Справа № 522/13839/23
Провадження № 2а/522/15/24
03 квітня 2024 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді Абухіна Р.Д.,
за участю секретаря судового засідання Кріцької Д.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду м. Одеси адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДМС в Одеській області про визнання противоправним, скасування рішення про примусове повернення в країну походження та постанови,
17.10.2022 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДМС в Одеській області про визнання противоправним, скасування рішення про примусове повернення в країну походження та постанови, по якому просить:
Визнати протиправним та скасувати Рішення №658 про примусове повернення в країну походження іноземця або особи без громадянства від 28.09.2022 р. виданого щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати протиправною та скасувати постанову Головного Управління Державної міграційної служби України в Одеській області ПН МОД 009017 від 28.09.2022 року, складену уповноваженою особою ОСОБА_2 , про визнання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 особою винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700 грн.
Мотивує вимоги тим, що з 1989 по 1993 роки він навчався в Одеському державному університеті на фізичному факультеті. Після цього на декілька років виїхав з України. У 2000 році повернувся до України та з того часу безперервно , не виїжджаючи проживає на території України, тобто більше 22 років. У 2003 році отримав паспорт НОМЕР_1 та в той же рік одружився з громадянкою України ОСОБА_3 . У 2005 році шлюб розірвано, та в цьому ж році отримав посвідчення водія.
28.09.2022 року був затриманий та доставлений в Міграційну службу за адресою: АДРЕСА_1 . Там йому повідомили, що його паспорт громадянина начебто є недійсним і він незаконно перебуває на території України. Позивачу нічого не було відомо, що він позбавлений громадянства України. У приміщені міграційної служби щодо нього було складено три документи: 1) Рішення № 658 про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства від 28.09.2022, яким зобов'язано повернутися до країни походження до 27.10.2022; 2) Протокол про адміністративне правопорушення ПР МОД 008937 від 28.09.2022 з частиною 1 статті 203 КУпАП; 3) постановою про адміністративне правопорушення ПН МОД 009017 від 28.09.2022 за частиною 1 статті 203 КУпАП, якою накладено на позивача штраф в розмірі 1700.
Ухвалою суду від 13 червня 2023 зупинено провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі № 420/13049/23.
Ухвалою від 15.01.2024 поновлено провадження у справі, оскільки Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2023 року апеляційна скарга ОСОБА_1 залишена без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2023 року у справі № 420/13049/23 залишено без змін.
Учасники справи в судове засідання не з'явились, про день, місце та час розгляду справи повідомлялись належним чином.
03.04.2024 до суду надійшла зава представника позивач про розгляд справи за його відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги просить задовольнити повністю. Звертає увагу, що оскаржувані рішення прийняті 28.09.2022.
Проте, тільки 31.01.2023 був складений висновок № 15/2023 Головного управління ДМС України в Одеській області про те, що паспорт України серії НОМЕР_1 , виданий Біляївським РВ УМВС України в Одеській області 20.05.2003 на ім'я ОСОБА_1 було визнаним оформленими із порушенням вимог законодавства, недійсним та таким, що підлягає вилученню.
Таким чином, на момент прийняття оскаржуваних рішень ОСОБА_1 вважався громадянином України, отже підстав для їх прийняття не існувало.
Також 03.04.2024 до суду надійшла заява представника відповідача, в якій просить розглянути справу без його участі та відмовити у задоволені позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини справи.
28 вересня 2022 року Головіним управлінням ДМС в Одеській області було винесено:
1) Рішення № 658 про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства від 28.09.2022, яким зобов'язано повернутися до країни походження до 27.10.2022;
2) Протокол про адміністративне правопорушення ПР МОД 008937 від 28.09.2022 з частиною 1 статті 203 КУпАП;
3) Постановою про адміністративне правопорушення ПН МОД 009017 від 28.09.2022 за частиною 1 статті 203 КУпАП, якою накладено на позивача штраф в розмірі 1700.
Також, 17.10.2022 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління ДМС в Одеській області з цим позовом про визнання противоправним, скасування рішення про примусове повернення в країну походження та постанови, посилаючись, що в нього є паспорт громадянина України та йому не відомо про втрату документа.
У червні 2023 року ОСОБА_1 (позивач) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (відповідач), в якому позивач просив суд визнати протиправним та скасувати висновок №15/2023 Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області від 31.01.2023, яким паспорт України серії НОМЕР_1 , виданий Біляївським РВ УМВС України, в Одеській області 20.06.2003 на ім'я ОСОБА_1 було визнаним оформленими із порушенням вимог законодавства, недійсним та таким, що підлягає вилученню.
