Іменем України
16.09.10 Справа №6/49-Б
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
при секретарі Савченко Ю.В.
за участю представників:
- кредитора - Приватної комерційно-виробничої фірми "Сінком", м.Херсон, - Половинки В.П. (за дорученням)
- боржника - Стахевич Т.В., керуючого санацією, та Пасеки В.І. (за дорученням)
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи та апеляційні скарги керуючого санацією Відкритого акціонерного товариства "Херсонський завод керамічних виробів", м. Херсон, - Стахевич Т.В. та Приватної комерційно-виробничої фірми "Сінком", м. Херсон
на ухвалу господарського суду Херсонської області від 15.04.2010 року
у справі № 6/49-Б
про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Херсонський завод керамічних виробів", м. Херсон
Установив:
Ухвалою господарського суду Херсонської області від 15.04.2010р. у справі № 6/49-Б про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Херсонський завод керамічних виробів" (суддя Пригуза П.Д.) у задоволенні клопотання комітету кредиторів та голови комітету кредиторів про затвердження звіту керуючого санацією та визнання боржника банкрутом відмовлено, скаргу на дії керуючого санацією Стахевич Т.В. задоволено, усунуто арбітражного керуючого Стахевич Т.В. від виконання обов'язків керуючого санацією боржника, зобов'язано комітет кредиторів погодити кандидатуру нового керуючого санацією з урахуванням прав інвесторів -ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та інших учасників провадження у справі. Не погоджуючись з цією ухвалою, арбітражний керуючий Стахевич Т.В. та Приватна виробничо-комерційна фірма «Сінком» подали апеляційні скарги, де зазначали про те, що оскаржувана ухвала винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню.
У поданій скарзі та доповнені до неї, а також у заяві про підтримання апеляційної скарги та уточненні вимог за апеляційною скаргою, арбітражний керуючий та інший заявник посилаються на те, що господарським судом розглянута скарга на керуючого санацією неправомірно, оскільки, на його думку, акціонер ОСОБА_1, який підписав скаргу, не мав на це відповідних повноважень. Також посилаються на те, що дії керуючого санацією та комітету кредиторів не суперечать Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", всі інвестиційні пропозиції ОСОБА_1 були предметом розгляду на засіданнях комітету кредиторів. Просить скасувати оскаржувану ухвалу.
У судовому засіданні Стахевич Т.В. особисто та представник приватної комерційно-виробничої фірми "Сінком" підтримали вимоги та доводи, що викладені в апеляційних скаргах.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, але від нього надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Колегія суддів, враховуючи відсутність перешкод для перегляду справи, обмеженість розгляду апеляційної скарги визначеними законом процесуальними строками, дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю акціонера боржника - ОСОБА_1, за наявними у справі матеріалами та відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесені оскаржуваної ухвали, колегія суддів знаходить апеляційні скарги такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
До господарського суду 19.01.2010 року подано скаргу на дії керуючого санацією Стахевич Т.В.
Скарга підписана уповноваженою особою від імені акціонерів боржника - ОСОБА_1 та мотивована тим, що арбітражним керуючим Стахевич Т.В. неодноразово порушувались права власників (акціонерів) ВАТ "Херсонський завод керамічних виробів", не даючи можливості ОСОБА_1 та ОСОБА_2 інвестувати кошти у підприємство-боржника з метою недопущення його банкрутства.
Заявник посилається на те, що арбітражний керуючий неналежно виконує обов'язки керуючого санацією, просить відсторонити арбітражного керуючого Стахевич Т.В. від виконання обов'язків керуючого санацією.
З підстав, викладених у скарзі, заявник вважає, що комітет кредиторів та керуючий санацією навмисно не розглянули пропозиції інвесторів щодо задоволення вимог кредиторів та витрат судової процедури, і, таким чином закінчити провадження у справі, оскільки вони (члени комітету кредиторів та керуючий санацією) мали за мету не задоволення вимог кредиторів через відновлення платоспроможності боржника, а навпаки, - продати активи боржника в своїх особистих інтересах чи в інтересах третіх осіб. В результаті цього продажу боржника було позбавлено активу, який мав вирішальне значення для боржника при вирішенні питання застосування реабілітаційних процедур-відновлення господарської діяльності та платоспроможності боржника.
