Справа №592/11089/20 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-кп/816/76/24 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - Розбій
Іменем України
27 березня 2024 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:
судді-доповідача - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Суми кримінальне провадження № 592/11089/20 за апеляційними скаргами захисників ОСОБА_6 і ОСОБА_7 на вирок Ковпаківського районного суду м. Сум від 31.03.2021, за яким
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та мешканець АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК не судимий,
визнаний винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 1 ст. 222 КК України,
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець та мешканець АДРЕСА_2 , раніше судимий
визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України,
учасників судового провадження:
прокурора - ОСОБА_10 ,
обвинувачених - ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,
захисників - адвокатів ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ,
установила:
В поданих апеляційних скаргах:
-захисник обвинуваченого ОСОБА_12 - адвокат ОСОБА_6 просить вирок суду змінити у зв'язку з невідповідністю висновків суду першої інстанції, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, оскільки обвинувачення побудоване на показаннях потерпілого, а сам ОСОБА_12 нападу і насильства щодо потерпілого з проникненням у житло не вчиняв. Обвинувачені знайшли потерпілого непритомним на сходинках, підняли його та допомогли останньому потрапити до своєї квартири, при цьому суд не врахував стан потерпілого, який вжив спиртне, що могло вплинути на сприйняття ним дійсності, зокрема, що він не чув як хтось підійшов до нього ззаду, хоч обвинувачені є особами міцної статури і фізично не могли безшумно підійти до потерпілого;
-захисник обвинуваченого ОСОБА_11 - адвокат ОСОБА_7 просить вирок суду скасувати та постановити новий вирок, яким ОСОБА_11 визнати невинуватим і виправдати у пред'явленому обвинуваченні за ч. 3 ст. 187 КК у зв'язку з недоведеністю, що в його діях є склад цього кримінального правопорушення, оскільки показання ОСОБА_11 та ОСОБА_12 про їх не причетність до злочину не були спростовані в суді, суд безпідставно прийняв до уваги непослідовні та суперечливі показання потерпілого, які постійно змінювались.
Вироком Ковпаківського районного суду м. Суми від 31.03.2021 ОСОБА_12 визнаний винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 1 ст. 222 КК, і йому призначене покарання за ч. 3 ст. 187 КК у виді позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією майна, крім житла; за ч. 1 ст. 222 КК у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. На підставі ч. 1 ст. 70 КК, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_12 призначене остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією майна, крім житла. На підставі ч. 5 ст. 72 КК зарахований строк тримання під вартою з 10.08.2020 до дня набрання вироком законної сили із розрахунку, що один день попереднього ув'язнення відповідає одному дню позбавлення волі. ОСОБА_11 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК, і йому призначене покарання у виді 7 років позбавлення волі, з конфіскацією майна. На підставі ч. 5 ст. 72 КК зарахований строк тримання під вартою з 10.08.2020 до дня набрання вироком законної сили із розрахунку, що один день попереднього ув'язнення відповідає одному дню позбавлення волі. Стягнуто з ОСОБА_12 і ОСОБА_11 з кожного на користь держави в рахунок відшкодування процесуальних витрат 19748,99 грн.
Згідно вироку, 10.08.2020 близько 10:30 ОСОБА_12 з ОСОБА_11 , перебуваючи поруч з під'їздом АДРЕСА_3 , побачили як в нього заходить раніше знайомий їм ОСОБА_15 і прослідували за ним до другого поверху. ОСОБА_12 та ОСОБА_11 , за попередньою змовою, застосовуючи насильство, яке є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, нанесли йому удар в потиличну частину голови, внаслідок чого ОСОБА_15 впав обличчям на сходи, після чого почали наносити хаотичні удари в область голови ОСОБА_15 . У подальшому ОСОБА_12 та ОСОБА_11 затягли ОСОБА_15 сходами на четвертий поверх до його квартири № 52 , де нанесли йому удар в скроневу частини голови, від якого останній впав на підлогу та продовжили наносити хаотичні удари руками в область голови, внаслідок чого ОСОБА_15 втратив свідомість, чим спричинили потерпілому легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, а ОСОБА_12 та ОСОБА_11 скориставшись його безпорадним станом і перебуваючи у його квартирі, заволоділи майном останнього на загальну суму 7950 грн.
10.08.2020 об 11:58 ОСОБА_12 та ОСОБА_11 , знаходячись у приміщенні «Сумського відділення Повного Товариства «Ломбард «Свіжа Копійка» (№ 66) в м. Суми, пр. Курський, 115 , маючи намір отримати кредит під заставу викраденого у потерпілого ОСОБА_15 майна, ОСОБА_12 , ознайомившись із умовами договорів про надання фінансового кредиту та про заклад майна до ломбарду надав завідомо неправдиву інформацію кредитору, що заставлене ним майно є його власністю.
Вислухавши суддю-доповідача про зміст оскарженого судового рішення, доводи обвинувачених ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та їх захисників ОСОБА_13 і ОСОБА_14 , які підтримали апеляційні скарги, доводи прокурора ОСОБА_10 про залишення вироку суду без змін, а апеляційні скарги без задоволення, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи поданих апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що вказані вище апеляційні скарги задоволенню не підлягають з таких підстав.
Зокрема, висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 222 КК, за обставин, викладених у вироку, в апеляційних скаргах стороною захисту не оскаржуються.
Що стосується доводів апеляційних скарг захисників про недоведеність вини обвинувачених ОСОБА_12 і ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК, то колегія суддів вважає їх необґрунтованими і такими, що задоволенню не підлягають.
Так, розглянувши кримінальне провадження відносно ОСОБА_12 та ОСОБА_11 за пред'явленим їм обвинуваченням, суд першої інстанції визнав доведеним, що останні вчинили напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), поєднаний з проникненням у житло, вчинений за попередньою змовою групою осіб, вірно встановивши наявність фактів і обставин, що мають значення для кримінального провадження. При цьому суд першої інстанції на підтвердження визнаного доведеним обвинувачення у своєму вироку послався на докази, які визнав належними, допустимими, достовірними і які у своїй сукупності та взаємозв'язку є достатніми для доведення винуватості ОСОБА_12 і ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК, поза розумним сумнівом.
Обставини вчинення обвинуваченими даного кримінального правопорушення були ретельно досліджені та проаналізовані судом першої інстанції, всім наявним у кримінальному провадженні доказам була надана належна правова оцінка, що знайшло своє відображення у вироку з наведенням відповідних мотивів.
Обвинувачений ОСОБА_12 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК, не визнав і в судовому засіданні пояснив, що 10.08.2020 зранку зустрівся з ОСОБА_11 та ОСОБА_15 , з якими вони відпочивали разом за столиками біля магазину, випивали. ОСОБА_11 попросив у ОСОБА_15 позичити йому грошей і той погодився. Повернувшись з туалету з ОСОБА_11 до свого столику, вони побачили, що ОСОБА_15 пішов до себе додому. Забравши недопиту пляшку горілки та солодкого напою, він разом з ОСОБА_11 пішов у свій двір, де вони вирішили піднятися до ОСОБА_15 , щоб взяти грошей. В під'їзді знайшли ОСОБА_15 , який лежав на сходинках. Вони підняли ОСОБА_15 і допомогли йому дійти до квартири, взявши під руки. Двері в квартиру ОСОБА_15 відчинив сам, діставши ключі із сумочки. В квартирі ОСОБА_15 посадили на стілець на кухні, останній сказав, що швидкої не потрібно. ОСОБА_11 приводив його до тями, вмивав, а після того як ОСОБА_15 стало легше, то залишив квартиру. Грошових коштів в квартирі ОСОБА_15 він не бачив та не брав. Потерпілий відмовився від продовження спільного відпочинку через відсутність грошових коштів та дозволив здати до ломбарду його телевізор і медіацентр з умовою, що 1000 грн принесуть йому, а 200 грн він позичить. Він погодився, оформивши угоду на своє ім'я, бо мав при собі паспорт та отримав за це 1250 грн. Після здачі в ломбард телевізору та медіацентру він пішов з ОСОБА_11 до магазину «АТБ», де зустріли своїх знайомих, спілкувалися з ними близько години, після чого повернулися у двір, де були затримані працівниками поліції. Категорично заперечив нанесення будь-яких тілесних ушкоджень потерпілому, якого знає близько 15 років та з яким підтримує товариські стосунки.
