"09" квітня 2024 р. Справа № 363/3965/15-ц
09 квітня 2024 року м. Вишгород
Вишгородський районний суду Київської області у складі, головуючої судді Шубочкіної Т.В., за участю секретаря Воронюк А.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про виправлення описки в ухвалі Вишгородського районного суду Київської області від 20.03.2024 року у цивільній справі за №363/3965/15-ц за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», треті особи: ОСОБА_2 , Національний Банк України про стягнення коштів за договором банківського вкладу та зобов'язання вчинити певні дії,-
У провадженні Вишгородського районного суду Київської області перебувала вищезазначена цивільна справа. Так, ухвалою суду від 20.03.2024 року в задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про зустрічне забезпечення заяви про поворот виконання рішення відмовлено, заяву Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» про поворот виконання рішення суду задоволено частково.
08.04.2024 року на адресу суду від ОСОБА_1 спрямована заява про виправлення описки в ухвалі Вишгородського районного суду Київської області від 20.03.2024 року. Так, в обґрунтування зазначеної заяви ОСОБА_1 посилався на те, що на сторінці 4 (другий абзац) прописується, що 30.07.2020 року Вишгородським районним суду Київської області видано виконавчий лист щодо стягнення з АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» на його користь грошових коштів у розмірі 37 269 663,36 грн., що не відповідає дійсності, оскільки вказаний виконавчий лист був виданий на суму 33 881 334 грн., що чітко підтверджується матеріалами справи. Заявник вказує, що оскільки рішення у будь-якому разі має бути точним він би хотів, щоб вказана описка була виправлена.
Заявник ОСОБА_1 до суду не прибув, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце проведення засідання. До суду надійшло клопотання про відкладення судового засідання у зв'язку із відсутністю можливості з'явитися з особистих поважних причин (прийом у лікаря-онколога).
Від представника АТ КБ «ПРИВАТБАНК» - адвоката Мусійченка Д.Л., надійшло клопотання в якому він не заперечує щодо виправлення описки.
Треті особи: ОСОБА_2 та Національний банк України, до суду не прибули, будучи належним чином повідомлені про дату, час і місце проведення засідання, жодних заяв чи клопотань до суду не спрямували.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у зв'язку із розглядом справи за відсутності учасників справи, не здійснюється згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України - неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 269 ЦПК України - питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.
Суд зазначає, що до клопотання ОСОБА_1 не додано відповідних підтверджень причин неявки, а тому суд немає підстав для відкладення розгляду справи. Крім того, вирішуючи питання про можливість проведення судового засідання без учасників, суд враховує встановлений ст. 269 ЦПК України десятиденний строк розгляду заяви, положення ст. 223 ЦПК України, та вважає можливим розглянути заяву за їх відсутності.
Заслухавши думку учасників провадження, дослідивши заяву та матеріали цивільної справи за №363/3965/15-ц, суд дійшов наступного висновку:
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ЦПК України - суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.
У постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29.01.2021 року у справі за № 22-ц/354/11 зазначено, що описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо. Суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудність. Арифметична помилка - це помилка у визначенні результату підрахунку: пропуск цифри, випадкова перестановка цифр, спотворення результату обчислення у зв'язку із використанням несправної техніки. Не є арифметичними помилками, а отже, не можуть бути виправлені застосування неправильних методик підрахунку та неправильних вихідних даних для проведення арифметичних обчислень.
Відповідно до абз. 1 п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року за № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності. Проте якщо неправильне визначення стягнутої суми було наслідком, наприклад, застосування закону, який не підлягав застосуванню, то підстав для виправлення арифметичних помилок немає.
Схожі висновки зроблені і у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21.07.2020 року у справі за №521/1074/17.
Крім того, як зазначено в постанові Верховного Суду від 27.12.2019 у справі за №911/2787/18 - описка в розумінні ст. 269 ЦПК України - це випадкова помилка в рішенні, допущена при його викладенні. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні, постанові або ухвалі), суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номеру і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи тощо), або мають технічний характер (тобто виникли в процесі виготовленні тексту рішення). Таким чином, виправлення допущених у рішенні, ухвалі, описок, арифметичних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть рішення, ухвали.
Так, ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 20.03.2024 року в задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про зустрічне забезпечення заяви про поворот виконання рішення відмовлено, заяву Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» про поворот виконання рішення суду задоволено частково, з підстав та мотивів зазначених у вказаному судовому рішенні. При цьому суд зазначає, що оскаржувальна заявником частина (в розумінні ст. 260 ЦПК України) вказаної ухвали, знаходиться в абзаці 16 мотивувальної частини, де зазначено - «03.08.2020 року постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Амброським А.В. відкрито виконавче провадження ВП №62707214, про примусове виконання виконавчого листа №363/3965/15-ц виданого 30.07.2020 року Вишгородським районним судом Київської області, щодо стягнення з АТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 37 269 663,36 грн.».
Разом з цим, з матеріалів цивільної справи за №363/3965/15-ц, а саме з виконавчого листа, вбачається, що 30.07.2020 року Вишгородським районним судом Київської області (суддя О.Д. Рудюк) видано виконавчий лист про стягнення з АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на користь ОСОБА_1 грошових коштів, в загальній суму 33 881 334 грн. - в абз. 6 першої сторінки зазначеного документу - у зв'язку з цим загальну суму стягнення збільшити з 29 251 766, 64 грн. до 33 881 334 грн. (том №13, а. с. 218). Що також підтверджується постановою про відкриття виконавчого провадження за ВП №62707214 від 03.08.2020 року, оскільки на підставі вказаного виконавчого листа 03.08.20202 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерство юстиції (м. Київ) Амборським А.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №62707214 (том №16, а. с. 77-79).
Як вбачається з платіжного доручення за №5711 від 06.08.2020 року, на виконання виконавчого листа виданого Вишгородським районним судом Київської області від 30.07.2020 року з рахунку АТ КБ «ПРИВАТБАНК» списано грошові кошти у розмірі списано 37 269 663,36 грн.
Таким чином, оскільки, під час виготовлення ухвали суду від 20.03.2024 року у цивільній справі за №363/3965/15-ц, було допущено описку в абзаці 16 в мотивувальній частині, а саме - помилково зазначено суму стягнення «37 269 663,36 грн.» замість вірної «33 881 334 грн.», суд вважає за необхідне виправити допущену описку. При цьому, суд зазначає, що виправлення вказаної описки жодним чином не змінює змісту вказаного судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 259-261, 269, 353, 354 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 про виправлення описки в ухвалі Вишгородського районного суду Київської області від 20.03.2024 року у цивільній справі за №363/3965/15-ц за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», треті особи: ОСОБА_2 , Національний Банк України про стягнення коштів за договором банківського вкладу та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Виправити описку, допущену в ухвалі Вишгородського районного суду Київської області від 20.03.2024 року у цивільної справі за №363/3965/15-ц.
Викласти абзац 16 мотивувальної частини вказаної ухвали у наступній редакції:
«03.08.2020 року постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Амброським А.В. відкрито виконавче провадження ВП №62707214, про примусове виконання виконавчого листа №363/3965/15-ц виданого 30.07.2020 року Вишгородським районним судом Київської області, щодо стягнення з АТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 33 881 334 грн.».
Ухвала суду першої інстанції може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т.В. Шубочкіна