Колегія суддів погоджується з висновком суду про прийняття скарги до розгляду.
Так, права акціонерів господарських товариств на інвестування коштів у суб'єкта підприємництва, учасниками якого вони є, прямо випливає із положень статті 211 ГК України, якою встановлено заходи щодо запобігання банкрутству.
Зазначеною нормою встановлено, що засновники (учасники) суб'єкта підприємництва, власник майна, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, у межах своїх повноважень зобов'язані вживати своєчасних заходів щодо запобігання його банкрутству.
Аналогічні заходи передбачені у статті 3 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі-Закон), відповідно до ч.2 якої власником майна боржника приватного підприємства, засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи в межах заходів щодо запобігання банкрутству боржника може бути надана фінансова допомога в розмірі, достатньому для погашення зобов'язань боржника перед кредиторами.
Із положень вказаного Закону вбачається, що зазначені заходи учасниками боржника - юридичної особи можуть бути застосовані на будь-якій стадії процесу. Учасники боржника - юридичної особи, які заявляють про надання фінансової допомоги боржнику, можуть реалізувати свої права через процесуальні процедури, визначені Законом, набуваючи таким чином прав учасника провадження. Надання фінансової допомоги боржнику відповідно до ч. 3 статті 3 Закону зобов'язує його взяти на себе відповідні зобов'язання перед особами, які надали таку допомогу в порядку, встановленому законом.
Відповідно до статті 1 Закону про банкрутство учасниками провадження у справі про банкрутство є: - сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.
Відповідно до п. 84 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 15 "Про судову практику в справах про банкрутство" особа, що подала заяву про участь у санації, набуває прав та обов'язків іншого учасника провадження у справі про банкрутство, в тому числі право оскарження судових актів, які стосуються її прав та обов'язків.
За змістом зазначеної постанови особи, які бажають взяти участь у санації боржника (інвестори) можуть подати заяву про участь у санації боржника та свої пропозиції щодо санації чи план санації в будь-який час в період провадження і такі заяви повинні бути розглянуті арбітражним керуючим та комітетом кредиторів. Розглянуті заяви інвесторів арбітражний керуючий зобов'язаний довести до відома суду, кредиторів і боржника незалежно від часу їх надходження.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України. Отже, інвестори, як учасники провадження у справі про банкрутство володіють правами та обов'язками, що визначені господарським процесуальним законодавством та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в тому числі мають право вимагати від керуючого санацією та інших учасників провадження у справі про банкрутство добросовісно користуватися наданими їм правами та добросовісно і належним чином здійснювати свої повноваження.
Зазначені положення законодавства, що визначають права осіб, а також роз'яснення Постанови Пленуму Верховного Суду України свідчать про правильне обрання громадянином ОСОБА_1 способу реалізації та захисту своїх прав, а тому розгляд скарги на дії керуючого санацією господарським судом є цілком правомірним.
Переглянувши матеріали справи, зокрема, звіт керуючого санацією, скаргу ОСОБА_1, колегія суддів погоджується з висновками господарського суду першої інстанції.
План санації боржника (т.6 а.с. 2-12) затверджено ухвалою господарського суду від 14.06.2004 року (т.6 а.с. 26).
Зазначений план санації передбачав наступні заходи щодо відновлення платоспроможності боржника (т.6 а.с.10): - інвестування інвестором коштів у розмірі 500.000 грн., в тому числі на погашення зобов'язань конкурсних кредиторів, працівниками та передача інвестору, пропорційно здійснених інвестицій, у власність частини майна, яке не задіяне у інвестиційному проекті. Також передбачено право боржника здійснити продаж частини майна, яке не задіяне у плані санації та не є предметом купівлі-продажу інвестору, кошти від реалізації яких направити на задоволення вимог конкурсних кредиторів в пропорції 80%, а 20% коштів - на задоволення поточних зобов'язань.