Будучи допитаним в судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_11 також свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК, не визнав і пояснив, що 10.08.2020 близько 07:00 ОСОБА_15 зателефонував йому сам і запропонував зустрітися. Пізніше до них підійшов і ОСОБА_12 , біля магазину вони сиділи і відпочивали за столиками, вживали спиртні напої, спілкувалися, а потім розійшлися. ОСОБА_15 пішов першим, а вони з ОСОБА_12 пішли трохи пізніше. Вони всі троє мешкають в одному будинку. Повернувшись у двір до будинку, вони з ОСОБА_12 допили біля під'їзду горілку, покурили і вирішили піднятися до ОСОБА_15 позичити грошей. В під'їзді між другим та третім поверхами вони знайшли ОСОБА_15 , який лежав весь в крові, обличчям вниз, не рухався. Вони намагалися його підняти та привести до тями. Він його не бив, легенько хлопав по щоках, щоб той прийшов до тями. Разом з ОСОБА_12 він допоміг дістатися ОСОБА_15 до своєї квартири. Вхідні двері потерпілий відмикав сам, в квартиру їх впустив. В квартирі інших осіб не було. Вони посадили потерпілого на стілець на кухні, з ним все було добре. Впевнившись в цьому, він залишив квартиру. Грошових коштів в квартирі не було і він їх не брав, а ОСОБА_12 спустився вниз через 10 хвилин з телевізором і медіацентром, пояснивши, що ОСОБА_15 попросив здати їх до ломбарду. Після ломбарду вони пішли у двір, де були затримані працівниками поліції. До цього ОСОБА_15 телефонував йому та погрожував.
Разом з тим, незважаючи на невизнання своєї вини, факт вчинення ОСОБА_12 та ОСОБА_11 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК, повністю підтверджується дослідженими у справі доказами.
Зокрема, потерпілий ОСОБА_15 пояснив суду, що знайомий з ОСОБА_12 і ОСОБА_11 тривалий час, між ними були нормальні, товариські стосунки, й останні бували в нього вдома. 10.08.2020 зранку він зустрівся з ОСОБА_11 , домовились випити кави. Пізніше до них підійшов ОСОБА_12 , вони сиділи за столиком біля магазину, відпочивали, вживали горілку, спокійно спілкувалися, будь-яких розмов щодо позики грошових коштів не було. Потім він попрощався і пішов до себе додому, але у в під'їзді між другим і третім поверхом відчув сильний удар у голову ззаду, від якого впав на правий бік і вдарився об сходинки. Відчув також ще декілька ударів в обличчя та тулуб, а коли відкрив очі, то побачив перед собою ОСОБА_12 і ОСОБА_11 . Хто з останніх і куди наносив удари, він пояснити не може. Інших осіб, які б могли завдати йому ударів, в під'їзді поруч з ними не було. Як потрапив до квартири не пам'ятає, гадав, що дістався туди сам. Згодом дитина з під'їзду розповіла, що його затягували під руки ОСОБА_12 і ОСОБА_11 . Не пам'ятає, хто і яким чином відчиняв вхідні двері, ключі були в лівій кишені штанів. Пам'ятає як сидів на стільці в кухні, ОСОБА_12 і ОСОБА_11 також були присутні в квартирі. ОСОБА_12 казав, що він винен 5 тис грн, а після того як він відповів, що не розуміє кому він винен і за що, то ОСОБА_12 наніс йому удар в обличчя, від якого він упав на підлогу, далі було ще кілька ударів. Він втратив свідомість, а коли прийшов до тями, то побачив як ОСОБА_12 знімав телевізор з кріплення на стіні. ОСОБА_11 в цей час в квартирі вже не було. Забирати телевізор, медіацентр і здавати їх в ломбард він не дозволяв. Потім знову втратив свідомість, а коли прийшов до тями, то в квартирі вже були працівники поліції та лікарі. Зникнення телевізору, медіацентру та пультів до них він помітив одразу, зникнення грошових коштів в сумі 4800 грн, які були на підвіконні в кухні біля вазону з квітами, помітив, коли мав їхати в лікарню.
