Постанова від 07.10.2010 по справі 2/1426

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2010 р. Справа № 2/1426

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді

суддів:

при секретарі ,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (голова сільської ради) - був присутній в судовому засіданні - 14.09.2010р., 28.09.2010р.,

ОСОБА_2 (довіреність від 14.09.2010р.) - був присутній в судовому засіданні - 14.09.2010р., 28.09.2010р.,

від відповідача: Поль А.А. (довіреність від 20.03.2010р.),

від прокуратури: Мельник О.П. (посвідчення №90),

Сич Ю.М. (посвідчення №52) - був присутній в судовому засіданні - 14.09.2010р., 28.09.2010р.,

розглянувши апеляційне подання заступника прокурора Житомирської області

на рішення господарського суду Житомирської області

від "13" липня 2010 р. у справі № 2/1426 (суддя Тимошенко О.М.)

за позовом першого заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі Тетерівської сільської ради (с.Тетерівка, Житомирський район, Житомирська область)

до приватного підприємства "Фірма SKF" (м.Житомир)

про стягнення 2604 608,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 13.07.2010р. у справі №2/1426 в задоволенні позову першого заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі Тетерівської сільської ради до приватного підприємства "Фірма SKF" про стягнення 2604 608,00 грн. відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, заступник прокурора Житомирської області звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційне подання мотивована тим, що судом неповністю встановлені всі обставини, що мають значення для справи, а при винесенні оскаржуваного рішення допущено порушення норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, скаржник вказав, що відповідач є набувачем спірної земельної ділянки на підстав договору купівлі-продажу від 29.03.2006р., який рішенням господарського суду Житомирської області від 14.11.2007р. визнано його недійсним.

Зазначив, що оскільки спірна земельна ділянка приватним підприємством "Фірма SKF" відчужена до винесення вищезазначеного рішення, то її повернення відповідачем є неможливим, а тому, враховуючи приписи ч. 2 ст. 1213 Цивільного кодексу України, відповідач зобов'язаний відшкодувати вартість земельної ділянки, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

На думку скаржника, судом першої інстанції безпідставно відхилено клопотання Тетерівської сільської ради про призначення у справі повторної експертизи, оскільки згідно з висновками експертних оцінок спірної земельної ділянки, проведених ДП "Житомирський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" та ПП "Рієл-Сервіс", наявна суттєва різниця у вартості земельної ділянки, а вказана обставина є істотною для правильного вирішення спору.

Вказав, що ПП "Рієл-Сервіс" не відповідає вимогам, зазначеним у ч.ч. 2,3 ст. 10 Закону України "Про судову експертизу", а тому висновок про ринкову вартість спірної земельної ділянки не може вважатися належним доказом по справі.

Крім того, судом першої інстанції безпідставно не прийнято до уваги в якості вини відповідача у справі лист управління по боротьбі з організованою злочинністю №15/1942 від 17.04.2007р., в якому йдеться мова про підробку експертного висновку.

Скаржник вважає необгрунтованим посилання місцевого господарського суду на те, що захист порушеного права Тетерівської сільської ради можливий шляхом пред"явлення віндикаційного позову до останнього набувача земельної ділянки, оскільки саме прокурором в інтересах Тетерівської сільської ради обрано та визначено такий спосіб захисту порушеного права, як пред"явлення позову до суду про відшкодування збитків.

Прокурор підтримав апеляційне подання, вважає рішення місцевого господарського суду незаконним та необгрунтованим, у зв"язку з чим просив його скасувати.

Тетерівська сільська рада та її представники в судових засіданнях 14.09.2010р. та 28.09.2010р., підтримали апеляційне подання, вважають рішення місцевого господарського суду незаконним та необгрунтованим, у зв"язку з чим просили його скасувати.

Відповідач у відзиві на апеляційне подання та його представник в судовому засіданні заперечили проти апеляційного подання, просили залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційне подання - без задоволення.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Рішенням Тетерівської сільської ради від 21.03.2006р. приватному підприємству "Фірма SKF" надано дозвіл на викуп земельної ділянки площею 15,0341 га, розташованої по вул. Кооперативна, 5 в с. Тетерівка Житомирського району Житомирської області.

На підставі вищевказаного рішення 29.03.2006р. між Тетерівською сільською радою та приватним підприємством "Фірма SKF" укладено договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого позивач продав, а відповідач купив земельну ділянку загальною площею 15,0341 га, що розташована за адресою; вул. Кооперативна, 5 в с. Тетерівка Житомирського району Житомирської області. Договір посвідчено приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу Демецькою С.Л. та зареєстровано в реєстрі №1114 (а.с.23). Ціну земельної ділянки договором встановлено в розмірі 600162 грн.

08.06.2006р. Тетерівська сільська рада прийняла рішення про скасування рішення від 21.03.2006р., яким приватному підприємству "Фірма SKF" надано дозвіл на викуп земельної ділянки площею 15,0341 га, розташованої по вул. Кооперативна, 5 в с. Тетерівка Житомирського району Житомирської області.

11.07.2006р. між приватним підприємством "Фірма SKF" та приватним підприємством "Канпол і К" укладено договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого відповідач продав вищезазначену земельну ділянку. Ціну земельної ділянки даним договором встановлено в розмірі 670000 грн. (а.с.26).

Рішенням господарського суду Житомирської області від 14.11.2007р. у справі №5/104-Д визнано недійсним договір купівлі-продажу від 29.03.2006р. Вказане рішення суду в цій частині залишено без змін постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 17.04.2008р. та постановою Вищого господарського суду України від 08.07.2008р. (а.с.7, 14, 20).

Рішенням господарського суду Житомирської області від 08.10.2008р. у справі №2/107-Д відмовлено в задоволенні позову виконуючого обов'язки прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі Тетерівської сільської ради до приватного підприємства "Канпол і К" та приватного підприємства "Фірма SKF" про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 11.07.2006р. та застосування правових наслідків недійсності правочину, а саме: зобов'язання ПП "Канпол і К" повернути земельну ділянку ПП "Фірма SKF" та зобов'язання ПП "Фірма SKF" повернути земельну ділянку Тетерівській сільській раді. Дане рішення залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 14.07.2009р.

Державним підприємством "Житомирський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" проведено експертну оцінку ринкової вартості земельної ділянки площею 149366 кв.м., яка розташованої за адресою: Житомирська обл., с. Тетерівка, вул. Кооперативна, 5, відповідно до якої ринкова вартість земельної ділянки становить 3192280 грн.

Оскільки земельна ділянка за договором від 29.03.2006р. була продана ПП "Фірма SKF" лише за 600162 грн., тобто за нижчою ринковою вартістю, заступник прокурора звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача різниці між ціною, визначеною ДП "Житомирський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", та ціною, яка визначеною договором купівлі-продажу від 29.03.2006р.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 13.07.2010р., як вже зазначалось, в задоволенні позову відмовлено.

Перевіривши дану судом першої інстанції юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ст.34 вищевказаного Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 203 ЦК України встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Так, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Статтею 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Посилання прокурора на порушення ч.ч. 1,2 ст. 216 ЦК України колегія суддів вважає необгрунтованим, оскільки до спірних правовідносин вказані норми застосуванню не підлягають з огляду на те, що під неможливістю повернення у вказаній нормі мається на увазі обставина, коли особа за недійсним правочином одержала на виконання цього правочину те, що не має ознаки речі, тобто те, що не може бути наділене родовими або індивідуальними ознаками.

В статті чітко проведено розмежування, а саме зазначено обов'язок повернути одержане в натурі, тобто коли одержане є річчю (ст. 179 ЦК України), або відшкодувати вартість одержаного, тобто коли одержане не є річчю, а отже і не може бути повернуто в натурі.

Стаття 22 ЦК України встановлює відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Так, відповідно до ч. 1 вказаної статті особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно з ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (ч. 3 ст. 22 ЦК України).

Крім того, оскільки збитки та моральна шкода, завдані винною стороною, підлягають відшкодуванню, то обов'язковою ознакою має бути наявність вини.

Однак, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували наявність вини відповідача. Договір купівлі-продажу земельної ділянки від 29.03.2006р. укладений на підставі рішення Тетерівської сільської ради від 21.03.2006р., яке в подальшому (після укладення договору) скасоване самою ж сільською радою.

Вказані обставини висвітлені в рішенні господарського суду Житомирської області по справі №5/104-Д.

Посилання прокурора в апеляційному поданні на лист управління по боротьбі з організованою злочинністю від 17.04.2007р. (а.с.28) суд апеляційної інстанції до уваги не приймає, оскільки у вказаному листі йде мова про підробку експертного висновку, а підробка документів є кримінально карним діянням, доведеність якого може мати місце лише при наявності обвинувального вироку суду.