В обґрунтування позовних вимог вказав, що позивач отримав паспорт громадянина України у 2003 році і відкрито користувався ним понад 20 років, добросовісно вважав, що ним додержано вимоги щодо набуття громадянства України у встановленому законодавством порядку, адже отримав документ, що підтверджує таке громадянство. Будь-яких доказів, які б свідчили про подання позивачем під час оформлення паспорту громадянина України свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, чи приховування позивачем будь-якого суттєвого факту, за наявності якого він не мав права на набуття громадянства України, в порушення норм ст. 21 Закону України «Про громадянство України» відповідачем не наведено. Офіційно позивача ніхто громадянства України не позбавляв. Також, позивач указував, що згідно архівної довідки ОНУ від 08.11.2022 р. позивач з 1987 року по 1993 рік він навчався в Одеському державному університеті на підготовчому факультеті та фізичному факультеті. Після цього, на декілька років виїхав з території України та у 2000 році повернувся до України, та вже з цього часу безперервно, не виїжджаючи проживає на території України, тобто більше 23 років. У 2003 році позивача було документовано паспортом громадянина України, виданий Біляївським РВ УМВС України в Одеській області від 20.06.2003 серія НОМЕР_1 . Паспорт виданий на руки, що підтверджується книгою обліку бланків паспортів. Також, позивач зазначав, що у 2003 році одружився з громадянкою України ОСОБА_3 (у 2005 році шлюб було розірвано), у 2005 році отримав посвідчення водія, як громадянин України, що підтверджується відповіддю Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Одеській області від 27.02.2023 року. Зауважував також, що відповідачем не надано жодних доказів, які б свідчили про надання позивачем під час оформлення паспорту громадянина України свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, чи приховування позивачем будь-якого суттєвого факту, за наявності якого він не мав права на набуття громадянства України. Таким чином, позивач вважає, що прийняте рішення відповідачем є незаконним та таким, що порушує його права та законні інтереси.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2023 року по справі № 420/13049/23 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2023 у справі № 420/13049/23 апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишено без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2023 року у справі № 420/13049/23 -залишено без змін.
В постанові зазначено, що як встановив суд першої інстанції, до ГУДМС в Одеській області надійшов запит адвоката ОСОБА_4 від 16.10.2022 №16/10/22 (№8774/1/5101-22 від 24.10.2022) щодо отримання інформації про статус паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 20.06.2003 Біляївським РВ УМВС України на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У відповідь листом від 27.10.2022 №5100.4.1-9235/51.2-22. проінформовано, що заява про видачу паспорта в інформаційній підсистемі «Заява про видачу паспорта громадянина України» Єдиної інформаційно-аналітичної системи управління міграційними процесами (далі - ЄІАС УМП) не встановлено. Враховуючи відсутність заяви про видачу паспорта, Головним управлінням прийнято рішення про проведення службової перевірки підстав видачі паспорта серії НОМЕР_1 .
У ході додаткової перевірки встановлено, що у Книзі обліку надходження бланків паспортів і видачі паспортів громадянам Біляївського РВ УМВС України в Одеській області (заведено - 04.02.2003, закінчено - 02.09.2003) наявний запис про видачу бланка паспорта серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ..
Враховуючи, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець Азербайджанської Республіки та заява про видачу паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 - відсутня, здійснено перевірку за обліками ГУДМС в Одеській області щодо належності особи до громадянства України. Відділом з питань громадянства листом від 31.10.2022 №5100.4.5/18918-22 повідомлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з питань набуття громадянства не звертався.
У висновку вказано, що з метою отримання додаткової інформації надіслано запит від 15.11.2022 №5100.4.1/19935-22 до ГУДМС, УДМС в областях, ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області. За результатами перевірок ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для набуття громадянства України, отримання дозволу на імміграцію, документування посвідкою на тимчасове/постійне проживання, документування паспортом зразка СРСР 1974 року, документування паспортом громадянина України (за діючими та архівними картотеками), паспортом громадянина України для виїзду за кордон, оформлення документів для виїзду за кордон на постійне місце проживання, реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання не звертався.
Відповідно до даних відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУДМС в Одеській області Мамєдов ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 з 09.12.1988, (наявний талон реєстрації місця проживання).
З метою перевірки інформації про реєстрацію місця проживання за вказаною вище адресою, надіслано запит від 29.10.2022 №5127-487/5127.7-22 до Великодальницької сільської ради Одеського району Одеської області (на той час: Біляївський район, Одеська область). У відповідь листом від 03.11.2022 №1810 повідомлено, що в будинковій книзі №15 Великодальницької сільської ради на сторінці №141 під №972 є запис про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , але запис виправлено (мовою оригіналу листа Великодальницької сільської ради).