Наведені вище показання потерпілого ОСОБА_15 об'єктивно узгоджуються, логічно доповнюють та співпадають з іншими дослідженими у кримінальному провадженні доказами, які підтверджують факт вчинення обвинуваченими розбійного нападу, а саме:
-формою виводу повідомлення про злочин, зареєстрованого в інформаційно телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» Сумським ВП ГУНП в Сумській області 10.08.2020 за № 52448, згідно якої 10.08.2020 об 11:27 заявник анонімно повідомила, що у 2-му під'їзді будинку АДРЕСА_6 , на 4 поверсі невідомі особи нанесли тілесні ушкодження невідомому чоловіку та знаходяться в його квартирі № 52 та знову продовжують бійку; заявниця просила негайно направити працівників поліції, перетелефонувавши, повідомила, що 2-є невідомих чоловіків, які можливо вчинили бійку, вибігли на вулицю (т. 1, а. к. п. 160);
-формою виводу повідомлення про злочин від 10.08.2020 зареєстроване в інформаційно телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» Сумським ВП ГУНП в Сумській області за № 52476, згідно якого заявниця ОСОБА_16 повідомила, що двоє чоловіків - мешканців 2 та 5 під'їзду будинку АДРЕСА_6 , один учасник АТО, інший раніше відбував покарання в місцях позбавлення волі, близько 12:00 завдали тілесних ушкоджень ОСОБА_15 , вдерлися до його квартири та заволоділи телевізором (т. 1, а. к. п. 161);
-формою виводу № 52469, згідно якої працівник органів охорони здоров'я повідомив про злочин: 10.08.2020 близько 11:20 у під'їзді будинку АДРЕСА_6 ОСОБА_15 були заподіяні тілесні ушкодження, встановлений діагноз: ЗЧМТ, струс головного мозку під питанням, закритий перелом спинки носа, гематома верхньої щелепи зліва. Постраждалий доставлений до нейрохірургії СОКЛ, з його пояснень - побив сусід (т. 1, а. к. п. 162);
-протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 10.08.2020, згідно якого в період часу з 10:30 до 11:00 ОСОБА_11 та ОСОБА_12 із застосуванням сили та нанесенням тілесних ушкоджень ОСОБА_15 , відкрито заволоділи належним йому телевізором та грошовими коштами в сумі 5000 грн з квартири АДРЕСА_7 (т. 1, а. к. п. 163);
-протоколом огляду місця події від 10.08.2020 із долученими фотознімками, згідно якого в під'їзді № 2 будинку АДРЕСА_6 на сходинковому майданчику між другим та третім поверхом виявлено плями речовини бурого кольору неправильної форми, а також на сходинках на верхній поверх - у формі сліду взуття, виявлено та вилучено змиви з підлоги та східців та недопалок цигарки у вологому стані зі слідами речовини бурого кольору, пластикову пляшку з етикеткою синього кольору з написом «Pepsi» в під'їзді № 2 (т. 1, а. к. п. 166-173);
-протоколом огляду місця події від 10.08.2020 із долученою схемою, згідно якого був проведений огляд належної потерплому квартири АДРЕСА_7 , в ході якого виявлений та вилучений фрагмент низу підошви взуття, змив та контрольний змив речовини бурого кольору з підлоги кухні, сліди пальців рук, пляшка з-під пива (т. 1, а. к. п. 164, 174-178);
-актом судово-медичного обстеження № 648, проведеного з 11.08.2020 до 25.08.2020, згідно якого в ході огляду у ОСОБА_15 виявлені ряд тілесних ушкоджень, при огляді нейрохірургом КНП СОР «СОКЛ» 10.08.2020 встановлений діагноз: «Забій м'яких тканин лобної ділянки, обличчя. Забійна рана спинки носа. Носова кровотеча, що зупинилась» (т. 1, а. к. п. 182);
-протоколом комп'ютерного томографічного дослідження головного мозку від 10.08.2020, згідно якого у ОСОБА_15 виявлений скалковий перелом кісток спинки носу та носової перетинки зі зміщенням (т. 1, а. к. п. 183-184);
-висновком експерта № 660 від 11.09.2020, згідно якого виявлені при обстеженні у ОСОБА_15 тілесні ушкодження утворилися від дії тупих предметів, про що свідчить характер ушкоджень, могли утворитись при нанесенні ударів руками, ногами та подібними предметами; кількість травматичних впливів не менше 5-ти; характер та локалізація ушкоджень виключає можливість їх утворення при падінні з вертикального положення на площину. Ушкодження в ділянці носу кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я; ушкодження у виді синців та саден кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження; могли утворитися у термін 10.08.2020 в період часу 10:30 до 11:20 (т. 1, а. к. п. 185-186);
-протоколом проведення слідчого експерименту за участі потерпілого ОСОБА_15 від 11.08.2020 з фототаблицею до нього, згідно якого останній продемонстрував механізм нанесення йому ударів між другим та третім поверхами в під'їзді, а також одного удару кулаком з лівого боку в ділянку ока ОСОБА_12 під час перебування в квартирі, а також нанесені ОСОБА_11 два удари ногою в ділянку обличчя (т. 1, а. к. п. 187-199);
