Справа № 524/3709/20
Провадження 1-кп/524/41/24
09.04.2024 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області у складі колегії суддів: головуючого судді: ОСОБА_1
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі: ОСОБА_4
за участю прокурора: ОСОБА_5
захисника: ОСОБА_6
обвинуваченого: ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Кременчука Полтавської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020170090001371 від 21.04.2020 року відносно вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 187 ч.3 КК України,-
09.04.2024 року у судовому засіданні прокурор Кременчуцької окружної прокуратури ОСОБА_5 заявив клопотання про продовження строків тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 , так як ризики, передбачені ст. 177 КПК України існують до теперішнього часу, а саме, що обвинувачений ОСОБА_7 може ухилитись від явки до суду, так як вчинив особливо тяжкий злочин проти власності, також може знищити або спотворити будь-які речі або документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, знаходячись на волі може незаконно впливати на потерпілу та свідків, які не допитані у судовому засіданні, також вчинити інше кримінальне правопорушення, немає міцних соціальних зв'язків,має місце реєстрації на тимчасово окупованій території, тому просить суд продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, без внесення застави.
Суд вислухавши думку учасників судового процесу, захисника ОСОБА_6 , який заперечує проти задовлення клопотання прокурора, просить суд застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжний захід не пов'язаний із позбавленням волі, у виді цілодобового домашнього арешту, оскільки прокурором ризики, передбачені ст.177 КПК України не доведені, по справі потерпіла допитана, обвинувачений ОСОБА_7 має постійне місце проживання, обвинуваченого ОСОБА_7 , який підтримав думку свого захисника, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків:
Згідно ст. 331 ч.1 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до ст.331 ч.3 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Так, двомісячний строк тримання обвинуваченого ОСОБА_7 під вартою, застосований ухвалою Автозаводського районного суду м.Кременчука від 13.02.2024 року спливає 12.04.2024 року.
ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні умисного кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії особливо тяжких злочинів.
Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.
За положеннями ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим частиною першою цієї статті.
Вирішуючи клопотання прокурора про продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_7 під вартою, суд виходить з того, що останній обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України, яке у відповідності до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, за вчинення якого, у разі визнання обвинуваченого ОСОБА_7 винним, останньому загрожує покарання у виді позбавлення волі строком від 7 до 12 років з конфіскацією майна, обвинувачений не має міцних соціальних зв'язків, він не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей та осіб похилого віку немає, офіційно не працює,має місце реєстрації на тимчасово окупованій території, немає постійного джерела доходу, також потерпіла ОСОБА_8 неодноразово у судових засіданнях акцентувала увагу суду на тому, що обвинувачений ОСОБА_7 через свою співмешканку їй погрожує, щоб вона змінила показання по справі, тому суд вважає , що існують ризики того , що знаходячись на волі обвинувачений ОСОБА_7 може незаконно впливати на потерпілу, свідків, які не допитані у судовому засіданні, вчинити інше кримінальне правопорушення, переховуватись від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Також суд при розгляді клопотання прокурора враховує прецедентну практику Європейського суду з прав людини, який у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001 року зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування».
З урахуванням викладенного, суд вважає, що на цей час є наявними ризики, передбачені п. п. 1,3,4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик переховування обвинуваченого від суду, враховуючи ймовірну тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому ОСОБА_7 у разі визнання останнього винуватим у пред'явленому обвинуваченні, ризик вчинення обвинуваченим інших кримінальних правопорушень, незаконного впливу на потерпілу та свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Ці обставини можуть зашкодити вирішенню завдань кримінального судочинства.
Вирішуючи клопотання захисника ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_7 з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, то суд, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини враховує, що ризики, які дають підстави вважати, що обвинувачений може не виконувати покладені на нього процесуальні обов'язки, є реальними та триваючими, вони виключають можливість скасування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_7 , а альтернативні запобіжні заходи, як вище зазначив суд не забезпечать достатній рівень гарантії належної процесуальної поведінки обвинуваченого. Також вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу, але стороною захисту вищевказане положення закону не було виконане.
Суд вважає, що продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, та є підстави для продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме з 09.04.2024 року до 07.06.2024 року включно.
Згідно положень ст. 183 ч.4 п.1 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування .
Оскільки злочин у якому висунуте органами досудового розслідування обвинувачення ОСОБА_7 вчинений із погрозою застосування насильства, то суд вважає не визначати у даному кримінальному провадженні при розгляді клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою заставу.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.06.2019 р. по справі №3-208/2018, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини другої статті 392 Кримінального процесуального кодексу України щодо унеможливлення окремого апеляційного оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою, постановленої під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.
Керуючись ст.ст. 331 ч.3, 369 , 372, 392, 394 ч.5, ст. 395 ч.2 п. 1-1 КПК України, суд , -
Клопотання прокурора Кременчуцької окружної прокуратури ОСОБА_5 про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів, а саме з 09.04.2024 року до 07.06.2024 року включно.
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_7 із тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт - відмовити.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення обвинуваченим, його захисником, законним представником, прокурором.
Головуючий суддя: ОСОБА_9
Судді:
ОСОБА_10