В матеріалах справи відсутні вироку суду, який би підтверджував факт підробки відповідачем документів.

Таким чином, вина приватного підприємства "Фірма SKF" прокурором не доведена, а сам лист управління по боротьбі з організованою злочинністю від 17.04.2007р. не є доказом наявності вини відповідача.

Слід зазначити, що підстава, на яку посилається прокурор в апеляційній скарзі, а саме не врахування судом першої інстанції положень ст. 1212 ЦК України, не була заявлена при розгляді даного позову у суді першої інстанції, а тому не приймається судом апеляційної інстанції. Однак, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що вказане не позбавляє прокурора звернутися до суду з іншим позовом з інших підстав.

Колегією суддів були досліджені справи:

- №5/104-Д за позовом першого заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі Тетерівської сільської ради Житомирського району Житомирської області до приватного підприємства "Фірма SKF", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - приватного підприємства "Канпол і К", про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 29.03.2006р.;

- №11/27-НМ за позовом Тетерівської сільської ради до приватного підприємства "Канпол і К" про витребування з незаконного володіння земельної ділянки та зобов"язання передачі земельної ділянки у комунальну власність;

- №2/107-Д за позовом в.о. прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі Тетерівської сільської ради до приватного підприємства "Канпол і К" та приватного підприємства "Фірма SKF" про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, застосування правових наслідків недійсності правочину.

З матеріалів вищевказаних справ та данної справи вбачається, що прокурором пред"явлений данний позов з огляду на те, що згідно висновку ДП "Житомирський дослідний та проектний інститут землеустрою" від 01.05.2006р. вартість спірної земельної ділянки становила 3192280 грн. (т. 1 а.с. 22).

Проте в матеріалах справи (т. 1 а.с. 40) знаходиться копія висновку про ринкову вартість земельної ділянки, відповідно до якого станом на 30.06.2006р. ринкова вартість спірної земельної ділянки 15,0341 га становила 601364 грн. Даний висновок складений суб"єктом оціночної діяльності - приватною фірмою "ЮрЕкс" Юридична консультація та майнова експертиза" на підставі виконання експертної грошової оцінки земельної ділянки.

При розгляді справи у суді першої інстанції позивачем було заявлено клопотання про призначення експертно-грошової оцінки земельної ділянки. Місцевий господарський суд призначив по справі судову оціночну експертизу, виконання якої доручив суб"єкту оціночної діяльності - приватному підприємству "Ріел-Сервіс".

Згідно висновку ПП "Ріел-Сервіс" станом на 29.03.2006р. експертна грошова оцінка земельної ділянки площею 15,0341 га, що розташована за адресою: с. Тетерівка, вул. Кооперативна, 5, складає 596838,00 грн.

Таким чином, посилання прокурора лише на висновок про ринкову вартість земельної ділянки суб"єкта оціночної діяльності ДП "Житомирський дослідний та проектний інститут землеустрою", складеного станом на 01.05.2006р., як на підставу задоволення позовних вимог, на думку колегії суддів, є недостатньо переконливим з урахуванням висновків інших суб"єктів оціночної діяльності - приватної фірми "ЮрЕкс" Юридична консультація та майнова експертиза" та приватного підприємства "Ріел-Сервіс".

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Ці дані встановлюються такими засобами:

- письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів;

- поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господаорський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об"єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов"язковими.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову в задоволенні позову першого заступника прокурора Житомирської області.

Доводи скаржника спростовуються матеріалами справи та не грунтуються на вимогах чинного законодавства.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Житомирської області від 13.07.2010р. у справі №2/1426 є законним та обгрунтованим, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Житомирської області від13 липня 2010 року залишити без змін, а апеляційне подання заступника прокурора Житомирської області - без задоволення.

2. Справу №2/1426 повернути до господарського суду Житомирської області.

Головуючий суддя

судді:

Віддрук. 5 прим.:

1 - до справи,

2 - прокурору,

3,4 - сторонам,

5 - в наряд.

Попередній документ
11822982
Наступний документ
11822984
Інформація про рішення:
№ рішення: 11822983
№ справи: 2/1426
Дата рішення: 07.10.2010
Дата публікації: 27.10.2010
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Житомирський апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Відшкодування шкоди; Інший спір про відшкодування шкоди