-висновком експерта № 661 від 11.09.2020, згідно якого виявлені у потерпілого ОСОБА_15 тілесні ушкодження могли утворитись при нанесенні ударів кулаками та ногами в обличчя, як і було продемонстровано потерпілим під час проведення слідчого експерименту (т. 1, а. к. п. 200);
-протоколом проведення слідчого експерименту за участі обвинуваченого ОСОБА_11 від 25.09.2020 та відеозапису до нього, згідно якого останній продемонстрував як він з ОСОБА_12 знайшли потерпілого, який лежав на сходинковому майданчику між другим та третім поверхами під'їзду, головою на першій сходинці, підняли його за руки, відвели до квартири, і як потерпілий сам відчинив ключем замок вхідних дверей. Пояснив, що ОСОБА_12 зайшов до квартири, а він залишився чекати в коридорі (т. 2, а. к. п. 214-221);
-висновком додаткової судово-медичної експертизи № 150 від 18.03.2021, згідно якого виявлені при обстеженні у ОСОБА_15 тілесні ушкодження утворились від дії тупих предметів, про що свідчить характер ушкоджень; кількість травматичних впливів не менше 5-ти; характер та локалізація ушкоджень виключає можливість їх отримання при падінні з вертикального положення на площину; механізм утворення виявлених тілесних ушкоджень не був продемонстрований ОСОБА_11 під час проведення слідчого експерименту 25.09.2020 (т. 3, а. к. п. 47);
-відеозаписами з камер відеоспостереження магазину «Продукти» ФОП ОСОБА_17 в АДРЕСА_6 за 10.08.2020, згідно яких обвинувачені разом з потерпілим в період часу з 08:50 (початок відео) відпочивають за столиками біля вказаного магазину, а о 10:40 обвинувачені відійшли. Об 10:41 потерпілий йде звідти, а об 10:42 до столику повертаються обвинувачені і йдуть в тому ж напрямку, що і потерпілий (т. 1, а. к. п. 203-204);
-протоколами отримання зразків біосередовища для проведення експертизи у ОСОБА_15 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 (т. 2, а. к. п. 2, 12, 18);
-висновками експерта № 19/119/8-75е від 28.08.2020, № 822 від 25.08.2020 та № 823 від 25.08.2020 (т. 1, а. к. п. 6-10, 15-16, 21-22); № 19/119/8-78е від 15.09.2020 (т. 2, а. к. п. 25-31); №19/119/8-76е від 03.09.2020 (т. 2, а. к. п. 34-42); № 19/119/8-80е від 16.09.2020 (т. 2, а. к. п. 45-55); № 19/119/8-81е від 17.09.2020 (т. 2, а. к. п. 58-64); № 19/119/8-83е від 21.09.2020 (т. 2, а. к. п. 67-71); № 19/119/8-84е від 21.09.2020 (т. 2, а. к. п. 74-79); № 19/119/6/1-508е від 19.08.2020 (т. 2, а. к. п. 82-95); № 19/119/6/3-1138е від 15.09.2020 (т. 2, а. к. п. 98-108).
Оцінюючи досліджені вище докази, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, отримані в порядку встановленому КПК, фактичні дані, отримані на підставі цих доказів не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження, у своїй сукупності та взаємозв'язку не містять суперечностей, доповнюють один одного і дають можливість суду дійти однозначного висновку, що вина ОСОБА_12 і ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК, знайшла своє підтвердження та є доведеною поза розумним сумнівом.
Доводи апеляційних скарг захисників ОСОБА_18 та ОСОБА_13 про непричетність ОСОБА_12 та ОСОБА_11 до інкримінованого їм злочину за ч. 3 ст. 187 КК колегія суддів не може прийняти до уваги, оскільки показання обвинувачених в цій частині не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження і спростовуються наведеними вище доказами.
Не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду і доводи сторони захисту про те, що обвинувачення ґрунтується лише на показаннях потерпілого, які є непослідовними, суперечливими і постійно останнім змінювались, так як наведені вище показання потерпілого підтверджуються повідомленням заявниці ОСОБА_16 на лінію «102» про завдання тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_15 та заволодіння його телевізором; протоколом проведення слідчого експерименту за участі потерпілого ОСОБА_15 від 11.08.2020, в ході якого останній продемонстрував механізм нанесення йому ударів між другим та третім поверхами в під'їзді, а також одного удару кулаком з лівого боку в ділянку ока ОСОБА_12 під час перебування в квартирі та два удари ногою в ділянку обличчя, нанесені ОСОБА_11 ; висновком експерта № 661 від 11.09.2020, згідно якого виявлені у потерпілого ОСОБА_15 тілесні ушкодження могли утворитись за обставин продемонстрованих потерпілим під час проведення слідчого експерименту.
Окрім цього, потерпілий ОСОБА_15 на початку звернення із заявою про кримінальне правопорушення від 10.08.2020 прямо вказував на ОСОБА_12 і ОСОБА_11 як на осіб, які вчинили відносно нього розбійний напад.
Як під час досудового розслідування, так і в ході судового розгляду потерпілий ОСОБА_15 стверджував, що обвинувачені ОСОБА_12 і ОСОБА_11 заволоділи його майном проти його волі, а результати слідчих дій та експертних досліджень тільки підтвердили показання потерпілого щодо нанесення йому ударів. При цьому неточності в описі подій пояснюються, у тому числі, і характером та наслідками завданих тілесних ушкоджень ОСОБА_15 . Факту зацікавленості потерпілого у обмові обвинувачених виявлено не було, оскільки вони один одного знали тривалий час, постійно спілкувалися та відпочивали разом.
Є необґрунтованими і доводи сторони захисту про те, що обвинувачені знайшли потерпілого непритомним на сходинках, який лежав в крові обличчям вниз і не рухався, спростовуються дослідженим в суді першої інстанції висновком додаткової судово-медичної експертизи № 150 від 18.03.2021, згідно якого виявлені у потерпілого тілесні ушкодження не підтверджуються механізмом їх утворення, продемонстрованим під час слідчого експерименту за участі обвинуваченого ОСОБА_11 . При цьому версія сторони захисту про те, що потерпілого могли побити інші особи є неспроможною, оскільки не підтверджується жодними доказами.
При дослідженні обставин кваліфікуючої ознаки «проникнення у житло» суд першої інстанції виходив із того, що обвинувачені неочікувано вчинили напад на потерпілого в під'їзді будинку, тим самим придушили його волю до опору, після чого довели його до квартири, де продовжили його побиття.
В судовому засіданні потерпілий не міг пригадати моменту потрапляння до квартири, оскільки не пам'ятав його через втрату свідомості і гадав, що добіг туди сам, і тільки пізніше ОСОБА_15 дізнався від дитини з його під'їзду, яка це бачила, що його під руки до квартири затягнули обвинувачені, а тому суд першої інстанції дійшов цілком обґрунтованого висновку, що потерпілий усвідомленого дозволу на перебування обвинувачених в своїй квартирі не висловлював, а обвинувачені вчинили дії (побиття потерпілого), спрямовані на усунення перешкод для проникнення до його квартири, де продовжили вчинення розбійного нападу.
Колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що згідно пояснень потерпілого в суді першої інстанції, ключі від квартири були у ОСОБА_15 в лівій кишені штанів, тоді як обвинувачений ОСОБА_12 стверджував, що двері в квартиру потерпілий відчинив сам, дістававши ключі з сумочки.
При розгляді кримінального провадження щодо обвинувачених судом першої інстанції були встановлені і досліджені всі обставини, з'ясування яких мало істотне значення для правильного вирішення справи, а також з урахуванням того, що будь-які належні докази на спростування викладених у обвинуваченні обставин відсутні, колегія суддів діям обвинувачених надала правильну кримінальну правову оцінку, а винуватість обвинувачених у вчиненому доведена в повному обсязі.
Покарання обвинуваченим ОСОБА_12 та ОСОБА_11 за ч. 3 ст. 187 КК судом першої інстанції призначене із врахуванням вимог ст. 50, 65 КК, є справедливим, необхідним і достатнім для їх виправлення та попередження вчинення ними нових кримінальних правопорушень. Таке покарання, на думку колегії суддів, не є надмірно суворим з врахуванням як обставин кримінального провадження, так і даних про особи обвинувачених.
Оскаржуване судове рішення є законним, належним чином обґрунтованим та умотивованим, тому вирок суду підлягає залишенню без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 418 і 419 КПК України,
постановила:
Вирок Ковпаківського районного суду м. Суми від 31.03.2021 відносно ОСОБА_19 та ОСОБА_20 залишити без змін, а апеляційні скарги захисників ОСОБА_7 і ОСОБА_6 на цей вирок - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Касаційна скарга на ухвалу може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженими, які утримується під вартою у той самий строк, з дня отримання копії судового рішення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4