання про помилування, а також роз'яснюється учасникам кримінального провадження право ознайомитись із журналом судового засідання та подавати на них зауваження.
Суддя ОСОБА_1