Як вбачається із звіту керуючого санацією (т.12 а.с.141) із об'єктів нерухомого майна, що належать боржникові на правах власності, 28.04.2006 року керуючим санацією відчужено за договором купівлі-продажу частину об'єктів на користь юридичної особи-інвестора ПП "Астра", якому об'єкти відчужено в рахунок отриманих інвестицій на суму - 556.530,80 грн. Також 28.12.2006 року керуючим санацією укладено договір купівлі-продажу частини майнового комплексу боржника фізичній особі ОСОБА_3 на суму - 56.866,92 гривень.
Крім того, 10 липня 2008р. керуючим санацією за договором купівлі-продажу відчужено частину майнового комплексу фізичній особі - ОСОБА_4 на суму - 198.000грн.
З отриманих від реалізації коштів та отриманих коштів від господарської діяльності боржник здійснив задоволення вимог частини кредиторів.
Ухвалою суду від 15.10.2009 року господарський суд припинив провадження у справі відносно кредиторів, грошові вимоги яких повністю задоволено: ДПІ у м. Херсоні; УПФУ у Комсомольському районі м. Херсона; Херсонського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів; Виконавчої дирекції Херсонського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової працездатності; Херсонського міського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства; ЗАТ “РеГІДІС”.
Матеріали справи свідчать про те, що на час призначення арбітражного керуючого Стахевич Т.В. станом на 15.10.2009 року заборгованість перед конкурсними кредиторами становила 16.191,22 грн., в тому числі перед ПВКФ "Сінком" на суму - 15.591,22грн. та ВКФ "Комплекс" - 600,00грн., що підтверджено реєстром вимог кредиторів станом на 15.10.2009р. (т.11 а.с.80).
До господарського суду 15.10.2009 року громадянами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подано заяву з інвестиційними пропозиціями щодо задоволення вимог конкурсних кредиторів та погашення витрат, що виникли у зв'язку з процедурами банкрутства (т.11 а.с.82).
Громадяни ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є власниками акцій боржника у кількості 60,46%, що підтверджується наданими виписками з реєстру власників іменних цінних паперів (т. 11 а.с. 83-84).
Як вбачається з протоколу судового засідання від 15.10.2009 року (т.11 а.с.94) господарський суд запропонував комітету кредиторів розглянути зазначену інвестиційну пропозицію, оскільки це входить до повноважень комітету кредиторів та керуючого санацією, та прийняти рішення по завершенню процедур банкрутства.
Відповідно до ч. 8 статті 16 Закону про банкрутство до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про підготовку та укладення мирової угоди.
Згідно з ч. 6 статті 17 Закону про банкрутство керуючий санацією зобов'язаний розробити та подати на затвердження комітету кредиторів план санації боржника.
Однак, комітет кредиторів та керуючий санацією Стахевич Т.В. до дня судового засідання - 28.10.2009 року будь-яких рішень щодо питань, поставлених 15.10.2009року, не прийняли.
Ухвалою від 28.10.2009 року господарський суд призначив судове засідання для розгляду звіту керуючого санацією боржника на 08.12.2009 року, зобов'язав керуючого санацією Стахевич Т.В. та комітет кредиторів запросити на засідання комітету кредиторів осіб, які відповідно до ч. 8 ст. 16 Закону мають право приймати участь у засіданнях комітету кредиторів, в тому числі заявників інвестиційної пропозиції ОСОБА_1 та ОСОБА_2
В судовому засіданні, що відбулося 08.12.2009р., господарському суду Херсонської області стало відомо про те, що керуючим санацією Стахевич Т.В. та комітетом кредиторів не виконано як рекомендацій так і вимог господарського суду, викладених у судових рішеннях щодо розгляду інвестиційних пропозицій, не запропоновано інвесторам свого (альтернативного) проекту угоди чи плану санації, та не укладено будь-яких угод з інвесторами щодо порядку і умов задоволення ними грошових вимог конкурсних кредиторів у розмірі - 16.191,22 грн. та поточних витрат у справі з метою недопущення банкрутства і ліквідації боржника.
Натомість керуючим санацією Стахевич Т.В. та комітетом кредиторів прийнято рішення від 06.11.2009 року про продаж частини цілісного майнового комплексу ВАТ “Херсонський завод керамічних виробів”, що складаються з: цеху “Г”, площею забудови 892,7 кв.м, ГРП літера “З”, площею забудови 9,2 кв.м; вузол регулятору газу, трубопровід діаметром 209 мм, довжиною 90 п.м., частини огорожі № 3, довжиною 25,0 п.м., частини мостіння № 1, площею 650,0 кв.м., що розташовані за адресою: вул. Філатова, 40 у м.Херсоні. Даний продаж вчинено за 305426,42 грн. (т.11 а.с.122-124).
У звіті станом на 04.12.2009 року (том 11 а.с.109) керуючий санацією повідомляє про продаж нею за договором купівлі-продажу від 25.11.2009р. частини цілісного майнового комплексу, який складається з: цеху “Г”, площею забудови 892,7 кв.м, ГРП літера “З”, площею забудови 9,2 кв.м; вузол регулятору газу, трубопроводу діаметром 209 мм, довжиною 90 п.м., частини огорожі № 3, довжиною 25,0 п.м., частини мостіння № 1, площею 650,0 кв.м., що розташовані за адресою: вул. Філатова, 40 у м. Херсоні. Покупцем комплексу є гр. ОСОБА_3, АДРЕСА_1.
Отримані від продажу частини цілісного майнового комплексу кошти керуючим санацією використано на задоволення поточних та інших зобов'язань, крім зобов'язань перед кредиторами. Вимоги кредиторів ПВКФ "Сінком" на суму 15.591,22 грн. та вимоги ВКФ "Комплекс" - 600грн. залишились без задоволення.
Комітет кредиторів на засіданні від 04.12.2009 року прийняв рішення (т. 11 а.с.125) про клопотання перед господарським судом про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором банкрута Стахевич Т.В.
Як вбачається з протоколів засідань комітету кредиторів від 30.10.2009р. (т. 11 а.с. 101), від 06.11.2009 року (т. 11 а.с. 122), від 04.12.2009 року (т. 11 а.с. 125), а також заяв та доданих до неї документів від інвесторів (т. 11 а.с. 126-134), комітет кредиторів не прийняв пропозицій ОСОБА_1 та ОСОБА_2, з тих мотивів, що пропозиції є неприйнятними, оскільки, на їх думку, не приведуть до відновлення платоспроможності боржника.
У даному випадку оцінюючи дії керуючого санацією Стахевич Т.В. і членів комітету кредиторів з позиції відповідності їх дій та рішень положенням Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", вимогам інших актів законодавства України, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду в тому, що скарга інвесторів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є обґрунтованою і підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 1 Закону про банкрутство керуючим санацією є фізична особа, яка відповідно до рішення господарського суду організовує здійснення санації боржника.
Санація, як введений господарським судом особливий режим господарської діяльності боржника - це система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнання боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів.
Здійснення санації боржника як судової процедури вимагає від учасників провадження здійснення саме таких дій та заходів, які сприятимуть звільненню боржника від боргових зобов'язань та недопущення визнання боржника банкрутом та його ліквідації.
Для досягнення цієї мети Закон передбачає, що арбітражний керуючий зобов'язаний здійснювати заходи щодо захисту майна боржника та виконувати інші повноваження, передбачені цим Законом. При реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.
Статтею 17 Закону про банкрутство передбачено коло повноважень арбітражного керуючого. Так, керуючий санацією має право: розпоряджатися майном боржника з урахуванням обмежень, передбачених цим Законом; укладати від імені боржника мирову угоду, цивільно-правові, трудові та інші угоди, тощо. Керуючий санацією зобов'язаний розробити та подати на затвердження комітету кредиторів план санації боржника та здійснити заходи щодо послідовної реалізації плану санації та інші.
Суд зазначає, що інвесторами своєчасно були заявлені інвестиційні пропозиції, які відповідають інтересам усіх учасників провадження: - інвестори задовольняли вимоги конкурсних кредиторів; брали на себе задоволення поточних зобов'язань та досягали мети провадження у справі. Більше того, прийняття інвестиційної пропозиції та її втілення призвело до збереження майна (активів) боржника, від яких залежить можливість відновлення самим товариством, як власником боржника, господарської діяльності.
