10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
"12" жовтня 2010 р. Справа № 18/2329
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді
суддів:
при секретарі ,
за участю представників сторін:
від позивача: Ялівчук А.А. - представника за довіреністю №15/09 від 11.01.2010р.,
від відповідача: не з'явився,
в порядку ст.30 ГПК України приймав участь в судовому засіданні представник
МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" Заверуха С.І. - інженер-наладчик
(посвідчення №204),
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірми
"Фон", м. Хмельницький
на рішення Господарського суду Хмельницької області
від "08" червня 2010 р. у справі № 18/2329 (суддя Саврій В.А.)
за позовом Міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго", м.Хмельницький
до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми
"Фон", м. Хмельницький
про стягнення 17166,72 грн.,
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 08.062010р. у справі №18/2329 позов задоволено: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Фон" (м.Хмельницький, вул.Кам"янецька, 63, код 21349155) на користь Міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" (м.Хмельницький, вул.Пересипкіна, 5, код 03356571) - 16068,07 грн. боргу за спожиту теплову енергію, 323,35 грн. інфляційних, 130,46 грн. 3% річних, 644,16 грн. пені , 171,66 грн. витрат по сплаті державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, відповідач звернувся до Житомирського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду з підстав, наведених у скарзі.
Апеляційну скаргу мотивовано, зокрема, наступним:
- господарський суд, невірно застосувавши норми матеріального та процесуального права, дійшов необґрунтованого висновку про те, що позовні вимоги Міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" підлягають задоволенню;
- суд першої інстанції не прийняв до уваги, що п.п.1.1.,1.3. додатку №3 до договору №1071/627 від 05.05.2005р. передбачено припинення тепловою енергії енергопостачальною організацією споживачу, у разі письмового звернення останнього про припинення теплопостачання та відсутності протягом 10 днів оплати за отриману споживачем теплову енергію у встановлені договором від 05.05.2005р. терміни;
- в порушення умов договору №1071/627 енергопостачальна організація не припинила постачання теплової енергії скаржнику, в той час, коли ТОВ фірма "Фон" звернулась до позивача з письмовим зверненням про припинення теплопостачання та прострочила оплату отриманої теплової енергії;
- поза увагою місцевого господарського суду залишились ті обставини, що ТОВ фірма "Фон" неодноразово повідомляла позивача про припинення теплопостачання та , відповідно, про припинення дії договору №1071/627 від 05.05.2005р.;
- безпідставними є посилання Міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" на Порядок відключення окремих житлових будинків від меж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання;
- господарський суд не надав належної оцінки тому факту, що правовідносини між позивачем та відповідачем виникли на підставі договору №1071/627 від 05.05.2005р. та мають регулюватися нормами Цивільного та Господарського кодексів України;
- в порушення норм процесуального права суд першої інстанції розглянув справу за відсутності представника відповідача, не повідомленого належним чином про час, дату та місце проведення судового засідання.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу та його представник в засіданні суду заперечили проти доводів апеляційної скарги. Вважають, що рішення місцевого господарського суду прийнято відповідно до норм чинного законодавства України, в зв'язку з чим відсутні підстави для його скасування.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, зокрема, що припинення постачання теплової енергії призвело б до припинення договірних відносин між сторонами. Позивач вказує на те, що Міське комунальне підприємство "Хмельницьктеплокомуненерго" не може здійснити відключення приміщення відповідача від централізованого опалення, так як приміщення розміщене на 1-ому поверсі житлового 5-ти поверхового будинку по вул.Кам"янецькій в м.Хмельницькому. Посилаючись на Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідведення, позивач зазначає про неможливість відключення окремо приміщення, яке займає відповідач, від централізованого опалення. Можливість відключення, як зазначає позивач, є лише будинку в цілому за рішенням загальних зборів, за згодою всіх власників приміщень у житловому будинку. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування з урахуванням вимог Закону України "Про теплопостачання" схемою теплопостачання , за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки. Позивач, посилаючись на акт обстеження приміщення відповідача, вказує на те, що припинення постачання теплової енергії є неможливим, оскільки воно призведе до порушення теплового балансу житлового будинку. Приміщення відповідача розміщене на першому поверсі житлового багатоквартирного будинку, який є цілісною спорудою житлового комплексу. Всі комунікації, у тому числі теплопостачальні, проектувались та розраховувались для всього будинку. За наведених обставин, переобладнання системи опалення, призведе до розбалансування внутрішньобудинкової системи опалення, яка відноситься до інженерної системи будинку як цілісного майнового комплексу. Крім того, позивач зазначає, що будь-яке втручання у внутрішню розподільчу мережу опалення порушить внутрішньобудинкову систему загалом. Позивач вважає, що оскільки система опалення та гарячого водопостачання будинку є спільною сумісною власністю всіх власників приміщень багатоквартирного будинку, то власник окремого приміщення не має права самовільно змінювати ці системи та здійснювати відключення від будинкових мереж опалення і гарячого водопостачання. Факт припинення договірних відносин з Міським комунальним підприємством "Хмельницьктеплокомуненерго" позивачем не визнається, оскільки у останнього відсутні правові підстави для припинення договірних відносин з відповідачем, так як теплова енергія постачається в приміщення, яке належить відповідачу. Посилаючись на лист від 06.07.2009р. Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Фон", позивач зазначає, про те, що відповідачем визнано заборгованість за спожиту теплову енергію за опалювальний період 2008-2009р.р.
В доповненнях до відзиву на апеляційну скаргу позивач вказує , зокрема, що можливість відключення є лише будинку в цілому за рішенням загальних зборів, за згодою всіх власників приміщень у житловому будинку. Позивач вважає, що у зв'язку з тим, що постачання теплової енергії здійснюється на підставі договору, а відключення окремого приміщення в житловому будинку неможливе, правомірною та обґрунтованою є вимога про стягнення з відповідача 17165,72 грн., з яких 16068,07 грн. заборгованості за послуги з теплопостачання за період з 01.03.2009р. по 01.11.2009р., 324,03 грн. інфляційних, 130,46 грн. 3% річних, 644,16 грн. пені.
В порядку ст.30 ГПК України в судовому засіданні 12.10.2010р. надав пояснення інженер-наладчик МКП "Хмельницьктеплокомуненерго", вказавши, зокрема, що відповідно до п.п.24-28 "Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідведення", затверджених Постановою КМЦ від 21.07.2005р. №630 з відповідними змінами та "Порядку відключення окремих житлових будинків від меж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання", затверджених Наказом міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.11.2005р. №4, якими встановлена неможливість відключення окремо приміщення, яке займає відповідач від централізованого опалення. Інженер-наладчик зауважив про те, що система опалення відноситься до сантехнічного обладнання. Власник приміщення не має права самовільно змінювати систему опалення та здійснювати відключення від мереж централізованого опалення. Опалення є системою, яка гідравлічно та теплотехнічно об'єднує всі приміщення в будинку. Будь-яке втручання в систему опалення шляхом зміни гідравлічного опору (від'єднання від системи централізованого опалення) порушить права інших мешканців. Інженер-наладчик МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" вважає, що реалізація власником приміщення (в даному випадку відповідачем) його прав обмежується правами власників інших квартир та приміщень у багатоквартирному житловому будинку та санітарно-технічними вимогами і правилами експлуатації будинку.
11.10.2010р. на адресу Житомирського апеляційного господарського суду надійшла заява від ТОВ фірми "Фон", в якій відповідач просив суд розгляд справи відкласти, посилаючись на неможливість представника підприємства з'явитись в засідання суду.
Колегія суддів, враховуючи наведені у ст.101 ГПК України приписи про межі перегляду справи в апеляційній інстанції, зважаючи на які, нез'явлення в судове засідання представників сторін, повідомлених належним чином про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті за наявними матеріалами справи, переглянула рішення в апеляційному порядку за відсутності представника відповідача.
Згідно з ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представника позивача та інженера-наладчика Міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго", обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Матеріали справи свідчать, що в грудні 2009р. Міське комунальне підприємство "Хмельницьктеплокомуненерго" звернулось до Господарського суду Хмельницької області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Фон" 17165,72 грн., з яких 16068,07 грн. заборгованості за послуги з теплопостачання за період з 01.03.2009р. по 01.11.2009р., 324,03 грн. інфляційних, 130,46 грн. 3% річних, 644,16 грн. пені. (а.с. 2-3). Обґрунтовуючи свої позовні вимоги Міське комунальне підприємство "Хмельницьктеплокомуненерго" посилається, зокрема, на копії наступних документів: договору №1071/627 на постачання теплової енергії від 05.09.2005р., додатків до договору від 05.09.2005р., угоди про зміну договору №1071/627 від 05.09.2005р., листа ТОВ фірми "Фон", а також оригінали рахунків, які виставлялись позивачем відповідачу за спожиту теплову енергію.
Відповідно до заяви від 08.06.2010р. позивач уточнив розмір позовних вимог та просив стягнути з відповідача на його користь 16068,07 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію, 323,35 грн. інфляційних, 130,46 грн. 3% річних, 644,16 грн. пені (а.с.84).
Як вже зазначалось, рішенням господарського суду від 08.06.2010р. позов задоволено: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Фон" на користь Міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" - 16068,07 грн. боргу за спожиту теплову енергію, 323,35 грн. інфляційних, 130,46 грн. 3% річних, 644,16 грн. пені , 171,66 грн. витрат по сплаті державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (а.с.87-89).
Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, судом апеляційної інстанції враховується наступне.
Приписами ст.174 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 05.09.2005р. між Міським комунальним підприємством „Хмельницьктеплокомуненерго" (енергопостачальною організацією) та Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою „Фон” (споживачем) було укладено договір на постачання теплової енергії №1071/627 (надалі - договір), відповідно до п.1.1. якого енергопостачальна організація зобов'язується постачати теплову енергію у потрібних споживачу обсягах, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) у терміни передбачені цим договором.
На підставі положень ст.11 ЦК України судова колегія розцінює укладений між сторонами у справі договір як підставу виникнення у них прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.2 ст.628 ЦК України).
Пунктом 3.2. договору споживач теплової енергії зобов'язався, зокрема, виконувати умови та порядок оплати спожитої енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.
Відповідно до п.5.1. договору облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку або розрахунковим способом.
Згідно з пунктом 6.1 договору розрахунок за теплову енергію, що споживається, провадиться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів.
Як встановлено п.6.3 договору, оплата використаної теплової енергії здійснюється споживачем наступним чином:
- попередня оплата в розмірі 50% розрахункової місячної норми теплової енергії до 15 числа поточного місяця;
- остаточні розрахунки проводяться до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.
В пункті 10.1 сторони дійшли згоди про те, що договір набуває чинності з 05.09.20005р.
Відповідно до п.10.4. договору договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією стороною.
Договір припиняє свою дію у випадках: закінчення строку, на який він був укладений, прийняття рішення Господарським судом, ліквідації сторін (пункт 10.1 договору).
Кількість і обсяги теплової енергії визначені в додатку №1 до договору (а.с.12), який є невід'ємною частиною договору і поновлюється в залежності від зміни характеристики тепловикористовуючого об'єкта, виробничої діяльності Споживача (п.2.1 договору).
В додатку №3 до договору сторони погодили умови припинення подачі теплової енергії (а.с.13).
Виконавчий комітет Хмельницької міської ради, керуючись ст.28 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, ст.7 Закону України „Про житлово-комунальні послуги”, постановою Кабінету Міністрів України від 10.07.2006р. №955 „Про затвердження формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води”, 11.12.2008р. прийняв рішення №1417 про встановлення тарифів на послуги з централізованого опалення та підігріву води Міському комунальному підприємству "Хмельницьктеплокомуненерго" та Комунальному підприємству "Південно-Західні тепломережі". Вказане рішення набрало чинності 01.12.2008р. (а.с.38).
Згідно додатку №1 тариф опалення 1 кв.м. загальної площі в місяць при річній нормі 0,189 Гкал "для інших споживачів" становив 6,78грн. (а.с.38 зворотна сторона).
Відповідно до рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 11.02.2009р. №144 відкориговано тариф на послуги з централізованого опалення та підігріву води для бюджетних установ та інших споживачів та внесено зміни в рішення виконавчого комітету міської ради від 11.12.2008р. Рішення від 11.02.2009р. набрало чинності 01.02.2009р. (а.с.42).
Тарифи на послуги з централізованого опалення та підігріву води "для інших споживачів" становлять 8,18грн. (а.с.42 зворотна сторона).
З урахуванням рішення Господарського суду Хмельницької області від 25.02.2010р. у справі №12/171-10 за позовом ТОВ фірми "Фон" до Міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" про розірвання договору на постачання теплової енергії, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено (а.с.51-52), договір №1071/627 на постачання теплової енергії від 05.09.2005р. є чинним, відповідно, зобов'язання, визначені умовами договору, у тому числі в період з 01.03.2009р. по 01.11.2009р., між сторонами не припинялися.
Позивачем подано до суду докази (рахунки), які свідчать, що відповідачу щомісячно виставлялись до оплати рахунки за спожиту теплову енергію відповідно затверджених тарифів.
Відповідачем не доведено того факту, що теплова енергія Міським комунальним підприємством "Хмельницьктеплокомуненерго" не постачалась Товариству з обмеженою відповідальністю фірмі "Фон".
Судом встановлено, що відповідач взяті на себе зобов'язання по оплаті одержаної теплової енергії своєчасно та в повному обсязі не виконав, в результаті чого заборгованість за спожиту теплову енергію за період 01.03.2009р. по 01.11.2009р. у ТОВ фірми "Фон" перед Міським комунальним підприємством "Хмельницьктеплокомуненерго" склала 16068,07 грн.
Факт існування заборгованості за одержану теплову енергію в розмірі 13993,62грн. визнано відповідачем в листі від 06.07.2009р. (а.с.46).
При цьому, судом апеляційної інстанції враховується наступне.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч.ч.1,2 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання, в тому числі підприємці, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до Закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.
Як встановлено ч.1 ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст.526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (ч.1 ст.527 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ч.1 ст.629 ЦК України).
Враховуючи наведені вище обставини та норми законодавства, апеляційний господарський суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення 16068,07 грн. боргу є законними та обґрунтованим, в зв'язку з чим правомірно задоволені судом першої інстанції.
Відповідно до змісту позовної заяви та заяви про уточнення розміру позовних вимог Міське комунальне підприємство "Хмельницктеплокомуненерго" на підставі п.7.2.3 договору просило стягнути з відповідача на його користь 644,16 грн. пені за несвоєчасне проведення розрахунків.
З цього приводу слід зазначити наступне.
Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ч.1 ст.546 ЦК України).
Відповідно до ч.ч.1,3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з приписами ст.ст.1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники податків сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Пунктом 7.2.3. договору сторони погодили, що за несвоєчасне проведення розрахунків за теплову енергію споживачем (відповідачем) сплачується пеня в розмірі 0,5% належної до сплати суми за кожен день прострочення.
Позивачем нараховано до стягнення 644,16 грн. пені за період з 10.05.2009р. по 01.11.2009р. за несвоєчасне проведення розрахунків за теплову енергію.
Судова колегія апеляційного суду погоджується із сумою пені, зазначеною Господарським судом Хмельницької області, перевіривши її нарахування за вказаний період за формулою : сума боргу х 2 х ставка НБУ :365 х кількість днів прострочки.
За наведених обставин, позовні вимоги про стягнення 644,16 грн. пені за період з 10.05.2009р. по 01.11.2009р. за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію підлягають задоволенню.
Щодо правомірності стягнення судом першої інстанції з відповідача - ТОВ фірми "Фон" на користь позивача інфляційних та 3% річних, судом апеляційної інстанції враховується наступне.
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
З урахуванням вищезазначених обставин та наведеної норми закону, слід зробити висновок про те, що відповідач є боржником, який прострочив виконання грошового зобов'язання, оскільки не виконав грошові зобов'язання у строки, передбачені умовами договору.
Частиною 2 ст.625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З урахуванням заяви Міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" , останнє просило стягнути з відповідача - ТОВ фірми "Фон" на його користь 323,35 грн. інфляційних та 130,46 грн. 3% річних.
