Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 22-8727 2010 р. Головуючий у 1 інстанції - Гармаш Т.І.
Категорія - 53 Доповідач - Кодрул М.А.
26 жовтня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючого судді - Черненко В.В.
суддів - Кодрула М.А., Потапенка В.І.
при секретарі - Донець А.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю Світловодський завод «Скло» на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 07 липня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Світловодський завод «Скло» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди,-
18 березня 2010 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Світловодський завод «Скло» (далі ВАТ Світловодський завод «Скло») з вказаним позовом.
Зазначав, що з 18 березвня 2009 року працював у відповідача учнем видувальника скловиробів. 18 червня 2009 року був звільнений з роботи за згодою сторін на підставі п.1 ст.36 КЗпП України. Станом на 17 грудня 2009 року заборгованість по заробітній платі складала 1341,22 грн., проте повний розрахунок по виплаті заробітної плати відповідач з ним не провів, незважаючи на його неодноразові звернення.
Просив стягнути з відповідача заборгованість: по заробітній платі, середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні та моральну шкоду.
Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 07 липня 2010 року позов задоволено частково.
Стягнуто з відповідача на користь позивача 1341,22 грн. заборгованості по заробітній платі, 16770 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку та 500 грн. у відшкодування моральної шкоди, у решті вимог позову відмовлено. Стягнуто з ВАТ Світловодський завод «Скло» на користь держави судовий збір в сумі 189,61 грн. та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В апеляційній скарзі ВАТ Світловодський завод «Скло» просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в задоволені позову про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди. Посилається на те, що суд допустив порушення норм матеріального і процесуального права, оскільки не врахував, що позивачем пропущено строк позовної давності, не доведено, що з моменту звільнення він звертався до адміністрації підприємства з вимогою 2.
про розрахунок, що після звільнення позивач отримував допомогу по безробіттю. Не доведено факт завдання моральної шкоди.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, і визнається відповідачем, що позивач працював у ВАТ Світловодський завод «Скло» та 18 червня 2009 року був звільнений з роботи за згодою сторін на підставі п.1 ст. 36 КЗпП України (а.с.6).
Після звільнення та внесення відповідного запису до трудової книжки позивача, відповідач не провів з позивачем розрахунок в день звільнення, незважаючи на те, що в день звільнення ОСОБА_1 працював, що підтверджується відповіддю ВАТ Світловодський завод «Скло» та довідками про заборгованість і середню заробітну плату ОСОБА_1 (а.с.28-30).
Відповідно до ч.1 ст. 116 КЗпП України при звільнені працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред?явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
З матеріалів справи, і зокрема позовної заяви, пояснень позивача, вбачається, що він працював в день звільнення і звертався до керівника господарства з питань проведення з ним розрахунку.
Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 р. № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», в становивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
ВАТ Світловодський завод «Скло» не надало суду належних та допустимих доказів того, що позивач в день звільнення відмовився від отримання належних йому сум та більше не пред?являв вимоги про розрахунок.
Згідно ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв?язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Встановивши, що відповідачем не проведенням розрахунку порушені законні права позивача, суд дійшов правильного висновку про наявність моральної шкоди та визначив її розмір з врахуванням конкретних обставин справи, розумності та справедливості.
Судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, рішення суду ухвалене з додержанням вимог матеріального і процесуального права, відповідно до наданих сторонами доказів, тому підстави для його скасування відсутні.
3.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Зокрема судова колегія не може взяти до уваги доводи апеляційної скарги про пропуск строку позивачем позовної давності та неврахування судом тих обставин, що позивач отримував допомогу по безробіттю, оскільки вони не ґрунтуються на нормах діючого законодавства.
Згідно ч.2 ст.233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 р. № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» в п. 25 роз?яснено, що непроведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП. У цьому разі перебіг тримісячного строку звернення до суду починається з наступного дня після проведення зазначених виплат незалежно від тривалості затримки розрахунку.
Частина з ст.117 КЗпП України, в якій передбачалось зменшення компенсації за затримку розрахунку на суму заробітної плати, допомоги по безробіттю, які отримані працівником за новим місцем роботи, виключена на підставі Закону № 3248-IV від 20 грудня 2005 року.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, .313-315, 317,319 ЦПК України, колегія суддів судової палати,
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Світловодський завод «Скло» відхилити.
Рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 07 липня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя:
Судді: