Справа № 361/590/24
Провадження № 3/361/1108/24
05.04.2024
05 квітня 2024 року м. Бровари
Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Мохов Є.І., за участю адвоката Процика Д.Г., розглянувши матеріали справи, які надійшли від заступника командира батальйону патрульної поліції в місті Бориспіль Управління патрульної поліції у Київській області Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
- за вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП),-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 633405 від
12 січня 2024 року, ОСОБА_1 12 січня 2024 року о 12 годині 58 хвилин на 28 км а/д М-01
Київ-Чернігів в Броварському районі Київської області, керував автомобілем марки «ГАЗ 330214», н.з. НОМЕР_1 в стані наркотичного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку у закладі охорони здоров'я КНП ББЛІЛ лікарем-наркологом. Висновок лікаря № 13. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9 «А» Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 130 КУпАП.
ОСОБА_1 вину не визнав, заперечував факт вживання наркотичних засобів та керування транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння.
Захист ОСОБА_1 в судовому засіданні здійснювався адвокатом Проциком Д.Г., який просив закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування таких вимог зазначав, що огляд на стан наркотичного сп'яніння проводився з порушенням вимог Інструкціії про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України № 1413/27858 від 11 листопада 2015 року за допомогою тесту, який може давати хибний результат, не підтверджений такий результат обов'язковим лабораторним дослідженням, огляд проводився лікарем, який не пройшов тематичне удосконалення за програмою, у відповіді на адвокатський запит КНП «Бориспільська БЛІЛ» не надала копію посвідчення про проходження підвищення кваліфікації лікарем, відповідно до вимог Наказу міністерства охорони здоров'я № 166 від 22 липня 1993, тобто протокол складено на підставі недопустимого доказу. ОСОБА_1 в порушення вимог нормативно-правових актів, що регулюють відповідний порядок направлення водіїв на огляд на стан сп'яніння, направлений до КНП «Бориспільська БЛІЛ», що не є найближчим закладом охорони здоров'я від місця зупинки ОСОБА_1 . Вважав направлення ОСОБА_1 на огляд на стан наркотичного сп'яніння безпідставним, оскільки яку свідчить відеозапис, поліцейські не називали виявлені ними ознаки наркотичного сп'яніння, які слугували б підставою для направлення на проведення відповідного огляду водія.
Суддя, дослідивши матеріали даної справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин цієї справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов такого висновку.
Так, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (стаття 9 КУпАП). Тобто адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об'єктивну сторону, об'єкт, суб'єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб'єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.
Згідно з вимогами статті 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності з законом.
У відповідності з положеннями статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до диспозиції частини першої статті 130 КУпАП відповідальність передбачена нею настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
З об'єктивної сторони правопорушення, передбачене статтею 130 КУпАП, полягає в тому числі у керуванні транспортним засобом та відмові від проходження огляду на стан сп'яніння.
Суб'єктами правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, у цьому випадку є водії транспортного засобу.
Отже, обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони даного правопорушення, на переконання суду, є вина суб'єкта правопорушення, яка полягає в тому, що суб'єкт правопорушення, усвідомлюючи встановлені стосовно нього обмеження у праві керування транспортними засобами, здійснював керування ними.
Згідно з п. 2.9 А Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за порушення вимог пункту 2.9 А ПДРУкраїни передбачена частиною першою статті 130 КУпАП.
Згідно з положеннями статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року та Інструкціії про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України № 1413/27858 від 11 листопада 2015 року, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного сп'яніння, згідно з ознаками, що визначені у пункті 4 Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я
(в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Суддя зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійними беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
З наданого Комунальним некомерційним підприємством «Бориспільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування», на адвокатський запит акту № 13 вбачається, що огляд проводився за допомогою експрес-тесту Wondfo № 5, який за даними виробника має похибки, не відрізняє наркотичні засоби від деяких лікарських препаратів, позитивний результат може бути отриманий від певних харчових продуктів та харчових добавок. В розділі інструкції «Призначення» до даного тесту зазначено, що для отримання підтвердження результату необхідно використовувати альтернативний більш специфічний хімічний метод.
Відповідно до Інструкціії про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України № 1413/27858 від 11 листопада 2015 року проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння. Використання в закладах охорони здоров'я для проведення лабораторних досліджень вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, підтверджується сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
Положеннями статті 266 КУпАП встановлено, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Відтак, доказами по справі не підтверджується виконання у повному обсязі вимог щодо порядку направлення та проведення огляду на стан сп'яніння, передбачені вищезазначеними нормативно-правовими актами.
Отже, суддя, при встановлених у судовому засіданні усіх обставинах даної справи про адміністративне правопорушення, у їх сукупності, дійшов висновку, що направлені до Броварського міськрайонного суду Київської області адміністративні матеріали відносно
ОСОБА_1 за частиною першою статті 130 КУпАП та їх аргументація у цілому не підтверджують наявність у його діях складу наведеного адміністративного правопорушення, а відтак є сумнівними.
Таким чином, суддя погоджується з доводами захисника Процика Д.Г., наведеними у клопотанні про закриття справи про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 130 КУпАП.
В силу положень статті 251 КУпАП суд позбавлений права самостійно збирати докази, позаяк обов'язок щодо збирання доказів, покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Відповідно до частини третьої статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, які тлумачаться на її користь.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі Аллене де Рібемон проти Франції від 10 лютого 1995 року підкреслив, що принцип презумпції невинуватості порушується, «якщо суд оголосить обвинуваченого винним, коли його вина не була попередньо доведена».
У справі Барбера, Мессеге і Жабардо проти Іспанії Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 6 грудня 1988 року зазначив, що докази, покладені в основу висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.
Обов'язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (Рішення ЄСПЛ у справі «Дактарас проти Литви» від 24.11.2000 року).
Також Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Салабіаку проти Франції» від 7 жовтня 1988 року зазначив, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь-які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого.
Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов'язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.
У справі «Надточій проти України» Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 15.05.2008 року відзначив, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення (п. 21 рішення).
Відповідно до практики застосування Європейським судом статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо передбачені санкції за скоєне правопорушення є достатньо суворими, правопорушення має природу кримінального злочину і судовий розгляд має відповідати принципу справедливості. Розглядаючи справу про притягнення особи до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП, судовий процес має відповідати загальним засадам кримінального провадження. Суд має забезпечити гарантії і принципи законності щодо особи, яка притягається до відповідальності, оскільки санкція вказаної статті, при встановленні факту скоєння правопорушення і вини, передбачає штраф, розмір якого значно перевищує прожитковий мінімум для осіб працездатного віку в Україні, та мінімальний розмір штрафу, визначений у частині другій статті 53 КК України, а також передбачає обов'язкове позбавлення права керування транспортним засобом.
Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).
Відповідно до пункту першого статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
За даних обставин, вважаю, що провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності слід закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
Керуючись частиною першою статті 247, статтями 283-285 КУпАП, суддя-
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Є.І.Мохов