Суд встановив, що нарахування позивачем до стягнення з відповідача 323,35грн. інфляційних за період з квітня 2009р. по жовтень 2009р. проведено відповідно до вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Судова колегія погоджується з розрахунком 3% річних за період з 10.04.2009р. по 01.11.2009р. наведеним позивачем, перевіривши його за формулою : сума боргу х 3% : 365 х кількість днів прострочки.
З урахуванням зазначеного та норм законодавства, господарський суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги Міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" в частині стягнення з відповідача на користь позивача 323,35 грн. інфляційних та 130,46 грн. 3% річних.
Господарський суд Хмельницької області правильно вирішив питання розподілу судових витрат з державного мита та послуг з інформаційно -технічного забезпечення судового процесу, поклавши їх на відповідача згідно з ч.5 ст. 49 ГПК України.
Щодо доводів апеляційної скарги судова колегія вважає за необхідне зазначити таке.
В своїй апеляційній скарзі ТОВ фірма "Фон" зазначає, що в порушення умов договору №1071/627 енергопостачальна організація не припинила постачання теплової енергії скаржнику, в той час, коли відповідач звертався з письмовим зверненням про припинення теплопостачання та прострочив оплату отриманої теплової енергії.
Слід вказати, що припинення постачання теплової енергії як наслідок призвело б до припинення договірних відносин між сторонами. Відповідно до п.п.24-28 "Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідведення", затверджених Постановою КМУ від 21.07.2005р. №630, та "Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання", затверджених Наказом міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.11.2005р. №4, встановлено неможливість відключення окремого приміщення від централізованого опалення. Вище зазначеним Порядком передбачена можливість відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води житлового будинку при відмові споживачів від послуг централізованого опалення та постачання гарячої води. Разом з тим, відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена схемою теплопостачання, затвердженою органом місцевого самоврядування, відповідно до Закону України "Про теплопостачання" за умови забезпечення, зокрема, безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, будівельної теплотехніки.
Судом апеляційної інстанції враховується, також, що рішенням Господарського суду Хмельницької області від 25.02.2010р. у справі №12/171-10 за позовом ТОВ фірми "Фон" до Міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" про розірвання договору на постачання теплової енергії в задоволенні позовних вимог відмовлено (а.с.51-52).
З приводу доводів апеляційної скарги про порушення місцевим судом норм процесуального права, а саме: розгляду справи за відсутності представника відповідача та неповідомлення відповідача належним чином про місце розгляду справи, апеляційний суд вважає за необхідне вказати таке.
Як свідчать матеріали справи, 11.05.2010р. на адресу місцевого господарського суду від директора ТОВ фірми "Фон" та представника відповідача надійшли заяви (а.с.79,80) про відкладення судового засідання. З урахуванням вказаних заяв, а також приймаючи до уваги, що справи в господарських судах розглядаються на засадах змагальності та рівності сторін, суд першої інстанції ухвалою від 11.05.2010р. відклав розгляд справи на 08.06.2010р. (а.с.82-83). За наведених обставин, відповідач, заявивши клопотання про відкладення розгляду справи, не був позбавлений процесуального права щодо з'ясування дати призначення наступного судового засідання.
За наведених обставин, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає порушень норм процесуального права судом першої інстанції.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, покладених в основу рішення місцевого господарського суду, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
З огляду на наведене, суд першої інстанції у порядку виконання припису ст.43 Господарського процесуального кодексу України дав належне юридичне обґрунтування доказам по справі в їх сукупності та прийшов до правильного висновку про задоволення заявленого позову.
За таких умов, рішення Господарського суду Хмельницької області від 08 червня 2010 р. у справі №18/2329 є законним та обґрунтованим, а тому його слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
1. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 08.06.2010р. у справі №18/2329 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Фон" (м.Хмельницький) - без задоволення.
2. Справу №18/2329 повернути до Господарського суду Хмельницької області.
Головуючий суддя
судді:
Віддрук. 4 прим.:
1 - до справи;
2,3 - сторонам;
4 - в наряд.