Дії керуючого санацією та членів комітету кредиторів щодо реалізації частини майнового комплексу боржника, що придатна для організації виробництва свідчать про те, що після реалізації майна боржник не має можливості відновити свою платоспроможність, що в свою чергу призводить до визнання останнього банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. При цьому слід зауважити на те, що й після реалізації майна боржника вимоги кредиторів не були погашені.
Колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції про те, що комітетом кредиторів та керуючим санацією неналежним чином виконуються повноваження, які вони мають відповідно до Закону та судових рішень, що прийняті у цій справі.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 19 та ч. 1 ст. 20 Закону про банкрутство в процедурі санації може бути продане майно, лише з метою відновлення платоспроможності та задоволення вимог кредиторів боржника.
При цьому заходи до забезпечення вимог кредиторів стосовно майна боржника, яке підлягає продажу згідно з планом санації, скасовуються ухвалою господарського суду.
Невиконання керуючим санацією положень Закону щодо захисту майна боржника, ухилення його від розгляду інвестиційних пропозицій осіб, які є учасниками боржника - юридичної особи та фактично уособлюють власника майна боржника, - порушили їх права як інвесторів, а також порушили право самого боржника як юридичної особи на відновлення платоспроможності та недопущення банкрутства підприємства.
Отже обставини справи свідчать про те, що арбітражний керуючий Стахевич Т.В. неналежно здійснювала повноваження керуючого санацією, а використала своє становище та право розпорядження майном боржника, як керуючий санацією-керівник боржника, для продажу нерухомого майна всупереч положень закону та судових рішень у справі на підставі узгоджених дій з представниками кредиторів, що поставило боржника під загрозу ліквідації..
У відповідності до ч. 9 ст. 3-1 Закону про банкрутство невиконання або неналежне виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого згідно з цим Законом, за відсутності наслідків, передбачених цією статтею, може бути підставою для усунення арбітражного керуючого від виконання ним своїх обов'язків, про що господарський суд виносить ухвалу.
Діяльність арбітражного керуючого Стахевич Т.В. у даній справі на підставі досліджених судом фактичних даних не є належною, у зв'язку з чим вона підлягає усуненню від виконання обов'язків керуючого санацією.
Суд відмовляє у задоволенні клопотання комітету кредиторів про затвердження звіту керуючого санацією, оскільки він не відповідає вимогам Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону про банкрутство керуючим санацією може бути подано звіт за п'ятнадцять днів до закінчення санації, а також за наявності підстав для дострокового припинення санації.
Обставини справи вказують також про те, що відсутні підстави для дострокового припинення процедури санації з метою ліквідації боржника. Наявні грошові вимоги перед конкурсними кредиторами ПВКФ "Сінком" в сумі 15.591,22 грн. та вимоги ВКФ "Комплекс" в сумі 600,00 грн. є мізерними порівняно з наявними активами боржника, які за звітом керуючого санацією (т. 12 а.с. 142) станом на 12.04.2010р. становлять понад 560 тис.грн.
Зазначені вимоги конкурсних кредиторів на думку суду не були задоволеними (сплаченими) керуючим санацією безпідставно, а тому вони не можуть слугувати підставою для визнання боржника банкрутом, оскільки боржник спроможний сплатити їх без застосування ліквідаційної процедури, у тому числі через фінансову допомогу учасників (акціонерів) боржника.
Колегія суддів з огляду на вищевикладене дійшла висновку про безпідставність доводів, викладених в апеляційних скаргах, оскаржувана ухвала відповідає нормам матеріального та процесуального права, підстави для її зміни або скасування відсутні.
Керуючись статтями 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд -
Постановив:
Апеляційні скарги керуючого санацією Відкритого акціонерного товариства "Херсонський завод керамічних виробів", м. Херсон, та Приватної комерційно-виробничої фірми "Сінком", м. Херсон, залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Херсонської області від 15.04.2010 року у справі № 6/49-Б залишити без змін.
Справу передати на розгляд господарського суду Херсонської області.