Справа № 2 -20/2010 р.
26 жовтня 2010 р. Ленінський районний суд м. Луганська в складі:
головуючого: судді Кравченко Н.О.,
при секретарі Апанасовій Н.М., Гусєвій К.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Представництва Міжнародного фармацевтичного концерну «Ранбакси Лабораториз Лимитед» в Україні, ОСОБА_4, 3-тя особа на боці позивачів, яка не заявляє самостійні вимоги - ОСОБА_5, треті особи на боці відповідачів, що не заявляють самостійних вимог: ЗАТ Страхова компанія «К'Ю БІ І-УГПБ Іншуеренс», Підприємство з іноземними інвестиціями «ВИП-РЕНТ» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної злочином,
У вересні 2006 року позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись з первісним позовом до Міжнародного фармацевтичного концерну «RANBAZY», третя особа - ОСОБА_6, ОСОБА_5, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної злочином, у якому позивачі просили стягнути з відповідачів на їх користь - 249 317 грн. 20 коп. у відшкодування матеріальних витрат, 500 000 грн. у відшкодування моральної шкоди, та 59,50 грн. судових витрат. В обґрунтування заявлених позовних вимог у первісному позові позивачі зазначили, що 5 вересня 2003 року, приблизно в 14 годин, ОСОБА_6, керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухався по вул. Лінева у м. Луганськ, виїхав на зустрічну смугу, де допустив зіткнення із рухавшимся у зустрічному напрямку автомобілем «Пежо» держ.номер НОМЕР_2 під керуванням їх сина ОСОБА_7. В результаті ДТП був смертельно травмований ОСОБА_7 На момент ДТП ОСОБА_6 був працівником Міжнародного фармацевтичного концерну «RANBAZY» та виконував посадові обов'язки у робочий час. 05 березня 2003 року Міжнародний фармацевтичний концерн «RANBAZY» уклав договір оперативного лізінгу (оренди) №789 с ПИИ «ВИП-РЕНТ», у відповідності до якого концерн отримав від останніх автомобіль «Рено Симбол» НОМЕР_1 яким керував ОСОБА_6 на момент ДТП. Також зазначили, що за цим фактом була порушена кримінальна справа відносно ОСОБА_8 за ст.286 КК України, та яка за обвинуваченням ОСОБА_6 розглядалась Артемівським районним судом м. Луганська. Відповідно до висновку авто товарознавчої експертизи №2/104-03 від 07.10.2003 р. автомобіль «Пежо» держ.номер НОМЕР_2 відновленню не підлягає, його вартість на момент ДТП складала 42 056,00 грн. Автомобіль був придбаний на спільні кошти їх родини та був зареєстрований на позивачку ОСОБА_2 Син керував автомобілем згідно до тимчасового талону. Також позивачі вважають, що повинно бути стягнуто з відповідача: - Витрати на оплату послуг адвокатського об'єднання «ЮрЕксперт» (м. Київ), представники якого приймали участь на досудовій підготовці, наданні консультацій, надавали адвокатські послуги, та т.ін., та які складають 150 000 грн., що зазначено у договорі про надання юридичних послуг від 15.03.2003 р., та необхідність таких витрат підтверджується рахунком-фактурою №1\31-08 від 04.09.2006 р.; - Витрати на оплату судових витрат у розмірі 59,50 грн.; - Витрати на лікування позивача ОСОБА_1, стан здоров'я якого погіршився після смерті сина, за період часу з вересня 2003 року по вересень 2006 року та які склали - 38 200 грн. - Витрати на додаткове харчування склали 10 959,20 грн., що обґрунтували посилаючись на норми харчування рекомендованими Інститутом харчування Академії наук. На похорони сина їх сім'єю витрачено - 14 283,70 грн. (копії документів, що підтверджують суму знаходяться в матеріалах кримінальної справи №1-142/05 в Артемівському районному суді м.Луганська). На виготовлення надгробного пам'ятника на могилу сина сім'єю позивачів витрачено - 35 875 грн., та разом сума складає 50 158 грн. Також позивачі зазначили, що в результаті скоєного ОСОБА_6 злочину вони, та третя особа ОСОБА_5 випробували та продовжують випробовувати моральні страждання, через втрату сина. При розрахуванні розміру моральної шкоди виходять не з формул та теорем, а з особистих міркувань, та оцінюють його у 500 000 грн. (т.1 а.с.4-6).
В доповненні до первісного позову від 02.03.2007 року позивачі просять стягнути з Міжнародного фармацевтичного концерну «RANBAZY» на їх користь 1 401 376 грн., а саме: 1 152 000 грн. - суму моральної шкоди, 249 317 грн. - суму матеріальних витрат, 59,50 грн. - судові витрати, обґрунтовуючи свої вимоги використанням при розрахунку моральної шкоди методики, розробленої професором Ердєлєвским А.М. (журнал «Право України» №3 2000 рік) згідно до формули D = d x fv x i x c (1 - fc), де: D - розмір компенсації моральної шкоди, що підлягає відшкодуванню; d - розмір компенсації презюмованої моральної шкоди (у їх випадку, складає відповідно до таблиці 720 мінімальних зарплат, тобто 400х720 = 288 000 грн.); fv - ступень вини відповідача (у їх випадку, згідно до таблиці, з урахуванням грубого порушення правил безпеки руху, що спричинило смерть сина, цей коефіцієнт складає - 1,0); i - коефіцієнт індивідуальних особливостей потерпілого (буде складати 2,0. Це найвищий коефіцієнт цього критерію, оскільки їх син загинув); c - коефіцієнт обліку фактичних обставин, що заслуговують уваги (з урахуванням доведеності вини ОСОБА_6 по кримінальній справі в суді, відсутності вибачення з боку ОСОБА_6, коефіцієнт буде складати 2,0); fc - ступень вини позивача (буде рівнятися 0, так як їх вини у смерті їх сина не має). Тобто D = 288 000 х 1 х 2 х 2 х (1-0) = 1 152 000 грн. Вважають, що саме ця сума допоможе їм хоча б частково повернути втрачений спокій та душевну рівновагу. (т.1 а.с.132 -133)
В доповненні до первісного позову від 12.11.2007 року позивачі просять стягнути з Міжнародного фармацевтичного концерну «RANBAZY» на їх користь 1 543 970 грн. 20 коп., а саме: 1 267 200 грн. - суму моральної шкоди; 249 317 грн. 20 коп. - суму матеріальних витрат; 27 393 грн. 50 коп. - сума додаткових майнових витрат; 59 грн. 50 коп. - судові витрати. Свої вимоги обґрунтовують наступним: оскільки як слідство моральних страждань, а також постійних переносів судових слухань через неявку відповідача, у позивача ОСОБА_1 стався сердечний напад, який спричинив наступні захворювання: - субарохноідальне кровоізліяніє, повторне гостре порушення мозкового кровообігу, спонтанне субарохноідальне кровоізліяніє, через повторний розрив мешотчатої аневризми куту А1-А2 сегментів лівої передньої мозкової артерії СПО ренгенендоваскулярна емболізація аневризми куту А1-А2 сегментів вевой передній мозковій артерії відділяємими мікроспиралями. Через що ОСОБА_1 призначена 2-га група інвалідності. Затрати на лікування за період хвороби склали: 27 393 грн. 50 коп., з яких: 24 796, 80 грн. - на проведення операції; 1 982, 80 грн. - за транспортировку на операцію до м. Дніпропетровськ; 20,00 грн., 78,00 грн., 78,00 грн., 85,00 грн. - за медичні послуги; 85,90 грн. - за медичні препарати; 267, 00 грн. - за лікування. Щодо моральної шкоди зазначили: Розмір компенсації презюміруємої моральної шкоди (d), згідно до таблиці розробленої професором Ерделевским розраховується від 720 мінімальних зарплат, які станом на 11.2007 року збільшилося з 400 до 440 грн., тому 720 х 440,00 = 316 800,00 грн. Інші данні та обґрунтування використання коефіцієнтів змінних у формулі - fv, і, с, аналогічні викладеним у доповненні до первісного позову від 02.03.2007 року. (т.1 а.с.222 -225)
В доповненні до первісного позову від 16.12.2008 року позивачі просять стягнути з Міжнародного фармацевтичного концерну «RANBAZY» на їх користь 2 019 170 грн. 20 коп., а саме: 1 742 400 грн. - суму моральної шкоди; 249 317 грн. 20 коп. - суму матеріальних витрат; 27 393 грн. 50 коп. - сума додаткових майнових витрат; 59 грн. 50 коп. - судові витрати. Свої вимоги обґрунтовують наступним: оскільки розмір компенсації презюміруємої моральної шкоди (d), згідно до таблиці розробленої професором Ерделевским розраховується від 720 мінімальних зарплат, які станом на 12.2008 року збільшилося з 440 до 605 грн., тому 720 х 605,00 = 435 600,00 грн. Інші данні та обґрунтування використання коефіцієнтів змінних у формулі - fv, і, с, аналогічні викладеним у доповненні до первісного позову від 02.03.2007 року. Тому, D = 435 600 х 1 х 2 х 2 х (1-0) = 1 742 400 грн., і є сумою заподіяної моральної шкоди. (т.2 а.с. 23 -25)
В доповненні до первісного позову від 26.02.2010 року позивачі просять стягнути з Міжнародного фармацевтичного концерну «RANBAZY» на їх користь 2 779 490 грн. 20 коп., а саме: 2 502 720 грн. - суму моральної шкоди; 249 317 грн. 20 коп. - суму матеріальних витрат; 27 393 грн. 50 коп. - сума додаткових майнових витрат; 59 грн. 50 коп. - судові витрати. Свої вимоги обґрунтовують наступним: оскільки розмір компенсації презюміруємої моральної шкоди (d), згідно до таблиці розробленої професором Ерделевским розраховується від 720 мінімальних зарплат, які станом на 02.2010 року збільшилося з 605 до 869 грн., тому 720 х 869,00 = 625 680,00 грн. Інші данні та обґрунтування використання коефіцієнтів змінних у формулі - fv, і, с, аналогічні викладеним у доповненні до первісного позову від 02.03.2007 року. Тому, D = 625 680 х 1 х 2 х 2 х (1-0) = 2 502 720 грн., і є сумою заподіяної моральної шкоди. (т.2 а.с.129-131 ).
В судовому засіданні позивачі підтримали уточнені позовні вимоги, надали суду пояснення аналогічні обставинам викладеним у поданих ними позовах. А також, додатково подали до суду письмові зауваження на відзив представника відповідача, в яких зазначили що наведений ними розрахунок і коефіцієнти є обґрунтованими, наполягають на обґрунтованості їх розрахунку та суми стягнення. (т.1 а.с.235- 236)
В подальшому позивачка ОСОБА_2 до початку судового засідання звернулась до суду з заявою з проханням розглянути справу без її участі. Підтримала свої позовні вимоги (т.2 а.с.82).
Представник відповідача - Міжнародного фармацевтичного концерну «RANBAZY» за первісним позовом ОСОБА_11, первісний позов (т.1 а.с. 4-6) не визнала, надала суду письмові заперечення, в яких з приводу сплаченого державного мита зазначила посилаючись на ЦПК України та Декрет КМУ «Про державне мито», що позивачі виходячи з розміру вимог 500 000 грн. повинні сплатити держмито 50 000 грн. З приводу заявленої до сплати сумі адвокатських послуг не погодилась та зазначила, що відповідно до ст.84 ЦПКУ граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом, але оскільки такого закону не має, вважає що потрібно керуватись судовою практикою. Послалась на судові рішення Верховного суду України та Вищого Господарського суду України. Вважає, що виходячи з судової практики про відшкодування витрат на оплату юридичних послуг можна зробити висновки що: - оплата послуг повинна підтверджуватись фінансовими документами, що підтверджують їх фактичну оплату (платіжне доручення або т.ін.) та договором на ведення конкретної справи в суді, доручення видане стороною для представлення інтересів в суді; - стягнення сум як судових витрат у рахунок майбутніх оплат діючим законодавством не передбачено; - на підставі ст.13, 16 ЦПКУ суд може відмовити у захисті права особі, яке цим правом зловживає; - сторона повинна підтвердити реальний об'єм наданих юридичних послуг; - відсутність акта приймання-передачі наданих послуг позбавляє можливості підтвердити суму юридичних послуг; - умовою оплати послуг є досягнення цілі та повного юридичного результату у вигляді стягнення; - соразмірність наданих послуг складності спору. Через це представник відповідача вважає, що позивачами не наданий повний об'єм документів, т.як позивач не підтвердив здійснення фактичної оплати, не підтвердив сам факт надання юридичних послуг саме по цьому спору. (т.1 а.с.74-74)
Представник відповідача - Міжнародного фармацевтичного концерну «RANBAZY» за первісним позовом ОСОБА_12, первісний позов (т.1 а.с.4-6) та доповнення до нього (т.1 а.с.132-133) не визнала, надала суду письмовий відгук, в якому зазначила, що позивачами сума моральної шкоди 1 152 000 грн. розрахована по формулі розробленої професором Ерделевским А.М., але обставини, які є складовими елементами формули та враховуються при розрахунку (ступень вини причинителя шкоди, особу потерпілих, обставини заслуговуючи на увагу, тощо) обговорюються сторонами. Вважає розрахунок невідповідним та таким що не відповідає дійсності. Вважає, що в розрахунку позивачі беруть з методики самі високі показники, що не стосуються цього випадку. Так, d - розмір компенсації презюміруємої моральної шкоди (повинен складати не 720 мінімальних зарплат, як для компенсації за злочин з особою жорстокістю, а 216 мінімальних зарплат як за правопорушення з спричинення смерті близькому родичу, тобто 420х216 = 90 720 грн.); fv - ступень вини відповідача (fv = 0,25 для необережності; fv = 0,5 для халатності; fv =0,75 для косвеного тиску; fv = 1 для прямого тиску), оскільки ДТП скоєно через необережність (що встановлено Постановою по кримінальній справі) застосовуваним коефіцієнтом буде fv = 0,25 для необережності. i - коефіцієнт індивідуальних особливостей потерпілого, необхідно застосовувати щодо позивачів, особливості яких й необхідно врахувати, який дорівнює 1. c - коефіцієнт обліку фактичних обставин, що заслуговують уваги - необхідно врахувати, що дії ОСОБА_6 не були направлені на спричинення ні матеріальної, ні моральної шкоди; ДТП само по собі не є випадком який може статись з кожним, в таких випадках наслідки не передбачають та не бажають настання будь-яких наслідків; безпосередній заподіював шкоди ОСОБА_6 має на утриманні непрацездатну дитину інваліда 1 групи інвалідності, та його майновий стан, оскільки відповідно до законодавства відповідач (юридична особа) з яким ОСОБА_6 знаходиться у трудових відносинах, може пред'явити до ОСОБА_6 регресний позов, тому сума компенсації моральної шкоди на якій наполягають позивачі стягнута з юридичної особи буде для фізичної особи ОСОБА_6 непомірно великою. Просить суд врахувати, що позивачі мають іншого сина, тому не в абсолютному значенні позбавлені душевного тепла та підтримки зі сторони дітей. Тому, вважає, що коефіцієнт «с» позивачами також завищений до максимального розміру, тому підлягає корегуванню - від 0,5 до 1. Зазначила, що розмір моральної шкоди визначається виключно судом, з урахуванням вимог розумності та справедливості. (т.1 а.с.169-171).
Представник відповідача - Міжнародного фармацевтичного концерну «RANBAZY» за первісним позовом Мінькова О.В., доповнення до первісного позову від 12.11.2007 року (т.1 а.с.222-225) не визнала, надала суду письмовий відгук, в якому підтримала раніше надані пояснення та додатково зазначила, що відповідно до Акт-реліз L01943 TPL про врегулювання усіх вимог на відшкодування ЗАТ Страхова компанія «К'Ю БІ І-УГПБ Іншуеренс» сплатило подавцю вимоги ОСОБА_2, на підставі її заяви № L01943 та на підставі наданих документів суму 101 459,10 грн., чим подавець вимоги цим назавжди звільнив і позбавив Компанію, її агентів і працівників від всіх вимог на відшкодування і претензій щодо збитків будь-якого роду і типу, незалежно від того, чи відомі вони зараз, включаючи без обмежень, будь-які і всі вимоги на відшкодування, які вищевказаний подавець вимоги матиме чи може мати стосовно вказаних осіб, компаній чи корпорацій, і кожні з яких пов'язані з тим конкретним нещасним випадком, аварією, яка відбулася (точно або приблизно) 05.09.2003 року, в м. Луганську на вул. А.Лінева і була пов'язана зі збитком чи пошкодженням Peugeot 605 державний номер НОМЕР_2 та смертю ОСОБА_7 спричиненим чи викликаним Renault Clio Symbol держ.номер НОМЕР_1. Також погоджено, що Акт-реліз L01943 TPL встановлює повне та цілковите врегулювання заявленої відповідальності і, незалежно від відповідності компенсації, спрямований на уникнення судового процесу, та сума відшкодування 101 459,10 грн., визначена відповідно до Розділу 2 Умов страхування, є остаточною. Тому, вважає, що відповідно до ЦК України, спір відносно майнових претензій позивачів раз і назавжди врегульовано між постраждалими та страховою компанією. Вважають, що якщо суд буде розглядати питання щодо додатково понесених майнових витрат позивачами, то належним відповідачем повинна виступати страхова компанія, яка за договором страхування несе відповідальність за шкоду, причинену МКФ «Рембаксі» або ПІІ «Віп.-Рент». Стосовно заявлених позивачами суми додаткових витрат у розмірі 27 393,50 грн. вважають, що ця сума не може розглядатись як витрати, спричинені у зв'язку з настанням нещасного випадку 05.09.2003 року, та заявлена необґрунтовано, оскільки складає майнові витрати позивача у зв'язку з його хворобою яка сталась у червні 2007р., яку позивачі необґрунтовано пов'язують з переносами судових засідань. Вважають, що розмір моральної шкоди можуть визначити тільки спеціалісти в цій області, провівши відповідну психологічну експертизу. (т.1 а.с.218-220)
Представник відповідача - Міжнародного фармацевтичного концерну «RANBAХY» Бірюкова В.В. позов та додатки до нього не визнала, надала суду письмовий додатковий відзив, в якому зазначила, що представництво «Ранбакси Лабораториз Лимитед» в Україні з вимогами позивача не згодна, позовні вимоги не визнає у повному обсязі, оскільки 05 березня 2003 року між ПІІ «ВІП-РЕНТ» та Міжнародним фармацевтичним концерном «RАNВАХY» був укладений договір оперативного лізингу (оренди) № 789, у відповідності до якого ПІІ «ВІП - РЕНТ» передав МФК «RАNВАХY» у оренду автомобілю Reпаult Sumbol, державний номер НОМЕР_1. У відповідності до договору страхування № Р02000 від 25.12.2002 року та Додатку № С075558 від 31.12.2003 року., автомобіль Reпаult Sumbol, державний номер НОМЕР_1 був застрахований. В матеріалах справи знаходиться документ - АКТ-РЕЛІЗ № L01943ТРL. про врегулювання усіх вимог на відшкодування від 12.08.2005 року, у відповідності до якого, даний АКТ-РЕЛІЗ стверджує та проголошує наступне: Беручі до уваги згоду ЗАТ СК «КЮБII - УГПБ Iншуеренс», м. Київ, вул. Дніпровська Набережна, 13 сплатити суму в розмірі 101459, 10 гривень ОСОБА_2 (Подавець вимоги, який є постраждалий від дій Страхувальника ПІІ «Віп-Рент» згідно з Полісом № Р02000, С07558), згідно заяви № L01943 та на підставі наданих документів вказаний Подавець вимоги цим назавжди звільняє і позбавляє Компанію, її агентів і працівників від всіх вимог на відшкодування і претензій щодо збитків будь-якого роду і типу, незалежно від того, чи відомі вони зараз, включаючи без обмежень, будь-які і всі вимоги на відшкодування, які вищевказаний Подавець вимоги матиме чи може мати стосовно вказаних осіб, компаній чи корпорацій, і кожні з яких пов'язані з тим конкретним нещасним випадком, аварією, яка відбулася (точно або приблизно) 05.09.2003 року, в м. Луганську на вул.. А.ЛІньова і була пов'язана зі збитком чи пошкодженням Reпаult Sumbol, державний номер НОМЕР_1 та смертю ОСОБА_7 спричиненим чи викликаним Reпаult Sumbol, державний номер НОМЕР_1. Також погоджено, що цей АКТ-РЕЛІЗ встановлює повне і цілковите врегулювання заявленої відповідальності і незалежно від відповідності компенсації, спрямований на уникнення судового процесу, а також встановлює, що Компанія, її агенти і працівники або будь - хто з них відмовляються робити виплати чи чинити будь-які дії такого роду, крім тих, що точно викладені і чітко погоджені в цьому Акті-релізі. Таким чином, представник відповідача вважає, що позов заявлений безпідставно, наданий документ підтверджує, що спір відносно подій, що відбулися 05.09.2003 року був належним чином врегульований, страхова компанія відшкодувала у повному обсязі заявлені вимоги постраждалих , а заявники відповідно до укладеної угоди гарантували, що не матимуть жодних претензій та вимог будь якого роду та типу (матеріальних, моральних, відомі вони зараз чи не відомі). Іншою мовою, відповідачем належним чином виконано зобов'язання щодо відшкодування завданої шкоди. Послалась на ст. 599 ЦК України, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Тому вважає, що представництвом «Ранбакси Лабораториз Лимитед» в Україні у повному обсязі виконано зобов'язання щодо відшкодування спричиненої шкоди позивачам і враховуючи урегулювання даного спору з метою уникнення судового процесу страховою компанією, вважає що позов про відшкодування матеріального збитку та моральної шкоди нанесеної в наслідок ДТП. - не підлягає задоволенню. (т.2 а.с.100 -101)
23.01.2007 року в судовому засіданні за клопотанням представника відповідача Міжнародного фармацевтичного концерну «RANBAZY» Мінькова Е.В. Ухвалою Ленінського районного суду м. Луганська був залучений до участі у справі у якості третіх осіб - Підприємство з іноземними інвестиціями «ВІП-Рент» та ЗАТ Страхова Компанія «К'Ю БІ І-УГПБ Іншуеренс» (т.1 а.с. 101).
Представник третьої особи - ЗАТ Страхова компанія «К'Ю БІ І-УГПБ Іншуеренс» за первісним позовом ОСОБА_18, у судовому засіданні присутній не прибув, до початку судового засідання звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи за його відсутністю, у зв'язку з тим, що ОСОБА_2 було сплачено 101 459,10 гривень страхового відшкодування, та виконанням ЗАТ СК «К'Ю БІ І-УГПБ Іншуеренс» договірних відносин повністю (т.1 а.с.121) та додав суду на підтвердження цього Акт-реліз L01943 TPL про врегулювання усіх вимог на відшкодування (т.1 а.с.122-123).
17.05.2007 року в судовому засіданні за клопотанням представника позивача Ухвалою Ленінського районного суду м. Луганська ЗАТ Страхова Компанія «К'Ю БІ І-УГПБ Іншуеренс» була залучена до участі у справі у якості співвідповідача. (т.1 а.с.180)
Представник третьої особи - Підприємства з іноземними інвестиціями «ВІП-Рент» за первісним позовом ОСОБА_19, що діє за довіреністю, первісний позов (т.1 а.с.4-6) та доповнення до нього (т.1 а.с.132-133) не визнав, надав суду письмові заперечення, в якому зазначив, що відповідно до угоди оперативного лізингу 789 від 05 березня 2003 року автомобіль Rепаult Sumbоl, державний номер НОМЕР_1, був застрахований Підприємством з іноземними інвестиціями «ВІП-Рент». Відповідно до угоди оперативного лізингу наше підприємство повинно було застрахувати цивільну відповідальність, а саме матеріальну шкоду, що може бути нанесена транспортним засобом третім особам. ПII «ВІП-Рент» виконало своє зобов'язання та застрахувало автомобіль відповідно до укладеного із ЗАТ СК «К'ЮБII-УГПБ Іншуеренс» Договору страхування № РО 2000 від 25.12.2002 року. Після того, як було встановлено вину водія автомобіля Rепаult Sumbоl, державний номер НОМЕР_1, ОСОБА_6 (Постанова Артемівського районного суду м. Луганська від 14.07.2005 року), у ДТП, що сталось
05.09.2003 року, Позивачі звернулись до страхової компанії ЗАТ СК «К'ЮБІІ-УГПБ Іншуеренс». З метою виконання взятих на себе зобов'язань ЗАТ СК «К'ЮБІІ-УГПБ Іншуеренс» врегулювало (погодило) із Позивачами та ПП «ВІП-Рент» суму спричиненої шкоди в результаті ДТП та відшкодувало Позивачам цю шкоду.
В матеріалах справи знаходиться документ - АКТ-РЕЛІЗ № L01943 ТРL про врегулювання усіх вимог на відшкодування від 12.08.2005 року, у відповідності до якого Подавець вимоги (Позивач) назавжди звільняє і позбавляє Компанію, її агентів і працівників від всіх вимог на відшкодування і претензій щодо збитків будь-якого роду і типу, незалежно від того, чи відомі вони зараз, включаючи без обмежень, будь-які і всі вимоги на відшкодування, які вищевказаний Подавець вимоги матиме чи може мати стосовно вказаних осіб, компаній чи корпорацій, і кожні з яких пов'язані з тим конкретним нещасним випадком, аварією, яка відбулася (точно або приблизно) 05.09.2003 року, в м. Луганську на вул. А. Ліньова і була пов'язана зі збитком чи пошкодженням Реиgеоt 605 державний номер НОМЕР_2 та смертю ОСОБА_7 спричиненим чи викликаним Rепаult Sumbоl державний номер НОМЕР_1 Також погоджено, що цей Акт-реліз встановлює повне і цілковите врегулювання заявленої відповідальності і, незалежно від відповідності компенсації, спрямований на уникнення судового процесу, а також встановлює, що Компанія, її агенти і працівники або будь-хто з них відмовляються робити виплати чи чинити будь-які дії такого роду, крім тих, що точно викладені і чітко погоджені в цьому Акті-релізі. Сума відшкодування є остаточною. Таким чином, вважають, що позов заявлений безпідставно, наданий документ підтверджує, що спір відносно подій, що відбулися 05.09.2003 року були врегульовані, страхова компанія відшкодувала у повному обсязі заявлені вимоги Позивачів, та Позивачі, які є стороною складеного Акту-релізу, відповідно до укладеної угоди гарантували, що не матимуть жодних претензій та вимог будь-якого роду та типу: матеріальних, моральних, відомі вони зараз чи не відомі. Страховою компанію належним чином виконано зобов'язання щодо відшкодування завданої шкоди. Послались на ст.ст. 526 - 528, 598 -600, 604 ЦК України. На підставі цього вважають, що ЗАТ Страхова компанія «К'Ю БІ І-УГПБ Іншуеренс» у повному обсязі виконано зобов'язання щодо відшкодування спричиненої шкоди позивачам. Вважають, що заявлений позивачами позов не підлягає задоволенню. (т.1 а.с.191 - 193)
14.01.2009 року в судовому засіданні за ініціативою суду Ухвалою Ленінського районного суду м. Луганська ОСОБА_6, як безпосередній учасник ДТП, був притягнутий до участі у справі у якості співвідповідача в частині вимог щодо відшкодування моральної шкоди. (т.2 а.с.35-36)
Відповідач ОСОБА_6 та його представник ОСОБА_20 первісний позов (т.1 а.с.4-6) та доповнення до нього (т.2 а.с.23-25) не визнали, надали суду письмові заперечення, в яких зазначили, що з уточненими позовними вимогами не погоджуються у повному обсязі. Звертають увагу суду, що ОСОБА_6 має на утриманні дитину-інваліда доньку ОСОБА_21, 1989р.н., що є інвалідом дитинства 1-ї групи; має скрутний матеріальний стан, що підтверджують довідкою Луганської обласної дитячої клінічної лікарні, відсутністю нерухомого та рухомого майна. Вважають ці обставини поважними, та які можуть зменшити обсяг його відповідальності. Тому просять в задоволенні позовних вимог відмовити. (т.1 а.с.60)
У додатковому відзиві на позов представник відповідача ОСОБА_6 - ОСОБА_20 відносно стягнення матеріальної шкоди зазначив: у своєї позовної заяві Позивачі просять стягнути з Відповідача (а на даний час - з Відповідачів) суму спричинених їм матеріальних збитків у розмірі - 249 317,00 грн., до яких належать: - Витрати на поховання, а також ритуали на 9 та 40 днів - 14 283,70 грн.; - Витрати на виготовлення гранітного пам'ятнику - 35 875,00 грн.; - Адвокатські послуги у розмірі - 150 000,00 грн.; - Витрати на лікування ОСОБА_1 у сумі - 38 200,00 грн.; - Витрати на додаткове харчування ОСОБА_1 за 35 місяців у сумі -10 959,20 грн. Додатково Позивачами також було заявлено до позовних вимог, ще сума матеріальних збитків у розмірі - 27 393,50 грн., яка жодним документом не підтверджена та не обґрунтована, а тому не піддягає розгляду та задоволенню. Вважають кожну із заявлених сум матеріальних збитків, безпідставно заявленими вимогами, через наступне: - Заявлені Позивачами витрати на поховання у сумі - 14283.70 грн., були сплачені за рахунок страхових платежів від страхової виплати від 12.08.2005 року, що здійснена ВАТ СК «К'ЮБІІ-УГПБ Іншуеренс» за Актом-релізом № L01943 ТРL на користь ОСОБА_2 Визначене повністю підтверджується поясненнями Позивача - ОСОБА_1, які викладені на арк. № 5 висновку експерта № 489/28 від 06.06.2008 року, що складений Донецьким науково-дослідним інститутом судових експертиз (є у матеріалах справи); - Витрати про надання адвокатських послуг, за договором з Адвокатським об'єднанням «ЮрЕксперт» м. Київ від 15.09.2003 року у сумі - 150 000,00 грн., у відповідності до приписів статей 57- 64 ЦПК України не підтверджуються, а таким чином не підлягають стягненню. Згідно п. 4.1. визначеного Договору слідує, що розрахунок за наданий перелік робіт та послуг, що відображений у п. 2.1. цього Договору (до якого, до речі відноситься представлення інтересів Позивачів в судах з питання, яке розглядається у визначеному цивільному провадженні) повинен бути проведений «по виконанню» послуг шляхом безготівкового перерахунку грошових коштів, на підставі виставленого рахунку - фактури. Надані ж Позивачами документи не підтверджують витрати у розмірі - 150 000,00 грн., до того ж, на даний час дія визначеного Договору - припинилась ще 15.09.2007 року; - Заявлені у позові витрати на лікування Позивача - ОСОБА_1, також не находять свого підтвердження. Позивачами надано до Суду значна кількість квитанцій та медичних витягів, які не можуть взагалі мати відношення до нанесення ОСОБА_1 шкоди, в наслідок ДТП за участю ОСОБА_6, (тобто з відсутністю причино-наслідкового зв'язку між визначеними захворюваннями та витратами на їх лікування та ДТП), а саме: - витяг з медичної картки № 5544 від 25.08.2005 року, складений працівниками відділу неврології Луганської міською лікарнею № 6, згідно якої позначене лікування ОСОБА_1 за діагнозом «шийний остеохондроз»; - витяг з історії хвороби № 9672 від 15.01.2005 року, складений працівниками боксу Луганської міської лікарні № 4, згідно якої позначене лікування ОСОБА_1 за діагнозом «гострий вірусний гепатит «В»; - витяг з історії хвороби та довідка, що надана Медичним центром малоінвазійної колопроктології «Сігма» від 20.01.2006 року, згідно якої позначене лікування ОСОБА_1 за діагнозом «змішана форма геморою». Також слід додати, що ОСОБА_1 хворів на захворювання серця ще за 10 літ до настання нещасного випадку 05.09.2003 року та мав у 1989 році інфаркт, що підтверджується витягом з історії хвороби № 1570 від 14.06.2005 року, який складено працівниками Луганського обласного кардіологічного диспансеру (є в матеріалах справи). З огляду на визначене, квитанції надані Позивачем не можуть бути належними доказами по вказаній справі. Щодо стягнення з Відповідачів сум витрат на додаткове харчування ОСОБА_1 за 35 місяців у сумі - 10 959,20 грн. та витрат на виготовлення гранітного пам'ятнику - 35 875,00 грн. слід відмити, що вказані витрати мають вільний характер їх застосування, є завищеними та жодним чином не відносяться до розгляду визначеної справи по суті. До того ж витрати на додаткове харчування Відповідача не доведено належними доказами, а саме - приписами лікаря, повним розкладом столу харчування та відповідного медичного припису (МСЕК). Окрім того, як визначено у матеріалах справи Відповідач постійно проходив курси лікування та санаторно-курортного лікування, де включено у раціон хворого визначене харчування. Відносно стягнення моральної шкоди зазначили: позивачі просять стягнути з Відповідачів суму нанесених ним моральних збитків, яку початково встановили у розмірі - 500 000,00 грн., потім було збільшено: спочатку до рівня - 1152 000,00 грн. (у наслідок застосування методики професора Ерделевського О.М.), а потім до - 1 742 400,00 грн. (в наслідок зміни розміру мін. з/плати у розрахунку методики професора Ерделевського О.М.). Із вказаними вимогами Позивачів також не погоджуються. Як, встановлено матеріалами кримінальної справи № 0098 за обвинуваченням ОСОБА_6 за ст. 286 ч.2 КК України, а саме висновком додаткової автотехнічної експертизи № 3303/18, яка складена фахівцями Луганської філії Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз встановлено, що у нещасному випадку (ДТП), яка сталася 05.09.2003 року, померлий ОСОБА_7 - здійснив порушення пунктів 12.3., 12.4., 12.9. ПДР України (шляхом перевищення швидкості руху), у зв'язку із чим не мав технічної можливості уникнути зіткнення. Тому визначена обставина, повинна кваліфікуватися як нещасний випадок, що стався за обоюдним порушенням ПДР та не є навмисним, а є простою необережністю, а тому як що ж і припустити наявність вини ОСОБА_6, то вона є незначною. І відповідно не відповідає заявленому розміру у вказаному позові. Вважають, що також є додаткові підстави для відмови в задоволені позовних вимог, які вже наводилося ОСОБА_6 раніше у своїх поясненнях та відзиві. На підставі вищенаведеного, ОСОБА_6 просить в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. (т.2 а.с.96-99)
Третя особа - ОСОБА_5 в судових засіданнях позовні вимоги позивачів підтримував та просив суд їх задовольнити.
Суд, вислухав пояснення сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, вважає уточнені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.
Як встановлено судом, 05 вересня 2003 року, приблизно в 14 годин, ОСОБА_6, керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухався по вул. Ліньова у м. Луганськ, виїхав на зустрічну смугу, де допустив зіткнення із рухавшимся у зустрічному напрямку автомобілем «Пежо» держ.номер НОМЕР_2 під керуванням їх сина ОСОБА_7. В результаті ДТП був смертельно травмований ОСОБА_7 На момент ДТП ОСОБА_6 був працівником Міжнародного фармацевтичного концерну «RANBAZY» та виконував посадові обов'язки у робочий час.
За цим фактом була порушена кримінальна справа відносно ОСОБА_6 за ч. 2 ст.286 КК України, та яка за обвинуваченням ОСОБА_6 розглядалась Артемівським районним судом м. Луганська. Постановою Артемівського районного суду м. Луганська провадження у кримінальній справі відносно ОСОБА_6 було закрито на підставі ст.6 п.4 КПК України, ст.. 1 п.б, ст..ст. 6,8 Закону України «Про амністію» від 31 травня 2005 року. Постанова не оскаржувала ся.
Відповідно до висновку авто товарознавчої експертизи №2/104-03 від 07.10.2003 р. автомобіль «Пежо» держ.номер НОМЕР_2 відновленню не підлягає, його вартість на момент ДТП складала 42 056,00 грн.
Стаття 1166 ЦК України передбачає, що на загальних підставах майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.
05 березня 2003 року між ПІІ «ВІП-РЕНТ» та Міжнародним фармацевтичним концерном «RАNВАХY» був укладений договір оперативного лізингу (оренди) № 789, у відповідності до якого ПІІ «ВІП - РЕНТ» передав МФК «RАNВАХY» у оренду автомобілю Reпаult Sumbol, державний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_6 на момент ДТП.
Автомобіль Reпаult Sumbol, держ.номер НОМЕР_1 було застраховано в ЗАТ Страхова Компанія «КЮБII - УГПБ Iншуеренс» згідно з договором страхування №РО 2000 від 25.12.2002 року та Додатку до цього договору №СЩ 7558 від 31.12.203 року.
Оскільки судом встановлено, що вини ОСОБА_7 у заподіяні ушкоджень здоров'ю не вбачається, ця шкода йому спричинена лише з вини водія відповідача - ОСОБА_6, тому ОСОБА_6 повинен відшкодувати позивачам матеріальну шкоду. Разом з тим, суд вважає, що майнову шкоду повинна відшкодовувати ЗАТ Страхова Компанія «КЮБII - УГПБ Iншуеренс», оскільки власником транспортного засобу, з яким відповідач ОСОБА_6 на момент ДТП перебував у трудових відносинах, автомобіль та майнова відповідальність перед третіми особами була застрахована.
Відповідно до АКТ-РЕЛІЗ № L01943ТРL про врегулювання усіх вимог на відшкодування від 12.08.2005 року, у відповідності до якого, даний АКТ-РЕЛІЗ стверджує та проголошує наступне: Беручі до уваги згоду ЗАТ СК «КЮБII - УГПБ Iншуеренс», сплатити суму в розмірі 101 459, 10 гривень ОСОБА_2 (Подавець вимоги, який є постраждалий від дій Страхувальника ПІІ «Віп-Рент» згідно з Полісом № Р02000, С07558), згідно заяви №L01943 та на підставі наданих документів вказаний Подавець вимоги (тобто ОСОБА_2) цим назавжди звільняє і позбавляє Компанію, її агентів і працівників від всіх вимог на відшкодування і претензій щодо збитків будь-якого роду і типу, незалежно від того, чи відомі вони зараз, включаючи без обмежень, будь-які і всі вимоги на відшкодування, які вищевказаний Подавець вимоги матиме чи може мати стосовно вказаних осіб, компаній чи корпорацій, і кожні з яких пов'язані з тим конкретним нещасним випадком, аварією, яка відбулася (точно або приблизно) 05.09.2003 року, в м. Луганську на вул.. А.ЛІньова і була пов'язана зі збитком чи пошкодженням Reпаult Sumbol, державний номер НОМЕР_1 та смертю ОСОБА_7 спричиненим чи викликаним Reпаult Sumbol, державний номер НОМЕР_1 Також погоджено, що цей АКТ-РЕЛІЗ встановлює повне і цілковите врегулювання заявленої відповідальності і незалежно від відповідності компенсації, спрямований на уникнення судового процесу, а також встановлює, що Компанія, її агенти і працівники або будь - хто з них відмовляються робити виплати чи чинити будь-які дії такого роду, крім тих, що точно викладені і чітко погоджені в цьому Акті-релізі.
Відповідно до ст. 526 ЦК України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 527 ЦК України - боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ст. 528 ЦК України - виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільною законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. У цьому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.
Відповідно до ст. 598 ЦК України - зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Відповідно до ст. 599 ЦК України - зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 600 ЦК України - зобов'язання припиняється за згодою сторін внаслідок передання боржником кредиторові відступного (грошей, іншого майна тощо). Розмір, строки й порядок передання відступного встановлюються сторонами.
Відповідно до ст. 604 ЦК України - зобов'язання припиняється за угодою сторін.
Таким чином, суд доходить висновку, що відповідно до АКТ-РЕЛІЗ № L01943ТРL спір відносно подій, що відбулися 05.09.2003 року був належним чином врегульований, страхова компанія відшкодувала у повному обсязі заявлені вимоги постраждалих, а заявники відповідно до укладеної угоди гарантували, що не матимуть жодних претензій та вимог будь якого роду та типу (матеріальних або моральних) незалежно від того відомі вони їм зараз чи не відомі, тому відповідачем належним чином виконано зобов'язання щодо відшкодування завданої шкоди, та беручи до уваги ст.599 ЦК України, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення майнової шкоди заявлені позивачами безпідставно, та задоволенню не підлягають.
На підставі ст. 23 ЦК України моральна шкода може полягати у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з ушкодженням здоров'я.
Відповідно до ст. 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, також відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Судом встановлено, що внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди позивачам заподіяно моральну шкоду, оскільки в момент дорожньо-транспортної пригоди їх син був смертельно травмований, було порушено їх звичний образ життя. Тому суд вважає, що позивачі мають право вимагати відшкодування моральної шкоди.
Згідно відповіді Міністерства Юстиції України від 04.06.2010 року № 6103-0-26-10-36 відповідно до Порядку атестації та державної реєстрації методик проведення судових експертиз, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2008 року № 595, рішенням Координаційної ради з проблем судової експертизи при Міністерстві юстиції від 03.03.2010 року «Методика встановлення заподіяння моральної шкоди та метод оцінки розміру компенсації спричинених страждань» (розробник - Ерделєвський А.М.) внесена до Реєстру методик проведення судових експертиз (реєстраційний код 14.1.04.(т.2 а.с.145).
Разом з тим суд вважає, що сума моральної шкоди, яка заявлена позивачами, повинна бути зменшена, оскільки розрахунок моральної шкоди здійснений позивачами на підставі методики, розробленої професором Ердєлєвским А.М., судом до уваги не приймається, оскільки позивачі не є експертами та не обладають спеціальними пізнаннями в цій області знань.
При визначені розміру заподіяної позивачам моральної шкоди, суд враховує характер і обсяг душевних та психічних страждань, які зазнали позивачі, характер немайнових втрат, їх тривалість, вимушеність змін в життєвих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, а також висновок судово-психологічної експертизи №489/28 від 06.06.2008 року відповідно до якого наслідки ДТП, що сталася 05.09.2003 р. були та є психотравмуючими для ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які мають зміни в психо-емоційному стані, індивідуально-психологічні прояви, що перешкоджають активному соціальному функціонуванню потерпілих як особистостей та виникли внаслідок ДТП 05.09.2003 р., та яким внаслідок ДТП були заподіяні душевні страждання як психологічне підґрунтя моральної шкоди. Згідно до висновку судово-психологічної експертизи №489/28 від 06.06.2008 року орієнтовно-рекомендована сума компенсації завданої моральної шкоди становить: - для ОСОБА_1 величину від 96 до 468 мінімальних заробітних плат в залежності від того, як судом буде розцінено ступень відповідальності заподіяча шкоди (проста чи груба необережність) та якість опосередкованої шкоди здоров'ю ОСОБА_1 (легка, середня чи важка); - для ОСОБА_2 величину від 90 до 594 мінімальних заробітних плат в залежності від того, як судом буде розцінено ступень відповідальності заподіяча шкоди (проста чи груба необережність) та якість опосередкованої шкоди здоров'ю ОСОБА_2 (легка, середня чи важка) (т.2 а.с. 4-10).
Даних та доказів щодо опосередкованої шкоди здоров'ю ОСОБА_2 позивачкою не надано. Серед наявної у матеріалах справи медичній документації на ім'я ОСОБА_1 наданої останнім у підтвердження завдання його здоров'ю опосередкованої шкоди, суд не вбачає даних та доказів щодо підтвердження цього, оскільки позивачем надано до суду значна кількість квитанцій та медичних витягів, які не мають та не можуть мати прямо чи опосередковано відношення до нанесення ОСОБА_1 шкоди здоров'ю, в наслідок ДТП за участю ОСОБА_6, (через відсутність причино-наслідкового зв'язку між визначеними захворюваннями і витратами на їх лікування та ДТП), а саме: - витяг з медичної картки № 5544 від 25.08.2005 року, складений працівниками відділу неврології Луганської міською лікарнею № 6, згідно якої позначене лікування ОСОБА_1 за діагнозом «шийний остеохондроз»; - витяг з історії хвороби № 9672 від 15.01.2005 року, складений працівниками боксу Луганської міської лікарні № 4, згідно якої позначене лікування ОСОБА_1 за діагнозом «гострий вірусний гепатит «В»; - витяг з історії хвороби та довідка, що надана Медичним центром малоінвазійної колопроктології «Сігма» від 20.01.2006 року, згідно якої позначене лікування ОСОБА_1 за діагнозом «змішана форма геморою». Також слід додати, що ОСОБА_1 хворів на захворювання серця ще за 10 літ до настання нещасного випадку 05.09.2003 року та мав у 1989 році інфаркт, що підтверджується витягом з історії хвороби № 1570 від 14.06.2005 року, який складено працівниками Луганського обласного кардіологічного диспансеру. (т.2 а.с. 46-68)
При цьому, при визначені розміру заподіяної позивачам моральної шкоди, суд також враховує, що ОСОБА_6 має на утриманні дитину-інваліда доньку ОСОБА_21, 1989р.н., що є інвалідом дитинства 1-ї групи; має скрутний матеріальний стан, що підтверджують довідкою Луганської обласної дитячої клінічної лікарні.
З урахуванням викладеного, виходячи із загальних засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що ця сума відшкодування повинна складати_на користь ОСОБА_1 83424 гривень 00 копійок (96 мінімальних заробітних плат х 869 грн. - суму мінімальної заробітної плати станом на момент винесення рішення 25 жовтня 2010 року Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік, Закону України від 20.10.2009 року № 1646 VI «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати») на кожного позивача.
на користь ОСОБА_2 - 78210 гривень 00 копійок (90 мінімальних заробітних плат х 869 грн. - суму мінімальної заробітної плати станом на момент винесення рішення 25 жовтня 2010 року Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік, Закону України від 20.10.2009 року № 1646 VI «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати») на кожного позивача.
Оскільки позовні вимоги задоволено частково, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно до розміру задоволених вимог.
При цьому згідно постанови кабінету міністрів України №590 від 27 квітня 2006 року, граничним розміром компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних справ, якщо компенсація сплачується іншою стороною не повинна перевищувати суму, що обчислюється виходячи з того, що зазначеній особі, виплачується 40 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи.
Суд зазначає, що адвокати, які займаються адвокатською діяльністю індивідуально і є самозайнятими особами, не є найманими працівниками, самостійно організовують свою діяльність, отримують дохід, а не заробітну плату, та не ведуть табеля обліку використання робочого часу за формою, затвердженою наказом Міністерства статистики України від 9 жовтня 1995 року № 253 «Про затвердження типових форм первинного обліку».
Таким чином, відсутність порядку (критерію) фіксації фактично відпрацьованого адвокатом часу та відсутність визначення максимального терміну для виконання тієї чи іншої послуги, як то вивчення матеріалів справи, підготовка документів досудового врегулювання спору, позовної заяви, клопотань тощо, призводить до втрати об'єктивності у визначенні кількості годин, витрачених адвокатом для належного виконання своїх обов'язків перед клієнтом, не є підставою для відмови у задоволенні вимог щодо стягнення вартості витрат на правову допомогу.
Відповідно до ст.. 79 ЦПК України до судових витрат відносяться витрати на правову допомогу.
Відповідно до ст.. 88 ЦПК України судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Тому суд , виходячи з позиції розумності та справедливості, відносить судові витрати на рахунок відповідача пропорційно задоволеним позивним вимогам, а саме в сумі 8730 гривень ( позовні вимоги - 2779490 грн.?100%:161634 (83424+78210) - сума задоволених вимог=5,82%; 150000гривень - правова допомога ?5,82%:100%=8730 гривень.)
Керуючись ст. ст. 10, 11, 59, 60, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст.23, 1166, 1167, 1187, 1194 ЦК України, ст.ст.1, 5, 6 Закону України «Про загальнообов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №1961-IV від 01.07.2004 року, суд -
Уточнений позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 83424 (вісімдесят три тисячи чотириста двадцять чотири) гривні 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2 у відшкодування моральної шкоди 78210 (сімдесят вісім тисяч двісті десять) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 державне мито в розмірі 51 гривня та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 8 гривень 50 копійок.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 8730 (вісім тисяч сімсот тридцять) гривень в рахунок відшкодування витрат, пов'язаних з отримання правової допомоги.
В задоволені іншої частини позовних вимог - відмовити за їх необґрунтованістю.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий: суддя Н.О. Кравченко