У висновку зазначено, що переглядом будинкової книги №15 Великодальницької сільської ради складеної за 1987 - 1989 роки (надано оригінал до Головного управління для перевірки) вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибув із Баку, Азербайджанська Республіка та є запис(штамп) про реєстрацію місця проживання з 09.12.1988 за паспортом громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року серії ХХV НОМЕР_2 , виданого 03.05.1993 « 14 отд. упр. полиции Сабунчинского р-на г. Баку» (запис здійснено зі скороченням російською мовою) та запис про видачу паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 20.06.2003 Біляївським РВ УМВС в Одеській області.
Крім того, вказано у висновку, із запису будинкової книги на сторінці №141 вбачається, що у графі: «фамилия, имя отчество, уроженец (республики, края, области, района, села, города) семейное положение...», порядковий номер 972 є виправлення у прізвищі та наклеєно поверх ще один запис із зазначенням прізвища « ОСОБА_6 ».
Під час перевірки встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як громадянин Азербайджанської Республіки подавав 27.11.2002 документи на оформлення залишення на постійне проживання в Україні на підставі реєстрації шлюбу з громадянкою України. Особою надані наступні документи:
- заява про залишення в Україні на постійне проживання від 27.11.2002,
- копія паспорта громадянина Азербайджанської Республіки № НОМЕР_3 (дата видачі - 27.11.1998, термін дії - 27.11.2003, орган видачі - MINISTRY OF INTERNAL AFFAIRS);
- копія свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 , виданого відділом РАГС Малиновського районного управління юстиції м. Одеси 05.10.2001;
- копія паспорта громадянина колишнього СРСР серії НОМЕР_5 , виданого 14 відділом управління поліції Сабунчинського району м. Баку 03.05.1993;
- копія паспорта громадянина України серії НОМЕР_6 , виданого Малиновським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області 19.05.1997 дружини на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ..
У заяві - анкеті про залишення в Україні на постійне місце проживання особою зазначено адресу: АДРЕСА_3 . Заява була подана особою за адресою місця проживання дружини ОСОБА_3 .
У висновку зазначено, що в матеріалах справи наявна заява від 11.07.2003 ОСОБА_3 із проханням відмовити в оформленні посвідки на проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку із розірванням шлюбу (а.с. 97). Відповідно чого, рішення про залишення в Україні на постійне місце проживання в України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не приймалось.
В матеріалах справи про оформлення залишення в Україні на постійне проживання наявна копія паспорта громадянина колишнього СРСР серії НОМЕР_5 , виданого 03.05.1993, 14 відділом управління поліції Сабунчинського району м. Баку на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , де на сторінці 6 паспорта вбачається (прописка) реєстрація місця проживання на території Азербайджанської Республіки з 10.08.1992 по 14.11.2000.
Враховуючи виправлення (наклеювання) у будинковій книзі Великодальницької сільської ради про реєстрацію місця проживання з 09.12.1988 та дані реєстрації місця проживання у паспорті громадянина СРСР зразка 1974 року серії НОМЕР_7 з 10.08.1992 по 14.11.2000 на території Азербайджанської Республіки, а також наявність в особи паспорта громадянина Азербайджанської Республіки.№ НОМЕР_3 є підстави вважати, що особа не була зареєстрована на території України станом на 24.08.1991 та/або 13.11.1991.
У висновку вказано, що враховуючи встановлену у ході перевірок інформацію, а саме: розбіжність в реєстрації (прописці) місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 , нібито з 09.12.1988, (вбачається виправлення, наклеювання в будинковій книзі Великодальницької сільської ради), зазначення реєстрації місця проживання(прописки) у паспорті зразка СРСР 1974 року серії НОМЕР_7 , з 10.08.1992 по 14.11.2000, відсутність заяви про видачу паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Біляївським РВ УМВС України 20.06.2003 (у зв'язку з чим не є можливим встановити підстави видачі даного паспорта громадянина України), наявність паспорта громадянина Азербайджанської Республіки № НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та, водночас, відсутність інформації про факт прийняття до громадянства України, є підстави вважати, що паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , оформлений 20.06.2003 Біляївським РВ УМВС України в Одеській області на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порушення вимог Закону України «Про громадянство України» та вимог Інструкції №316.
Відповідно до бази даних ЄІАС УМП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон не звертався.
Підсумовуючи, в оскаржуваному висновку зазначено, що: «Перевірку підстав видачі паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 20.06.2003 Біляївським РВ УМВС України на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця Азербайджанської Республіки, вважати закінченою.
Паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 20.06.2003 Біляївським РВ УМВС України на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Азербайджанської Республіки, визнати оформленим з порушенням законодавства, а саме: положень Закону України «Про громадянство України» від 18.01.2001 № 2235-ІІІ та Інструкції щодо Правил та порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженою наказом МВС від 17.08.1994 №316.
Отже, паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 20.06.2003 Біляївським РВ УМВС України на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець Азербайджанської Республіки, визнати недійсним та таким, що підлягає вилученню, анулюванню та знищенню відповідно до підпункту 8 пункту 108 Порядку №302».
Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»нелегальний мігрант - іноземець або особа без громадянства, які перетнули державний кордон поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску, але з уникненням прикордонного контролю і невідкладно не звернулися із заявою про надання статусу біженця чи отримання притулку в Україні, а також іноземець або особа без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України.
Згідно до частини 1 статті 26 Закону України Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», в редакції, що діяла на момент виникнення між сторонами спірних правовідносин, тобто станом на 07 жовтня 2022 року, іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.
Згідно з ч. 5 ст. 26 Закону України Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», іноземець або особа без громадянства зобов'язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення.
У частині 4 статті 26 Закону України Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» закріплено, що рішення про примусове повернення може бути оскаржено до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 288 КАС України, в редакції, яка діяла на момент звернення позивача до суду з даним позовом, позовні заяви іноземців та осіб без громадянства щодо оскарження рішень про їх примусове повернення в країну походження або третю країну, а також позовні заяви центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальних органів і підрозділів, органів охорони державного кордону або Служби безпеки України про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України подаються до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальних органів і підрозділів, органу охорони державного кордону чи Служби безпеки України або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.
У частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Дослідивши та проаналізувавши всі наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що позивачем перед судом не доведено на підставі належних та допустимих доказів протиправності оскаржуваного рішення №658 про примусове повернення в країну походження іноземця або особи без громадянства від 28.09.2022 р. виданого щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та визнання протиправною та скасувати постанову Головного Управління Державної міграційної служби України в Одеській області ПН МОД 009017 від 28.09.2022 року, складену уповноваженою особою ОСОБА_2 , про визнання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 особою винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700 грн., та не доведено наявності правових підстав для його скасування.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд зазначає, що факт перебування позивача у зареєстрованому шлюбі з громадянкою України сам по собі не дає позивачу законних підстав перебувати на території України.
Так, відповідно до ч. 14 ст. 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою возз'єднання сім'ї з особами, які є громадянами України, або під час перебування на законних підставах на території України у випадках, зазначених участинах третій - тринадцятійцієї статті, уклали шлюб з громадянами України та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період до отримання посвідки на постійне проживання чи набуття громадянства України.
Враховуючи викладене суд констатує, що обставин, які б давали суду підстави вважати, що позивач , на момент прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, був таким, що на законних підставах перебуває на території України, судом під час розгляду справи не встановлено.
Отже, відповідач в даному випадку діяв у межах своїх повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством і підзаконними нормативно-правовими актами.
З огляду на викладене, суд вважає позов необґрунтованим та недоведеним належними, допустимими та переконливими доказами, та приходить до висновку про відсутність підстав для визнання протиправним та скасування рішення №658 про примусове повернення в країну походження іноземця або особи без громадянства від 28.09.2022 р. виданого щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та визнання протиправною та скасування постанови Головного Управління Державної міграційної служби України в Одеській області ПН МОД 009017 від 28.09.2022 року, складену уповноваженою особою ОСОБА_2 , про визнання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 особою винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700 грн.
Оцінюючи у сукупності усіінші аргументипозивача,наведені нимв обґрунтуваннясвоїх вимогабо заперечень,суд доуваги їхне бере,оскільки вони не підтверджені належними та допустимими доказами, не відноситься до предмета спору, і є явно необґрунтованими.
Таким чином, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 КАС Українизавданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, суд приходить довисновку, що у задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.
Згідно ч. 3 ст. 288 КАС України апеляційні скарги на судові рішення в адміністративних справах, визначених цією статтею, можуть бути подані в десятиденний строк з дня їх проголошення.
На підставі ст.ст. 1, 4, 9, 18, 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» та керуючись ст.ст. 1, 2, 5, 7-9, 46, 72, 77, 90, 96, 229, 242-246, 250, 288 КАС України, суд
ї
У задоволені позову ОСОБА_1 до Головного управління ДМС в Одеській області про визнання противоправним, скасування рішення про примусове повернення в країну походження та постанови відмовити.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення суду складено 08.04.2024.
Суддя Р.Д. Абухін
03.04.24