Справа №1-25/2007
Іменем України
20.03.2007 року Онуфріївський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого: судді Петрова Р.І.,
при секретарі: Гриценко Т.М.,
з участю прокурора: Зажурило А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Онуфріївка кримінальну справу за звинуваченням ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Кременчука Полтавської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_1, раніше судимого: 29 квітня 2005 року Онуфріївським районним судом Кіровоградської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 2 роки, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, -
ОСОБА_1 скоїв заподіяння умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, за таких обставин.
6 грудня 2006 року, близько 22.30 годин, ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, зайшов з особистих причин до домоволодіння ОСОБА_2 розташованого по АДРЕСА_2. Під час з'ясування особистих відносин, між ОСОБА_1. та ОСОБА_2., на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних стосунків, виникла сварка, в ході якої у ОСОБА_1. виник умисел на заподіяння ОСОБА_2. тілесних ушкоджень. Реалізовуючи свій злочинний намір, ОСОБА_1. наніс ОСОБА_2. удари руками і ногами в різні частини тіла, в результаті чого заподіяв останньому тілесні ушкодження у вигляді перелому сьомого ребра з права та припухлості м'яких тканин грудної клітини з права, які по ступеню тяжкості відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень, як такі, що потягли за собою тривалий розлад здоров'я потерпілого, а також тілесні ушкодження у вигляді множинних саден та крововиливів обличчя, голови та шиї, ран обличчя, крововиливу в з'єднувальну оболонку правого ока і припухлості м'яких тканин обличчя, які по ступеню тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Підсудний ОСОБА_1. свою вину у вчиненні заподіяння умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження визнав повністю. Вказував, що скоїв злочин за обставин, викладених у обвинувальному висновку, пояснивши, що завдав тілесні ушкодження ОСОБА_2. після побиття останнім його матері, яка отримала легкі тілесні ушкодження У вчиненому розкаювався.
Вина ОСОБА_1. підтверджується доказами, дослідженими в порядку ч. 3 ст. 299 КПК України.
2
Таким чином, обвинувачення, пред'явлене підсудному, визнається судом доведеним, воно ніким не оспорюється.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_1. щодо спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2., за ч. 1 ст. 122 КК України, як заподіяння умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
При призначенні підсудному покарання суд враховує, що він вчинив злочин середньої тяжкості, особу винного, який характеризується позитивно, раніше притягувався до кримінальної відповідальності.
Обставинами, які пом'якшують покарання підсудного, є його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування завданих збитків та вчинення злочину під впливом сильного душевного хвилювання, викликаного неправомірними діями потерпілого, оскільки підсудний завдав тілесні ушкодження ОСОБА_2. після побиття останнім його матері, яка отримала легкі тілесні ушкодження.
Суд не визнає обставиною, що обтяжує покарання підсудного, вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, оскільки за обставин справи не цей стан спонукав його вчинити злочин, а безпосередньо неправомірні дії потерпілого.
Враховуючи наявність згаданих вище декількох обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_1 та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, приймаючи до уваги особу підсудного, який характеризується позитивно, обставини скоєного злочину, зокрема те, що злочином не завдано значної шкоди і вона добровільно відшкодована підсудним, суд вважає за можливе, застосувавши ст. 69 КК України, перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч. 1 ст. 122 КК України, а саме призначити підсудному покарання у вигляді штрафу.
Приймаючи до уваги те, що ОСОБА_1. вчинив злочин під час іспитового строку внаслідок звільнення від відбування покарання, вимоги ст.ст. 71-72 КК України щодо призначення покарання за сукупністю вироків, вид призначеного підсудному основного покарання, суд зазначає, що штраф при сукупності вироків складанню з іншими видами покарань не підлягає і виконується самостійно.
Потерпілий претензій матеріального характеру до підсудного не має і у зв'язку з цим відмовився від позову. Речові докази та судові витрати по справі відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.321-324 КПК України, суд, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, і призначити покарання, з застосуванням ст. 69 КК України, у вигляді штрафу в розмірі сорока неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 680 гривень.
Запобіжний захід засудженому до набрання вироком законної сили залишити той же - підписку про невиїзд.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Кіровоградської області
протягом 15 діб з моменту його проголошення через Онуфріївський районний суд
Кіровоградської області.