"05" квітня 2024 р. Справа № 363/714/24
05 квітня 2024 року м. Вишгород
Вишгородський районний суд Київської області у складі: головуючого - судді Баличевої М.Б., при секретарі Василенко Г.В.., розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Вишгород заяву адвоката Тільного А.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 , про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Вишгородська державна нотаріальна контора, Вишгородська міська рада Київської області, про скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку,-
встановив:
В провадження Вишгородського районного суду Київської області надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні позивача: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Вишгородська Державна нотаріальна контора, Вишгородська міська рада Київської області про скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку.
29 березня 2024 року до суду від представника позивача адвоката Тільного А.О., який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , надійшла заява про забезпечення позову шляхом заборони суб'єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам, у тому числі нотаріусам вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно нерухомого майна - земельну ділянку площею 0,0378 гектара, кадастровий номер 3221810100:01:269:6002 з цільовим призначенням, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_2 .
В обґрунтування поданої заяви зазначив, що рішенням Вишгородської міської ради Київської області №17/67 від 17 жовтня 2016 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,0378 га., для ведення особистого селянського господарства, АДРЕСА_1 (кадастровий номер 3221810100:01:269:6002). ОСОБА_2 одноособово приватизувала вказану земельну ділянку, чим порушила права позивачки ОСОБА_1 , на користування володіння земельної ділянки. Своїми діями ОСОБА_2 позбавила позивача законного права, як спадкоємця, на володіння та користування частиною земельної ділянки. Разом з тим, ОСОБА_2 неодноразово наголошувала, що земельна ділянка перебуває у її особистій власності, і що вона в будь-який час може продати або подарувати її іншій особі. Більше того, в мережі інтернет на сайті OLX.ua позивачем знайдено оголошення про продаж земельної ділянки у АДРЕСА_1 , загальна площа - 14 соток, продавець - Віра, номер телефону - НОМЕР_1 . Вартість земельної ділянки у оголошенні зазначена 6 442 940 грн. Згідно проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 , складеного ФОП ОСОБА_6 , фотознімками будинку та зведеним планом земельної ділянки ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в АДРЕСА_1 , обліковується земельна ділянка загальною площею 0,1438 га, яка складається із двох земельних ділянок, а саме: земельна ділянка 0,1000 га з кадастровим номером 3221810100:01:269:6003, для будівництва то обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та земельна ділянка 0,0378 га з кадастровим номером 3221810100:01:269:6002, для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_1 . Рішенням Вишгородського районного суду Київської області у справі №363/932/22 від 29.11.2023 року скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 3221810100:01:269:6003. Представник позивача вказує, що несумлінні дії відповідача ОСОБА_2 виражаються в тому, що вона одноособово приватизувала земельну ділянку площею 0,0378 га, для ведення особистого селянського господарства, чим порушила права позивача ОСОБА_1 , як спадкоємця ОСОБА_4 , на користування частиною володіння земельної ділянки. З огляду на викладене, враховуючи, що спір виник щодо земельної ділянки ОСОБА_2 на яку остання має право власності і яка може бути передана у власність іншій особі з метою її подальшого відчуження, невжиття визначених заявником заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушуваних чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких остання звернулась до суду.
Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
У зв'язку із перебуванням матеріалів цивільної справи в Київському апеляційному суду, які повернулись до Вишгородського районного суду Київської області 04.04.2024 року, заяву про забезпечення позову розглянуто судом 05.04.2024 року.
Дослідивши заяву та долучені до неї матеріали суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Судом встановлено, що рішенням сімнадцятої чергової сесії VII скликання Вишгородської міської ради Київської області №17/67 від 17.10.2016 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передання у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,1000 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована в АДРЕСА_1 (кадастровий номер 3221810100:01:269:6002), за умови дотримання земельного, містобудівного законодавства та виконання вимог, викладених у п. 3-5 даного рішення; затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передання у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,0378 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в АДРЕСА_1 (кадастровий номер 3221810100:01:269:6002), за умови дотримання земельного, містобудівного законодавства та виконання вимог, викладених у п. 3-5 даного рішення;
Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-3207140332016 від 26.08.2016 року підставою для здійснення державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3221810100:01:269:6002, площею 0,0378 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в АДРЕСА_1 , є проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ФОП ОСОБА_6 .
Як вбачається із долучених до заяви відомостей з мережі інтернет, на сайті OLX.ua розміщено оголошення про продаж земельної ділянки, яка розташована в АДРЕСА_1 , ціна - 6 442 940 грн.
Згідно роз'яснень наведених у п. 4 Постанови Пленуму ВСУ від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу. Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності від конкретного випадку.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов може бути забезпечений: забороною вчиняти певні дії.
При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Згідно п. 20 Постанови пленуму ВССУ від 7 лютого 2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» з метою забезпечення знаходження майна у володінні відповідача на час судового розгляду позову про право на це майно суд за клопотанням позивача може вжити заходи забезпечення позову, наприклад, накласти арешт на майно, заборонити відповідачеві вчиняти певні дії (розпоряджатися і/або користуватися спірним майном), заборонити державному реєстратору прав на нерухоме майно вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно із ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».
Окрім того, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Матеріалами справи підтверджується, що між сторонами існує спір щодо скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3221810100:01:269:6002, для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_1 .
Разом з цим з матеріалів справи вбачається, що відповідачем вчиняються дії, які в подальшому можуть ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Оскільки забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд, з урахуванням доказів наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, приймаючи до уваги той факт, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у випадку задоволення позову, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.
Згідно ч. 6 ст. 153 ЦПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Враховуючи викладене, доведеність факту наявності між сторонами спору, суть позовних вимог, беручи до уваги те, що невжиття заходів забезпечення позову в подальшому може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду, суд приходить до висновку про співмірність та відповідність виду забезпечення позову, у зв'язку з чим вважає за потрібне задовольнити заяву.
Відповідно до ч. 1 ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Згідно ч. 2 ст. 157 ЦПК України примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
Керуючись ст.ст.149-153, 353 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
Заяву задовольнити.
Вжити заходи забезпечення позову у вигляді заборони:
- суб'єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам, у тому числі нотаріусам вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно нерухомого майна - земельну ділянку площею 0,0378 гектара, кадастровий номер 3221810100:01:269:6002 з цільовим призначенням, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_2 .
Ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню, але може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів.
Оскарження ухвали суду про забезпечення позову не зупиняє її дії.
Повний текст ухвали складено 10.04.2024 року.
Головуючий М.Б. Баличева